Постанова 4818 № 639/2944/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2026 року м. Харків справа № 639/2944/25 провадження № 22-ц/818/2932/26 Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Тичкової О.Ю., суддів колегії Маміної О.В., Пилипчук Н.П., сторони справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Жилсервіс" розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новобаварського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2026 року у складі судді Марченка В.В. ВСТАНОВИВ: У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просила визнати недійсним і скасувати рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , оформлені протоколом № 1 зборів співвласників багатоквартирного будинку від 21.03.2017 року. В обґрунтуванні позовних вимог зазначив, що він не був належним чином повідомлений про призначення, місце проведення та порядок денний загальних зборів, а також про прийняті на них рішення, оформлені оскаржуваним протоколом. Про існування зазначеного протоколу позивачу стало відомо у 2024 році з матеріалів справи № 639/4160/23. Зазначив, що оскаржувані рішення та протокол були складені з порушеннями вимог законодавства. Ухвалою Новобаварського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2026 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 передано за підсудністю Салтівського районного суду м. Харкова. Ухвала мотивована тим, що підсудність даного позову визначається за загальним правилом про територіальну підсудність, встановленим статтею 27 ЦПК України, згідно якої позов до фізичної особи пред`являється в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання або перебування відповідача станом на день відкриття провадження у справі. Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просив ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Новобаварського районного суду м. Харкова. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом помилково застосовано ст. 27 ЦПК України без врахування суті спору та територіального зв`язку об`єкта спору, оскільки відповідачі не подали до суду жодного процесуального документа у відповідь на позов, а також, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового розгляду, у судове засідання не з`явилися. Зміна складу відповідачів не може бути підставою для зміни предмету спору. Передача справи до іншого суду створює штучні процесуальні перешкоди та порушує право позивача на доступ до суду. 26.03.2026 представник Щупаченко І.І., яка діє в інтересах ТОВ « Жилсервіс» подала відзив на апеляційну скаргу в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін. Знанчила, що відповідачі не зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 на яку посилався Позивач у позові, тому підсудність даного позову визначається за загальним правилом про територіальну підсудність, встановленим статтею 27 ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом до Новобаварського м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання недійсним і скасуванням рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку. Встановлено, що спір стосується захисту прав споживача, який є мешканцем будинку АДРЕСА_1 . Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України). Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду. Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа. Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя. У цивільно-процесуальному законодавстві України визначення «належного суду» врегульоване інститутом підсудності та передбачене Розділом 3 Глави 2 Цивільно-процесуального кодексу України. Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд до іншого суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Згідно ч.5 ст.28 ЦПК позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Відповідно до ч.8 ст.28 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів. З огляду на те, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям рішень загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , зазначені рішення є предметом оскарження у цій справі та потребують повного, всебічного й об`єктивного з`ясування всіх фактичних обставин. При цьому виконання вказаних рішень безпосередньо впливає на права та законні інтереси позивача як співвласника та споживача житлово-комунальних послуг, оскільки стосується порядку надання та отримання таких послуг, а також умов утримання багатоквартирного будинку. У зв`язку з цим спір має правову природу спору про захист прав споживача у сфері житлово-комунальних послуг. З урахуванням наведеного апеляційний суд приходить до висновку про те, що при зверненні до суду з позовом позивач використав належне йому право вибору суду за правилами альтернативної підсудності та звернувся до Новобаварського районного суду м. Харкова, що відповідає приписам ч. 5 та ст. 28 ЦПК України. Тому суд дійшов до помилкового висновку про направлення справи до суду за місцем знаходження відповідача. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права, у зв`язку із чим колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду . Керуючись ст.ст. 374, 379, 381- 384 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Новобаварського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2026 року - скасувати. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених частиною 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий О. Ю. Тичкова Судді О.В. Маміна Н.П. Пилипчук