LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд340/7181/23

від 19.12.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 19 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 340/7181/23 Суддя І інстанції Казанчук Г.П. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом в якому просила: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яка полягає у неврахуванні довідки Приватного акціонерного товариства «Промавтоінвест» №65 від 14.02.2020 року про заробітну плату для обчислення пенсії, під час призначення пенсії за заявою ОСОБА_1 від 12.05.2022 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки Приватного акціонерного товариства «Промавтоінвест» №65 від 14.02.2020 року про заробітну плату для обчислення пенсії з 12.05.2022 року та виплатити недоплачений розмір пенсії з урахуванням раніше виплачених сум; - стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у зв`язку з розглядом справи судом першої інстанції, що складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 1073,60 грн. та витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3000,00 грн. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області, яка полягає у неврахуванні довідки Приватного акціонерного товариства "Промавтоінвест" №65 від 14.02.2020 року про заробітну плату для обчислення пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки Приватного акціонерного товариства "Промавтоінвест" №65 від 14.02.2020 року про заробітну плату для обчислення пенсії з 03.03.2023 року та виплатити різницю, яка виникне в результаті перерахунку. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати: суму сплаченого судового збору в розмірі 1073,60 гривень та витрат на правову допомогу в розмірі 2500 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована відсутністю підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки Приватного акціонерного товариства «Промавтоінвест» №65 від 14.02.2020 року про заробітну плату для обчислення пенсії, оскільки зазначене підприємство знаходиться на тимчасово окупованій території і перевірити достовірність її видачі немає можливості. Також скаржник не погоджується із стягнутою сумою правничої допомоги. В письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою від 12.05.2022 року про призначення пенсію за віком відповідно до Закон України ''Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування'' (далі - Закон № 1058-ІV), а в подальшому з 23.05.2022 року у зв`язку з долученням додаткових документів було проведено перерахунок пенсії з урахуванням періоду навчання з 01.09.1978 по 26.06.1981 з моменту призначення пенсій, страховий стаж склад 42 роки 10 місяців. При призначенні пенсії не було врахований розмір заробітної плати ОСОБА_1 згідно довідки ПАТ ''Промавтоінвест'' №65 від 14.02.2020 року. Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 09.06.2022 року №5565-4412/В-02/8-0800/22 повідомлено ОСОБА_1 про призначення їй пенсії з 12.05.2022 року та про здійснення перерахунку страхового стажу з моменту призначення пенсії (а.с.18). ОСОБА_1 03.03.2023 року засобами електронного зв`язку звернулась до ГУ ПФУ у Запорізькій області у якому остання запитувала про можливість подання довідки про заробітну плату до 2000 року від підприємства Моторний завод м. Мелітополь. Також вказано проте, що в розрахунок пенсії за віком в травні 2022 року дистанційно онлайн таку довідку Запорізька ПФУ не прийняв (а.с.24). Вказане звернення зареєстровано відповідачем 06.03.2023 року. Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 14.03.2023 року повідомлено ОСОБА_1 про те, що під час звернення за призначенням пенсії була подана довідка про заробітну плату за періоди роботи з січня 1990 по серпень 1996 року, видану ПАТ ''Промавтоінвест'' (колишній Мелітопольський моторний завод), яка була направлена для перевірки до управління контроль-перевірочної роботи. Після надходження результатів перевірки наданої довідки, можливо буде провести перерахунок пенсій з урахування заробітної плати до 01.07.2000 (а.с.25). ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із скаргою в якій просила перерахувати пенсію з місцем фактичного проживання, з урахуванням довідки про зарплату до 2000 року з дати подачі заяви у пенсійній справі (а.с.26-27). Вказану скаргу було направлено до ГУ ПФУ в Запорізькій області за належністю (а.с.28). Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 11.04.2023 року №5327-5360/В-02/8-0800/23 повідомлено ОСОБА_1 про неможливість підтвердити зміст довідки №65 від 14.02.2020 року у зв`язку знаходженням ПАТ ''Промавтоінвест'' (колишній Мелітопольській моторний завод) в зв`язку з тим, що дане підприємство знаходиться на тимчасово окупованій російською федерацією території (спірна відмова, а.с.29-30). Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача що не здійснення перерахунку пенсії з урахуванням довідки Приватного акціонерного товариства «Промавтоінвест» №65 від 14.02.2020 року про заробітну плату для обчислення пенсії, позивач звернулася до суду із вказаним позовом. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі по тексту - Закон №1058). Відповідно до статті 1 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. За визначенням ч.1 ст.40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Правила абзацу 5 частини 1 статті 40 Закону №1058 окреслюють, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Апеляційний суд зазначає, що постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 року №13-1), затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - Порядок №22-1). Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Згідно положень пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Відповідно до підпункту 3 пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Дійсно, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 291/99/17(адміністративне провадження № К/9901/24469/18). Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у врахуванні довідки Приватного акціонерного товариства «Промавтоінвест» №65 від 14.02.2020 року про заробітну плату для обчислення пенсії стало те, що підприємство знаходиться на тимчасово окупованій території, провести перевірку достовірності вищезазначеної довідки немає можливості. Водночас, як вірно було встановлено судом першої інстанції, що зі змісту вказаної довідки вбачається, що Вказана довідка містить відомості, що вона видана на підставі особового рахунку 1990-1996. Більш того, у ній вказано про те, що правонаступник Мелітопольського моторного заводу не заперечує проти перевірки цих даних. Також зазначено про те, що на всі виплати нараховані страхові внески (а.с.20-21). Тобто, надана позивачем довідка про заробітну плату від 14.02.2020 №65, видана у відповідності до вимог підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1. Натомість, відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення. У такому випадку, неврахування пенсійним органом довідки Приватного акціонерного товариства «Промавтоінвест» №65 від 14.02.2020 року про заробітну плату для обчислення пенсії є порушенням конституційних прав позивача на отримання пенсійного забезпечення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі №560/3907/18 (адміністративне провадження № К/9901/20963/19). Разом з тим, безпідставним є посилання скаржника на те, що ОСОБА_1 звернулась до пенсійного органу 06 березня 2023 року із електронним зверненням, а тому суд першої інстанції помилково задовольнив позовні вимоги позивача із 03 березня 2023 року, оскільки з матеріалів справи вбачається, що із електронним зверненням ВЕБ-08001-Ф-С-23-034651 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області позивач звернулась 03 березня 2023 року о 13:44 год. Окрім цього, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними аргументи скаржника щодо не співмірності та завищеності відшкодованих судом позивачу понесених витрат, з огляду на таке. Так, принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6,7 статті 134 КАС України). Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд першої інстанції дослідив зміст наданих позивачем документів, які містять опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, розмір визначеного гонорару. Вказуючи на не співмірність стягнутих витрат із складністю справи, відповідач не вказує про те, який гонорар адвоката є справедливим у контексті складності цієї справи, та який зазвичай застосовуються при визначенні винагороди адвоката. Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. У спірному випадку Договором визначено порядок формування вартості послуг (гонорар адвоката). Отже, умови щодо встановленого договором розміру гонорару адвоката відповідають приписам ст. 30 Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України, та є визначеними. При цьому, факт підписання позовної заяви особисто позивачем, жодним чином не спростовує обставин звернення її за професійною правничою допомогою. Таким чином, суд першої інстанції, дослідивши умови укладеного договору про надання правової допомоги, оцінивши у контексті названих процесуальним законом критеріїв співмірності, обсягу задоволених позовних вимог, зазначений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн. Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків зроблених судом першої інстанції, в рішенні суду першої інстанції правильно дана правова оцінка обставин по справі, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили. В повному обсязі постанова складена 19 грудня 2023 року. Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов суддя С.В. Сафронова суддя А.О. Коршун

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»