Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 755/8286/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua Головуючий у першій інстанції: Гаврилова О.В., Суддя-доповідач: Епель О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2025 року Справа № 755/8286/25 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Епель О.В., суддів: Карпушової О.В., Файдюка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 16 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : Історія справи. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Відповідач ) про визнання протиправним та скасування рішення. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 травня 2025 року позовну заяву було повернуто. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву у цій справі підписано та подано через підсистему «Електронний суд» адвокатом Лісовенком Олександром Олександровичем. Втім, поданий ордер не є сформованим електронним ордером у встановленій адміністратором формі через підсистему «Електронний суд» та не містить обов`язкового реквізиту, передбаченого пунктами 9, 12 Положення - підпису адвоката, який надає правову допомогу (у графі «Адвокат»). Відтак, суд дійшов до висновку, що наданий ордер не відповідає Положенню про ордер на надання правничої (правової)допомоги, затвердженому Рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 та не може вважатися таким, що підтверджує повноваження адвоката Лісовенка Олександра Олександровича як представника позивача ОСОБА_1 . Не погоджуючись з такою ухвалою суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити на стадію відкриття провадження у справі до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги Апелянт зазначає, що адвокат Лісовенко 0.0. додав до позовної заяви ордер не як окремий додаток, а сформований електронний ордер на підтвердження повноважень через кабінет адвоката. Також Апелянт посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені зокрема у постанові від 06.11.2024 у справі Nє483/346/24. З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про повернення позовної заяви. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду. У строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав. Нормативно-правове обґрунтування. Відповідно до абзаців 2, 3 частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом. Особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини першої статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу. Згідно із частиною першою статті 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. За змістом частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльністі"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу". Відповідно до частини другої статті 26 Закону №5076-VI, ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги. Згідно з пунктом 4 Положення №41, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. За змістом пункту 6 Положення №41, бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи. Рішенням Ради адвокатів України від 8 червня 2024 року №36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ № 162 від 4 серпня 2017 року» (далі - Рішення №36), зокрема, викладено пункт 9 Положення №41 в новій редакції: «

9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).» (підпункт 1.1 пункту 1 Рішення №36). Цим же рішенням пункт 12 Положення №41 доповнено підпунктом 12.15 такого змісту: « 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер.» (підпункт 1.2 пункту 1 Рішення №36). Висновки суду апеляційної інстанції. Переглядаючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції з урахуванням викладених вище норм права та доводів Апелянта, колегія суддів зазначає, що у випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») підпису на ордер не вимагається. Отже, ордер на надання правничої (правової) допомоги, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», що подається до суду в електронній формі через підсистему "Електронний суд", вважається належним чином оформленим та підтверджує повноваження адвоката на представництво інтересів особи в суді, якщо такий ордер підписаний (засвідчений) кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП) адвоката, який ідентифікує його особу, а відповідність ордера типовій формі, затвердженій Радою адвокатів України, та наявність у ньому всіх обов`язкових реквізитів може бути перевірена судом за допомогою загальнодоступних засобів, зокрема через офіційний веб-сайт Національної асоціації адвокатів України. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 06 листопада 2024 року у справі № 483/346/24, від 16 грудня 2024 року у справі № 916/4258/23, від 14 березня 2025 року у справі № 343/1061/24. У справі, що розглядається, подання адвокатом Лісовенком О.О. як представником ОСОБА_1 позовної заяви здійснено після внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України № 162 від 04 серпня 2017 року рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36, а відтак накладення представником окремого власноручного («фізичного») підпису на ордер за умови, що він доданий до документа, що посвідчений електронним підписом вказаним Положенням не вимагалося. Колегія суддів також відзначає, що правова позиція Верховного Суду, яка викладена в ухвалах від 02 березня 2023 року у справі №522/14112/22, від 20 квітня 2023 року у справі №420/14624/22, у постановах Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі №450/569/22, від 07 лютого 2023 року у справі №466/487/22, та яку суд першої інстанції застосував, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, була сформована до внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 04 серпня 2017 № 162 року, на підставі рішення Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36, якими було змінено вимоги до процедури оформлення та подання таких документів. Беручи до уваги викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що на час вирішення судом першої інстанції питання про повернення позовної заяви суд не мав для цього визначених п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, правових підстав з наведених судом першої інстанції мотивів. Надаючи оцінку доводам апелянта, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Відповідно до ст. 320 КАС України у редакції, чинній на момент розгляду колегією суддів апеляційної скарги, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 16 травня 2025 року - скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 286, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 16 травня 2025 року- скасувати та направити справу для продовження розгляду до Дніпровського районного суду м. Києва. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Судове рішення виготовлено 21 липня 2025 року. Головуючий суддя О.В. Епель Судді: О.В. Карпушова В.В. Файдюк