LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд240/13384/26

від 01.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/13384/26 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Семенюк Микола Миколайович Суддя-доповідач - Моніч Б.С. 01 червня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Моніча Б.С. суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ Позивач звернувся до суду з позовом про визнання бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати компенсації втрати частини доходу за час затримки виплати грошового забезпечення та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченого грошового забезпечення. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків, а саме: - зазначити в позовній заяві та додати до неї докази на підтвердження того, що 10.03.2026 відповідач виплатив належне грошове забезпечення в сумі 258579,41 грн; - додати до позовної заяви належним чином завірене рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 240/25568/24 від 10.04.2025; - додати до позовної заяви копію банківської виписки на 1 аркуші, зазначену в додатках до заяви; - до позовної заяви з усунутими недоліками додати її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою статті 161 КАС України. На виконання вимог ухвали суду 10.04.2026 представником позивача направлено заяву про усунення недоліків (за Вих. № 10.04/26.10 від 10.04.2026), до якої було долучено: скріншот з карткового рахунку позивача; примірник адміністративного позову; Витяг з підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 у справі № 240/13223/26. ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії повернуто позивачу. ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху не повністю були усунуті (не додано до позовної заяви банківську виписку, яка підтверджує, що 10.03.2026 відповідач виплатив належне грошове забезпечення в сумі 258579,41 грн і копію банківської виписки на 1 аркуші, зазначену в додатках до заяви). ІV. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та недотриманням норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2025 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначив, що на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху ним у встановлений судом строк подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено, зокрема, скріншот з карткового рахунку позивача на підтвердження виплати грошового забезпечення, а також копію судового рішення з підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» разом із протоколом перевірки кваліфікованого електронного підпису. На думку апелянта, зазначені документи є належними доказами виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, а тому підстави для повернення позовної заяви були відсутні. Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч.1 п.3 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161,172 КАС України. Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Колегія суддів зазначає, що адміністративним процесуальним законодавством передбачено інститут залишення позовної заяви без руху, метою якого є надання позивачу можливості усунути недоліки його позовної заяви, оскільки повернення позовної заяви при незначних помилках, допущених при його підготовці, може призвести до негативних наслідків для позивача. Суд звертає увагу, що процесуальний обов`язок щодо усунення недоліків позовної заяви полягає не у погодженні з правовою позицією суду, а у забезпеченні відповідності позовної заяви вимогам закону, що може бути досягнуто позивачем самостійно шляхом належного формулювання своїх вимог та подання необхідних доказів. Водночас незгода позивача із висновками, викладеними в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху, не звільняє його від обов`язку виконати вимоги такої ухвали у визначений судом спосіб та строк. Слід зазначити, що інститут залишення позовної заяви без руху в адміністративному судочинстві не є санкцією чи відмовою у доступі до суду, а має на меті усунення процесуальних недоліків позовної заяви та забезпечення реальної ефективності права на судовий захист, у зв`язку з чим у правовій доктрині та практиці Верховного Суду його функція розглядається як гарантійна та превентивна, а не каральна чи формально-технічна. Як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу, зокрема, надати банківську виписку на підтвердження виплати 10.03.2026 належного грошового забезпечення у сумі 258579,41 грн. На виконання вимог зазначеної ухвали представником позивача подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено зокрема скріншот з карткового рахунку позивача. Разом з тим колегія суддів зазначає, що поданий скріншот з мобільного банківського застосунку не є банківською випискою у розумінні вимог банківського законодавства та не містить усіх необхідних реквізитів банківського документа, які б дозволяли достовірно встановити обставини, на підтвердження яких такий документ подавався. Відповідно до пунктів 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, що містять інформацію про здійснені операції та повинні містити обов`язкові реквізити банківського документа, зокрема дату здійснення операції, реквізити платника та отримувача, номер рахунку, суму операції, призначення платежу та інші відомості, що дають можливість ідентифікувати банківську операцію. Натомість скріншот з карткового рахунку, сформований у мобільному застосунку банку, не є банківською випискою у розумінні наведених положень, оскільки не є офіційно сформованим банківським документом та може не містити усіх необхідних реквізитів, які дають можливість достовірно встановити зміст та підстави проведення відповідної банківської операції. При цьому ухвала суду про залишення позовної заяви без руху містила чітку вимогу суду щодо необхідності подання саме банківської виписки. При цьому колегія суддів зазначає, що позивач не був позбавлений можливості отримати та подати належним чином оформлену банківську виписку у встановлений судом строк, однак доказів вчинення таких дій матеріали справи не містять. Суд апеляційної інстанції також враховує, що вимога суду першої інстанції щодо подання банківської виписки була сформульована чітко, зрозуміло та однозначно, а тому у позивача були відсутні об`єктивні перешкоди для належного виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху. Доводи апеляційної скарги про те, що наданий скріншот є достатнім доказом виконання вимог ухвали суду, колегія суддів відхиляє, оскільки фактично позивачем подано інший документ, ніж той, подання якого прямо вимагалось ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху. Крім того, колегія суддів враховує, що ухвала про залишення позовної заяви без руху була обов`язковою до виконання. За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неусунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений строк та наявність підстав для її повернення відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. При цьому колегія суддів наголошує, що повернення позовної заяви у зв`язку з неусуненням її недоліків не є вирішенням спору по суті та не свідчить про позбавлення особи права на судовий захист, оскільки після усунення відповідних недоліків позивач не позбавлений права повторного звернення до адміністративного суду в установленому законом порядку. Враховуючи вищевикладене, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції колегія суддів не вбачає. VI. ВИСНОВКИ СУДУ З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено. Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Моніч Б.С. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»