Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/11785/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ головуючий суддя у першій інстанції: Дорошенко Н.О. 29 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 460/11785/24 пров. № А/857/13604/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Запотічного І.І., Хобор Р.Б., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року у справі № 460/11785/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: 03.10.2024р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, у якому просив суд: -визнати протиправною бездіяльність щодо неврахування довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №17 від 10.06.2013, виданої Публічним акціонерним товариством «Шахта «Білоріченська» під час обчислення розміру пенсії; -зобов`язати здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі, який обчислений з врахуванням заробітної плати, підтвердженої довідкою №17 від 10.06.2013р., виданою Публічним акціонерним товариством «Шахта «Білоріченська», починаючи з 01.04.2024р., з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02.02.2026р. позов задоволено. Не погоджуючись із даним рішенням в частині задоволених позовних вимог, апелянт Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд, Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.02.2026р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Рівненській області, де з 02.03.2017р. на підставі поданої заяви від 22.05.2017р. отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Одночасно із заявою про призначення пенсії від 22.05.2017р. позивач до органу пенсійного фонду подав довідку про заробітну плату для обчислення пенсії №17 від 10.06.2013р., видану Публічним акціонерним товариством «Шахта «Білоріченська», за період жовтень 1990 року вересень 1995 року. Вказані обставини визнаються сторонами в заявах по суті справи, а тому такі обставини не підлягають доказуванню відповідно до положень ч.1 ст.78 КАС України. В серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до органу Пенсійного фонду із запитом на отримання публічної інформації та просив надати інформацію: чи зарахований період роботи з 29.02.1988р. - 03.10.1995р. в ПАТ «Шахта «Білоріченська»; чи врахований заробіток при обрахунку пенсії з 29.02.1988р. - 03.10.1995р., у час роботи ПАТ «Шахта «Білоріченська». 02.09.2024рр. листом від №1700-0202-8/49787 пенсійний орган надав відповідь, в якій вказав про врахування страхового стажу позивача за вказаний період. Листом від 02.09.2024р. №1700-0202-8/49787 пенсійний орган повідомив ОСОБА_1 про зарахування стажу роботи за вказаний період до страхового стажу. Проте, оскільки ПАТ «Шахта «Білоріченська» знаходиться на окупованій території, неможливо провести перевірку відповідності змісту довідки про заробітну плату №17 ПАТ «Шахта «Білоріченська» від 10.06.2013р. первинним документами. Оскільки неможливо документально підтвердити відповідність вищевказаної довідки, підстав для її врахування для обчислення пенсії немає. ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В ст.46 Конституції України видно, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, який набрав чинності 01.01.2004р. (далі Закон №1058-ІV). ст.1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Згідно ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. ч.3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. В п.4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок №22-1), передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. п.2.1 Порядку №22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема: 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення). За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року (додаток 1). За бажанням особи для додаткового виключення періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до абзацу третього частини першої статті 40 Закону за період з 01 липня 2000 року до 01 січня 2005 року подається довідка з місця роботи про період такої відпустки. До заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в п.п.1-4 п.2.1 цього розділу (п. 2.2 Порядку №22-1). В п. 2.10 Порядку №22-1 видно, що Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. У Додатку №1 до цього Порядку передбачено, що в довідці про заробітну плату повинно бути зазначено, що така довідка видана на підставі особових рахунків за певні роки. Таким чином, обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта, що довідка про заробітну плату для обчислення пенсії №17 від 10.06.2013р., видана Публічним акціонерним товариством «Шахта «Білоріченська», містить інформацію про заробітну плату позивача за період жовтень 1990 року вересень 1995 року з розбивкою по місяцях, а також примітку, що довідка видана на підставі особових рахунків за 01.10.1990р. - 30.09.1995р. Таким чином, довідка, на підставі якої позивач просив здійснити обчислення його пенсії, видана на підставі особових рахунків, які в цьому випадку і є первинними документами, а відтак, відповідає вимогам Порядку № 22-1. Підприємство, що видав 10.06.2013р. вищевказану довідку, розташоване в населеному пункті смт Білоріченський Лутугинського району Луганської області, яке з літа 2014 року знаходиться на тимчасово непідконтрольній українській владі території. Що стосується доводів апелянта на неможливість проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки надана позивачем довідка містить покликання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, при цьому підприємство, яке її видало, на час її видачі (10.06.2013р.) перебувало на підконтрольній українській владі території. Із змісту інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що місцезнаходження ПАТ «Шахта «Білоріченська» (код ЄДРПОУ 00176897) в м. Покровськ Донецької області, тобто на підконтрольній Україні території. Отже, станом на дату призначення позивачу пенсії проведення пенсійним органом перевірки, при необхідності, було можливим. Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 12.04.2021р. у справі № 219/4550/17 та від 26.10.2022р. у справі №808/1735/18. Крім того, суд зауважує, що Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо врахування при призначенні та обчисленні пенсії довідок, виданих підприємствами, які знаходяться на непідконтрольній українській владі території, яка полягає в тому, що неможливість провести управлінням Пенсійного фонду перевірку відповідності запису довідки первинним документам через проведення АТО, не може покладати надмірного тягаря та обов`язку на позивача, оскільки довідка видана належним органом та містить усі необхідні реквізити та відомості (справи №583/392/17, №234/3038/17, №360/1628/17). У постанові від 21.02.2020р. у справі № 291/99/17 Верховний Суд дійшов висновку, що « перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії». Як наслідок вірним є висновок суду першої інстанції, що довідка про заробітну плату позивача для обчислення пенсії №17 від 10.06.2013р., видана Публічним акціонерним товариством «Шахта «Білоріченська», безпідставно не врахована пенсійним органом під час обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні, а відмова відповідача її врахувати порушує право позивача на соціальний захист, гарантоване Конституцією України та Законом № 1058-IV. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року у справі № 460/11785/24-без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді І. І. Запотічний Р. Б. Хобор