Постанова 4855 № 640/35606/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/35606/21 Суддя (судді) першої інстанції: Погрібніченко І.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого: Бєлової Л.В. суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2022 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: У грудні 2021 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив: - визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо невиплати позивачу суми разової грошової допомоги за 2021 рік, яка виплачується щорічно до 05 травня учасникам бойових дій, в розмірі п`ять мінімальних пенсій за віком; - зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2022 року адміністративний позов задоволено: Визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у повному розмірі. Зобов`язано Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу до 5 травня за 2021 рік, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що виплата позивачу разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік саме Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат взагалі не проводилась, позивачем не надано жодних доказів, що виплата проводилась саме Центром, тому жодні права ОСОБА_1 Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат не порушено. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2022 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження. На адресу позивача, вказану ним в позовній заяві, апеляційним судом тричі направлялись копії вищевказаних ухвал та апеляційної скарги, однак, поштові відправлення повертались. При цьому, позивача бтакож уло повідомлено та відправлено вказані вище документи на електронну пошту, вказану ним у позові. Таким чином, апеляційним судом вжито всі можливі заходи для повідомлення позивача про судовий розгляд. Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 від 08 травня 2015 року. Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат до 05 травня 2021 року не здійснив виплату разової грошової допомоги позивачу. Вважаючи дії щодо невиплати суми разової грошової допомоги за 2021 рік протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що відповідач здійснив виплату у 2021 році щорічної разової грошової допомоги позивачу, як учаснику бойових дій, в розмірі 1 491,00 грн., проте як встановлено судом з 27 лютого 2020 року позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня як учасник бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Першочергово, апеляційний суд наголошує, що судом першої інстанції було неповно з`ясувано обставини, що мають значення для справи. Суд першої інстанції, розглядаючи спірні правовідносини, виходив з того, що що відповідач здійснив виплату у 2021 році щорічної разової грошової допомоги позивачу, як учаснику бойових дій, в розмірі 1 491,00 грн. Так, суд вказав, що відповідно до виписки з банківського рахунку ОСОБА_1 на виконання постанови Кабінету Міністрів від 08 квітня 2021 року №325 «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» у квітні 2021 року перераховано, як учаснику бойових дій, разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 1 491,00 грн. Однак, такі твердження суду першої інстанції є помилковими, не відповідають обставинам справи та спростовуються матеріалами справи, оскільки безпосередньо в позовній заяві ОСОБА_1 вказував, відповідач до 05 травня 2021 року взагалі не здійснив виплату разової грошової допомоги (а.с. 5). Більш того, з наданої позивачем виписки з банківського рахунку ОСОБА_1 не вбачається виплата позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 1 491,00 грн., на яку посилався суд першої інстанції. Вищевикладене свідчить про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, що, в свою чергу, призвело до ухвалення помилкового рішення. Разом з тим, розглядаючи цей спір по суті у такому суб`єктному складі учасників справи, суд першої інстанції не врахував такого. Відповідно до ч. 1 ст. 17-1 Закону щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Згідно п. 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423, таким органом є Мінсоцполітики. При цьому підпунктом 41 пункту 4 указаного Положення визначено, що Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону. У свою чергу, підпунктом 1 пункту 1 Постанови №112 установлено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «;Про жертви нацистських переслідувань» (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат). Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у визначених положеннями цієї Постанови №112 розмірах. З урахуванням наведених вище правових норм та висновків Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 щодо їх застосування, колегія суддів приходить до висновку, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати виплату вказаної допомоги. Разом з тим, як вірно підкреслено апелянтом, однак було залишено поза увагою судом першої інстанції, Київський міський центр нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році ОСОБА_1 не здійснював, що з урахуванням рішення Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 виключає можливість задоволення у цій справі позовних вимог до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. При цьому колегія суддів зауважує, що відповідачем на підтвердження наведених обставин надано лист від 24.12.2021 року № 09/5796-044 згідно з яким у 2021 році в списках військовослужбовців-учасників бойових дій на виплату щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, які надійшли до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, прізвище ОСОБА_1 відсутнє. Таким чином, Київський міський центр нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році ОСОБА_1 не здійснював, що як вже вже було вказано вище виключає можливість задоволення у цій справі позовних вимог до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. У контексті наведеного колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Однак, під час розгляду справи суд першої інстанції, не встановивши обставин справи щодо відсутності жодних доказів виплати саме Центром допомоги позивачу, вирішив спір у цій справі без залучення належного відповідача, що мало своїм наслідком порушення норм процесуального законодавства. Згідно ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. За привалами ч. 7 ст. 48 КАС України заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. Викладене, у свою чергу, свідчить, що заміна первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем належить до повноважень суду першої інстанції. Іншого процесуальним законодавством не передбачено. Відтак, суд апеляційної інстанції на стадії апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, як було підкреслено вище, позбавлений можливості виправити наведену помилку, а тому приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову з підстав, що від заявлений до неналежного відповідача. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача. Аналогічний за змістом правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.09.2020 у справі № 813/791/17, від 19.04.2022 у справі № №400/3989/19. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, зважаючи на встановлені вище обставини звернення ОСОБА_1 до суду із позовом до неналежного відповідача, що було залишено поза увагою Окружного адміністративного суду міста Києва та мало своїм наслідком розгляд справи по суті без урахування належного суб`єктного складу сторін, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії. Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог. Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд П О С Т АН О В И В: Апеляційну скаргу Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2022 року - задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2022 року - скасувати. Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді В.О. Аліменко, Н.В. Безименна