Постанова 4855 № 758/151/26

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 758/151/26 Суддя (судді) першої інстанції: Блащук А.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Попової О.Г., суддів: Оксененка О.М., Чуприни О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 06.01.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач) звернувся до Подільського районного суду м. Києва із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив скасувати постанову про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 06.01.2026 позовну заяву повернуто позивачу. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вище вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що представником позивача - адвокатом Буєм Богданом Володимировичем до ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1417056 від 25.12.2025, який підтверджує повноваження адвоката на представництво позивача в суді, не додано договору про надання правничої допомоги № 23/11-1 від 25.12.2025. На думку апелянта, ордер на надання правничої допомоги є достатнім документом для підтвердженням наявності у адвоката повноважень на представництво інтересів іншої особи в суді та не потребує жодних інших документів, а відповідно і додаткових відомостей або посилань на будь-які інші документи. Додатково представник позивача додав, що суд першої інстанції не вірно встановив дату договору про надання правничої допомоги № 23/11-1, а саме 25.12.2025, оскільки ордер на надання правничої допомоги виписано на підставі договору про надання правничої допомоги № 23/11-1, а саме 23.11.2025. Просить скасувати ухвалу суду,а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2026 відкрито апеляційне провадження та витребувано із Подільського районного суду м. Києва матеріали адміністративної справи № 758/151/26. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2026 призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження. Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного. Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, виходив з того, що до ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1417056 від 25.12.2025, який підтверджує повноваження Буя Б.В. на представництво позивача в суді, не додано договору про надання правничої допомоги № 23/11-1 від 25.12.2025. У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що у адвоката відсутні підстави для надання правничої допомоги, а отже і для підписання позовної заяви. Як наслідок, підлягають застосуванню положення пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх безпідставними, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Згідно із ч.1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Частиною 4 ст. 59 КАС України, визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI). Згідно з приписами ч. 1 ст. 26 Закону № 5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Положеннями ст. 19 цього ж Закону, визначено такі види адвокатської діяльності: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI). Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI). Пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону № 5076-VI, передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами. Доданий до адміністративного позову представником позивача адвокатом Буєм Б.В. ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1417056 від 25.12.2025 на ведення справи в суді, містить повноваження адвоката Буя Б.В., що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, серія ЛС № 000560, видане рішенням ради адвокатів Львівської області 23.02.2017 № 64, представляти інтереси ОСОБА_1 , зокрема, в Подільському районному суді м. Києва з усіма процесуальними правами, наданими законом позивачу, відповідачу та третій особі. Додатково в ордері зазначено, що договором про надання правничої допомоги повноваження адвоката не обмежуються. Отже, доданий до позовної заяви ордер, є достатнім документом для підтвердження повноважень Буя Б.В. на здійснення представництва позивача у суді під час розгляду цієї адміністративної справи, у тому числі для підписання та подання позовної заяви. Крім того, ні Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ні Кодекс адміністративного судочинства України не встановлюють, що в ордері, виданому на ім`я адвоката, обов`язково зазначається, що такий представник є адвокатом, який діє на підставі відповідного договору, тому висновки суду першої інстанції про те, що до ордеру обов`язково потрібно додавати договір про надання правничої допомоги № 23/11-1 від 25.12.2025 є безпідставними. Також колегія суддів, погоджується з зауваженням представника позивача, що ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1417056 від 25.12.2025, виданий на підставі договору про надання правничої допомоги № 23/11-1 від 23.11.2025, а суд першої інстанції не вірно зазначив дату підписання вказаного договору та вказав 25.12.2025. Варто зазначити, що з 16.01.2013 на підставі Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 26 був створений та почав функціонувати Єдиний реєстр адвокатів України. Єдиний реєстр адвокатів України (далі - ЄРАУ) - це електронна база даних, яка містить відомості про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" набули права на зайняття адвокатською діяльністю, та про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України Ради адвокатів регіонів та Рада адвокатів України забезпечують відповідність відомостей, що вносяться до ЄРАУ, даними документів, на підставі яких здійснюється їх внесення. Тобто, інформація наявна у ЄРАУ є відкритим джерелом даних про персональний склад адвокатів України, які набули статусу адвоката та отримали право на заняття адвокатською діяльністю. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.10.2021 у справі № 640/6170/20. Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 826/5500/18 зазначено, що: "Повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень." У справі, що розглядається суд першої інстанції не скористався процесуальною можливістю пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво, передчасно дійшов висновку про відсутність у представника права на підписання позовної заяви і про наявність підстав для повернення цієї заяви на приписів пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, що призвело до порушення норм процесуального права та постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що наведені норми та обставини справи свідчать про достатність доказів на підтвердження повноважень Буя Б.В. представляти ОСОБА_1 в адміністративному судочинстві, підписувати процесуальні документи тощо. З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви особі, яка з нею звернулась, що призвело до постановлення незаконного судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі. Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Отже, оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, є підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 243, 315, 320, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 06.01.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити. Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 06.01.2026 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Головуючий суддя Попова О.Г. Суддя Оксененко О.М. Суддя Чуприна О.В.