LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852280/11603/21

від 29.09.2022 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління…

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 280/11603/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року (суддя Максименко Л.Я.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року позов було задоволено частково. Суд вирішив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 08.09.2021 №0000224-2406-0831 в частині нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 1356,22 грн. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 08.09.2021 №0837409-2406-0831 в частині нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 6139,90 грн. В іншій частині в позові відмовити. Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не було враховано, що позивачу було визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з урахуванням даних Реєстру платників податку на нерухоме майно, відмінних від земельної ділянки, наявних в ПС «Податковий блок» та даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів. Як було встановлено судом першої інстанції, 08.09.2021 ГУ ДПС у Запорізькій області прийняті податкові повідомлення-рішення №0837409-2406-0831 щодо сплати ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік у розмірі 47632,62 грн. та податкове повідомлення-рішення №№0000224-2406-0831 щодо сплати ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік у розмірі 11 249,25 грн. Позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не доведено правомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень у частині задоволених позовних вимог. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Відповідно до пп. 266.2.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 за №5 «Про встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)» затверджено Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки). До вказаного Положення були внесені зміни Рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 за №5, від 26.02.2016 за №30, від 25.08.2016 за №50, від 21.12.2016 за №49, від 26.04.2017 за №51, від 27.05.2020 за №49. Відповідно до Положення про податок на майно, ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, становить 1 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування, за винятком об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме: -квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів; -будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв. метрів; -різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири /квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток, загальна площа яких не перевищує 370 кв. метрів). Ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, становить 1 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року), за 1 кв. метр бази оподаткування. Судом першої інстанції вірно було зазначено, що тлумачення норми підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України вказує на те, що нарахована сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, збільшується на 25000 гривень на рік у разі, якщо загальна площа саме об`єкта житлової нерухомості за типом «житловий будинок» (підпункт 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 ПК України) перевищує 500 квадратних метрів. Цим пунктом передбачено таке збільшення за кожен об`єкт нерухомості, загальна площа якого перевищує встановлену у підпункті 266.7.1 пункту 267 ПК України межу у 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку). При цьому, для порядку обчислення суми податку з таких об`єктів оподаткування береться саме загальна площа самого об`єкта нерухомості (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України), тобто його сумарна площа, яка обчислюється за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України). Як було встановлено судом першої інстанції, згідно даних Реєстру платників податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, наявних в ПС «Податковий блок» та даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно фізична особа ОСОБА_1 є власником житлового будинку літ. Л-2, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 599,2 кв. метрів, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 1939158223101 на підставі акту б/н, виданого 30.10.2018р. ФОП ОСОБА_2 , технічного паспорту №б/н від 30.10.2018р., виданого ОСОБА_2 (а.с. 35). Судом першої інстанції вірно було встановлено, що базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в даному випадку є саме загальна площа об`єкта нерухомого майна (житлового будинку), яка становить 599,2 кв.м. згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік, яке мало бути нараховане ОСОБА_1 за об`єктом житлової нерухомості розташованого за адресою: АДРЕСА_1 мало становити ((599,2кв.м. 250 кв.м. (пільга) х 41,73 грн. +25 000,00 грн.) :12місяців х3 місяці = 9893,03 грн. З огляду на проведені розрахунки, нарахування контролюючим органом сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік в сумі 1356,22 грн. є неправомірним, а тому податкове повідомлення-рішення від 08.09.2021 №0000224-2406-0831 в сумі 1356,22 грн. суд визнає протиправним та таким, що підлягає скасуванню в цій частині. Сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік, яке мало бути нараховане ОСОБА_1 за об`єктом житлової нерухомості розташованого за адресою: АДРЕСА_1 мало становити ((599,2кв.м. 250 кв.м. (пільга) х 47,23 грн. + 25000,00грн. =41 492,72грн. З огляду на проведені розрахунки, нарахування контролюючим органом сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік в сумі 6139,90 грн. є неправомірним, а тому податкове повідомлення-рішення від 08.09.2021 №0837409-2406-0831 в сумі 6139,90 грн. суд визнає протиправним та таким, що підлягає скасуванню в цій частині. Доводи апеляційної скарги таких висновків суду першої інстанції не спростовують. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Постанова у повному обсязі складена 29 вересня 2022 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»