Ухвала КАС ВС № 400/8494/25

УХВАЛА про відкриття касаційного провадження 01 червня 2026 року м. Київ справа №400/8494/25 адміністративне провадження №К/990/16744/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2026 у справі №400/8494/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просив: відновити доплату до пенсії у розмірі 2000 грн у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 (далі - Постанова №713), з 01.07.2021; зобов`язати ГУ ПФУ в Миколаївській області здійснити на підставі статей 43, 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнений з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII) перерахунок пенсії позивача та виплачувати пенсію з 01.02.2022 з урахуванням індексації, установленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118 (далі - Постанова №118). Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 02.12.2025, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2026, у задоволенні позову відмовив. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивачка звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Верховний Суд ухвалою від 07.04.2026 повернув касаційну скаргу позивача на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2026 у справі №400/8494/25 згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) з підстав того, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. 13.04.2026 позивач повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2026 у справі №400/8494/25 у цій справі. Верховний Суд ухвалою від 15.04.2026 касаційну скаргу позивача, залишив без руху та надав скаржнику строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду: документа про сплату судового збору у розмірі 4844,80 грн, або надати документ, який підтверджує про наявність пільг встановлених законом для звільнення від сплати такого; зазначити підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої за результатами перегляду рішення суду першої інстанції, передбачені частинами четвертою та п`ятою статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням. 05.05.2026 до електронного кабінету Верховного Суду на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 15.04.2026 від скаржника надійшли додаткові пояснення. Верховний Суд ухвалою від 14.05.2026 продовжив скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 15.04.2026, на десять днів з моменту отримання цієї ухвали, шляхом надання до суду заяви про усунення недоліків касаційної скарги у якій зазначити підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням. 18.05.2026 до електронного кабінету Верховного Суду на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 14.05.2026 від скаржника надійшли додаткові пояснення. Дослідивши зміст касаційної скарги та врахувавши додаткові пояснення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке. Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Підставою касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій, скаржник визначає положення пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положення статті 63 Закону №2262-ХІІ, пункту 1 Постанови №713 без урахування висновків Верховного Суду, сформульованих у постановах від 08.11.2022 у справі №420/2473/22, від 02.03.2023 у справі №600/870/22-а, в яких Суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. У зв`язку з цим, особам, яким призначено пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, органи Пенсійного фонду України повинні нараховувати та виплачувати доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713. Також скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій невірно застосовані висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 17.03.2025 у зразковій справі №400/6254/24, оскільки позивачу не було здійснено перерахунок пенсії на підставі рішення суду з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеним шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, що було б правомірною підставою для невиплати доплати до пенсії в розмірі 2000,00грн. Натомість, позивачу проведено перерахунок пенсії, на виконання судового рішення від 11.06.2025 по справі №400/4654/25, відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення з 01.02.2022 з урахуванням основних, додаткових видів грошового забезпечення і премії та оскільки підвищення відбулось не на підставі збільшення прожиткового мінімуму, позивач хоче скористатись своїм правом на нарахування доплати в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713, та з урахуванням індексації з 01.02.2022, установленої відповідно до Постанови №118. У касаційній скарзі скаржник, окрім наведеного, покликається на підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивача, оскільки пенсія є значним джерелом його доходу. Згідно з пунктом 12 частини першої статті 5 Закону України « Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон - №3674-VI) та частини другої статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон №3551-XII) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків. Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд судових рішень попередніх інстанцій у цій справі. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Перешкоди для прийняття касаційної скарги до провадження Верховним Судом та відкриття касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 328, 330, 334 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2026 у справі №400/8494/25. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2026 у справі №400/8494/25. Витребувати з Миколаївського окружного адміністративного суду справу №400/8494/25. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя В.М. Кравчук Суддя С.М. Чиркін