Постанова Львівський апеляційний суд № 463/1619/26

Справа № 463/1619/26 Головуючий у 1 інстанції: Грицко Р.Р. Провадження № 33/811/651/26 Доповідач: Маліновська-Микич О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2026 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Личаківського районного суду м. Львова від 01 квітня 2026 року, встановив: постановою Личаківського районного суду м. Львова від 01 квітня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,0 гривень (сімнадцять тисяч гривень 00 копійки) в дохід держави з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) в дохід держави 665,60 гривень судового збору. Відповідно до оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 09 лютого 2026 року о 22 год. 30 хв. по вул. Галицька,92 у м. Львові-Винники керував транспортним засобом марки «SUBARU FORESTER» р.н. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального приладу «Drager ALCOTEST 7510», тест 564, прилад ARLM 0379, результат позитивний 1.71%, чим порушив п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. На зазначену постанову особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати постанову Залізничного районного суду м. Львова від 01 квітня 2026 року та провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що судом першої інстанції не було надано йому на ознайомлення матеріали справи. Щодо висновку суду першої інстанції щодо стану алкогольного сп`яніння зауважує, що такий висновок суду був обґрунтований актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних записів з використанням спеціальних технічних засобів, результат приладу «Drager ALCOTEST 7510». В зазначеному акті, як і в постанові хоча і міститься інформація про серійний номер приладу, проте відсутня інформація про сертифікацію приладу, дату (строк) останнього технічного (метрологічного) огляду приладу. З огляду на зазначене, вважає показники приладу, інформацію з акту обстеження та постанови щодо стану алкогольного сп`яніння упередженою та необґрунтованою. Будь-які докази, які б свідчили про стан алкогольного/наркотичного сп`яніння в момент вчинення ДТП , в матеріалах справи відсутні. Зазначає, що ДТП трапилося внаслідок складних погодних умов та бездіяльності комунальних служб, а не винних дій з його боку, що буде предметом оскарження у іншій справі. В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та дату розгляду апеляційної скарги, про причини неявки апеляційний суд не повідомив, тому суд, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, вважає можливим провести розгляд апеляційної скарги у його відсутності. Дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що відповідає фактичним обставинам справи. Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови судді, оскільки викладений у судовому рішенні висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення підтверджується сукупністю доказів, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 587427 від 10.02.2026 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, складений та підписаний уповноваженою особою, також підписаний ОСОБА_1 без будь яких зауважень з відміткою «згідний»; відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат приладу «Drager ALCOTEST 7510» від 09.02.2026 року, який також підписаний ОСОБА_1 в довільній формі без зауважень, рапорт працівника поліції від 10.02.2026 року, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 587415 від 10.02.2026 року за ст.124 КУпАП та інші матеріали справи. Як вбачається з матеріалів справи та відеозапису події, всі дії працівників поліції та працівників медичного закладу відповідали вимогам ст. 266 КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735 та ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію». Також апеляційний суд не вважає слушними доводи апелянта про неточність показників газоаналізатора «Drager ALCOTEST 7510». Так, пунктами першим та третім розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС та МОЗ 09.11.2015 № 1452/735 передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Пунктом 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов`язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016. Таким чином, газоаналізатори (алкотестери) виробництва компанії «Drager Safety AG &aпо; Co KGaA», Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 №1747 і становить 1 рік. Відповідно до сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки міжповірочний інтервал приладу «Drager ALCOTEST 7510» становить один рік. З роздрукованого результату приладу «Drager ALCOTEST 7510», за допомогою якого правопорушник проходив огляд, вбачається, що останнє калібрування приладу проводилось 29.07.2025, тоді як ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп`яніння 09.02.2026, що свідчить про належне здійснення калібрування приладу. Крім цього, відповідно до технічних характеристик приладу ОСОБА_1 межі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: абсолютна похибка +/- 0,02 проміле - у діапазоні від 0 до 0,2 проміле, відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0,2 проміле; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: +/- 0,04 проміле - у діапазоні від 0 до 0,4 проміле; відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0,4 проміле. Згідно з п. 7 Розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. З огляду на те, що у крові ОСОБА_1 виявлено 1,71 ‰ алкоголю, що, навіть з урахуванням максимальної похибки для технічного приладу «Drager ALCOTEST 7510», перевищує допустиму кількість алкоголю в крові у вісім разів, у суду відсутні підстави для сумнівів у точності показників алкотестера. В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції. При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положення ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено. Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - постановив: апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Личаківського районного суду м. Львова від 01 квітня 2026 року про притягнення, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА-МИКИЧ