Постанова 4876 № 908/3096/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01.06.2026 року м.Дніпро Справа № 908/3096/24 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач), суддів: Чус О.В., Кощеєв І.М. розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Концерну Міські теплові мережі на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.07.2025р. у справі №908/3096/25 (суддя Дроздова С.С.) за позовом: Концерну Міські теплові мережі (вул. Героїв полку Азов, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091, ідентифікаційний номер юридичної особи 32121458) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фармацевтичне підприємство Аптека-123 (пр. Соборний, буд. 170, прим. 38, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний номер юридичної особи 23850422) про стягнення 228 886 грн 88 коп. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції: Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтичне підприємство «Аптека-123» 228 886 грн 88 коп. заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 72208821 від 01.11.2021 за період з 01 листопада 2021 року по 31 липня 2024 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Фармацевтичне підприємство «Аптека-123» є власником нежитлових приміщень № 38, № 39 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.

170. Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» станом на 01.11.2021 між позивачем та відповідачем є укладеним Типовий індивідуальний договір № 72208821 про надання послуги з постачання теплової енергії. Житловий будинок оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії SHARKY 775 заводський № 639807471. Позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії відповідачу за вказаний період на загальну суму 228 886 грн 88 коп. Відповідач не виконав обов`язки по сплаті за надану послугу згідно умов договору, у зв`язку з чим виникла грошова заборгованість у зазначеному розмірі. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.07.2025 у задоволенні позовних вимог Концерну «Міські теплові мережі» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтичне підприємство «Аптека-123» відмовлено. Повернуто з Державного бюджету України Концерну «Міські теплові мережі» 2 098 грн 16 коп. судового збору, сплаченого на підставі платіжної інструкції № 5891 від 07.05.2024. Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не надано відповідачу розрахунку спожитої теплової енергії за період з листопада 2021 року по липень 2024 року, який би відповідав вимогам чинного законодавства, а тому у відповідача на дату звернення позивача до суду не виникло обов`язку з оплати рахунків на загальну суму 228 886 грн 88 коп. Суд встановив, що у рахунках за різні періоди позивач використовував різні значення загальної площі будинку (3077,78 кв.м, 3089,95 кв.м, 3092,85 кв.м), жодне з яких не відповідає площі, зазначеній у технічному паспорті будинку (3073 кв.м) та у Державному реєстрі речових прав (3108,05 кв.м). Суд також зазначив, що рахунки за період з листопада 2021 року по червень 2022 року не містять даних показників теплолічильника «Pollu Com EX» заводський № 52541435, який знаходиться на балансі відповідача та прийнятий до комерційного розрахунку з 01.12.2005. Крім того, суд встановив, що розрахунки позивача свідчать про різний обсяг теплової енергії, який витрачався на опалення одного кв.м житлової та нежитлової площі будинку, що з технічної точки зору є неможливим, оскільки споживачі отримують послугу з централізованого опалення, в яку постачальник подає теплоносій однакової температури. Суд також врахував, що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.10.2024 у справі № 908/2042/23 було залишено без змін рішення, яким зобов`язано позивача оформити розрахунки у відповідності до вимог п. 5 Типового індивідуального договору, проте позивач цього не виконав. На підставі викладеного суд дійшов висновку, що вимоги позивача не підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги: Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, через систему "Електронний суд", Концерн «Міські теплові мережі» (апелянт) звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: поновити строк на апеляційне оскарження; скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 09.07.2025 та постановити нове рішення, яким позов Концерну «Міські теплові мережі» задовольнити у повному обсязі; стягнути з ТОВ «Фармацевтичне підприємство Аптека №123» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 228 886,88 грн за період з 01.11.2021 по 31.07.2024; стягнути судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги; повернути надмірно сплачений судовий збір. Узагальнення доводів апеляційної скарги: Апеляційна скарга обґрунтована наступним: Апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, оскільки дослідження матеріалів справи, оцінка та аналіз наданих доказів, висновки, яких дійшов суд, не відповідають обставинам справи. Рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не враховані норми чинного законодавства та обставини, які є важливими для правильного вирішення справи по суті. Апелянт посилається на ст. 236, ст. 277, ч. 2 ст. 2, ч. 3 ст. 2 ГПК України як на підстави для скасування рішення. Щодо висновку суду про невідповідність площі будинку, яка використовувалась у розрахунках, апелянт зазначає, що наданий технічний паспорт на житловий будинок складений станом на 16.11.1990 і не містить змін, внесених співвласниками в частині реконструкції квартир та нежитлових приміщень. Апелянт наголошує, що поняття загальної площі житлового будинку та опалюваної площі не є тотожними і мають різні правила підрахунку. Загальна площа визначається відповідно до п. В5 ДБН В.2.2-15-2005 та пп. 25, 26 Наказу № 127 від 24.05.2001, тоді як опалювана площа згідно Правил № 830 визначається як загальна площа приміщення без урахування площі лоджій, балконів, терас. Відповідно до п. 10 Методики № 315, базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії є опалювана площа приміщень, зазначена у договорі, а у разі ненадання відомостей споживачем - загальна площа за даними Державного реєстру речових прав. Апелянт стверджує, що порівняння площ, зазначених у технічному паспорті, Державному реєстрі речових прав та опалюваної площі є неприпустимим, оскільки це різні площі, які не можуть співпадати. Концерн здійснює розподіл обсягів спожитої послуги на підставі актуальної інформації щодо опалюваної площі, наданої безпосередньо співвласниками будівлі. Апелянт наводить конкретні приклади розбіжностей площ окремих квартир, пояснюючи їх вирахуванням площі балконів, лоджій та терас, та зазначає, що зауважень з боку споживачів щодо розбіжностей між площею, зазначеною в рахунках, та площею, вказаною в технічному паспорті, не надходило. Щодо висновку суду про невиконання рішення у справі № 908/2042/23, апелянт зазначає, що неодноразово в поясненнях та під аудіофіксацію викладав позицію щодо виконання цього рішення. Зокрема, для укладення типового індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем співвласникам необхідно звернутися з проектом такого договору до виконавця відповідно до п. 4 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», чого зроблено не було, тому з відповідачем укладено публічний договір відповідно до п. 5 ст. 13 цього Закону. Концерном було надано відповідачу детальний розрахунок ціни послуги з постачання теплової енергії з усіма вихідними даними по умовно-змінній та умовно-постійній частинах тарифу. На виконання рішення суду Концерном присвоєно типовому індивідуальному публічному договору абонентський номер, який є одночасно номером договору споживача, договір № 72208821 від 01.11.2021 підписано та направлено відповідачу. Також надано вичерпний перелік копій документів, що обґрунтовують застосування під час розрахунків розміру площі приміщень, та оформлено розрахунки за надану послугу у відповідності до вимог п. 5 Типового індивідуального договору з розподілом на складові: обсяг теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо, частину обсягу на загальнобудинкові потреби та обсяг на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Щодо висновку суду про відсутність у рахунках за період з листопада 2021 року по червень 2022 року даних показників теплолічильника «Pollu Com EX» заводський № 52541435, апелянт зазначає, що будинок з січня 2020 року обладнаний вузлом комерційного обліку SHARKY 775 (заводський номер 693980741), який забезпечує загальний облік споживання послуги у будівлі. Нежитлові приміщення 38, 39 з грудня 2005 року по липень 2022 року були оснащені вузлом розподільного обліку Pollu Com EX (заводський номер 52541435). За результатами функціональної перевірки у липні 2022 року встановлено, що прилад не відображає покази, а за результатами технічної експертизи ТОВ «ТЕПЛОТЕХНІК і К» від 23.08.2022 визнано непридатним для подальшого використання. З серпня 2022 року прилад знятий з абонентського обліку. У жовтні 2022 року здійснено заміну на прилад Pollu Com EX (заводський номер 20375197), який взято на абонентський облік. Апелянт робить загальний висновок, що судом не досліджено в повному обсязі надані письмові докази та усні пояснення, рішення є незаконним, необґрунтованим та підлягає скасуванню, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтичне підприємство «Аптека-123» подало відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти апеляційної скарги Концерну «Міські теплові мережі» та вважає її необґрунтованою, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на наступне: Відповідач зазначає, що апелянтом допущені порушення під час звернення з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження. Рішення суду було оприлюднено 22.07.2025 о 19:21, відповідно перебіг процесуального строку на апеляційне оскарження відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України почався 23.07.2025 та скінчився 11.08.2025. Апеляційна скарга надійшла до підсистеми «Електронний суд» 12.08.2025 о 23:30, тобто з порушенням встановлених строків. Хоча пропуск строку є незначним (одна доба), апелянт повинен був навести поважні причини такого пропуску відповідно до ст. 256 ГПК України, а не вдаватися до математичних розрахунків обґрунтування тривалості строку. Щодо суті апеляційної скарги відповідач зазначає, що апелянт, звертаючись до суду, не навів жодного конкретного аргументу та обґрунтування щодо того, які саме норми матеріального та процесуального права були порушені судом першої інстанції. Фактично позивач продовжив апелювати до фактів, які були досліджені судом першої інстанції і не свідчать про порушення норм права. Стосовно розділу 1 апеляційної скарги відповідач вказує, що під час судового розгляду було встановлено факт використання апелянтом під час розрахунку ціни за послугу різних величин загальної площі будинку, які не підкріплені відповідними документами та не відповідають фактичному розміру площі, вказаної в технічному паспорті. Пояснення невідповідності тим, що паспорт складений у 1990 році, а власники проводили реконструкції, не витримує критики, оскільки такі реконструкції проводились у межах приватних приміщень і не могли змінити загальну площу будинку. Апелянт не пояснює, чому за період, охоплений позовною заявою, у розрахунках використовувались 4 різних значення загальної площі будинку, жодне з яких не відповідає площі, зафіксованій у технічному паспорті, і кожного разу коригувалось у бік збільшення. Суд першої інстанції встановив, що розрахунки позивача свідчать про різний обсяг теплової енергії на опалення одного кв.м житлової та нежитлової площі, що з технічної точки зору неможливо при централізованому опаленні з теплоносієм однакової температури. Стосовно розділу 2 апеляційної скарги відповідач зазначає, що твердження апелянта про повне виконання зобов`язань за рішенням у справі № 908/2042/23 не свідчать про порушення судом норм права. Питання невиконання судових рішень у цій справі були предметом неодноразових оскаржень. 05.03.2025 Господарський суд Запорізької області відмовив у задоволенні скарг Концерну на дії державного виконавця, а 22.05.2025 задовольнив скарги ТОВ «ФП Аптека-123» на дії та бездіяльність державного виконавця, скасувавши незаконні постанови про закінчення виконавчих проваджень. Суд першої інстанції в ухвалах від 05.03.2025 та 22.05.2025 приходив до обґрунтованих висновків про невиконання Концерном рішення суду у справі № 908/2042/23. Стосовно розділу 3 апеляційної скарги відповідач вважає, що суд висловив позицію щодо відсутності даних теплолічильника у рахунках, дослідивши в цілому взаємовідносини між сторонами та перевіривши порядок розрахунків позивачем ціни за послугу. Судом було встановлено, що Концерн діяв не у відповідності до вимог ст.ст. 526, ч. 1 ст. 530, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», ч. 4 ст. 9, п. 5 ч. 3 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», порушив вимоги п. 5, пп. 2, 10 п. 40, пп. 3 п. 43 Типового індивідуального договору, а розподіл обсягів комунальної послуги проводив не дотримуючись Методики №

315. Відповідач також звертає увагу, що в четвертому пункті апеляційних вимог апелянт просить стягнути судовий збір з ТОВ «Олімп-рекорд лтд» (ЄДРПОУ 32786935), яке не є стороною у справі № 908/3096/24. Апеляційна скарга за своїм змістом не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 258 ГПК України, не містить обґрунтування поважності причин пропуску строку, нових обставин, що підлягають встановленню, доказів, які підлягають дослідженню, заперечень проти доказів, використаних судом першої інстанції. Апелянт не навів жодної підстави, передбаченої ст. 277 ГПК України, для скасування рішення. Висновок апелянта про те, що судом не досліджено в повному обсязі докази, є суб`єктивною точкою зору представника, не підкріпленою посиланнями на норми матеріального та процесуального права. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді: Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Чус О.В., судді Кощеєв І.М. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.09.2025р. апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання суду доказів оплати судового збору, у розмірі 4119,96грн. На виконання вказаної ухвали від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучення до матеріалів апеляційної скарги витребуваних судом доказів. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Концерну Міські теплові мережі на рішення господарського суду Запорізької області від 09.07.2025р. у справі №908/3096/25, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. 07.10.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Фармацевтичне підприємство Аптека-123 надійшов відзив на апеляційну скаргу. 22.10.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Концерну Міські теплові мережі надійшло клопотання про розгляд справи з викликом (повідомленням сторін). Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції: Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного: З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що Концерн «Міські теплові мережі» є суб`єктом господарювання, основною метою діяльності якого є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтичне підприємство «Аптека-123» є власником нежитлових приміщень № 38 площею 180,9 кв.м (76 кв.м 1 поверху та 104,9 кв.м площа підвалу) та № 39 площею 283,5 кв.м (199 кв.м 1 поверху та 84,5 кв.м площа підвалу), загальною площею 464,4 кв.м, розташованих за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.

170. Будинок за адресою пр. Соборний, 170 в м. Запоріжжя оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії SHARKY 775 заводський № 639807471. Предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивача 228 886,88 грн. вартості послуг з постачання теплової енергії Відповідачу наданих, за твердженням Концерну Міські теплові мережі, на виконання пункту 5 Договору послуг з постачання теплової енергії Відповідачу в нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний буд. 170 за період: 01 листопада 2021 р. - 31 липня 2024 р.. Стаття 75 ГПК закріплює підстави звільнення від доказування. Так, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст. 75 ГПК). Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (ч.5 ст. 75 ГПК). Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду (ч.7 ст. 75 ГПК). Преюдиціальні факти - це факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиціальність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Суб`єктивними межами є те, що в двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду. Таким чином, обставини (факти), що є преюдиціальними відповідно до ст.75 ГПК, не потребують доказування та є обов`язковими для господарського суду. Суд не вправі ставити під сумнів такі обставини (факти). Так, в мотивувальній частині постанови Центрального апеляційного господарського суду від 09.10.2024 року у справі № 908/2042/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/122714764) встановлені наступні обставини : « … Згідно з положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Статтею 275 Господарського кодексу України встановлено, що відпуск енергії (електричної енергії, пару, гарячої і перегрітої води) без оформлення договору енергопостачання не допускається. Відповідно до приписів ст.ст. 3, 4 Закону України "Про теплопостачання" від 02.05.2005 №2633-IV відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання. Укладання договору на постачання теплової енергії передбачено ст. ст. 24, 25 Закону України "Про теплопостачання" та є обов`язковим для сторін на підставі закону. За змістом ст. 25 вказаного Закону, теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами, водночас своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є основними обов`язками споживача теплової енергії (ст. 24 Закону). Положеннями ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що: - споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; - теплова енергія - це товарна продукція, яка виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; - теплова мережа - це сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача. Отже, споживачем теплової енергії може бути особа (ОСББ, житлово-комунальні організації, виконавці послуг), теплоспоживче обладнання якої (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування тощо) через тепловий ввід приєднане або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі. У офіційному виданні Голос України № 231 від 09.12.2017 року був опублікований Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 року № 2189-VІІІ (далі Закон). Відповідно до п. 1 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 10.12.2017 року), та вводиться в дію з 01.05.2019 року, крім окремих його положень, які вводяться в дію пізніше. Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 року №2189-VІІІ, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. У ст. 1 Закону № 2189-VІІІ визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Відповідно до ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до житлово-комунальних послуг, зокрема, належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 19 вказаного Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). За приписами ч. 1 та 2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач). Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3)виконавці комунальних послуг. Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (ст. 1, ч. 2 ст. 6 Закону). Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону). Відповідно до приписів ч. 2 ст. 7, ч. 2 ст. 8 Закону індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Виконавець комунальної послуги зобов`язаний, зокрема: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором. Згідно з ч. ч. 2, 3, 7 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" встановлені права та обов`язки споживача теплової енергії і, зокрема, обов`язок своєчасного укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. Відповідно до ч.ч. 3, 6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання", споживач або суб`єкт теплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо; споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Судом встановлено, що 01.12.2006 року між Концерном "Міські теплові мережі" в особі директора філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району (Теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство Аптека № 123" (Споживач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201427, відповідно до якого Теплопостачальна організація відпускає теплову енергію у вигляді гарячої води (далі - теплову енергію) Споживачу, а Споживач зобов`язаний прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами. Крім того, між позивачем та відповідачем неодноразово укладалися додаткові угоди до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. Позивач зазначив, що в грудні 2021 року на електронну адресу від відповідача надійшов розрахунок за надану ТОВ "ФП Аптека 123" послугу з постачання теплової енергії, в якому містилось посилання на номер договору № 72208821. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 року № 1022 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії". (Постанова опублікована в офіційному виданні "Урядовий кур`єр" 2021, N 190 від 01.10.2021 року), яка вступила в дію у відповідності до Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Відповідно до п. 3 Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати надбання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг. Концерном "Міські теплові мережі" для належного доведення інформації до населення м. Запоріжжя та виконання вимог закону були висвітлені на сайті Запорізької міської ради (https://zp.gov.ua/uk/articles/item/10370/ukladannya-publichnih-dogovoriv-z-koncernom-miski-teplovi-merezhi-) у повідомленні наступного тексту (Паперова копія електронного доказу наявності повідомлення на сайті ЗМР додана до матеріалів справи): "Концерн "Міські теплові мережі" повідомляє, що відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII (надалі - Закон) між: виконавцем послуг та співвласниками багатоквартирного будинку, відповідно до ст. 13-14 Закону мають бути укладені договори про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, складені згідно з типовими договорами. Типові форми договорів затверджено Постановами КМУ № 830 від 21.08.2019 та №1182 від 11.12.2019. У зв`язку з цим на сайті концерну "Міські теплові мережі" http://teploseti.zp.ua/ 02.10.2021 розміщено для ознайомлення текст публічних договорів, з вимогами до якості послуг та технічними характеристиками по коленому будинку. Ознайомитись з текстом договорів можна у прикріплених файлах. Договори вважаються укладеними протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті виконавця послуги". В матеріалах справи відсутні докази, що позивач протягом 30 днів повідомляв відповідача про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та заперечень або протоколу розбіжностей до нього не отримав. Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону визначено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Таким чином, договір № 201427 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.12.2006 року з 01 листопада 2021 року припинив свою дію на підставі вищевказаного Закону. Враховуючи відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-денного строку з моменту розміщення на офіційному сайті індивідуального договору на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, індивідуальний договір з постачання теплової енергії № 72208821 за адресою: м. Запоріжжя пр. Соборний, 170 між Концерном "Міські теплові мережі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство Аптека № 123" є укладеним з 01.11.2021 року. Матеріали справи свідчать про те, що позивач з метою уточнення розміру боргу перед відповідачем за спожиту теплову енергію, перевірки підстав та обґрунтованості нарахованих сум боргу, 21.07.2022 року запросив у відповідача примірник договору, на підставі якого відповідач виконував послуги з постачання теплової енергії в опалювальному сезоні 2021-2022 років. На запит позивача, Концерном "Міські теплові мережі" за № 3523/42-ІЗ-72 від 01.08.2022 року надано Типовий індивідуальний договір для розгляду. На переконання позивача наданий договір не відповідав вимогам п.10 ч. 4 розділу І Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, яка введена у дію наказом № 358 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового комунального господарства України 22.11.2018 року зі змінами, що були внесені до неї наказом Міністерства розвитку громад та територій № 358, оскільки не містив узгоджені розміри опалювальної площі будинку № 170 по проспекту Соборний, та площ нежитлових приміщень, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство Аптека 123". Апеляційний суд звертає увагу, що розмір площі будинку по пр. Соборний 170 м. Запоріжжя та розмір площ нежитлових приміщень, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство Аптека 123", є визначальним фактором, оскільки використовується відповідачем під час розрахунку ціни послуги. Згідно п. 30 Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії плата за послугу визначається відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 року № 1022 та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання. Відповідно до п. 10 ч. 4 розділу І Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, яка введена у дію наказом № 315 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового комунального господарства України 22.11.2018 зі змінами, які були внесені до неї наказом Міністерства розвитку громад та територій № 358 (далі Методика), базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є опалювана площа приміщень, зазначена у договорі про надання послуги з постачання теплової енергії. Як зазначається позивачем та вбачається із матеріалів справи, на неодноразові вимоги надати Індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії № 72208821, на підставі якого на протязі опалювальних сезонів 2021-2022 років та 2022 - 2023 років відповідач надавав послугу з постачання теплової енергії, та надати копії документів, що обґрунтовували розмір площі будинку, відповідач, порушуючи права позивача, які передбачені у п.п 1, 2, 9, 10 п. 40 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, запитуваних документів не надав. На запити позивача від відповідача ним так і не було отримано наступну інформацію та документи: інформацію на запит уповноваженої особи позивача від 01.02.2023 року про розмір і підстави використання в розрахунках загальної площі будинку по пр. Соборний, 170 розміром 3077,78 кв.м.; інформацію про розмір площі будинку на запит від 08.02.2023 року; інформацію на запит від 17.02.2023 року щодо копії Індивідуального договору з надання послуг з постачання теплової енергії № 72208821 та документів, що обґрунтовують використання у розрахунках ціни послуги площу будинку у розмірі 3077,78 кв.м; інформацію на запит від 18.03.2023 року про розмір загальної площі будинку та копії документу, який підтверджує обґрунтованість його використання; не надав проект Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 72208821 на запит від 06.06.2023 року. Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону. Згідно до п. 5 Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії", обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Позивач не заперечує, що Концерн "Міські теплові мережі" виконує послуги з постачання теплової енергії Товариству з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство Аптека № 123" на підставі індивідуального договору постачання теплової енергії № 72208821. В той же час вказаний договір має бути укладеним у відповідності до Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 року. По суті договір № 72208821 має містити в собі істотні умови, як то передбачено п. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України. Істотними умовами відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є ціна послуги. Ціна послуги з постачання теплової енергії визначається з урахуванням об`єму розподіленого відповідачем теплового носія та опалювальної площі приміщення, що належить споживачу послуги. Відповідно до п.п 2 п. 40 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії (далі Типовий договір) споживач має право без додаткової оплати одержувати від виконавця інформацію про ціну/тариф на послугу, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу на послугу, норми споживання та порядок надання послуги, а також про її споживчі властивості. Згідно п.п 10 п. 40 Типового договору споживач має право без додаткової оплати отримувати на зазначений споживачем засіб зв`язку інформацію про проведені виконавцем нарахування плати за послугу (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі у строк, визначений Законом України "Про доступ до публічної інформації". Підпунктом 3 п. 43 Типового договору передбачено, що виконавець послуги зобов`язаний без додаткової оплати надавати споживачу в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про ціну/тариф, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання послуги, її споживчі властивості, а також іншу інформацію, передбачену законодавством. Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договір приєднання - договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Стандартна форма Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем була затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 року. Як вірно встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство Аптека № 123", споживаючи теплову енергію, яку постачає відповідач, визнає наявність договірних стосунків з концерном "Міські комунальні мережі" і сплачує безпосередньо постачальнику за обсяг теплової енергії на опалення приміщення споживача, яке розташоване за адресою місто Запоріжжя, проспект Соборний 170 (приміщення 38, 39). Вказаний платіж проводиться у відповідності до об`ємів спожитої теплової енергії, які зафіксовані розподільним вузлом обліку теплової енергії. Спірні правовідношення з відповідачем у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство Аптека № 123" виникли під час нарахування сум за надану послугу з розподілення теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб - на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Так як розрахунок розподілення вищевказаної послуги проводиться з урахуванням розміру загальної площі приміщень підприємства, позивач намагався отримати у відповідача документальне підтвердження обґрунтованості використання ним під час розрахунків розміру площі приміщень № №38 і 39 по пр. Соборному, 170, вказаного в рахунках на сплату за надану послугу з постачання теплової енергії Концерном "Міські теплові мережі", а також примірник індивідуального договору постачання теплової енергії № 72208821 з додатками, в яких вказана площа приміщень…» Враховуючи вищевикладене в порядку частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає встановленими наступні обставини: - договір № 201427 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.12.2006 року з 01 листопада 2021 року припинив свою дію на підставі вищевказаного Закону; - індивідуальний договір з постачання теплової енергії № 72208821 за адресою: м. Запоріжжя пр. Соборний, 170 між Концерном "Міські теплові мережі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство Аптека № 123" є укладеним з 01.11.2021 року; - Концерн "Міські теплові мережі" зобов`язано надати Товариству з обмеженою відповідальністю Фармацевтичне підприємство Аптека № 123 копії документів, що обґрунтовують застосування під час розрахунків розмір площі будинку АДРЕСА_1 ; оформити розрахунки за надану послугу з постачання теплової енергії Товариству з обмеженою відповідальністю Фармацевтичне підприємство Аптека № 123 у опалюваних сезонах 2021-2022 р та 2022-2023 у відповідності до вимог 5 Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Концерн "Міські теплові мережі" наводив в, тому числі, наступні юридичні факти на обґрунтування своєї матеріально-правової вимоги : « … Відповідно до вищенаведеного, станом на 01 листопада 2021 року ТИПОВИЙ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ДОГОВІР № 72208821 про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі - Договір) за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний буд. 170 між Позивачем та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Фармацевтичне підприємство «Аптека -123» (надалі Відповідач) з 01 листопада 2021 року є укладеним (вказаний договір приєднання розміщений на офіційному сайті Концерну «МТМ», роздруківка публічного договору про надання послуги з постачання теплової енергії додається)… … Житловий будинок по пр. Соборний буд. 170 у м. Запоріжжя оснащений приладами комерційного обліку теплової енергії: SHARKY 775 заводський № 639807471, про що зазначено в рахунках за надані послуги з постачання теплової енергії, відповідно обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень визначається за показаннями вузла комерційного обліку (Архів показів опалення, копії Актів ГОТЕ додаються). Нежитлове приміщення Відповідача оснащене розподільним приладом обліку теплової енергії , а саме теплолічильником «Pollu Com EX » заводський № 20375197… … Позивачем були сформовані та надані Відповідачу рахунки на оплату спожитої послуги (копії рахунків з доказами направлення додаються)…». Відповідно до частин 1, пунктів 4-6 частини 3, частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України:

1. У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

3. Відзив повинен містити: 4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується; 5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; Колегія суддів констатує, що заперечення відповідача щодо заявлених позовних вимог, наведені у відзиві на позовну заяву, зводяться до його тверджень про те, що КОНЦЕРН « МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» за наявності рішення Господарського суду Запорізької області від 10.10.2023 р (справа № 90S/ 2042/23), після вступу в дію Закон України « Про житлово-комунальні послуги» змінив порядок розрахунків за договором № 72208821. який на час розгляду справи не надав ТОВ « ФІІ АІІТЕКА №123», змінивши форму Рахунків за надані послуги, у рахунках на сплату за виконання послуги і постачання теплової енергії за договором № 72208821 які Позивач надавав на протязі опалювальних сезонів 2021- 2022 та 2022-2023 р складові ціни послуги не відповідали структурі платежу яка закріплена в Законі України « Про житлово-комунальні послуги» та у Постанові Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 «Про затвердження Правил палання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії». Колегія суддів враховуючи вище встановлені в порядку частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини в частині того, що Концерн "Міські теплові мережі" рішенням у справі № 908/2042/23 зобов`язано надати Товариству з обмеженою відповідальністю Фармацевтичне підприємство Аптека № 123 копії документів, що обґрунтовують застосування під час розрахунків розмір площі будинку ; оформити розрахунки за надану послугу з постачання теплової енергії Товариству з обмеженою відповідальністю Фармацевтичне підприємство Аптека № 123 у опалюваних сезонах 2021-2022 р та 2022-2023 у відповідності до вимог 5 Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, виснує, що вказаним рішенням не визнавався недійсним - індивідуальний договір з постачання теплової енергії № 72208821 за адресою: м. Запоріжжя пр. Соборний, 170 між Концерном "Міські теплові мережі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство Аптека № 123", який, відповідно, є укладеним з 01.11.2021 року. Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього. Враховуючи відсутність заперечень з боку Відповідача проти тверджень Позивача про те, що ТИПОВИЙ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ДОГОВІР № 72208821 року розміщений на офіційному сайті Концерну «МТМ», колегія суддів виснує, що надані на його виконання Позивачем рахунки є належними і допустимими в розумінні стетей 76,77 Господарського процесуального кодексу України доказами. У відповідності до статті 10 Закону України «Про комерційний облік» та п. 24 Правил №830 - розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється відповідно до «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315» (надалі-Методика №315). Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021року №358 внесено зміни до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, які набули чинності 28.01.2022року. Відповідно до вимог Методики № 315 для всіх споживачів будинку спочатку визначаються та розподіляються обсяги спожитої у будівлі теплової енергії на загальнобудинкові потреби (далі ЗБП). В житловому будинку обсяги теплової енергії на ЗБП визначаються як частка (% залежить від поверховості будівля від 15 до 25%) від загальних обсягів споживання теплової енергії в розрахунковому періоді. Надалі, для кожного споживача, в залежності від типу підключення приміщення. Для споживачів, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку, окрім ЗБП, перевіряється дотримання вимог щодо мінімального питомого споживання теплової енергії в опалюваному приміщенні, яке в розрахунку на 1 квадратний метр площі квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки (50%) питомого споживання теплової енергії. Таким чином, споживачу у житловому будинку з власним розподільчим приладом обліку опалення нараховується ЗБП (загально-будинкові потреби), а також Гкал спожиті згідно свого власного приладу обліку або у разі, якщо Гкал по приладу менші, ніж мінімальна частка питомого споживання (50%), споживачу нараховується - мінімальна частка. Рішенням Виконавчого комітету Запорізької Міської Ради від 11.10.2021р №374 встановлено Концерну «МТМ» двоставкові тарифи на теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії, для всіх категорій споживачів, за якими Концерном «МТМ» здійснюються нарахування умовно-змінної та умовно- постійної частин тарифу на послугу з постачання теплової енергії. Використання споживачем лише умовно змінної частини тарифу єв наданому Відповідачем контррозрахунку суперечить вищенаведеним нормам законодавства. Твердження Відповідача про розміри площ приміщень, які ґрунтуються на даних Технічного паспорту, датованого станом на 16.11.1990р. колегія суддів відхиляє, як такі, що грунтуються на менш вірогідним, доказах, оскільки даний паспорт не містить усіх змін, які були внесені співвласниками житлового будинку в частини реконструкції квартир/нежитлових приміщень . Загальна площа житлового будинку - це сумарна площа житлових і підсобних приміщень з урахуванням лоджій, балконів, веранд і терас, що враховуються з коефіцієнтом (ДБН В.2.2-Х-20ХХ. Будинки одноквартирні). Відповідно до п. В5 ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" додатку В, який визначає, зокрема, правила підрахунку площі житлових будинків, площу житлового будинку визначають як суму площ поверхів будинку, виміряних у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, а також площ балконів і лоджій. Площа сходових кліток, ліфтових та інших шахт включається до площі поверху з урахуванням їх площ на рівні даного поверху. Площа горищ і технічних поверхів та підвалів до площі будинку не включається. Відповідно до пп.25,26 Наказу № 127 від 24.05.2001 р. Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України «Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна» загальна площа квартир, будинку квартирного типу та гуртожитків визначається як сума площ приміщень, а також площ балконів і лоджій із знижувальними коефіцієнтами. Площа технічних поверхів та підвалів будинку квартирного типу включається до загальної площі будинку. Тоді як згідно визначення наведеного в Правилах № 830 опалювана площа (об`єм) приміщення - загальна площа (об`єм) приміщення без урахування площі лоджій, балконів, терас. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зауважує, що загальна площа житлового будинку та загальна опалювальна площа будівлі (приміщення) мають різні правила підрахунку. Загальна опалювальна площа приміщень є сумарною загальною площею (об`ємом) приміщення без урахування площі лоджій, балконів, терас. Тому, що згідно п. 10 Методики № 315, базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є опалювана площа приміщень, зазначена у договорі про надання послуги з постачання теплової енергії. У разі, якщо відомості про опалювану площу не були надані споживачем, базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є загальна площа приміщення у метрах квадратних, визначена за даними, зазначеними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а у разі відсутності у ньому інформації про окремі приміщення - за даними, зазначеними у документах, що посвідчують право власності на такі приміщення. Також Правилами № 830 встановлено, що Споживач надає виконавцю інформацію про опалювану площу (об`єм) приміщення. У разі зміни опалюваної площі (об`єму) приміщення споживач надає у місячний строк виконавцю інформацію про таку зміну разом з копією технічного паспорта приміщення з метою подальшого внесення змін до договору. Порядок проведення технічної інвентаризації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 488 визначає, що: - технічний паспорт - документ, що складається з текстових та графічних матеріалів, які містять інформацію про склад, фактичну площу, об`єм, технічний стан об`єкта нерухомого майна, виготовлених на підставі матеріалів технічної інвентаризації за результатами технічної інвентаризації на дату її проведення; - характеристики об`єкта нерухомого майна - загальна площа та об`єм об`єкта нерухомого майна, загальна площа його приміщень, площа житлових та нежитлових приміщень, забудована площа земельної ділянки, корисна площа, житлова площа приміщень, площа допоміжних приміщень, поверховість (поверх розташування), висота, протяжність тощо. Згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомостями про об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що вносяться до Державного реєстру прав, є відомості про ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (для об`єктів нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, яким присвоєно відповідний ідентифікатор), тип об`єкта (будівля, споруда, квартира, гаражний бокс, машиномісце тощо), загальна та (за наявності) житлова площа приміщень об`єкта (для об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості - площа відповідно до проектної документації на будівництво), відсоток готовності (для об`єкта незавершеного будівництва), адреса об`єкта нерухомого майна (для закінчених будівництвом об`єктів, а також для об`єктів будівництва, яким присвоєно адресу), що вносяться на підставі відомостей, отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва в порядку інформаційної взаємодії з такою системою. У разі відсутності в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відомостей про відповідний об`єкт такі відомості вносяться на підставі документів, поданих для державної реєстрації прав. Площа в межах будинку може змінюватись шляхом проведення реконструкцій. Саме на споживачів покладено обов`язок щодо своєчасного та достовірного інформування виконавців розподілу обсягів спожитої у будівлі послуги з постачання теплової енергії стосовно площі. Відповідно, порівняння площ зазначених у Технічному паспорті жилого будинку який містить загальну площу станом на 16.11.1990, Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна яка може містити загальну, житлову або проектну площу та опалювану площу (загальна площа без урахування площі лоджій, балконів, терас) на яку здійснюються нарахування є не припустимим, оскільки це є різні площі та вони не можуть співвпадати. Загальна площа житлового будинку - це сумарна площа житлових і підсобних приміщень з урахуванням лоджій, балконів, веранд і терас, що враховуються з коефіцієнтом. Відповідно до Методики №315 базою при розподілі обсягів спожитої у будівлі послуги з постачання теплової енергії є опалювана площа приміщень, зазначена у договорі про надання послуги з постачання теплової енергії. У разі, якщо відомості про опалювану площу не були надані споживачем, базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є загальна площа приміщення у метрах квадратних, визначена за даними, зазначеними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а у разі відсутності у ньому інформації про окремі приміщення - за даними, зазначеними у документах, що посвідчують право власності на такі приміщення. Відповідно по Правил надання послуги з постачання теплової енергії №830 опалювана площа (об`єм) приміщення - загальна площа (об`єм) приміщення без урахування площі лоджій, балконів, терас. Також Правилами №830 встановлено, що Споживач надає виконавцю інформацію про опалювану площу (об`єм) приміщення. У разі зміни опалюваної площі (об`єму) приміщення споживач надає у місячний строк виконавцю інформацію про таку зміну разом з копією технічного паспорта приміщення з метою подальшого внесення змін до договору. Відповідно, Концерном «МТМ» розподіл обсягів спожитої послуги у будівлі №170 по пр.. Соборному здійснюється на підставі актуальної інформації щодо опалюваної площі наданої співвласниками будівлі, яка не відповідає та не повинна відповідати загальній площі будинку зазначеної в технічному паспорті станом на 16.11.1990р. Стосовно вузлів обліку, встановлених на будинок та приміщення колегія суддів виходить з наступного: Відповідачем не оспорюється відповість фактичним обставинам справи твердження позивача про те, що житловий будинок по пр. Соборний, 170 з січня 2020 року обладнаний вузлом комерційного обліку теплової енергії типу SHARKY 775 (заводський номер 693980741), що забезпечує загальний облік споживання послуги у будівлі; Відповідно до п. 1 ст.17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №1314-VII, «законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту»; періодична повірка засобів вимірювальної техніки проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал) для встановлення відповідності засобу встановленим вимогам та коректності його показів; В квітні 2024 року по закінченню міжповірочного інтервалу прилад обліку SHARKY 775 (заводський номер 693980741) було знято для проведення чергової метрологічної перевірки (Акт про зняття приладу обліку на метрологічну перевірку від 24.04.2024р.);Проведеною повіркою встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ EN 1434-1 (Свідоцтво про повірку регульованого засобу вимірювальної техніки від 03.05.2024 р. №СК-030524-499);10.05.2024 р. вузол комерційного обліку SHARKY 775 (заводський номер 693980741) прийнятий на абонентський облік (Акт прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку теплової енергії від 10.05.2024р.); Нежитлові приміщення 38, 39 належне ТОВ ФП Аптека №123 за адресою пр. Соборний, 170 з грудня 2005 року по липень 2022 року були оснащені вузлом розподільного обліку теплової енергії типу Pollu Com EX (заводський номер 52541435);За результатами проведеної в липні 2022 року представниками Концерну «Міські теплові мережі» функціональної перевірки вузла розподільного обліку Pollu Com EX (заводський номер 52541435) встановлено, що прилад обліку не відображає покази (індикація на дисплеї обчислювального блоку відсутня). Прилад обліку було розпломбовано для проходження чергової повірки (Акт обстеження теплового вузла та зняття показань розподільного приладу обліку теплової енергії від 26.07.2022 року);За результатом технічної експертизи, проведеною ТОВ «ТЕПЛОТЕХНІК і К» встановлено, що прилад обліку теплової енергії Pollu Com EX (заводський номер 52541435) ремонту не підлягає та непридатний для подальшого використання (Акт технічної експертизи від 23.08.2022р. № 23/08); На підставі результатів технічної експертизи з серпня 2022 року вузол розподільного обліку теплової Pollu Com EX (заводський номер 52541435) знятий з абонентського обліку; В жовтні 2022 року здійснено заміну вузла розподільного обліку на прилад обліку Pollu Com EX (заводський номер 20375197), який було взято на абонентський облік (Акт обстеження теплового вузла та зняття показів вузла розподільного обліку теплової енергії від 28.10. 2022р.). Колегія суддів зауважує, що наданим контррозрахунком споживач повністю ігнорує норми Закону України «Про комерційний облік», «Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» та «Правила №830 надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії». Споживач застосовує до розрахунку показники лише власного розподільного приладу обліку, ігноруючи участь у розподілі загально- будинкових потреб будинку та дотримання мінімального питомого споживання. Висновки суду першої інстанції в частині того, що : « …Слід зазначити, що рахунки надані позивачем за період з листопада 2021 року по червень 2022 року не містять данні показників теплолічильника «Pollu Com EX» заводський № 52541435, який знаходиться на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтичне підприємство «Аптека-123», хоча вказаний прилад прийнято комерційного розрахунку з 01.12.2005, про що зазначено в акті приймання та посвідчення вузла обліку абонентського вводу від 01.12.2005 (т.2 а.с. 168). Отже, враховуючи наведене позивачем не надано відповідачу розрахунку спожитої теплової енергії Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармацевтичне підприємство «Аптека-123» за період з листопада 2021 року по липень 2004 року, якій би відповідач вимогам чинного законодавства, а тому у відповідача на дату звернення позивача до суду не виникло обов`язку з оплати рахунків за період з 01.11.2021 по 31.07.2024 на загальну суму 228 886 грн 88 коп. Загальна сума спожитої послуги на опалення усіх приміщень будинку відповідно до платіжних документів за січень 2024 року складає 56,176731 Гкал і не відповідає обрахованому вузлом комерційного обліку об`єму наданої послуги. Використовуючи отримані від позивача у справі відомості за спожиту послугу з постачання теплової енергії будинку № 170 по проспекту Соборний було розраховано витрати тепла на опалення одного кв.м його площі відповідно до значень, які використовувались позивачем під час розрахунків за надану послугу з постачання теплової енергії в січні 2024р. З даних стовбця 8 таблиці, площа житлових приміщень складає 2005,47 кв.м, а нежитлових 1084 кв.м вирахувана загальна площа 3878,43 кв.м. Витрата на опалення 1кв.м житлової площі:39,33456:2005,47 =0,01961361 Гкал на 1кв.м. Витрата на опалення 1 кв.м нежитлової площі будинку: 16,842231: 1084,0=0,0115533711 Гкал на 1кв.м. Витрати на опалення 1 кв.м загальної площі будинку: 56,176731:3878,43=0,0144844 Гкал на 1кв.м. Наведені на підставі отриманих від Концерну МТМ рахунків за послугу з постачання теплової енергії споживачів будинку № 170 відомостей і зроблені на їх підставі розрахунки свідчать про різний об`єм теплової енергії, який витрачався на опалення одного кв.м житлової та нежитлової площі будинку № 170 по проспекту Соборному у січні 2024р. З технічної точки зору це неможливо, тому що споживачі отримують послугу з централізованого опалення в яку постачальник послуги подає теплоносій однакової температури… … вимоги позивача не підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Його доводи судом до уваги не приймаються в силу викладеного….» визнаються колегією суддів такими, що не відповідають встановленим вище колегією суддів обставинам справи. Вищенаведене спростовує помилкові доводи Відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу в частині того, що : « … ТОВ « ФП Аптека -123» не погоджується з аргументами Концерну «Міські теплові мережі» які викладені в цій частині апеляційної скарги і вважає що суд висловив таку позицію дослідивши в цілому взаємовідносини між Концерном « Міські теплові мережі» та ТОВ « ФП Аптека-123», перевіривши порядок розрахунків Позивачем ціни за надану послугу з постачання теплової енергії. Саме під час розгляду справи № 908/3096/24 судом першої інстанції було встановлено що Концерн « Міські теплові мережі» у господарських відносинах з ТОВ « ФП Аптека -123» діяв не у відповідності до вимог ст. ст. 526, ч.1 ст.530 , 629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України. ч. ч. 1, 2 статті 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», ч. 4 ст. 9 , п. 5 ч. 3 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», порушив вимоги п.5, п.п 2, 10 п. 40, п.п. 3 п. 43 Типового індивідуального договору «Про надання послуги з постачання теплової енергії», а розподіл обсягів комунальної послуги проводив не дотримуючись Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону No 315 від 22.11.2018 За вищевказаних обставин ТОВ « ФП Аптека-123» не погоджується з доводами Апелянта які викладені в розділі 3 апеляційної скарги бо вони не містять відомостей про допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, не правильності встановлення судом обставин які мають значення для справи.

5. Концерн «Міські теплові мережі» оскаржуючи рішення Господарського суду Запорізької області від 9.07.2025 року у справі № 908/3096/24 в четвертому пункті апеляційних вимог просить Центральний апеляційний господарський суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Олімп-рекорд лтд» ЄДРПОУ 32786935 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судовии? збір за подання позовної заяви та судовий збір за подання апеляційної скарги. ТОВ « ФП Аптека -123» не може погодитись з такою позовною вимогою, тому що ТОВ «Олімп-рекорд ЛТД » не є стороною у справі № 908/3096/24…». Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 Господарського процесуального кодексу України). Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Врахоуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що « …Житловий будинок по пр. Соборний, 170 з січня 2020 року обладнаний вузлом комерційного обліку теплової енергії типу SHARKY 775 (заводський номер 693980741), що забезпечує загальний облік споживання послуги у будівлі. Відповідно до п. 1 ст.17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №1314-VII, «законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту». Періодична повірка засобів вимірювальної техніки проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал) для встановлення відповідності засобу встановленим вимогам та коректності його показів. В квітні 2024 року по закінченню міжповірочного інтервалу прилад обліку SHARKY 775 (заводський номер 693980741) було знято для проведення чергової метрологічної перевірки (Акт про зняття приладу обліку на метрологічну перевірку від 24.04.2024р.). Проведеною повіркою встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ EN 1434-1 (Свідоцтво про повірку регульованого засобу вимірювальної техніки від 03.05.2024 р. №СК-030524-499). 10.05.2024 р. вузол комерційного обліку SHARKY 775 (заводський номер 693980741) прийнятий на абонентський облік (Акт прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку теплової енергії від 10.05.2024р.). Нежитлові приміщення 38, 39 належне ТОВ ФП Аптека №123 за адресою пр. Соборний, 170 з грудня 2005 року по липень 2022 року були оснащені вузлом розподільного обліку теплової енергії типу Pollu Com EX (заводський номер 52541435). За результатами проведеної в липні 2022 року представниками Концерну «Міські теплові мережі» функціональної перевірки вузла розподільного обліку Pollu Com EX (заводський номер 52541435) встановлено, що прилад обліку не відображає покази (індикація на дисплеї обчислювального блоку відсутня). Прилад обліку було розпломбовано для проходження чергової повірки (Акт обстеження теплового вузла та зняття показань розподільного приладу обліку теплової енергії від 26.07.2022 року). За результатом технічної експертизи, проведеною ТОВ «ТЕПЛОТЕХНІК і К» встановлено, що прилад обліку теплової енергії Pollu Com EX (заводський номер 52541435) ремонту не підлягає та непридатний для подальшого використання (Акт технічної експертизи від 23.08.2022р. № 23/08). На підставі результатів технічної експертизи з серпня 2022 року вузол розподільного обліку теплової Pollu Com EX (заводський номер 52541435) знятий з абонентського обліку. В жовтні 2022 року здійснено заміну вузла розподільного обліку на прилад обліку Pollu Com EX (заводський номер 20375197), який було взято на абонентський облік (Акт обстеження теплового вузла та зняття показів вузла розподільного обліку теплової енергії від 28.10. 2022р.)…» і виснує, що Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку в якому знаходиться приміщення Відповідача підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону відповідно до яких Позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі (відповідні рішення містяться на офіційному сайті ЗМР та додаються до цієї позовної заяви), знаходженням нежитлового приміщення Відповідача у багатоквартирному житловому будинку. Згідно «Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. № 869 Концерном «Міські теплові мережі» для застосування протягом опалювального періоду 2021-2022 років розраховано двоставкові тарифи на теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії, які затверджені Рішенням Виконавчого комітету Запорізької Міської Ради від 11.10.2021р. № 374 (зі змінами). Двоставковий формат тарифу обумовлює компенсацію підприємству двох частин витрат окремо. Тобто двома ставками. Перша ставка (умовно-змінні витрати) - плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише енергоресурсів (палива, електроенергії та покупної теплової енергії). Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн./Гкал). Тобто споживач, сплачуючи за теплову енергію на опалення за показаннями будинкового приладу обліку, сплачує лише вартість природного газу, електричної та покупної теплової енергії. Споживач сплачує за цією ставкою лише протягом опалювального періоду та розмір платежу залежить від обсягів спожитої теплової енергії. Друга ставка (умовно-постійні витрати) - плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуг з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, що виробляє та транспортує теплову енергію споживачам та визначається, виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн/Гкал/ годину). Тобто, споживач, сплачуючи за одиницю приєднаного теплового навантаження, сплачує всі витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової, крім енергоносіїв. Оскільки ці витрати виникають у підприємства протягом всього року, то і тариф розраховано для місячної оплати протягом року, рівними частинами в опалювальний та міжопалювальний періоди. Відповідно до умов укладених договорів плата виконавцю складається з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування. Плата за абонентське обслуговування включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги , здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води. Концерном «Міські теплові мережі» абонентська плата розрахована відповідно до річних планових витрат на зазначені функції та не залежить від обсягів спожитих послуг. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця та не залежить від обсягів послуг. В силу виконання Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21 серпня 2019 р., № 830 Позивачем формуються рахунки на оплату спожитої послуги та надаються споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Пунктом 34 Правил визначено, що рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання. Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором. Законодавець жодним нормативно-правовим актом не визначив, яким саме чином необхідно надати споживачу рахунки на оплату спожитої послуги(особисто, простою, рекомендованою, цінною кореспонденцією чи методом розносу по поштовим скриням/приміщенням споживання). Крім того споживачу надано право отримувати інформацію - як зазначену в рахунках на оплату так і додаткову без додаткової плати. Тобто законодавець в повній мірі сприяє отриманню споживачем достатньої кількості інформації. Відповідно до приписів статей 3, 4 Закону України "Про теплопостачання" відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання. З змістом статті 24 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами. Основними обов`язками споживача теплової енергії є, у тому числі, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. У статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації зобов`язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору, а також норм і правил. Теплопостачальні організації, які здійснюють діяльність із постачання теплової енергії з використанням власних теплових мереж, зобов`язані забезпечити рівноправний доступ до цих мереж усіх суб`єктів господарської діяльності відповідно до укладених договорів. Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з постачання теплової енергії є предметом регулювання Закону України "Про житлово-комунальні послуги", згідно з пунктами 5, 6 частини 1 статті 1 якого житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Згідно з частинами 1, 3 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. За приписами статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, зокрема щодо постачання теплової енергії. Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (стаття 1, частина 2 статті 6 цього Закону). Частиною 2 статті 7, частиною 2 статті 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Виконавець комунальної послуги зобов`язаний, зокрема: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором. Статтею 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач). Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є: 1) перелік послуг; 2) вимоги до якості послуг; 3) права і обов`язки сторін; 4) відповідальність сторін за порушення договору; 5) ціна послуги; 6) порядок оплати послуги; 7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; 8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання. Порядок та особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг визначаються статтями 13-15 цього Закону. Згідно з частиною 7 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. У матеріалах справи містяться копії рахунків за надані послуги за Договором №72208821 за загальний період з: 01 листопада 2021 р. - 31 липня 2024 р.. з доказами їх направлення засобами поштового зв`язку на адресу відповідача, відповідно до яких нарахування здійснено за послугу з постачання теплової енергії (умовно-постійна частина тарифу) на загальну суму 228 886,88 грн, а також Інформація щодо нарахувань за послугу з постачання теплової енергії за договором №72208821 Відповідачу в нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний буд. 170, за період 01 листопада 2021 р. - 31 липня 2024 р.. . Наведений позивачем розрахунок відповідачем не спростований, контррозрахунку відповідачем здійснено не було, доводи відповідача про непогодження з розрахунком у даній справі також відсутні. У той же час, за приписами пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами / тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Отже, відповідно до умов договору та вимог законодавства України, споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати надані позивачем послуги. Слід також відзначити, що відповідно до статті 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п`яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем). Колегія суддів відзначає, що доказів складання відповідачем актів-претензій щодо ненадання у спірний період послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", матеріали справи не містять. Жодного доказу на спростування наведених позивачем обставин чи контррозрахунку заявленої до стягнення суми відповідач суду не надав. Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає однією із засад судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Між тим, докази повної та своєчасної оплати за надані позивачем у спірний період період 01 листопада 2021 р. - 31 липня 2024 р..за Договором №72208821 у матеріалах справи відсутні. Враховуючи викладене, приймаючи до уваги встановлення судом факту укладення між позивачем та відповідачем Договору №72208821 порушення відповідачем зобов`язання за цим Договором у частині оплати умовно-постійної частини тарифу та ненадання ним доказів, які б спростовували таке порушення, колегія суддів виснує наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; Відповідно до пункту 4 частини 1, частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Запорізької області від 09.07.2025р. підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Враховуючи вищевикладене, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку задовольнити апеляційну скаргу Комунального підприємства Спецеко Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району, Полтавської області, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2025 у справі № 904/42/24, відповідно скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі Розподіл судових витрат: У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання позовної заяви 2 746,64 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 4 119,96 грн., колегія суддів покладає на відповідача, як на особу, проти якої ухвалено судове рішення. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Концерну Міські теплові мережі на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.07.2025р. у справі № 908/3096/25 задовольнити. Рішення Господарського суду Запорізької області від 09.07.2025р. у справі № 908/3096/25 скасувати. Ухвалити нове рішення. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтичне підприємство Аптека №123» (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний буд. 170 прим.38 ЄДРПОУ 23850422) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку "Азов", 137 ЄДРПОУ 32121458 на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 у Філії АТ «Укрексімбанк» у м.Київ МФО 322313) заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 228 886,88 грн за період з 01.11.2021 року по 31.07.2024 року. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтичне підприємство Аптека №123» (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний буд. 170 прим.38 ЄДРПОУ 23850422) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку "Азов", 137 ЄДРПОУ 32121458 на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , ПАТ АБ „УКРГАЗБАНК, МФО 320478) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви 2 746,64 грн та 4 119,96 грн за подання апеляційної скарги. Повернути з Державного бюджету України Концерну Концерну «Міські теплові мережі» (вул. Героїв полку «Азов», буд. 137, м. Запоріжжя, 69091, ідентифікаційний номер юридичної особи 32121458 на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» МФО 320478) 2 098,16 коп. судового збору, сплаченого на підставі платіжної інструкції № 5891 від 07.05.2024. Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Запорізької області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України. Головуючий суддя М.О. Дармін Суддя І.М. Кощеєв Суддя О.В. Чус