Постанова 4809 № 401/2641/25
від 16.04.2026 ·ПОСТАНОВА Іменем України 16 квітня 2026 року м. Кропивницький справа № 401/2641/25 провадження № 22-ц/4809/327/26 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді: Дуковського О.Л. суддів: Карпенка О.Л., Письменного О.А. з участю секретаря: Демешко Л.В. Учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Пащенко Л.В.; відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут», інтереси якого представляє адвокат Філоненко О.В. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 вересня 2025 року ,у складі головуючого судді Волошиної Н.Л. у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» про розірвання договору та зобов?язання припинити нарахування плати за послуги з централізованого опалення, - В С Т А Н О В И В: У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» про розірвання договору та зобов?язання припинити нарахування плати за послуги з централізованого опалення. В обґрунтування позову посилався на те, що згідно витягу із рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради № 597 від 08 жовтня 2018 року йому надано дозвіл на переобладнання та встановлення індивідуального опалення шляхом відключення квартири АДРЕСА_1 від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання (далі ЦО та ГВП). 12 жовтня 2018 року було складено акт про відключення вказаної квартири в будинку від мереж ЦО та ГВП. Після відключення квартири та встановлення у ній індивідуального опалення відповідач дотепер безпідставно продовжує нараховувати плату за послуги з централізованого опалення, якими позивач не користується з 2018 року (а.с. 1-6). Просив ухвалити рішення, яким розірвати договір про надання послуг з ЦО та ГВП, який є публічним, зобов`язати відповідача припинити нарахування плати за послуги з централізованого опалення належної йому квартири з моменту відключення від мереж централізованого опалення, тобто з 12 жовтня 2018 року. Представник відповідача ТОВ «Світловодськпобут» адвокат Філоненко О.В. подав відзив на позовну заяву. Відповідач вважає, що позивач здійснив самовільне втручання в діючі системи теплопостачання, не погодивши такі зміни із теплопостачальною організацією перед тим, як здійснювати ці дії, поставивши перед фактом теплопостачальну організацію про відключення квартири від мереж централізованого опалення, не надав доказів встановлення індивідуального опалення та не повідомив представників ТОВ «Світловодськпобут» про факт від`єднання квартири від мережі ЦО (а.с. 33-38). Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 вересня 2025 року у задоволенні позву відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Позивач посилається на те, що він реалізував своє право на відключення квартири від ЦО в законний спосіб, оскільки у нього було наявне рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради від 08 жовтня 2018 року № 597 «Про надання дозволів на відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання», а відповідно, відключення квартири було не самовільним, а здійснено на підставі відповідного дозволу. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Частиною 1ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч. 1ст. 16 ЦК України, ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показами свідків. Згідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Встановлено, що ТОВ «Світловодськпобут» є постачальником послуг з ЦО та ГВП в м. Світловодськ, зокрема надає послуги з теплопостачання в багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 . Згідно витягу з рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради від 08 жовтня 2018 року № 597 «Про надання дозволів на відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання» ОСОБА_1 надано дозвіл на відключення квартири АДРЕСА_1 від мереж ЦО та ГВП за умови отримання відповідних технічних умов на встановлення індивідуального опалення та при умові проведення робіт з відключення квартири (вбудованого нежитлового приміщення) в міжопалювальний період (а.с. 9). На замовлення ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_2 у 2018 році розроблено робочий проект реконструкції системи опалення в квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 11-23). Згідно акту про відключення квартири в будинку від мереж ЦО і ГВП від 12 жовтня 2018 року, який підписано представником власника будинку КП «Житлосервіс 2012», представником монтажної організації ООО «Вектор Стандарт» та власником квартири ОСОБА_1 , квартира АДРЕСА_1 відключена від мереж ЦО і ГВП (а.с. 10). Згідно довідки ТОВ «Світловодськпобут» № 121 від 24 червня 2025 року за адресою: АДРЕСА_3 , по особовому рахунку № НОМЕР_1 станом на 01 листопада 2018 року наявна заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 502,92 грн (а.с. 25) Відповідно до квитанції № ПН802 від 05 липня 2024 року у розмірі 502,90 грн проведено оплату за послуги теплопостачання за адресою: АДРЕСА_3 , особовий рахунок НОМЕР_1 (а.с. 24) Згідно довідки № 120 від 24 червня 2025 року, заборгованість за спожиту теплову енергію за особовим рахунком № НОМЕР_1 станом на 01 квітня 2025 року, складає 73 899,64 грн та абонентське обслуговування у сумі 802,85 грн (а.с. 26), тобто нарахування заборгованості відбувалося після відключення квартири позивача від ЦО та ГВП. Звернувшись із цим позовом до суду позивач ставив вимоги про розірвання договору про надання послуг з ЦО та ГВП, та про зобов?язання припинити нараховувати відповідачем плату за послуги від яких його квартира відключена з 12 жовтня 2018 року. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції послався на те, що ОСОБА_1 не було дотримано порядку реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг ЦО та ГВП, визначеного Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року за № 4, діючого на момент виникнення спірних правовідносин. Тому суд першої інстанції вважав, що відсутні підстави виникнення юридичних наслідків для розірвання договору про надання послуг з централізованого теплопостачання та відповідно припинення нарахування плати за надані послуги. Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з таких підстав. Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 отримав 08 жовтня 2018 року дозвіл на відключення квартири АДРЕСА_1 від мереж ЦО та ГВП та 12 жовтня 2018 року реалізував його. Саме з 12 жовтня 2018 року позивач не отримує послуги, що надає відповідач, що підтверджується актом про відключення квартири в будинку від мереж ЦО і ГВП від 12 жовтня 2018 року, шляхом видимого розриву зварюванням уводів ЦО у квартирі. Зазначений акт підписано представником власника будинку КП «Житлосервіс 2012», представником монтажної організації ООО «Вектор Стандарт» , власником квартири ОСОБА_1 (а.с. 10). З викладеного слідує, що квартира АДРЕСА_1 відключена від надання послуг з централізованого опалення у відповідності до чинного законодавства, а нарахування заборгованості за послуги ,яких позивач не отримує порушує права ОСОБА_1 . Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація, а послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води. Дослідивши матеріали справи суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач не надає житлово-комунальних послуги до квартири позивача. Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції ,що позивачем не дотримано порядку реалізації права споживачів на відмову від ЦО та ГВП. Не можна ототожнювати саму відсутність підпису представника теплогенеруючої компанії (установи), що надає послуги ЦО та ГВП на акті відключення квартири позивача, з фактом такого відключення, яке відбулося 12.10.2018. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»). Ухвалюючи рішення у цій справі, суд першої інстанції, неповно з`ясував обставини справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на наявних у справі доказах, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України, що є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення. Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,- У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 вересня 2025 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення у справі, яким позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» про розірвання договору та зобов?язання припинити нарахування плати за послуги з централізованого опалення задовольнити. Публічний договір про надання послуг із централізованого опалення та постачання гарячої води, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» - розірвати. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» (ЄДРПОУ 31678853) припинити нарахування плати за послуги із централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 , з моменту відключення вказаної квартири від централізованого опалення, з 12 жовтня 2018 року. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» (ЄДРПОУ 31678853) на користь держави судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в сумі 6056,00 грн . Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя: О.Л.Дуковський Судді: О.Л. Карпенко О.А. Письменний