Постанова 4852 № 280/1379/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 квітня 2026 року м.Дніпросправа № 280/1379/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року у справі № 280/1379/25 (суддя Сацький Р.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач) від № 0230673-2411-0829-UА23060070000082704 від 03.02.2025 на суму 1 073,70 грн., № 0230674-2411-0829-UА23060070000082704 від 03.02.2025 на суму 730,61 грн., № 0227097-2411-0829-UА23060070000082704 від 03.02.2025 на суму 1 137,80 грн. та № 0227098-2411-0829-UА23060070000082704 від 03.02.2025 на суму 774,23 грн.. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що є власником двох квартир, загальна площа яких становить 86,93 кв.м.. Посилаючись на рішення Запорізької міської ради від 26.02.2016 № 30 зазначав, що місцевою владою окремо встановлена нульова ставка податку для деяких типів об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, зокрема квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв.м.. Такий розмір ставки податку не є пільговим і цілком відповідає вимогам підпункту 266.5.1 п. 266.5.1 ст. 266 ПК України. В той же час відповідачем, в супереч пп. 266.5.1 п. 266.5.1 ст. 266 ПК України та абз. 1 підп. 2.5.2 п. 2.5 ч. 2 Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 5 в редакції від 26.02.2016 № 30, при розрахунку податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2023 - 2024 роки застосовано пільгу у вигляді зменшення бази оподаткування 60 кв.м. Посилаючись на висновки Верховного Суду викладених у постановах від 15.05.2019 у справі № 825/1496/17 та від 06.11.2018 у справі № 817/2019/17 вважає, що відповідач, приймаючи оскаржені рішення, діяв поза межами повноважень та не у спосіб, визначений законами України. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано оскарженні податкові повідомлення-рішення відповідача. Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК Укрїни визначено, що база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: для квартири/квартир на 60 м2. Згідно даних інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником об`єктів нерухомого майна, а саме квартир: за адресою, АДРЕСА_1 , загальна площа 51,73 кв.м.; за адресою, АДРЕСА_2 , загальна площа 35,20 кв.м. База оподаткування становить 86,93 м2 - 60 м2 (пільга у відповідності до ПК України) = 26,93 кв.м. х 67 грн. за м2 = 1804,31 грн. (по двох ППР за дві квартири за 2023 рік) та 26,93 кв.м. х 71 грн. за м2 = 1912,03 грн. (по двох ППР за дві квартири за 2024 рік). З огляду на вищезазначене, ГУ ДПС у Запорізькій області сформовано податкові повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки форми «Ф» № 0230674-2411-0829-UA23060070000082704 від 03.02.2025 на суму 730,61 грн. за 2023 рік , № 0230673-2411-0829-UA23060070000082704 від 03.02.2025 р. на суму 1073,70 грн. за 2023 рік та № 0227098-2411-0829-UA23060070000082704 від 03.02.2025 на суму 774,23 грн. за 2024 рік, № 0227097-2411-0829-UA23060070000082704 від 03.02.2025 на суму 1137,80 грн. за 2024 рік. Позивач своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача не скористався. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України. Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. У відповідності до Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 є власником об`єктів нерухомого майна, а саме: - квартири, загальною площею 51,73 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; - квартири, загальною площею 35,2 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . Вказані об`єкти позивач отримав шляхом прийняття спадщини, про що свідчать наявні в матеріалах справи Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10.11.2015 № 1441 та № 1445. 03 лютого 2025 року відповідачем винесено відносно позивача податкові повідомлення-рішення форми «Ф»: - № 0230673-2411-0829-UА23060070000082704, якими визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2023 рік на загальну суму 1 073,70 грн.; - № 0230674-2411-0829-UА23060070000082704, якими визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2023 рік на загальну суму 730,61 грн.; - № 0227097-2411-0829-UА23060070000082704, якими визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2024 рік на загальну суму 1 137,80 грн.; - № 0227098-2411-0829-UА23060070000082704, якими визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2024 рік на загальну суму 774,23 грн.. Не погоджуючись з прийнятим податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що органом місцевого самоврядування в межах наданих повноважень встановлено нульову ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста Запоріжжі щодо об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, у тому числі у 2023 - 2024 роках, зокрема, для квартир, загальна площа яких не перевищує 120 м2. У власності позивача перебувають квартири, загальна площа яких не перевищує 120 м2, тому ставка податку для таких об`єктів житлової нерухомості у 2023 - 2024 роках дорівнює нулю. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне. Підстави та порядок обчислення та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені статтею 266 Податкового кодексу України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України). Пунктом 6.3 статті 6 ПК України визначено, що сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України. Статтею 265 ПК України встановлено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю. Порядок нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 ПК України. Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Приписи пп.266.2.1 п.266.1 ст. 266 ПК України визначають, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Підпунктами266.3.1 та 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Відповідно до підпункту266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 за №5 "Про встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)" затверджено Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки). До вказаного Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), затвердженого 28.01.2015 рішенням Запорізької міської ради №5 (надалі Положення про податок на майно), внесено зміни Рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 за №5, від 26.02.2016 за №30, від 25.08.2016 за №50, від 21.12.2016 за №49, від 26.04.2017 за №51, від 27.05.2020 за №49. Відповідно до Положення про податок на майно, ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, становить 1 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування, за винятком об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме: - квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів; - будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв. метрів; - різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири /квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток, загальна площа яких не перевищує 370 кв. метрів). Крім того, згідно з Положенням про податок на майно, база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири /квартир та житлового будинку / будинків, в тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). Ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, становить 1 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року), за 1 кв. метр бази оподаткування. Приписами пп. б п.266.1.2 ст. 266 Податкового кодексу України, визначено платників податку в разі перебування об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, а саме: а) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; б) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; в) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку. Податкове повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп.266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України). Як було встановлено судом у приватній власності позивача перебувають квартири у м. Запоріжжі загальною площею 86,93 м2. Отже, позивач протягом 2023 - 2024 років був власником об`єктів житлової нерухомості (квартир) загальною площею 86,93 м2, що не перевищує 120 м2. Вказані обставини підтверджуються також контролюючим органом у розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки щодо позивача. Контролюючим органом застосована відсоткова ставка з податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб у розмірі 1,0 %, всупереч приписам чинного законодавства. Слід звернути увагу на те, що на час виникнення спірних відносин рішення міської ради м. Запоріжжя №5 від 28.01.2015 про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та №30 від 26.02.2016, якими встановлено нульову ставку податку для квартир площа яких не перевищує 120 м2, не скасоване, а відтак - є діючим нормативно-правовим актом України і повинне застосовуватись до спірних правовідносин. Враховуючи вище наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач, приймаючи оскаржені рішення, діяв не у спосіб, що визначений законами України, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягали скасуванню. Посилання податкового органу на лист Державної регулятивної служби України від 11.08.2021 року вих. № 5849/0/20-21 колегія суддів вважає безпідставними, оскільки листом не може бути скасовано акт органу місцевого самоврядування. Щодо посилань відповідача на постанови Третього апеляційного адміністративного суду, то колегія суддів зазначає, що в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду. На підставі зазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Розподіл судових витрат з урахуванням вимог ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року у справі № 280/1379/25 - залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак