Постанова Харківський апеляційний суд № 636/6717/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 636/6717/24 Номер провадження 22-ц/818/560/26 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 травня 2026 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Мальованого Ю.М., суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б., за участю: секретаря судового засідання Шевченко В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 09 червня 2025 року в складі судді Карімова І.В. по справі № 636/6717/24 за позовом ОСОБА_1 до Чугуївської міської ради Харківської області, треті особи: Чугуївський відділ державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області, приватний нотаріус Чугуївського міського нотаріального округу Юрченко Олена Миколаївна, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом та звільнення спадкового майна з-під арешту,- В С Т А Н О В И В: У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Чугуївської міської ради Харківської області, треті особи: Чугуївський відділ державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області, приватний нотаріус Чугуївського міського нотаріального округу Юрченко Олена Миколаївна, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом та звільнення спадкового майна з-під арешту. Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нанесення рф ракетного удару по м. Чугуєву загинули її батьки - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Після смерті батьків відкрилася спадщина, до складу якої входить належні їм на праві приватної спільної власності 2/3 частки однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 30,6 кв м (по 1/3 частки належало кожному спадкодавцю). Вказала, що 04 та 05 січня 2023 року засобами поштового зв`язку вона звернулась до приватного нотаріуса Чугуївського міського нотаріального округу Юрченко О.М. із заявами про прийняття спадщини. На підставі цих заяв приватним нотаріусом були заведені нотаріальні справи за № 17/2023 та № 18/2023. У подальшому приватний нотаріус Юрченко О.М. надіслала на її адресу відповідного листа, в якому пропонувала їй прибути особисто або ж надіслати на адресу нотаріуса нотаріально засвідчену заяву. Однак в силу життєвих обставин вона не змогла з`явитися до нотаріуса. На теперішній час вона проживає та працює в Німеччині. Листом від 26 квітня 2024 року приватний нотаріус Юрченко О.М. повідомила їй, що вона не може вважатися спадкоємцем, який прийняв спадщину належним чином, оскільки її заяви про прийняття спадщини за померлими батьками були оформлені не належним чином (справжність підпису не була посвідчена нотаріально), і рекомендовано їй звернутись до суду. Крім того, на 1/3 частки вказаної квартири, що належала її батьку ОСОБА_2 , накладено арешт на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні № 30975060 від 26 березня 2012 року. Однак РНОКПП боржника у вказаному виконавчому провадженні не співпадає з РНОКПП її батька. Вказаний арешт порушує її права та унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину. Просила: встановити факт прийняття нею спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/3 частки однокімнатної квартири АДРЕСА_1 ; встановити факт прийняття нею спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/3 частки однокімнатної квартири АДРЕСА_1 ; визнати в порядку спадкування за законом право власності за нею на 2/3 частки вищезазначеної квартири після смерті батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; звільнити з-під арешту 1/3 частки однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , про що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявне обтяження № 12320156, тип обтяження: арешт нерухомого майна, дата реєстрації: 26 березня 2012 року, підставою обтяження є постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ЗВП № 30975060 від 26 березня 2012 року, заявник Відділ ДВС Чугуївського МУЮ. Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 09 червня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що позивачкою не надано нотаріусу заяв про прийняття спадщини після смерті батьків, справжність підпису на яких засвідчена нотаріально, не реалізовано своїх спадкових прав, тож не доведено факту прийняття в установленому законом порядку спадщини. У знятті арешту відмовлено як у похідній вимозі. На вказане судове рішення 31 липня 2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Юрченко В.В. до суду апеляційної інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; вирішити питання щодо зміни мотивувальної частини рішення в частині висновків суду, що нотаріусом повідомлено, що оскільки справжність підпису ОСОБА_1 на її заявах не засвідчено нотаріально, необхідно надіслати заяви, оформлені належним чином, або особисто з`явитися до нотаріуса. Апеляційна скарга мотивована тим, що своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Суд дійшов помилкового висновку про те, що нотаріусом повідомлено і роз`яснено їй про необхідність надіслати заяви, оформлені належним чином, або з`явитись особисто, оскільки доказів отримання нею листів нотаріуса немає. Нотаріус надавала їй роз`яснення лише в телефонному режимі та не повідомляла строків надання заяв. Отже, вона має право звернутися до суду із вимогами про визнання права власності. Арешт, накладений на належну її батьку 1/3 частку квартири, співвласницею якої вона є, створює їй перешкоди у користуванні, володінні і розпорядженні належним їй майном. Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. В судове засідання апеляційного суду сторони-учасники судового розгляду не з`явилися. Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 28 травня 2026 року надіслані апеляційним судом на адреси учасників справи: Чугуївською міською радою Харківської області отримано в електронному кабінеті 19 вересня 2025 року (а.с. 156); Приватним нотаріусом Чугуївського міського нотаріального округу Юрченко Оленою Миколаївною отримано 03 жовтня 2025 року (а.с. 144); Чугуївським відділом державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області отримано 03 жовтня 2025 року (а.с. 145); Адвокатом Юрченком Віктором Володимировичем, який діє в інтересах ОСОБА_1 , отримано 05 жовтня 2025 року (а.с. 149); ОСОБА_1 повернуто на адресу апеляційного суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки (а.с. 150151), крім того про день, час та місце судового засідання учасника повідомлено відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України (а.с. 142). 22 жовтня 2025 року від приватного нотаріуса Чугуївського міського нотаріального округу Юрченко Олени Миколаївни надійшла заява про розгляд справи без її участі. Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно копії свідоцтва про право власності, виданого 27 грудня 2004 року Відділом житлово-комунального господарства, будівництва та комунальної власності виконавчого комітету Чугуївської міської ради, квартира загальною площею 30,6 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної спільної власності: ОСОБА_2 - 1/3 частка та членам його сім`ї: ОСОБА_3 - 1/3 частка, ОСОБА_1 - 1/3 частка. На звороті свідоцтва міститься штамп про реєстрацію права власності Чугуївським БТІ від 14 січня 2005 року (а.с. 15). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 померли (а.с. 14, 14 зворот). 04 та 05 січня 2023 року ОСОБА_1 , перебуваючи у Німеччині, засобами поштового зв`язку подала дві заяви від 03 січня 2023 року до приватного нотаріуса Чугуївського міського нотаріального округу Юрченко О.М. про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 свого батька ОСОБА_2 та матері ОСОБА_3 (а.с. 69, 84). Зазначені заяви надійшли до нотаріуса 24 січня 2023 року та зареєстровані в Книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 35 та за №

36. На їх підставі заведені спадкові справи за № 17/2023 та № 18/2023, що підтверджується витягами про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 24 січня 2023 року за № 71245730 та за № 71244549 (а.с. 81, 86). Того ж дня, 24 січня 2023 року, приватним нотаріусом Чугуївського міського нотаріального округу Юрченко О.М. направлено ОСОБА_1 листи за вих. № 13/02-14 та за вих. № 12/02-14, якими повідомлено, що надіслані заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті батьків прийняті. На підставі цих заяв нотаріусом заведені спадкові справи за № 18/2023 та за № 17/2023 після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , померлих ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також нотаріусом повідомлено, що оскільки справжність підпису ОСОБА_1 на її заявах не засвідчено нотаріально, відповідно до п. 3.5 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України їй необхідно надіслати заяви, оформлені належним чином (справжність підпису на таких заявах повинна бути нотаріально засвідчено), або особисто з`явитися до нотаріуса (а.с. 81 зворот, 86 зворот). У подальшому ОСОБА_1 не надала приватному нотаріусу Юрченко О.М. заяви, оформлені належним чином (справжність підпису на яких було нотаріально засвідчено), особисто до нотаріуса для оформлення своїх спадкових справ не з`явилась. 26 квітня 2024 року приватним нотаріусом Юрченко О.М. за вих. № 49/01-16 надано відповідь на звернення ОСОБА_1 , якою повідомлено, що вона не може вважатися спадкоємцем, який прийняв спадщину належним чином, оскільки заяви про вступ до спадщини за померлими батьками були оформлені не належним чином. Також ОСОБА_1 рекомендовано звернутись до суду із заявою про встановлення факту прийняття спадщини після померлих батьків, та зазначено, що на 1/3 частки квартири накладено арешт (а.с. 16). Як вбачається з інформаційних довідок № 391918495, № 391918281 від 21 серпня 2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстровано обтяження № 12320156, тип обтяження арешт нерухомого майна, дата реєстрації: 26 березня 2012 року, підставою обтяження є постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ЗВП № 30975060 від 26 березня 2012 року, заявник Відділ ДВС Чугуївського МУЮ (а.с. 18, 18 зворот). З відповіді Чугуївського відділу ДВС у Чугуївському районі Харківської області СМУМЮ від 11 квітня 2024 року № 23235 вбачається, що згідно даних АСВП на примусовому виконанні у відділі виконавче провадження, де боржник ОСОБА_2 , станом на сьогодні не перебуває. Відповідно до даних з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявне обтяження № 12320156 від 26 березня 2012 року, підставою якого є постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ЗВП № 30975060 від 26 березня 2012 року, об`єкт обтяження 1/3 частина квартири за адресою: АДРЕСА_2 , боржник ОСОБА_2 , однак зазначений РНОКПП не співпадає з РНОКПП НОМЕР_2 (а.с. 17). З довідки про присвоєння ідентифікаційного номера Чугуївської ОДПІ вбачається, що ОСОБА_2 одержав ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с. 57). Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов`язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т. д.). По своїй суті такий спосіб захисту як визнання права охоплює собою і визнання права відсутнім (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року в справі № 346/2744/21 (провадження № 61-10543сво23)). Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України). Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи. Згідно з частинами першою, другою статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Порядок видачі свідоцтв про право на спадщину регламентовано Главою 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок). Згідно з пунктом 2.1 Глави 10 Порядку спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса (пункт 3.5 Глави 10 Порядку). Підпункт 3.23 пункту 3 глави 10 Порядку передбачає, що своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу. Крім того, у законодавстві України існує механізму подання заяви про прийняття спадщини через консульські установи України, що врегульований Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ України від 27 грудня 2004 року № 142/5/310 «Про затвердження Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України». За зверненням громадянина України консул (або уповноважений секретар із консульських питань) засвідчує справжність підпису на заяві про прийняття спадщини, проставляє на заяві свій підпис та гербову печатку, після чого спадкоємець повинен направити заяву в Україну засобами міжнародного поштового зв`язку. Таким чином, громадянам України немає необхідності виїжджати з країни свого постійного проживання та повертатися в Україну для прийняття спадщини. Аналіз вище вказаних норм свідчить про те, що заява про прийняття спадщини має бути виконана (написана) спадкоємцем особисто, однак подана може бути безпосередньо спадкоємцем до нотаріуса або направлена йому засобами поштового зв`язку, при цьому справжність підпису спадкоємця має бути посвідчена нотаріально. У разі, якщо справжність підпису спадкоємця на заяві, що надійшла поштою, не засвідчена, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса. При цьому, будь-які обмеження щодо строків надсилання нотаріально засвідченої заяви Порядком не передбачені. Як вбачається з матеріалів справи, 04 та 05 січня 2023 року ОСОБА_1 за допомогою засобів поштового зв`язку направила нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті батьків, однак вони були не оформлені належними чином, а саме справжність її підписів на заявах не було нотаріально засвідчено, про що нотаріус повідомила її відповідними листами та роз`яснила необхідність подання належним чином оформлених заяв або особистого прибуття до неї. Доказів звернення ОСОБА_1 до нотаріуса з належним чином оформленими заявами про прийняття спадщини матеріали спадкових справ не містять. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачка не подала оформлені належним чином заяви про прийняття спадщини, а відповідно спадщину не прийняла. Відповідний висновок підтримано Верховним Судом у постанові від 19 листопада 2019 року у справі № 723/2102/17-ц, провадження № 61-45243св18. Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. При цьому, колегія суддів зауважує, що ОСОБА_1 не втрачено можливість належного оформлення своїх спадкових прав у нотаріальному процесі у позасудовому порядку шляхом подачі нотаріусу відповідних заяв, справжність підпису на яких засвідчено у передбаченому законом порядку. Наразі спір про право у виниклих правовідносинах відсутній. Посилання ОСОБА_1 на необхідність зміни мотивувальної частини судового рішення щодо встановлення судом обставин повідомлення її нотаріусом про необхідність подання належним чином оформлених заяв або особистої явки, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки у позовній заяві ОСОБА_1 не заперечувала того, що їй було відомо про такий обов`язок, проте вона його не виконала через певні життєві обставини. При цьому, у матеріалах спадкових справ наявні копії листів нотаріуса на ім`я ОСОБА_1 з повідомленням про необхідність подання відповідних заяв чи особистої явки, що підтверджують виконання нотаріусом вимог Порядку, тому відповідні доводи позивачки колегія суддів відхиляє. Щодо позовної вимоги про скасування арешту на спадкове майно, то з урахуванням вищевказаних обставин вона є передчасною, та ОСОБА_1 не позбавлена можливості звернутися із такою вимогою після прийняття спадщини у передбаченому законом порядку. Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що вона є співвласницею 1/3 частки спірної квартири та накладений арешт перешкоджає їй у реалізації її права власності, є безпідставними, оскільки арешт накладено не на її частку, а саме на частку, належну її батьку, яку позивачка у законному порядку ще не успадкувала. Щодо позовної вимоги про встановлення факту прийняття спадщини, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що така вимога сама по собі не є належним та ефективним способом захисту, адже чинне законодавство не передбачає можливості окремо встановити факт прийняття спадщини. Вимоги про встановлення юридичного факту не є вимогами, які забезпечують належний захист прав у спірних правовідносинах, а є лише підставою для вирішення спору між спадкоємцями щодо їх часток у спадковому майні. Зазначений висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц (провадження № 14-22цс20). Тобто, така обставина (факт прийняття спадщини спадкодавцем), у разі пред`явлення позову про визнання права власності (чи визнання права на частку в праві спільної часткової власності) за спадкоємцем, встановлюється під час розгляду такого позову. Відповідні висновки викладені Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2024 року у справі № 504/3606/14-ц, провадження № 61-6658сво23, а також у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року у справі № 522/21808/18, від 29 квітня 2026 року у справі № 347/758/21. Оскільки ОСОБА_1 пред`явила вимогу про визнання права власності за нею як спадкоємцем, вимога про встановлення факту прийняття спадщини не є належним способом захисту її прав, а відповідні обставини підлягають встановленню судом під час розгляду її позову про визнання права власності. Проте, як вже зазначалось, відповідних обставин у даному разі не встановлено, тому її вимоги задоволенню не підлягають. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_1 у переліку додатків до позовної заяви вказано копію її свідоцтва про народження і копію свідоцтва про шлюб, проте таких документів до суду не подано, у зв`язку з чим нею не доведено належним чином її родинний зв`язок з померлими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін. Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає. Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 09 червня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 01 червня 2026 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді О.Ю. Тичкова В.Б. Яцина