Постанова Волинський апеляційний суд № 163/2076/25

Справа № 163/2076/25 Провадження №33/802/533/26 Головуючий у 1 інстанції:Шеремета С. А. Доповідач: Клок О. М. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 червня 2026 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря Тарновської О.В., представника митного органу Федчишиної С.Ф. (в режимі відеоконференції), захисника Кінах Я.В. розглянувши апеляційну скаргу захисника Кінах Я.В. в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, що проживає по АДРЕСА_1 , директора ТОВ «Вікторія Лідер Груп» (код ЄДРПОУ 44549924), РНОКПП НОМЕР_1 , на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 30 квітня 2026 року, В С Т А Н О В И В Вказаною постановою суду ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, і накладено на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 40 662 (сорок тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 61 копійку. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору. ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона будучи керівником ТОВ «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП», під час митного оформлення товару «автомобіль вантажний...», вчинила дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 40 662,61 грн шляхом подання митному органу сертифікату з перевезення товару EUR.1 № PL/MF/AS0030913, який не був виданий та легалізований Податковою Адміністрацією Польщі та став підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого в митній декларації типу ІМ40ДЕ №UA205140/2023/27087, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.485 МК України. У поданій апеляції захисник вказує на те, що під час розгляду справи, суддя в порушення вимог ст.280 КУпАП не з`ясував всіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення. Судом не враховано, що оформлення товарів здійснювалось на основі документі наданих продавцем, які не викликали сумнівів. Відсутній висновок експерта щодо преференції товару. В діях ОСОБА_1 відсутній умисел на вчинення правопорушення. Просить скасувати постанову як незаконну та необґрунтовану, а справу закрити за відсутністю події та складу правопорушення. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши думку захисника, яка підтримала подану апеляційну скаргу, міркування представника митниці, яка заперечила подану апеляційну скаргу і просила рішення судді залишити без змін, доходжу наступного висновку. Згідно із вимогами ст.487 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як вбачається з матеріалів справи, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.485 МК України, вказаних вимог закону дотримався. Висновок місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджуються належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності. Суддя в оскаржуваній постанові проаналізував всі докази і дав кожному з них належну юридичну оцінку, вказавши які обставини ними підтверджуються чи спростовуються, та прийшов до обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ст.485 МК України. Доводи захисника щодо непричетності ОСОБА_1 до вчинення вказаного правопорушення є безпідставними та спростовуються сукупністю доказів у справі. Так, Факт ввезення на митну територію України в адресу ТОВ «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП» (код ЄДРПОУ 44549924) товару «автомобіль вантажний...» і випуск його у вільний обіг підтверджується доданою до протоколу митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA205140/2023/27087, та на заперечується в апеляційній скарзі. Декларування товару здійснювала ОСОБА_2 , яка на дату декларування одночасно була керівником фірми отримувача товару ТОВ «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП», що підтверджується витягом з програмного комплексу ІКС «Податковий блок». У графі 36 цієї митної декларації заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товару за кодом 410 на підставі сертифікату з перевезення товарів EUR, у якому органом їх видачі зазначено митницю у Катовіце Республіки Польща (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС). Регіональне управління податкової адміністрації у м.Катовіце Республіки Польща листом від 23.04.2025 №2401-IOA.4331.26.2025.KK повідомило, що сертифікати з перевезення EUR.1, в тому числі який зазначений у протоколі, не був виданий та легалізований Податковою Адміністрацією Польщі Митно-податковою інспекцією в Катовіце (Митне відділення Славкув). У зв`язку з цим, товари/продукція, на які поширюється дія даних сертифікатів з перевезення EUR.1, не підпадають під преференційний режим, відповідно до положень (правил) Додатку І «Визначення поняття походження товарів» та методи адміністративного співробітництва до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Начальник УК та АМП Волинської митниці у доповідній записці №15/15-03/5669 від 26.05.2025 констатувала, що указані сертифікати з перевезення товару EUR.1 не відповідають вимогам ст.16 Доповнення І «Визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, а товар, що у них зазначені не має преференційного походження. Визначено суму митних платежів, що підлягають доплаті до Державного бюджету - 40 662,61 грн, у тому числі: мито 33 885,10 грн, ПДВ 6 777,10 грн, яка встановлена проведеною Волинською митницею в порядку ст.ст.345-354 МК України стосовно ТОВ «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП» документальною невиїзною перевіркою, що підтверджується Актом від 26.03.2026 № 32/26/7.3-19/17/44549924. А відтак, досліджені у справі докази у своїй сукупності достатньо підтверджують той факт, що саме отримувач товару - ТОВ «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП» - був заінтересованою стороною з економічної точки зору у здійсненні поставки товару із застосуванням тарифної преференції на підставі сертифікату з перевезення товару EUR.1, оскільки використання такого сертифікату безпосередньо впливає на розмір митних платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні товару. Дослідивши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги захисника, апеляційний суд вважає, що в цьому провадженні про порушення митних правил за ст.485 МК України встановлено та обґрунтовано доказами наявність в діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення. Митним органом доведено належними і достатніми доказами, а судом належно обґрунтовано у постанові, що ОСОБА_1 , є суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, та вчинив дії, що складають об`єктивну сторону ст.485 МК України. Враховуючи вищенаведені та зібрані по справі докази, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, та призначив стягнення, яке відповідає вимогам митного законодавства, а тому підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, на що вказує апелянт в своїй апеляції, немає. Постанова судді є законною та такою, що винесена відповідно до вимог МК України і КУпАП, а підстави для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, відсутні. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу захисника Кінах Я.В. в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 30 квітня 2026 року стосовно останньої без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду О.М. Клок