Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 600/4018/25-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/4018/25-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк О.П. Суддя-доповідач - Біла Л.М. 01 червня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 13 листопада 2024 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 17 липня 2025 року; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву від 17 липня 2025 року та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обгрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне. 17 липня 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання (оформлення) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До вказаної заяви позивач додав копії таких документів: - копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 , витягу з реєстру територіальної громади, довідки про присвоєння РНОКПП та витягу з електронного військово-облікового документу із застосунку «Резерв+»; - копію свідоцтва про шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 від 26 квітня 2017 року, виданого Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області; - копії свідоцтв про народження дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , довідок про присвоєння РНОКПП та витягів з реєстру територіальної громади з адресами реєстрації місця проживання дітей; - копію довідки №181 від 01 липня 2025 року про потребу дитини ОСОБА_3 у домашньому догляді; - копію договору про участь в утриманні, вихованні та проживання дітей від 31 травня 2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 та посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Довганюк А.К. 31 травня 2024 року, зареєстрованим у реєстрі №1113; - копію заочного рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 28 березня 2025 року у справі №713/4764/24, яким задоволено позов ОСОБА_1 та розірвано шлюб між ним та ОСОБА_5 , зареєстрований 26 квітня 2017 року виконавчим комітетом Чернівецьким МВ ДРАЦС ГТУЮ у Чернівецькій області за актовим записом №532, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_5 , але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісяця до досягнення дітьми повноліття, а саме починаючи з 18 грудня 2024 року, допустивши негайне виконання рішення суду в межах платежів за один місяць. - копію паспорту громадянки України ОСОБА_5 та паспорту для виїзду за кордон, копії дозволу учня ОСОБА_5 та дозволу на працевлаштування. ІНФОРМАЦІЯ_2 у листі від 29 липня 2025 року №5002, надісланого на адресу позивача засобами поштового зв`язку, вказано, що заяву військовозобов`язаного ОСОБА_1 було розглянуто комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідно до протоколу засідання комісії №47 винесено рішення про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Відповідно до протоколу засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , комісією встановлено, що додані позивачем документи засвідчені не в установленому порядку і такі документи не підтверджують право на відстрочку. Не погоджуючись із відмовою відповідача у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, позивач звернувся до суду з цим позовом. За результатом розгляду матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість вимог позову та відсутність підстав для їх задоволення. Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. На момент розгляду даної адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений. Згідно із статтею 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 року №389-VIII (в редакції станом на час виникнення спірних відносин), воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Указом Президента України №69/2022 Про загальну мобілізацію від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по даний час. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами. Законом, який встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, є Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21 жовтня 1993 року №3543-XII (далі Закон №3543-ХІІ у редакції на час виникнення спірних відносин). Статтею 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Статтею 22 Закону №3543-XII визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, а статтею 23 Закону №3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації. Зокрема, відповідно до пункту 4 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. Як встановлено з матеріалів справи, позивач, посилаючись на приписи пункту 4 частини першої статті 23 Закону №3543-XII, звернувся до відповідача із заявою від 17 липня 2025 року, додавши до неї низку документів, які, на його думку, підтверджують наявність у нього права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період з тих підстав, що додані позивачем документи не підтверджують право на відстрочку. Відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Кабінетом Міністрів України постановою від 16 травня 2024 р. №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок №560 у редакції на час виникнення спірних відносин). Згідно приписів пунктів 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації). Абзацом першим пункту 58 Порядку №560 визначено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком

5. Відповідно до абзаців першого-дев`ятого пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання. Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних. Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі, коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі. Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком

6. Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком

7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Отже, наведеними нормами визначено, що військовозобов`язаний має право на особисте подання на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов`язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою. Як вбачається з обставин справи, розглянувши подану позивачем заяву та додані до неї документи по суті поставленого військовозобов`язаним питання, відповідачем прийнято рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку із тим, що надані ним документи не підтверджують право на відстрочку. Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», визначені Додатком 5 до Порядку №560. Зокрема, відповідно до підпункту 4 пункту 1 Додатку 5 до Порядку №560 для надання (оформлення) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізацію на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону №3543-XII подається свідоцтво про народження дитини (дітей) із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та один із документів: свідоцтво про смерть одного з батьків або рішення суду про оголошення одного із батьків померлим, або рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав, або рішення суду про визнання одного із батьків безвісти відсутнім, або витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі, або документи, які підтверджують, що особа самостійно виховує та утримує дитину (рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України). Здійснений аналіз наведених положень свідчить про обгрунтованість висновку суду першої інстанції, що для надання (оформлення) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ, крім свідоцтва про народження дитини (дітей) із зазначенням батьківства військовозобов`язаного, подається один із таких документів: - або свідоцтво про смерть одного з батьків; - або рішення суду про оголошення одного із батьків померлим; - або рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав; - або рішення суду про визнання одного із батьків безвісти відсутнім; - або витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; - або вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі; - або документи, які підтверджують, що особа самостійно виховує та утримує дитину (рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України). Натомість, як свідчать встановлені судом обставини цієї справи, позивач на підтвердження права на надання (оформлення) відстрочки під призову на військову службу під час мобілізації згідно пункту 4 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ, фактично, додав до своєї заяви від 17 липня 2025 року лише копії свідоцтв про народження дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , не надавши при цьому жодного іншого документу, необхідність подання якого визначена підпунктом 4 пункту 1 Додатку 5 до Порядку №560. Суд першої інстанції вірно відзначив, що додані до заяви документи не свідчать про безумовну наявність підстав для ухвалення відповідачем рішення про надання (оформлення) позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону №3543-XII. В даному випадку, надане позивачем заочне рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 28 березня 2025 року у справі №713/4764/24, яким задоволено позов ОСОБА_1 та розірвано шлюб між ним та ОСОБА_5 , за відсутності у ньому висновку суду про встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей, не може вважатися належним документом, передбаченим підпунктом 4 пункту 1 Додатку 5 до Порядку №560, для надання (оформлення) позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Рішення суду про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини (дітей) позивачем не було надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції. Доводи апелянта про те, що позивач дійсно фактично самостійно виховує дітей, народжених у шлюбі з ОСОБА_5 , не підлягають оцінці адміністративним судом при вирішенні публічно-правового спору із суб`єктом владних повноважень (в даному випадку таким є ІНФОРМАЦІЯ_4 ), предметом якого є рішення про відмову військовозобов`язаному у наданні (оформленні) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку із неподанням таким військовозобов`язаним повного переліку документів, які б підтверджували указане право. Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем під час подання заяви про надання (оформлення) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 4 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не виконано вимоги Порядку №560 і не надано необхідного переліку документів, визначених підпунктом 4 пункту 1 Додатку 5 до Порядку №560. За указаних обставин, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом №3543-XII та Порядком №560, а тому правові підстави для задоволення даного позову відсутні. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Наразі, всі доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, а тому не можуть бути прийняті до уваги апеляційною інстанцією. Згідно із п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Біла Л.М. Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.