Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/24703/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/24703/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шимонович Роман Миколайович Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 29 травня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпром" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 25.06.2024 № 11300531/42911697 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Корпром" №3 від 26.03.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 26.03.2024 датою її фактичного подання на реєстрацію. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у Житомирській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, не вірно застосовано та порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт наголошує, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної стало ненадання платником податків повного пакету документів, зокрема, первинних документів щодо придбання послуг, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, документів щодо транспортування продукції, інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній. Крім того, апелянт вказує, що позивачем не надано пояснень щодо відповідності рівня заробітної плати та кількості найманих працівників відносно задекларованих об`ємів реалізації. Також апелянт наголошує, що квитанції про зупинення реєстрації та рішення комісії відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції, зобов`язавши ДПС України зареєструвати податкові накладні, порушив дискреційні повноваження контролюючого органу. Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався та відзив суду не надав. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке. Як установлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 26.03.2024 року ТОВ «Корпром» складено податкову накладну №3 на підтвердження податкових зобов`язань та подано до відповідача для проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з податковою накладною №3 від 26.03.2024 ТОВ «Корпром» здійснило постачання товару (піддон дерев`яний 1200x200) ТОВ «Обіо» згідно видаткової накладної №12 від 26.03.2024 на суму 62 208,00 грн, в тому числі ПДВ (20%) - 10 368,00 грн. Податкову накладну №3 від 26.03.2024 було прийнято, але реєстрацію зупинено відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Контролюючим органом запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою для зупинення реєстрації зазначено, що обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 07.06.2024 року №9, позивачем було подано пояснення, в яких зазначалося, що 26.03.2024 ТОВ «КОРПРОМ» продало товар (піддон дерев`яний 1200x200) ТОВ «Обіо» згідно видаткової накладної №12 від 26.03.2024 на суму 62 208,00 грн. Вказувалось, що 02.04.2024 ТОВ «Обіо» сплатило кошти у сумі 62 208,00 грн., що підтверджується випискою з банку про отримання коштів. Відповідно, ТОВ «Корпром» реєструє податкову накладну на дату першої події - дата відвантаження (продажу) товару і складає згідно норм ПКУ податкову накладну №3 від 26.03.2024 на суму 62 208,00 грн, в т.ч. ПДВ (20%) - 10 368,00 грн., що підлягає обов`язковій реєстрації в ЄРПН. Повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 20.06.2024 року №10, позивачем було подано додаткові пояснення, в яких вказано, що ТОВ «Корпром» та ТОВ «Обіо» (ЄДРПОУ 32828660) заключили договір поставки №07-06-19/П-1 від 07 червня 2019 з відповідними специфікаціями, які було підписані. Додатково було зазначено, що ТОВ «Обіо» є єдиним контрагентом. Інших договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, не було підписано з 2021 року по сьогоднішній час. Були надані додаткові відомості про найманий персонал, постачальників та підрядників Товариства. Додатково було зазначено, що Товариством сплачено ПДВ для збільшення податкового ліміту для вчасної реєстрації податкових накладних. Всі документи, необхідні для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної, були долучені до вищезгаданих пояснень. В подальшому, 25 червня 2024 року, відповідач надіслав ТОВ «Корпром» рішення № 11300531/42911697 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 26.03.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладні/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Позивач, вважаючи рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 25.06.2024 № 11300531/42911697 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з адміністративним позовом. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України встановлено, що операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, у силу вимог пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України). Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. За приписами пункту 201.7 статті 201 цього Кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (далі - Порядок № 1246). Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування. Пунктами 13, 15 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165 (набрала чинності 01 лютого 2020 року), якою серед іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165). Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. За приписами пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій. Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Пунктом 7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Відповідно до п. 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п.11 Порядку № 1165). Відповідно до пункту 25 Порядку №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Матеріалами справи підтверджено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 26.03.2024 слугувало те, що вона відповідає вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Так, пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. Колегія суддів зазначає, що зупинення реєстрації ПН/РК за п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Отже, контролюючий орган конкретно не зазначив в чому дійсно полягають недоліки та порушення при поданні на реєстрацію податкової накладної, не наведено жодного порушення норм матеріального права і яку конкретно інформацію, зазначену в ПН/РК необхідно підтвердити та які конкретно необхідно подати пояснення та копії яких документів. Тобто, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені п.11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості платника податків, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкових накладних в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520). Згідно з п. 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС. Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Законів України "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520). Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Проте, згідно матеріалів справи, позивачем надано контролюючому органу пояснення та документи щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, як було запропоновано у квитанції після зупинення реєстрації податкових накладних, подані документи були достатніми для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, на стадії вирішення питання її реєстрації. Разом із тим, контролюючий орган не довів наявності сукупності умов, необхідних для застосування пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, що спростовує відповідність спірної господарської операції зазначеним критеріям. При цьому, контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та не вказано конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, не зазначено яких саме документів не надано. Разом з тим, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було. Водночас, надіслані позивачем письмові пояснення з копіями необхідних документів були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкових накладних. У апеляційній скарзі фіскальний орган посилається на ті обставини, що судом першої інстанції залишено поза увагою те, що причиною відмови в реєстрації податкових накладних стало ненадання повного пакету документів, зокрема первинних документів щодо придбання послуг, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, документів щодо транспортування продукції тощо. Проте, з матеріалами справи встановлено, що позивачем було подано всі необхідні документи, передбачені чинним законодавством та Порядком №520, а саме: договір поставки між ТОВ "Корпром" та ТОВ "Обіо", видаткову накладну №12 від 26.03.2024, банківські виписки про сплату коштів, додаткові пояснення щодо діяльності товариства та інші документи, що підтверджують реальність здійсненої господарської операції. Доводи апелянта про те, що позивач не надав пояснень щодо відповідності рівня заробітної плати та кількості найманих працівників відносно задекларованих об`ємів реалізації, також є безпідставними. Матеріалами справи підтверджено, що позивачем у повідомленні від 20.06.2024 року №10 було подано додаткові пояснення, в яких зазначалося, що ТОВ «Обіо» є єдиним контрагентом, інших договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, не було підписано з 2021 року, були надані додаткові відомості про найманий персонал, постачальників та підрядників Товариства. Апелянт також посилається на те, що квитанції про зупинення реєстрації та рішення комісії відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії. Однак, як правильно зазначив суд першої інстанції, надіслана позивачу квитанція не містила конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, що не відповідає вимогам п.11 Порядку №1165. Також, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про порушення дискреційних повноважень контролюючого органу при зобов`язанні ДПС України зареєструвати податкові накладні у зв`язку із їх недоведеністю та необґрунтованістю. За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є формальними, оскільки об`єктивно не містить чіткого визначення підстав та мотивів їх прийняття, так само як і мотивів прийняття чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а тому не можуть бути визнані законними та обґрунтованими. Невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Суд зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18. Таким чином, зважаючи на наявність документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування. Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у частині визнання протиправними та скасування рішення Головного управління ДПС України у Житомирській області від 25.06.2024 № 11300531/42911697 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 26.03.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №3 від 26.03.2024 датою її фактичного подання, то колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків. У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим. Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Враховуючи зазначене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що слід зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №3 від 26.03.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання. Апелянт, посилаючись на частину 4 статті 245 КАС України, стверджує, що суд першої інстанції неправомірно зобов`язав ДПС України зареєструвати податкові накладні, оскільки це порушує дискреційні повноваження контролюючого органу. Проте, такі доводи є безпідставними. Частина 4 статті 245 КАС України передбачає можливість суду зобов`язати відповідача-суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У цьому випадку зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки після скасування протиправного рішення про відмову в реєстрації та за відсутності доведених правових перешкод для такої реєстрації у суб`єкта владних повноважень не залишається альтернативного правомірного варіанта поведінки, окрім реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Доводи апелянта про те, що суд створив окрему підставу позову щодо незрозумілості рішення про зупинення реєстрації податкових накладних, також є необґрунтованими. Суд першої інстанції правомірно дослідив питання відповідності квитанції про зупинення реєстрації вимогам п.11 Порядку №1165 та дійшов обґрунтованого висновку про її невідповідність законодавчим вимогам. Посилання апелянта на те, що позивач своїми фактичними діями підтвердив зрозумілість вимог податкового органу, не можуть змінити правової оцінки дотримання контролюючим органом процедурних вимог законодавства. Згідно з статтею 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Всупереч зазначеному, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних доказів на підтвердження правомірності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно та всебічно з`ясовано обставини справи, надано належну оцінку наявним у справі доказам та зроблено обґрунтовані висновки про необхідність задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не свідчать про неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. За таких обставин, апеляційна скарга Головного управління ДПС у Житомирській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року - без змін. Згідно зі статтею 139 КАС України, судові витрати зі сплати судового збору в апеляційній інстанції підлягають розподілу відповідно до результатів вирішення спору. Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, судові витрати, понесені апелянтом у зв`язку з поданням апеляційної скарги, розподілу не підлягають та залишаються за апелянтом - Головним управлінні ДПС у Житомирській області. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Курко О. П. Боровицький О. А.