LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова КЦС ВС638/6144/14-ц

від 29.05.2026 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_4 , ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 20 березня 2025 рокузалишити без змін.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2026 року м. Київ справа № 638/6144/14-ц провадження № 61-6500св25 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Червинської М. Є., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп», Дзержинський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс Банк», Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лавінда Наталія Олександрівна, розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2024 року у складі судді Штих Т. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 20 березня 2025 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Мальованого Ю. М., Пилипчук Н. П., ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог У квітні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп» (далі - ТОВ «Укрспецторг Групп»), Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі - Дзержинський ВДВС), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс Банк» (далі - ПАТ КБ «Правекс Банк»), Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк»), реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лавінда Н. О., про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів, акта про проведення прилюдних торгів, свідоцтва про право власності, зобов`язання скасування реєстрації права власності, визнання права власності, витребування майна, виселення та вселення. Позов мотивований тим, що державний виконавець Дзержинського ВДВС і спеціалізована торговельна організація ТОВ «Укрспецторг Групп» під час підготовки та проведення аукціону порушили Закон України «Про виконавче провадження» і встановлені законодавством правила проведення прилюдних торгів, які є заходом примусового стягнення в межах виконавчого провадження з виконання судового рішення, що здійснюється в порядку, передбаченому законом. Зокрема, спеціалізована торговельна організація ТОВ «Укрспецторг Груп» у порушення пункту 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна і пункту 2.4.4 договору від 31 серпня 2012 року про надання послуг з організації і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна не повідомило належним чином боржника за виконавчим провадженням ОСОБА_1 про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна. ОСОБА_1 з урахуванням уточнень просив визнати недійсними прилюдні торги, проведені Харківською філією ТОВ «Укрспецторг Групп» 26 грудня 2012 року, з реалізації нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 ; визнати недійсним протокол № 21-0144/12 проведення прилюдних торгів від 26 грудня 2012 року з реалізації нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 ; визнати недійсним акт старшого державного виконавця Дзержинського ВДВС Кунєвої М. І. про реалізацію арештованого нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , затверджений начальником Дзержинського ВДВС від 14 січня 2013 року, виданий на підставі протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна від 26 грудня 2012 року; визнати недійсним свідоцтво від 21 січня 2013 року (реєстровий номер 119) видане ОСОБА_2 приватним нотаріусом Лавіндою Н. О. на підставі акта державного виконавця про реалізацію арештованого нерухомого майна; скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 ; витребувати квартиру АДРЕСА_1 у ОСОБА_2 ; виселити ОСОБА_2 і ОСОБА_3 із квартири АДРЕСА_1 ; вселити його в квартиру АДРЕСА_1 . Суди розглядали справу неодноразово. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсними прилюдні торги, проведені Харківською філією ТОВ «Укрспецторг Групп» 26 грудня 2012 року з реалізації нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , протокол № 21-0144/12 проведення прилюдних торгів від 26 грудня 2012 року з реалізації нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , акт старшого державного виконавця Дзержинського ВДВС Кунєвої М. І. про реалізацію арештованого нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 , затверджений начальником Дзержинського ВДВС від 14 січня 2013 року, виданий на підставі протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна від 26 грудня 2012 року, свідоцтво від 21 січня 2013 року (реєстровий номер 119), видане ОСОБА_2 приватним нотаріусом Лавіндою Н. О. на підставі акта державного виконавця про реалізацію арештованого нерухомого майна, затвердженого начальником Дзержинського ВДВС від 14 січня 2013 року. Скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 та поновлено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що під час проведення прилюдних торгів не було дотримано встановлених чинним законодавством правил проведення цих торгів та оформлення їх кінцевих результатів. Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 23 вересня 2015 року апеляційні скарги реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції і ТОВ «Укрспецторг Групп» відхилено. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2015 року залишено без змін. Залишаючи апеляційні скарги без задоволення, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції. Короткий зміст судового рішення суду касаційної інстанції Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 жовтня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 23 вересня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що суди у порушення ЦПК України не з`ясували належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, які правовідносини сторін випливають з установлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, не з`ясували, чи вплинули вказані обставини на результат торгів, та дійшли передчасного висновку про часткове задоволення позову. Суд вказав, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, - це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, крім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинно бути наявне порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2024 року позовні вимоги залишено без задоволення. Відмовляючи в задоволенні позову, суд зазначив, що ТОВ «Укрспецторг Групп» відповідно до пункту 3.5 Тимчасового положення, 05 вересня 2012 року і 07 грудня 2012 року здійснило на офіційному сайті https://trade.informjust.ua публікацію про прилюдні торги, призначені на 24 вересня 2012 року і відповідно на 26 грудня 2012 року. Також інформація про проведення прилюдних торгів була додатково розміщена в засобах масової інформації - газетах «Прем`єр» від 07 вересня 2012 року № 212 та від 08 грудня 2012 року № 291 і «Харківський кур`єр» від 07 вересня 2012 року і від 10 грудня 2012 року. Представник ТОВ «Укрспецторг Групп» до суду надав копії квитанцій на підтвердження відправки поштової кореспонденції на ім`я боржника ОСОБА_1 . Аналізуючи матеріали справи з урахуванням поданих матеріалів виконавчого провадження, суд дійшов висновку, що позивач не надав належних та достатніх доказів порушення правил проведення електронних торгів, тому немає підстав для визнання недійсним протоколу № 21-0144/12 проведення прилюдних торгів від 26 грудня 2012 року з реалізації нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , а також визнання недійсним акта старшого державного виконавця Дзержинського ВДВС Кунєвої М. І. про реалізацію арештованого майна - вказаної квартири, затвердженого начальником Дзержинського ВДВС від 14 січня 2013 року, виданого на підставі протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що є предметом іпотеки, від 26 грудня 2012 року. За таких обставин похідні позовні вимоги щодо витребування вказаної квартири, виселення та вселення, а також зобов`язання реєстраційної служби вчинити певні дії не підлягають задоволенню. Щодо заявленої позовної вимоги про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів як документа, який видав нотаріус для підтвердження права власності переможця аукціону (покупця), суд дійшов висновку, що ця позовна вимога не захистить ані інтерес кредитора у поповненні (недопущенні зменшення) ліквідаційної маси боржника, ані інтерес самого боржника, оскільки цей документ не породжує жодного права. Таким чином у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити, оскільки вона не є належним способом захисту. Короткий зміст постанови апеляційного суду Постановою Харківського апеляційного суду від 20 березня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_1 і ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2024 року залишено без змін. Залишаючи апеляційні скарги без задоволення, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та вказав, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. У цьому випадку звернення стягнення на спільне сумісне майно подружжя відбувалося у порядку примусового виконання двох рішень судів: рішення Київського районного суду м. Харкова від 24 листопада 2010 року про солідарне стягнення на користь ПАТ «ОТП Банк» з ОСОБА_1 і з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором від 19 вересня 2008 року № МL 701/529/2008; рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2010 року про стягнення на користь АКБ «Правекс-Банк» солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_4 заборгованості у сумі, еквівалентній 180 633,00 дол. США. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач не надав належних та достатніх доказів порушення правил проведення електронних торгів. Короткий зміст вимог і доводів касаційної скарги 20 травня 2025 року ОСОБА_4 і ОСОБА_1 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просять скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 20 березня 2025 року й ухвалити у справі нове судове рішення, яким позов задовольнити. Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не виконали вимоги ЦПК України, надали неправильну оцінку фактичним обставинам справи, неправильно застосували норми матеріального права. Суди не надали оцінку обставинам проведення прилюдних торгів 26 грудня 2012 року, зокрема безпідставному виключенню з участі в торгах особи, яка була зацікавлена в придбанні цієї квартири за ринковою вартістю, подала заявку про участь та сплатила гарантійний внесок. Спірна квартира є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 і ОСОБА_4 як така, що придбана ними у період шлюбу, і відчуження належної позивачу частки у квартирі на прилюдних торгах без її згоди є порушенням прав ОСОБА_1 і ОСОБА_4 як співвласників вказаного майна. Аргументи інших учасників справи Відзив на касаційну скаргу не надійшов. Рух касаційної скарги та матеріалів справи Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2025 року ОСОБА_4 , ОСОБА_1 поновлено строк на касаційне оскарження рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2024 року та постанови Харківського апеляційного суду від 20 березня 2025 року. Відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Шевченківського районного суду м. Харкова. 22 вересня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав. Короткий зміст фактичних обставин справи Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 24 листопада 2010 року стягнено на користь ПАТ «ОТП Банк» солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_4 суму заборгованості за кредитним договором від 19 вересня 2008 року № МL 701/529/2008, що за перерахунком відповідно до офіційного курсу НБУ становить 260 699,43 грн, сплачене держмито в сумі 1 700,00 грн, а також 120,00 грн на сплату інформаційно-технічних послуг. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2010 року стягнено на користь АКБ «Правекс-Банк» солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_4 заборгованість у сумі, еквівалентній 180 633,00 дол. США, що за курсом НБУ на день розрахунку становить 1 442 354,51 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120,00 грн, витрати зі сплати державного мита у сумі 1 700,00 грн, всього - 1 444 174,51 грн. 01 липня 2011 року постановою старшого державного виконавця Дзержинського ВДВС Кунєвої М. І. відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-1479/10, виданим 28 квітня 2011 року на виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2010 року. 23 листопада 2011 року постановою старшого державного виконавця Дзержинського ВДВС Кунєвої М. І. відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-1860/10/13, виданим 16 листопада 2011 року на виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 24 листопада 2010 року. Постановою старшого державного виконавця Дзержинського ВДВС Кунєвої М. І. від 01 грудня 2011 року відкрито зведене виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_1 . Постановою старшого державного виконавця Дзержинського ВДВС Кунєвої М. І. від 26 липня 2011 року накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1 . Постановою від 22 лютого 2012 року державний виконавець призначив експерта - суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якого зобов`язано надати письмовий висновок - звіт про оцінку майна з питання визначення вартості квартири АДРЕСА_1 . 06 серпня 2012 року експерт - суб`єкт оціночної діяльності ФОП ОСОБА_8 подав звіт про оцінку майна - квартири АДРЕСА_1 , відповідно до якого початкова вартість майна становила 317 400,00 грн. 08 серпня 2012 року на адресу сторін виконавчого провадження були направлені повідомлення щодо оцінки арештованого майна. 10 вересня 2012 року до Дзержинського ВДВС від ОСОБА_1 надійшла заява про заперечення щодо результатів оцінки арештованого майна. 11 вересня 2012 року державний виконавець на адресу ФОП ОСОБА_6 направила вимогу щодо проведення рецензування висновку про вартість майна квартири АДРЕСА_1 . 26 вересня 2012 року ФОП ОСОБА_6 до Дзержинського ВДВС надав калькуляцію та рахунок-фактуру для виконання рецензування вартості звіту ФОП ОСОБА_7 про оцінку нерухомого майна. 01 жовтня 2012 року вказаний рахунок-фактуру № 25/09-2012 для здійснення оплати рецензування оцінки вартості квартири направлено на адресу боржника ОСОБА_1 . Підтвердження оплати ОСОБА_1 рахунка до відділу не надано. 31 серпня 2012 року Дзержинський ВДВС з Харківською філією ТОВ «Укрспецторг Групп» уклав договір № 21-0144/12 про надання послуг по організації і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. Згідно з повідомленням ТОВ «Укрспецторг Групп» від 07 вересня 2012 року № 363 проведення Харківською філією ТОВ «Укрспецторг Групп» прилюдних торгів з реалізації майна за договором від 31 серпня 2012 року № 21-0144/12, лот № 2 квартира АДРЕСА_1 , стартова ціна - 317 400,00 грн без ПДВ, призначено на 24 вересня 2012 року о 10:00 год за адресою: Площа Повстання 7/8, 8-й поверх, м. Харків . Листом ТОВ «Укрспецторг Групп» від 24 вересня 2012 року № 440 повідомлено, що прилюдні торги з реалізації майна за договором від 31 серпня 2012 року № 21-0144/12, лот № 2 квартира АДРЕСА_1 не відбулися у зв`язку з відсутністю зареєстрованих учасників-покупців на прилюдних торгах, призначених на 24 вересня 2012 року. Відповідно до акта старшого державного виконавця Дзержинського ВДВС від 04 грудня 2012 року початкову ціну арештованого нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 зменшено на 20 %, і остаточний розмір початкової ціни наступного аукціону становив 253 920,00 грн. Згідно з повідомленням ТОВ «Укрспецторг Групп» від 10 грудня 2012 року № 733 проведення Харківською філією ТОВ «Укрспецторг Групп» других прилюдних торгів з реалізації майна за договором від 31 серпня 2012 року № 21-0144/12, лот № 1 - квартира АДРЕСА_1 , стартова ціна після проведеної переоцінки становила 253 920,00 грн без ПДВ, призначено на 26 грудня 2012 року о 10:00 год за адресою: Площа Повстання 7/8, 8-й поверх, м. Харків . Із протоколу № 21-0144/12 проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна Харківською філією ТОВ «Укрспецторг Групп» від 26 грудня 2012 року відомо, що переможцем прилюдних торгів, які відбулися 26 грудня 2012 року, став ОСОБА_2 , який придбав квартиру АДРЕСА_1 за ціною 270 000,00 грн. За результатами проведених торгів і на підставі протоколу № 21-0144/12 проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна від 26 грудня 2012 року складено акт від 14 січня 2013 року державного виконавця про реалізацію арештованого нерухомого майна. На підставі акта державного виконавця Дзержинського ВДВС від 14 січня 2013 року приватний нотаріус Лавінда Н. О. на ім`я ОСОБА_2 21 січня 2013 року видала свідоцтво про право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , яке зареєстроване в реєстрі прав власності на нерухоме майно. Мотиви, якими керується Верховний Суд У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону відповідають. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, у змісті оскаржуваного рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, мотивував своє рішення відсутністю порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача внаслідок реалізації спірної квартири з прилюдних торгів. Із такими висновками погоджується і колегія суддів з огляду на таке. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (стаття 3 ЦПК України). Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України). Зазначене свідчить, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Відповідно до частин першої-п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно з частиною першою та другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України). Частиною четвертою статті 656 ЦК України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Аналіз зазначеного дає підстави для висновку про можливість визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України), як таких, що не відповідають вимогам закону, у разі недотримання процедури та порядку проведення торгів. Верховний Суд України у постановах від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15 та від 22 лютого 2017 року у справі № 6-2677цс16 зробив висновки про те, що головною умовою, яку повинні встановити суди при вирішенні питання про визнання прилюдних торгів недійсними, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Тобто для визнання судом торгів недійсними необхідним є наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Зазначені висновки також неодноразово були підтримані Верховним Судом у постановах від 07 лютого 2018 року у справі № 200/14332/13-ц (провадження № 61-1094св18), від 07 травня 2018 року у справі № Б-50/232-09, від 25 лютого 2020 року у справі № 161/4005/19 (провадження № 61-16985св19), від 04 лютого 2026 року у справі № 755/9681/23 (провадження № 61-7542св25). Як зауважив Верховний Суд України у постанові від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, висновки якої підтримав Верховний Суд у постанові від 05 червня 2019 року у справі 640/15430/16-ц (провадження № 61-9031св18), при вирішення спорів про визнання прилюдних торгів недійсними з`ясуванню підлягають обставини щодо того, чи впливають порушення, допущені при підготовці та проведенні прилюдних торгів, на права позивача. Тому першочерговим предметом доказування у справах про визнання прилюдних торгів недійсними є встановлення того, що порушення, допущені під час підготовки та проведення прилюдних торгів, призвели до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Нерухоме майно передається на реалізацію з прилюдних торгів за ціною та в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». При цьому умови, процедура підготовки та порядок проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, розрахунків за придбане майно й оформлення результатів торгів визначено Тимчасовим положенням. За змістом пункту 3.11 Тимчасового положення (у редакції, чинній на час проведення оспорюваних прилюдних торгів), спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна. Отже, розглядаючи питання про дотримання під час проведення торгів положень пункту 3.11 Тимчасового положення, суди мають установити, чи було письмово повідомлено, зокрема, боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів та про стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу. При цьому під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами необхідних відомостей. Отже, загальний зміст поняття «повідомлення» передбачає не тільки направлення відомостей, з якими особу слід ознайомити, а й отримання цією особою зазначених відомостей. Разом з тим сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року № 6-1884цс15, від 13 квітня 2016 року № 6-2988цс15. Крім того, головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, крім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Установивши, що позивач не надав належних та достатніх доказів порушення правил проведення електронних торгів, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Оскільки у цьому випадку звернення стягнення на спільне сумісне майно подружжя відбувалося у порядку примусового виконання двох рішень судів рішення Київського районного суду м. Харкова 24 листопада 2010 року і рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2010 року, якими стягнено солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_4 заборгованість, аргументи касаційної скарги про те, що відчуження спірної квартири відбулось без згоди іншого з подружжя є безпідставними. Також безпідставними є аргументи касаційної скарги про те, що суди не надали оцінки обставинам проведення прилюдних торгів 26 грудня 2012 року, зокрема безпідставному виключенню з участі в торгах особи, яка була зацікавлена в придбанні цієї квартири за ринковою вартістю, подала заявку про участь та сплатила гарантійний внесок, оскільки заявники не довели, яким саме чином виключення особи з участі в торгах вплинуло на порушення їх прав. Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з висновками судів першої і апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи та необхідності переоцінки доказів. При цьому згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Висновки за результатом розгляду касаційної скарги Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2024 року та постанови Харківського апеляційного суду від 20 березня 2025 року - без змін, оскільки підстав для їх скасування немає. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України не здійснюється. Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_4 , ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 20 березня 2025 рокузалишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Коротун І. А. Воробйова М. Є. Червинська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»