Постанова Київський апеляційний суд № 378/151/26

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження №33/824/2121/2026 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 травня 2026 року місто Київ справа №378/151/26 Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Ставищенського районного суду Київської області від 05 березня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Постановою судді Ставищенського районного суду Київської області від 05 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Ставищенського районного суду Київської області від 05 березня 2026 року скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилався на те, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом не враховано всіх обставин справи. Вказував, що зупинка транспортного засобу працівниками патрульної поліції була безпідставною та незаконною, поза межами наданих повноважень та з порушенням вимог закону, за таких обставин усі подальші процесуальні дії, зокрема вимога про проходження огляду на стан сп`яніння та складання адміністративних матеріалів за ст.130 КУПАП, є похідними від незаконної зупинки. Посилався на те, що працівниками поліції було порушено порядок огляду на стан сп`яніння, а саме огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою «Drager» не проводився, а лише було проведено через 52 хв. за іншою адресою, а не на місці зупинки, при цьому у протоколі зазначено недостовірні відомості щодо місця та порядку проведення огляду. У судове засідання апеляційного суду призначене на 11 травня 2026 року о 15.20 год., особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки не повідомляв. А відтак, суд апеляційної інстанції вважає неявку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи та вважає можливим розглядати справу за його відсутності. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Пунктом 2.9 а) ПДР України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №580625, 01 лютого 2026 року о 12:51:40 год. в селищі Ставище по вулиці Сергія Цимбала, 94, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Vectra д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`янінняпроводивсяу встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору приладу Drager ARHK-0534. Результат огляду на стан алкогольного сп`яніння - 0,37 % проміле. Від проходження огляду у найближчому медичному закладі у лікаря-нарколога категорично відмовився та з результатом огляду погодився. Чим порушив п.2.9 а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме: даними, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 01 лютого 2026 року серії ЕПР1 №580625; даними проведеного тесту №4271 від 01 лютого 2026 року за допомогою приладу DRAGER ALCOTEST 6820, за результатами якого у ОСОБА_1 виявлено наявність алкоголю в розмірі 0,37%; актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного поліцейським взводу №2 роти №1 батальйону №2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП сержантом поліції Пошелюжним Д.П.; розпискою від 01 лютого 2026року згідно з якою ОСОБА_1 , зобов`язується не сідати за кермо свого транспортного засобу до повного витверезіння алкоголю з організму; рапортом поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП капрала поліції Шостака О.А., в якому зазначено, що 01 лютого 2026 року о 12:51 год. перебуваючи у складі наряду поліції Вулкан 0410 було виявлено транспортний засіб Opel Vectraд.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 з порушеннями ПДР України та було зупинено відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію України». Під час спілкування з водієм було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Водієві було запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору приладу Drager ARHK-0534, на що останній погодився. Результат огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння - позитивний 0,37 % проміле. Від проходження огляду у найближчому медичному закладі у лікаря-нарколога водій категорично відмовився та з результатом огляду погодився. В наслідок чого на ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП; відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції №476660, №476439. Доводи апеляційної скарги про те, що зупинка транспортного засобу працівниками патрульної поліції була безпідставною та незаконною, у зв`язку з чим усі подальші дії працівників патрульної поліції та документи після такої зупинки є незаконними, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, про підставу зупинки працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про наявність технічної несправності покажчиків повороту транспортного засобу (12:52:07). Посилання апелянта на те, що працівниками поліції було порушено порядок огляду на стан сп`яніння, оскільки огляд на стан сп`яніння було проведено через 52 хв. не на місці зупинки, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу для проведення огляду, на що останній погодився (13:03:18-13:09:23). Після прибуття до будівлі медичного закладу працівником поліції було запропоновано водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на приладі Drager, на що ОСОБА_1 погодився та зазначив, що він пив бренді-колу, випив пляшку (13:39:44-13:41:11). Будь-яких порушень Інструкції №1452/735 працівниками поліції та норм КУпАП при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції не встановлено. Докази, які містяться в матеріалах справи відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності є достатніми та переконливими для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.9 а)ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.9 а) ПДР України та прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду. Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Ставищенського районного суду Київської області від 05 березня 2026 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: Борисова О.В.