Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/12549/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/12549/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Семенюк Микола Миколайович Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 14 липня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив: визнати протиправними та скасувати Рішення №000/15924/06-30-24-11 від 24.06.2024 складене ГУ ДПС у Житомирській області. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №000/15924/06-30-24-11 від 24.06.2024. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. До суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вказує про обґрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін. 18.03.2025 до суду надійшли додаткові пояснення відповідача. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 в період з 27.02.2003 по 11.03.2019 була зареєстрована, як фізична особа-підприємець. В період з 01.01.2012 по 11.03.2019 позивач, відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, була платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Учасниками справи не заперечується, що станом на 2019 рік за позивачем рахувалась сума заборгованості зі сплати ЄСВ. 24.06.2024 начальником Коростенського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Житомирській області, на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" прийнято рішення №000/15924/06-30-24-11, яким до позивача застосовано штраф в сумі 380, 40 грн (за період з 23.04.2014 по 18.10.2023), 5433,29 грн (за період з 21.01.2015 по 18.10.2023) та нараховано пеню у розмірі 74801,99 грн., що в сумі складає 80615,68 грн. Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду. Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до частини 10 та частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року N 2464-VI (далі - Закон N 2464-VI) податковий орган наділений повноваженням на застосування до платника єдиного внеску відповідних штрафних санкцій та нарахування на суму недоїмки пені з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Згідно пункту 2 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. Разом з тим, всупереч вказаним вимогам статті 25 Закону №2464-VI в оскаржуваному рішенні відповідача відсутня інформація про розмір такої недоїмки зі сплати позивачем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відсутність такої інформації виключає можливість суду перевірити правомірність нарахування розмірів штрафу та пені. Згідно з доданого до матеріалів справи скріншоту з електронного кабінету позивача станом на 18.10.2023 за платником рахувалася заборгованість з єдиного внеску на загальну суму 48789,91 грн, яку позивач сплатив 18.10.2023. Вказані обставини також підтверджуються відомостями з електронного кабінету платника. Разом з тим, станом на 31.01.2022 згідно даних інтегрованої картки платника податку повторно відображається заборгованість з єдиного внеску на суму 48789,91 грн. Окрім того, відповідно до вимог пп. 9-11.2 розділу VIIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню. Вказана правова норма діяла до 01.08.2023, тобто до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" від 30 червня 2023 року № 3219-IX. Тобто, навіть за умови наявності у позивача недоїмки з єдиного внеску, відповідач позбавлений права нараховувати пеню за період, який зазначений в пп.9-11.2 розділу VIIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI. Отже, в порушення вимог ч.2 ст.77 КАС України відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів щодо наявності у позивача як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування заборгованості зі сплати такого єдиного внеску за період із 23.04.2014 по 18.10.2023, розміру такої заборгованості, підстав її виникнення, враховуючи сплату позивачем 18.10.2023 недоїмки на загальну суму 48789,91 грн. Тобто, відповідачем не надано доказів щодо наявності підстав для ухвалення оскаржуваного рішення. Згідно ст.25 Закону №2464-VI лише наявність несплати (неперерахування) або наявність несвоєчасної сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є підставою для органу доходів і зборів нарахувати недоїмку та застосувати до такого платника штраф. Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення Головного управління ДПС у Житомирській області є протиправним та підлягає скасуванню, а позов - задоволенню. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.