Постанова 4856 № 600/2009/24-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/2009/24-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Т.М. Суддя-доповідач - Біла Л.М. 29 грудня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Гонтарука В. М. Моніча Б.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В : Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.10.2023 року за №00000/7192/Ж10/24-13-09-02 та №00000/7179/Ж10/24-13-07-04. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в обґрунтування якої послалась на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на її думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне. Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області, на підставі пункту 20.1 статі 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпунктом 80.2.7 пункту 80.2 статті 80, підпунктами 69.2, 69.27 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» Податкового кодексу України, відповідно до наказу ГУ ДПС у Чернівецькій області від 03.10.2023 року №1096-П та направлень на перевірку: від 03.10.2023 року № 2103, № 2102, №2101, №2100, №2099, працівниками ГУ ДПС у Чернівецькій області було проведено фактичну перевірку торгового місця за адресою: АДРЕСА_1 , торгівельне місце (контейнер) №982, торговий сектор №4 - ОСОБА_1 . У направленнях на перевірку наявний підпис позивача. (а.с. 54-55). За результатами фактичної перевірки складено 03.10.2023 р. акт №6055/Ж5-24-13-07-04-3176413985, в якому зафіксовано реалізацію пляшки пива «AGRUS», пляшки вина «Monte Seco» та пляшки рідини з різким запахом спирту під назвою «Горілка «Смородина» на загальну суму 300 грн без застосування РРО, розрахунковий документ не видавався. Також, перевіркою встановлено зберігання та реалізацію рідини з запахом спирту, рідини у тетрапаках «Фінляндія» 3 л. невстановленого зразка. Вказано про порушення: 1, 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР від 06.07.1995 р., ст. 1, 11 постанови КМ України №481 від 19.12.1995 р. 04.10.2023 р. складено акт відмови позивача від отримання примірника акта перевірки або неможливості його вручення підписання. Другий примірник акта перевірки направлено засобами поштового зв`язку та вручено позивачу 11.10.2023 року. 27.10.2023 р. складено податкові повідомлення-рішення: №00000/7192/Ж10/24-13-09-02, яким за порушення ст. 1, 11 Закону №481/95-ВР від 19.12.1995 р. застосовано штрафні санкції в сумі 128550 грн; №00000/7179/Ж10/24-13-07-04, якими до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні (фінансові) за порушення п.п.1, 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР від 06.07.1995 р. в сумі 300 грн. Відтак, вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. За результатом розгляду матеріалів справи суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість вимог позову та відсутність підстав для його задоволення. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України (далі ПК України). Згідно з п. 16.1 ст. 16, п. 36.1 ст. 36, п. 38.1 ст. 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Згідно із п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Відповідно до п. 80.2 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: 80.2.7 у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації. Як встановлено з матеріалів справи, підставою для проведення фактичних перевірок позивача вказано, зокрема, пп. 80.2.7, п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України. Вимоги щодо змісту наказу про проведення фактичної перевірки безпосередньо встановлені абз. 3 п. 81.1 ст.81 ПК України, відповідно до якого в наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу. Отже, вимоги чинного податкового законодавства не передбачають обов`язку щодо зазначення контролюючим органом у наказі на проведення фактичної перевірки конкретизації підстав, окрім перелічених у пп. 80.2.2 80.2.7 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України. Суд першої інстанції доцільно застосував до спірних правовідносин висновки Верховного Суду, зокрема, викладені у постановах від 11 липня 2022 року у справі №120/5728/20-а, від 21 грудня 2022 року у справі №500/1331/21 відносно того, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки кожна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб`єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи. Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 460/1239/19 зазначив, що в межах подібних правовідносин судами попередніх інстанцій не перевірено наявність (відсутність) підстав для проведення перевірки. При цьому, незазначення такої підстави в наказі на проведення перевірки, не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України в наказі про перевірку достатньо зазначити підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом. У посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава), пред`явлення або надіслання у випадках, визначених пунктом 81.1 статті 81 ПК України документів (формальна підстава). У справах щодо законності/незаконності фактичної перевірки Верховний Суд зазначає, що відсутність у наказі про проведення фактичної перевірки на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України посилання на конкретну інформацію, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, безперечно є недоліком наказу. Однак, цей недолік не є безумовною підставою для висновку про незаконність перевірки та прийнятих за її результатом рішень, адже суд навіть у разі, якщо податковий орган не розкриває зміст інформації у наказі, повинен при розгляді справи дослідити інформаційну цінність наданих органом ДПС відомостей та надати оцінку тому, чи може вважатися певний документ джерелом інформації про можливі порушення платником податків законодавства. Відповідно до матеріалів справи, на виконання вимог п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України направлення на проведення перевірки та копію наказу про проведення фактичної перевірки пред`явлено позивачу перед початком проведення перевірки, що підтверджено підписом позивача у відповідних направленнях. В даному випадку, оцінка правомірності проведеної перевірки повинна надаватися з урахуванням достатності змісту наказу для висновків про фактичну підставу проведення відповідної перевірки. При цьому, не зазначення обставин, які в цій нормі розкриваються не є безумовною підставою для визнання наказу та перевірки незаконними. В наказі на проведення перевірки від 03.10.2023 року №1096-П було вказано об`єкт на якому здійснюється перевірка: АДРЕСА_1 , МТК «Калинівський ринок», торгівельне місце (контейнер) №982, торговий сектор №4, за місцем якого здійснювала господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , згідно поданих позивачем 28.02.2023 р. відомостей до податкового органу про об`єкти оподаткування. Тобто, за відомостями податкового органу ФОП ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність за адресою об`єкта, вказаного у наказі від 03.10.2023 року №1096-П. При цьому, відсутність в наказі зазначення найменування суб`єкта господарювання є формальним недоліком, який не впливає на правомірність проведеної перевірки, як і не може бути підставою для скасування фактичної перевірки позивача. Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність доводів позивача в частині обґрунтувань щодо протиправності проведеної перевірки та відсутності законодавчих підстав для її проведення. Аналогічна правова позиція застосована Верховним Судом у постанові від 01.10.2024 р. по справі № 280/11618/21. Щодо змісту виявлених порушень під час проведеної фактичної перевірки, судова колегія зазначає наступне. Згідно з п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 р. (далі Закон №265/95-ВР) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номе Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги. Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995 р. (далі Закон №481/95-ВР) маркування алкогольних напоїв (крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті), які реалізуються в Україні, здійснюється відповідно до Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, та має містити таку інформацію: загальна та власна назви виробу; найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про алкогольний напій, а для імпортованих алкогольних напоїв - найменування та місцезнаходження імпортера (у разі зміни найменування виробника у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство виробник має право зазначати на етикетці своє попереднє найменування протягом 18 місяців з дня зміни його найменування у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство); знак для товарів і послуг; географічна назва місця виготовлення виробу, якщо найменування виробника не відображає місця розташування суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво); вміст спирту (% об.); місткість посуду; вміст цукру. Штриховий код повинен бути нанесений на видиму сторону етикетки, або контретикетки, або пляшки (іншого посуду). На видимій стороні етикетки, або контретикетки, або корка, або пляшки (іншого посуду) виробу повинні бути зазначені дата виготовлення виробу, код суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та номер ліцензії на виробництво. Розлив алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, здійснюється у виготовлену із матеріалів, дозволених до контакту з алкогольними напоями скляну тару, бляшанки із харчового алюмінію, а також у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла чи глазурованої кераміки. Розлив алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, з вмістом спирту етилового понад 8,5% об`ємних одиниць здійснюється виключно у тару (посуд) місткістю 0,05 л, 0,1 л, 0,18 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,275 л, 0,33 л, 0,35 л, 0,37 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,7 л, 0,75 л, 1,0 л і більше. Продукція, призначена для експорту, розливається у тару та маркується згідно з умовами відповідної угоди на експорт. Згідно з п. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення. Відповідно до положень ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17000 гривень. Як вбачається з матеріалів справи, за результатами фактичної перевірки позивача 03.10.2023 р. складено акт №6055/Ж5-24-13-07-04-3176413985, в якому зафіксовано реалізацію пляшки пива «AGRUS», пляшки вина «Monte Seco» та пляшки рідини з різким запахом спирту під назвою «Горілка «Смородина» на загальну суму 300 грн без застосування РРО, розрахунковий документ не видавався. Також, перевіркою встановлено зберігання та реалізацію рідини з запахом спирту, рідини у тетрапаках «Фінляндія» 3 л. невстановленого зразка. Вказані обставини були встановлені відносно ФОП ОСОБА_1 за адресою: м. Чернівці, вул. Калинівська, 13-А, МТК «Калинівський ринок», торгівельне місце (контейнер) №982, торговий сектор №4. 27.10.2023 р., на підставі акта №6055/Ж5-24-13-07-04-3176413985 складено податкові повідомлення-рішення: №00000/7192/Ж10/24-13-09-02, яким за порушення ст. 1, 11 Закону №481/95-ВР від 19.12.1995 р. застосовано штрафні санкції в сумі 128550 грн; №00000/7179/Ж10/24-13-07-04, якими до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні (фінансові) за порушення п.п.1, 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР від 06.07.1995 р. в сумі 300 грн. Отже, в акті перевірки було чітко зафіксовано реалізацію позивачем алкогольних напоїв без застосування РРО, без видачі розрахункового документу, а також зберігання та реалізації рідини з запахом спирту, рідини у тетрапаках «Фінляндія» 3 л. невстановленого зразка в торгівельному місці: АДРЕСА_1 , МТК « ІНФОРМАЦІЯ_1 », торгівельне місце (контейнер) №982, торговий сектор №4. Податковий орган повідомив, що обставини реалізації та зберігання алкогольних напоїв були зафіксовані внаслідок проведення контрольно-розрахункової операції в контейнері за адресою: АДРЕСА_1 , торгівельне місце (контейнер) №982, торговий сектор №4, у зв`язку із чим позивачем було реалізовано алкогольні напої без застосування РРО та без видачі розрахункового документу. Вказані обставини жодним чином не спростовано позивачем, ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду справи. Доводи апеляційної скарги жодних пояснень стосовно даної обставини не містять. Стосовно доводів апелянта про те, що на момент проведення перевірки та складання акту вона не здійснювала підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , МТК « ІНФОРМАЦІЯ_1 », торгівельне місце (контейнер) №982, торговий сектор №4, підтвердженням чого є вирок Садгірського районного суду міста Чернівці від 10.11.2023 р. у справі №726/2668/23 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, судова колегія зазначає наступне. В даному випадку, вирок у справі №726/2668/23 стосується притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 , в той час як до відповідальності згідно Закону №265/95-ВР та Закону №481/95-ВР було притягнуто саме позивача - ОСОБА_1 , що потребує надання самостійної оцінки судом обставинам справи та наявним доказам. До того ж, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження здачі позивачем в оренду торгівельного місця за адресою: м. Чернівці, вул. Калинівська, 13-А, МТК «Калинівський ринок», торгівельне місце (контейнер) №982, торговий сектор №4. Отже, доводи про те, що позивач під час перевірки не здійснювала підприємницької діяльності не підтверджено документально, а згідно повідомлених відповідачем обставин, на момент проведення перевірки 03.10.2023 р. інших суб`єктів господарювання за вищевказаною адресою встановлено не було та згідно баз даних ІС «Податковий блок» іншими суб`єктами господарювання, окрім позивача, відомості про об`єкт оподаткування за адресою: АДРЕСА_1 , торгівельне місце (контейнер) №982, торговий сектор №4, не подавались. Також суд враховує, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань єдиним та основним видом діяльності позивача є роздрібна торгівля напоя ми в спеціалізованих магазинах (основний), а 28.02.2023 р. позивач подав відомості до податкового органу про об`єкт оподаткування за адресою: АДРЕСА_1 , МТК « ІНФОРМАЦІЯ_1 », торгівельне місце (контейнер) №982, торговий сектор №4, що спростовує його доводи про нездійснення господарської діяльності у спірний період. В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Моніч Б.С.