LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала ККС ВС712/4844/19

від 27.05.2026 · Кримінальна

УХВАЛА 27 травня 2026 року м. Київ Справа № 712/4844/19 Провадження № 51-2011 ск 26 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Черкаського апеляційного суду від 25 березня 2026 року, встановив: У касаційній скарзі захисник ставить питання про перегляд зазначеного судового рішення у касаційному порядку. Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши скаржнику строк для усунення недоліків. Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Крім цього, касаційний суд не може втручатися в аспекти оцінки судами нижчих інстанцій дослідженої ними сукупності належних, допустимих і достовірних доказів на предмет підтвердження чи не підтвердження ними обставин, які підлягають доказуванню. Таку оцінку кожен суд здійснює незалежно і самостійно шляхом формування власного внутрішнього переконання як щодо кожної з обставин, які підлягають доказуванню, так і стосовно винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення в цілому. Всупереч викладеному, за змістом касаційної скарги захисник вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду, неправильну оцінку доказів, що згідно з положеннями статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. Крім цього, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала, із зазначенням того, яке рішення має ухвалити суд касаційної інстанції. Такі вимоги мають узгоджуватись з їх обґрунтуванням та відповідати приписам ст. 436 КПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення. У своїй касаційній скарзі захисник просить оскаржуваний вирок скасувати частково в частині визнання ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, просить кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, закрити на підставі ч. 1 ст. 440 КПК України, а в частині визнання ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 травня 2023 року та вирок Черкаського апеляційного суду від 25 березня 2026 року залишити без змін. Однак, зазначене в касаційній скарзі формулювання касаційних вимог не узгоджується з положеннями ст. 436 КПК України. По-перше, зміст вимог указує на те, що захисник оскаржує також і вирок місцевого суду, тоді як у заголовку касаційної скарги він зазначає, що вона подається лише на вирок суду апеляційної інстанції. По-друге, захисник просить скасувати вирок апеляційного суду у частині засудження його підзахисного за ч. 1 ст. 115 КК України із закриттям кримінального провадження в цій частині, й одночасно просить в частині засудження його підзахисного за ч. 1 ст. 263 КК України залишити без змін як вирок Черкаського апеляційного суду, так і вирок місцевого суду. Таким чином, до оскарженого вироку апеляційного суду захисником одночасно заявлені вимоги як щодо його скасування, так і щодо його залишення без змін, що не узгоджується з положеннями ст. 436 КПК України. Отже, зі змісту касаційної скарги захисника неможливо однозначно встановити, які саме рішення оскаржує захисник, у якому обсязі та з ухваленням якого процесуального наслідку з огляду на те, що як вирок місцевого суду, так і вирок апеляційного суду є окремим цілісним судовим рішенням незалежно від того, що обвинувачений був визнаний винним у вчиненні двох окремих кримінальних правопорушень. Враховуючи, що касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України, колегія суддів вважає необхідним на підставі ч. 1 ст. 429 КПК України залишити касаційну скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків. Протягом визначеного строку скаржник має право звернутись до суду касаційної інстанції з уточненою касаційною скаргою на усунення зазначених в ухвалі недоліків. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк. Керуючись положеннями ст. 429 КПК України, Суд постановив: Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Черкаського апеляційного суду від 25 березня 2026 року залишити без руху. Надати скаржнику строк для усунення недоліків скарги протягом 15 днів із дня отримання копії цієї ухвали. У разі невиконання ухвали протягом установленого строку, скарга буде повернута особі, яка її подала. Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає. Судді ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»