Постанова 4854 № 420/15310/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/15310/25 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О., суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року (суддя Бездрабко О.І., м. Одеса, повний текст рішення складений 26.08.2025) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: 16.05.2025 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Одеській області, в якому позивач просив: - визнати протиправними дії Головного управління щодо не зарахування позивачу до загального страхового стажу періоди його роботи в російської федерації та перерахуванню розміру пенсії з урахуванням часу роботи в російської федерації та наданими документами про заробітну плату; - зобов`язати Головне управління зарахувати позивачу до загального страхового стажу наступні періоди роботи в ТОВ "Карпатське управління бурових робіт", яке відповідно до запису №20 у трудовій книжці з 04 грудня 2008 року перейменовано в ООО "Новоуренгойська бурова компанія" російської федерації: з 03.08.2007 по 10.01.2013, з 28.02.2013 по 07.02.2014, з 17.03.2014 по 23.02.2015, з 05.03.2015 по 20.01.2021, з 16.02.2021 по 28.03.2022, відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 31.05.1982 та перерахувати розмір пенсії з урахуванням всього часу роботи в російської федерації та наданими документами про заробітну плату. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено. Не погоджуючись з ухваленим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. На обґрунтування поданої скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції не надав оцінки необґрунтованості дій пенсійного органу щодо перерахунку його пенсії, а надав оцінку порушення процедурі звернення з відповідною заявою. Водночас, у відповіді відповідача взагалі не має вказівки на порушення ним порядку звернення до органу Пенсійного фонду України, про необхідність звернулися з новою заявою встановленого зразку, що витікає із відзиву. Навпаки, є посилка на можливість оскарження відповіді. Відповідач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи. Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження. Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , досягнувши шістдесятирічного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". За принципом екстериторіальності дана заява розглянута ГУ ПФУ в Донецькій області, рішенням якого від 19.04.2022 №154450005061 відмовлено в призначенні пенсії за віком. Страховий стаж особи визначено 27 років 06 місяців 12 днів. Згідно трудової книжки НОМЕР_2 до страхового стажу заявника не зараховано періоди трудової діяльності на підприємствах рф: з 03.08.2007 по 10.01.2013, з 28.02.2013 по 07.02.2014, з 17.03.2014 по 23.02.2015, з 05.03.2015 по 20.01.2021, з 16.02.2021 по 28.03.2022, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків до пенсійного фонду рф. 28.04.2022 ОСОБА_1 повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 02.05.2022 №15440005061 відмовлено в призначенні пенсії за віком з огляду на відсутність страхового стажу. Страховий стаж особи визначено 27 років 06 місяців 12 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу позивача не зараховано періоди трудової діяльності з 03.08.2007 по 10.01.2013., з 28.02.2013 по 07.02.2014, з 17.03.2014 по 23.02.2015, з 05.03.2015 по 20.01.2021, з 16.02.2021 по 28.03.2022 на територіях рф, оскільки інформація від органів пенсійного фонду рф про сплату страхових внесків відсутня. 23.05.2022 ОСОБА_1 уклав типовий договір з Головним управлінням ДПС в Одеській області №02215059100003 про добровільну участь в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) та здійснив бюджетний платіж на суму 51480 грн. для зарахування страхового стажу за період з 01.01.2020 по 30.06.2021. 20.06.2022 ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". 17.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою в довільній формі, в якій серед іншого просив провести перерахунок розміру пенсії з урахуванням часу роботи в російській федерації та за наданими документами про заробітну плату. До поданої зави було долучено копії строкового трудового договору від 03.08.2017 №775 з додатковими угодами; копії трудових договорів від 11.02.2013 №2070, від 27.02.2014 №3575, від 05.03.2015 №123, від 16.02.2021 №85; копію уточнюючої довідки від 10.01.2013 №40, копію довідки про нараховану заробітну плату від 22.02.2022 №84; копію закордонного паспорту; копію страхового посвідчення від 17.0.2007; копії повідомлень. ГУ ПФУ в Одеській області листом від 17.04.2025 №10733-9167/М-02/8-1500/25 повідомило заявника, що з 20.06.2022 він отримує пенсію за віком, яку обчислено при страховому стажі 29 років (враховано по 30.06.2021). Для зарахування до страхового стажу та заробітної плати періоду роботи в рф з серпня 2007 року по березень 2022 року підстави відсутні. Одночасно проінформовано, що довідки про заробітну плату №1176/03-17, №1177/03-17, №1178/03-17 не підлягають виконанню у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні та припиненням листування з російською федерацією. Трудова книжка позивача від 31.05.1982 серії НОМЕР_2 містить наступні відомості про спірні періоди трудової діяльності: - записи №20-21 період з 03.08.2007 по 10.01.2013 трудова діяльність на посаді ведучого геолога вахтового методу роботи ТОВ "Карпатське управління бурових робіт", яке надалі перейменовано на ТОВ "Новоуренгойська бурова компанія"; - записи №22-23 період з 28.02.2013 по 07.02.2014 трудова діяльність на посаді ведучого геолога вахтового методу роботи ТОВ "Новоуренгойська бурова компанія"; - записи №24-25 період з 17.03.2014 по 23.02.2015 трудова діяльність на посаді геолога в геологічному відділі ТОВ "Новоуренгойська бурова компанія"; - записи №26-27 період з 05.03.2015 по 20.01.2021 трудова діяльність на посаді ведучого геолога в геологічному відділі ТОВ "Новоуренгойська бурова компанія"; - записи №28-29 період з 16.02.2021 р. по 28.03.2022 р. трудова діяльність в апараті управління на посаді ведучого геолога в геологічному відділі ТОВ "Новоуренгойська бурова компанія". Згідно довідки ТОВ "Новоуренгойська бурова компанія" від 22.02.2022 №84 позивачу за періоди трудової діяльності з 03.08.2007 по 10.01.2013, з 28.02.2013 по 07.02.2014, з 17.03.2014 по 23.02.2015, з 05.03.2015 по 20.01.2021, з 16.02.2021 по 31.12.2021 зараховано заробітну плату - 130970147,94 руб. Також матеріали справи містять трудові договори позивача з ТОВ "Карпатське управління бурових робіт" та "Новоуренгойська бурова компанія" за спірні періоди трудової діяльності та сповіщення про стан індивідуального особового рахунку застрахованої особи в системі загальнообов`язкового пенсійного страхування. Вважаючи, що ГУПФУ протиправно відмовило у зарахуванні до загального страхового стажу періоди роботи в російської федерації, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у відповідності до Порядку №22-1 не звертався до відповідача із заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії, а тому ГУ ПФУ в Одеській області листом від 17.04.2025 №10733-9167/М-02/8-1500/25, без прийняття рішення, роз`яснило умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, а також повідомило, що для зарахування до страхового стажу та заробітної плати періоду роботи в рф з серпня 2007 року по березень 2022 року підстави відсутні. Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Як визначено Європейською соціальною хартією (переглянутою), 1996 року, згода на обов`язковість якої надано Верховною Радою України та яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року, кожна особа похилого віку має право на соціальний захист. За цим Україна має міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами "досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися" права та принципи, що закріплені у Хартії. Згідно із частиною першою статті 9 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон №1058-IV) відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Частиною першою статті 44 Закону №1058-IV встановлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа. Згідно частини п`ятої статті 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1). Відповідно до пункту 1.1 розділу I цього Порядку заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за №991/27436. За правилами абзацу сьомого пункту 1.8 розділу I Порядку №22-1 днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням, продовженням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв`язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, припиненням виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів). Пунктом 2.7 розділу II Порядку №22-1 встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу. Відповідно до пункту 4.1 розділу IV Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Згідно із пунктом 4.2 розділу IV Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Пунктом 4.10 розділу IV Порядку №22-1 перебачено, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття органом, що призначає пенсію, рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії, а у разі призначення пенсії за віком автоматично - не пізніше одного місяця з дня надходження повідомлення про обраний особою спосіб виплати пенсії. Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, колегія суддів доходить висновку, що результат розгляду порушеного у зверненні питання щодо перерахунку пенсії оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) органу. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що заява, подана представником позивача, не відповідає встановленій Порядком №22-1 формі, що унеможливлює здійснення перерахунку пенсії позивачу. Водночас з таким висновком колегія суддів не погоджується і вказує таке. Вирішуючи питання правомірності нерозгляду органом пенсійного фонду заяви, форма якої не відповідає тій, яка встановлена Порядком №22-1, у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17 Верховний Суд вказав, що важливим при вирішенні спірних відносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, вказав, що важливим є також долучення позивачем до заяви документів, які подаються саме при призначенні пенсії. На цій підставі Суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу пенсійного фонду і вказав, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту). Аналогічний підхід до вирішення подібних правовідносин застосований Верховним Судом у постановах від 30 травня 2018 року, 27 листопада 2019 року, 26 лютого 2020 року, 16 грудня 2021 року, 9 серпня 2023 року (справи №№537/3480/17, 748/696/17, 541/543/17-а, 500/1879/20, 520/5045/2020, відповідно). У постанові від 23 вересня 2024 року у справі №620/2027/23 Верховний Суд, розглянувши спір щодо можливості подання заяви про призначення пенсії у формі, що передбачена Законом України "Про звернення громадян", наголосив, що доступ до соціальних прав, зокрема права на призначення пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права. Отож, з усталеної практики Верховного Суду вбачається, що ключове значення при вирішенні спорів щодо призначення чи перерахунку пенсії має зміст звернення, що дає змогу об`єктивно встановити волю заявника, а не виключно формальне дотримання затвердженої бланкової форми. Зазначені позиції послідовно наголошують, що надмірний формалізм у сфері соціального забезпечення є неприпустимим та призводить до безпідставного обмеження конституційних прав. У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2025 року (справа №340/686/25) зазначено, що право особи на звернення за перерахунком пенсії є складовою права на соціальне забезпечення, гарантованого Конституцією України (стаття 46) та законодавством у сфері пенсійного забезпечення. Незважаючи на формальні вимоги до заяви, визначені Порядком №22-1, її зміст має відігравати ключову роль при оцінці дійсного волевиявлення особи. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Застосовуючи вищезазначені висновки та правові норми до правовідносин, що виникли у цій справі, колегія суддів констатує, що заява позивача від 17.03.2025 з додатками містить всі істотні елементи, необхідні для розгляду питання про перерахунок пенсії. У свою чергу, формальне посилання відповідача у відзиві на позовну заяву та суду першої інстанції на невідповідність такої заяви вимогам форми, передбаченої Порядком №22-1, без надання оцінки її суті, суперечить засадам справедливості, розумності та пропорційності. Такий підхід ставить формальність вище змісту та суті права, що є несумісним із принципом пріоритетності прав і свобод людини у сфері соціального забезпечення над формою відповідного волевиявлення (п.73 постанови Верховного Суду від 22 липня 2025 року у справі №580/710/24). З урахуванням викладеного, визначена Порядком №22-1 процедура є способом дій пенсійного органу у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого "пенсійного" питання. У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим. Водночас результат розгляду порушеного позивачем у заяві від 17.03.2025 питання відповідач оформив листом від 17.04.2025, який не містить в собі інформації щодо порушення порядку звернення (не за формою). Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Колегія суддів зазначає, що встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень визначеним статтею 2 КАС України критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про незаконність відмови, оформленої листом, пенсійного органу у розгляді заяви позивача про перерахунок пенсії. Своєю чергою, зміст частини другої статті 9 КАС України дає підстави стверджувати, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, та за жодних умов становище позивача за наслідками судового розгляду не може бути погіршено порівняно з тим, яким воно було до звернення до суду за захистом своїх прав. В контексті наведеної норми, колегія суддів зазначає, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Водночас у спірному випадку, суд першої інстанції вдався до оцінки форми та змісту поданої позивачем заяви, хоча відповідь пенсійного органу не містить інформації про те, що позивач звернувся до пенсійного органу із порушеного питання у неналежній формі. Відтак, зважаючи на те, що недодержання форми поданої заяви не було підставою для її нерозгляду пенсійним органом, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для надання правової оцінки цим обставинам. Також оскільки заява позивача у належний спосіб (з прийняттям відповідного рішення у формі розпорядження) розглянута не була, колегія суддів не вбачає підстав для надання оцінки обставинам, викладеним пенсійним органом у листі відповіді. За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову шляхом визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання повторно розглянути заяву позивача від 17.03.2025 про перерахунок пенсії з врахуванням часу роботи в рф із прийняттям за наслідками такого розгляду рішення в порядку та за формою, визначеною Законом №1058-IV та Порядком №22-1. Щодо посилання відповідача листі від 17.04.2025 №10733-9167/М-02/8-1500/25 про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу та заробітної плати періоду роботи в рф з серпня 2007 року по березень 2022 року, колегія суддів звертає увагу пенсійного органу на те, що згідно зі статтею 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Частиною першою, другою статті 4 Закону №1058-IV встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору. Отже, призначення і виплата пенсій в Україні здійснюється також на підставі міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення. Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі Угода), яка була чинною на час На час роботи позивачки в російській федерації, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають. Статтею 5 Угоди визначено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди. Приписами статті 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії. Положеннями статті 3 Угоди також визначено, що всі витрати, пов`язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами. Згідно із абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14.01.1993 трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Зміст наведених положень вказаних міжнародних договорів передбачає, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчислення. Водночас, обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться за законодавством держави, на території якого вони проживають. Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права висловлена у постанові Верховного Суду від 29.03.2023 у справі №360/4129/20. Отже, обчислення стажу позивача за періоди з 03.08.2007 по 10.01.2013, з 28.02.2013 по 07.02.2014, з 17.03.2014 по 23.02.2015, з 05.03.2015 по 20.01.2021, з 16.02.2021 по 28.03.2022 необхідно здійснювати за законодавством РФ, на території якої у спірний період відбувалась трудова діяльність позивача. Резюмуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не може бути повністю визнано законними і обґрунтованими, оскільки суд не встановив фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не перевірив належним чином доводи позивача та не надав правової оцінки діям відповідача у спірних правовідносинах. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За приписами частини першої та частини другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відтак апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню. У відповідності до статті 139 КАС України, судові витрати, понесені позивачем по сплаті судового за подачу позовної заяви (1 212,00 грн.) та апеляційної скарги (1 820,00 грн.) підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.03.2025 про перерахунок пенсії. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.03.2025 про перерахунок пенсії із прийняттям за наслідками такого розгляду рішення в порядку та за формою, визначеною Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, з урахуванням висновків суду. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3032,00 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною четвертою та пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко Суддя М.П.Коваль Суддя Ю.В.Осіпов