Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/29287/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/29287/21 Головуючий у 1 інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Кузьмишиної О.М. Ключковича В.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року у справі за заявою Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИЛА: Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2022 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Визнано протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком Зобов`язано Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. Зобов`язано Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. 06 січня 2025 року до Київського окружного адміністративного суду від Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду, в якій просив змінити спосіб виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 640/29287/21, згідно виконавчого листа від 08.08.2022, шляхом стягнення з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 нарахованих, але не виплачених коштів в сумі 6800,00 грн. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви від 06.01.2025 Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м.Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу і порядку виконання рішення суду. Не погодившись з ухвалою суду, позивач - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. 19 серпня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції. 09 вересня 2025 року до суду апеляційної інстанції від позивача - ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Так, відмовляючи у задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) від 28.11.2024 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 640/29287/21, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/29287/21 стосується зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, а не стягнення коштів. Суд першої інстанції зазначив, що виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2022 у справі №640/29287/21 про зобов`язання нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік та до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням проведених виплат - здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". При цьому, суд першої інстанції вказав, що зобов`язання відповідача вчинити певні дії зі сплати заборгованості по виплаті щорічної разової грошової допомоги і стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів за конкретний період є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення. Крім того, суд першої інстанції звернув увагу на те, що резолютивна частина рішення суду у даній справі має зобов`язальний характер, тому зміна способу виконання рішення із зобов`язання здійснити виплату заборгованості по пенсії на стягнення суми цієї заборгованості фактично призведе до зміни рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенню питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено статтею 378 КАС України. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу і порядку виконання рішення суду у даній справі. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Положеннями ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України. Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, внесено суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема, й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Згідно змісту частини 1 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. У відповідності до частини 3 статті 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Таким чином, з 19 грудня 2024 року статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому, зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Так, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду, здійснюючи аналіз частини 3 статті 378 КАС України у редакції, чинній з 19 грудня 2024 року, у постанові від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/7706/22 вказав наступне: «…ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати. …прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту. Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України». Отже, у цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов`язання здійснити нарахування та виплату відповідної соціальної виплати на стягнення нарахованих, але невиплачених коштів із суб`єкта владних повноважень. З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що зміна способу виконання рішення шляхом стягнення нарахованої, але невиплаченої суми фактично змінює судове рішення по суті. У даних правовідносинах розмір належної позивачу виплати вже визначений самим боржником на виконання рішення суду та не є спірним. Таким чином, вирішення питання про стягнення нарахованої, але невиплаченої суми не змінює змісту встановленого судом обов`язку, не створює нових прав чи обов`язків для сторін та не передбачає повторного вирішення спору по суті, а спрямоване виключно на забезпечення реального виконання судового рішення, яке тривалий час залишається невиконаним. Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003). При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Матеріали справи свідчать, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2022 року у даній справі, зокрема, зобов`язано Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. Як вбачається з листа Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 31.08.2022 року № 09/2524-044, що надійшов до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) (вх. №9557 від 05.09.2022), з метою виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2022 по справі № 640/29287/21, ОСОБА_1 здійснено розрахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 у розмірі 6 800,00 та 2021 роки у розмірі 7 354,00 грн. Колегія суддів звертає увагу на те, що з моменту набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2022 у даній справі минуло більш ніж п`ять років, однак, відповідачем фактичну виплату заборгованості здійснено не було. При цьому, сам факт здійснення відповідачем відповідного розрахунку та визначення суми до виплати свідчить про виконання ним рішення суду в частині нарахування спірної виплати та підтверджує відсутність будь-якого спору щодо розміру заборгованості. Отже, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2022 року у справі № 640/29287/21 в частині зобов`язання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги на даний час відповідачем повністю не виконано, а саме, в частині виплати перерахованої на підставі цього рішення грошової допомоги у розмірі 6800,00 грн. Колегія суддів наголошує, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права. Тобто, в будь-якому разі, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане. Таким чином, враховуючи вимоги ч. 3 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), колегією суддів встановлено, що наявні підстави для заміни способу і порядку виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2022 року у справі № 640/29287/21 шляхом стягнення з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 нарахованої, але невиплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік в розмірі 6800,00 грн. Посилання суду першої інстанції на висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 24.12.2014 у справі №21-506а14, а також Верховного Суду, викладені в постановах від 07.03.2018 у справі № 456/953/15-а, від 16.07.2020 у справі №130/2176/17, від 11.11.2020 у справі №817/628/15, від 17.02.2021 у справі №295/16238/14-а та від 10.07.2018 у справі № 490/9519/16-а, колегія суддів вважає помилковим, оскільки, такі висновки зроблені Верховним Судом України та Верховним Судом до внесення Законом України від 21.11.2024 №4094-IX змін до статті 378 КАС України. Також, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання суду першої інстанції на те, що грошові кошти не перебувають на рахунках відповідача та можуть бути виплачені лише за наявності відповідного бюджетного фінансування, оскільки, це не впливає на вирішення питання щодо зміни способу виконання судового рішення. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу та порядку виконання рішення, а тому, оскаржувана ухвала Київського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення такої заяви. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 378 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року скасувати та ухвалити нову постанову. Заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 28 листопада 2024 року про зміну способу та порядку виконання рішення суду - задовольнити. Змінити спосіб та порядок виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2022 року у справі № 640/29287/21. Стягнути з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (03165, м. Київ, проспект Любомира Гузара, 7, код ЄДРПОУ 22886300) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховану, але невиплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік в розмірі 6 800 (шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Кузьмишина О.М. Ключкович В.Ю.