Ухвала КЦС ВС № 202/7984/14-ц

У Х В А Л А 06 травня 2026 року м. Київ справа № 202/7984/14-ц провадження № 61-3322ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2017 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та ВСТАНОВИВ: У липні 2014 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 8 951 390,48 грн з кожного. 23 листопада 2015 року заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпра (раніше - Індустріальний районний суду м. Дніпропетровська) позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором з кожного в сумі6 891 288,25 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. 13 жовтня 2017 року рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 11 червня 2008 року в сумі 726 629,70 грн з кожного. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. 18 березня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2017 року, в якій просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. 23 березня 2026 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу заявника залишено без руху та надано десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для направлення до суду касаційної інстанції заяви про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, з наведенням інших підстав для поновлення цього строку та наданням відповідних доказів. Заявнику детально роз`яснено, в чому полягають недоліки касаційної скарги, спосіб їх усунення, а також наслідки невиконання ухвали суду. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання. Вказану ухвалу суду отримано ОСОБА_1 в системі «Електронний суд» 01 квітня 2026 року. 09 квітня 2026 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги, в якому він просить продовжити строк на виконання ухвали Верховного Суду від 23 березня 2026 року до отримання з судів першої та апеляційної інстанцій довідок про дату отримання ним оскаржуваної постанови. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)). 23 квітня 2026 року до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. На обґрунтування підстав поновлення строку заявник вказує що він до 10 березня 2026 року копію оскаржуваного рішення апеляційного суду не отримував. Згідно з положеннями частин першої та другої статті 390 ЦПК Україникасаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. З інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що повний доступ до рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2017 року надано 24 жовтня 2017 року. З довідки Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року № 04.7-14/177/2026 встановлено, що інформація щодо направлення рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2017 року відповідачу ОСОБА_1 в автоматизованій системі документообігу суду відсутня. Згідно з інформацією, наданою в довідці Індустріальним районним судом м. Дніпра від 08 квітня 2026 року, встановлено, що копію оскаржуваного судового рішення надіслано ОСОБА_1 на електронну адресу 09 березня 2026 року. Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, касаційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У випадку, якщо суди обмежуються вказівкою на наявність «поважних причин» для поновлення пропущеного строку, вони не вказують чітких підстав такого поновлення. Колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, оскільки факт конкретного та остаточного підтвердження того, що отримання судових рішень учасникам справи можливо встановити тільки маючи в розпорядженні матеріали цивільної справи, які до відкриття касаційного провадження у розпорядженні Верховного Суду не перебувають. Водночас Верховний Суд наголошує та роз`яснює, що якщо після відкриття провадження в справі суд виснує, що викладений в ухвалі про відкриття касаційного провадження висновок про визнання поважними причин пропуску строку був передчасним, Верховний Суд буде зобов`язаний застосувати наслідки передбачені статтею 396 ЦПК України та закрити касаційне провадження, як таке, що відкрито помилково. Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди не врахували правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року в справі № 910/4518/16, в постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, від 12 вересня 2018 року в справах № № 473/825/16-ц, 186/1974/14-ц, від 19 вересня 2018 року в справі № 643/16336/16-ц, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження. Вбачаються підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою. 14 квітня 2026 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2017 року та витребувано матеріали цивільної справи № 202/7984/14-ц з суду першої інстанції. Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395, 398 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2017 року. Відкрити касаційне провадження в справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2017 року. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. М. Ситнік В. М. Ігнатенко І. М. Фаловська