Постанова Миколаївський апеляційний суд № 484/54/26

27.05.26 22-ц/812/1043/26 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 травня 2026 року м. Миколаїв справа №484/54/26 провадження №22-ц/812/1043/26 Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого Локтіонової О. В., суддів: Крамаренко Т. В., Ямкової О.О., із секретарем судового засідання Коростієнко Н. С., без участі учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_2 , на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 березня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Коваленко Н. А. у приміщенні суду у м. Первомайську Миколаївської області, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини, В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог В грудні 2025 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним вище позовом, який обґрунтовувала наступним. Позивачка зазначала, що з 21 січня 2017 року до 06 жовтня 2021 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_4 . Дитина проживає разом з позивачкою, яка повністю її утримує. Батько дитини участі у її вихованні не приймає. На підставі судового наказу, виданого 07 жовтня 2021 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області, з ОСОБА_3 на користь позивачки стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття. Позивачка вказувала, що на момент ухвалення вказаного судового рішення, розмір встановлених аліментів відповідав матеріальному становищу сторін. Однак на дату подання позову ситуація змінилася: дитина підросла, збільшилися витрати на харчування, освіту, лікування, розвиток та інші необхідні потреби дитини, а також зріс рівень доходів і прожитковий мінімум. Донька сторін ОСОБА_4 навчається у 2-Б класі Первомайської гімназії №4 імені Якова Лобова Первомайської міської ради Миколаївської області, відвідує різні гуртки та заняття, що потребує фінансових затрат. Позивачка вказувала, що не отримує соціальної фінансової допомоги, матеріальний стан її значно ускладнився з народженням другої дитини та відсутністю роботи. Відповідач, на цей час, працює за кордоном, отримує стабільний дохід, що дозволяє йому сплачувати аліменти у більшому розмірі. Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила збільшити розмір аліментів, що стягуються з відповідача ОСОБА_3 , з 1/4 частини щомісячного доходу до 1/3 частини, але не менше мінімального гарантованого розміру, встановленого законодавством. Позиція відповідача у суді першої інстанції Відповідач проти позову заперечував, зазначаючи, що сплачує аліменти вчасно, заборгованості не має. Він наголошував на тому, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та недоведеними належними доказами. Щодо посилання позивачки на те, що її матеріальний стан ускладнився у зв`язку з народженням другої дитини та відсутністю роботи, то відповідач вказував, що ці обставини, на його думку, не мають ніякого значення для цієї справи, оскільки він не є батьком другої дитини позивачки. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 березня 2026 року ОСОБА_1 у задоволені позову відмовлено. Ухвалюючи таке рішення, суд виходив із того, що позивачкою не було надано доказів, які б із достовірністю та достатністю стверджували про наявність підстав для збільшення розміру аліментів. Суд вказав, що наведені в позовній заяві обставини не можуть бути підставою для збільшення розміру аліментів. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення її позову. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивачка зазначала, що суд не дослідив фактичний матеріальний стан відповідача. ОСОБА_3 не заперечував факт свого перебування за кордоном, що саме по собі свідчить про наявність доходів або можливість їх отримання. Він не надав належних доказів щодо його реального фінансового стану, доходів, витрат, наявності майна. Позивач вказувала, що суд проігнорував принцип забезпечення найкращих інтересів дитини. Він лишив поза увагою зростання витрат на дитину, необхідність забезпечення належного рівня її життя, фактичну участь відповідача у фінансовому забезпеченні. На думку позивачки, аліменти мають відповідати реальним потребам дитини, а не формальним доказам. Фактичні обставини справи 21 січня 2017 року сторони уклали шлюб, який був розірваний рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 жовтня 2021 року, яке набрало законної сили 08 листопада 2021 року (справа №484/3778/21). Після розірвання шлюбу ОСОБА_5 залишено прізвище « ОСОБА_6 ». Сторони є батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована з 25 липня 2017 року за адресою: АДРЕСА_1 . Із витягу з реєстру Первомайської територіальної громади від 31 березня 2025 року вбачається, що з 20 серпня 2011 року зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 . Відповідно до судового наказу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 жовтня 2021 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання їх доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 30 вересня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття. З довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 07.11.2025 вбачається, що донька сторін ОСОБА_4 проживає разом із матір`ю та знаходиться на її утриманні. Відповідно до довідки та характеристики Первомайської гімназії №4 імені Якова Лобова Первомайської міської ради Миколаївської області №02-04/184 від 01.04.2025 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається у 2-Б класі гімназії. З листа Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області №116061/8 від 10.09.2025, розрахунку заборгованості зі сплати аліментів та постанови від 10.12.2021 вбачається, що у вказаному відділі перебуває на виконанні виконавче провадження №67856092 щодо примусового виконання судового наказу 2-н/484/736/21, виданого 02 грудня 2021 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області, про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 на утримання доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Станом на 09 вересня 2025 року провадження перебуває у стані «Відкрито». Станом на 01 вересня 2025 року заборгованість по сплаті аліментів відсутня. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 грудня 2025 року, яке набрало законної сили 09 лютого 2026 року, у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування Первомайської міської ради, про позбавлення батьківських прав відмовлено. Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом. Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відмовляючи у збільшенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4 , суд першої інстанції виходив із того, що позивачкою не було надано доказів, які б із достовірністю та достатністю стверджували про наявність підстав для збільшення розміру аліментів. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства. У справі, яка переглядається, позивачка мала довести, що у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів вона має право на збільшення розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 . Однак, досліджені докази свідчать, що покращення матеріального становища відповідача не доведено належними доказами. Посилання позивачки на те, що відповідач проживає за кордоном, а тому має доходи, які дозволяють йому сплачувати аліменти у більшому розмірі, ніж було визначено судовим рішенням у 2021 році, є припущеннями позивачки і жодними доказами не підтверджено. Враховуючи викладене, колегія суддів не вважає доводи позивачки, викладені у апеляційній скарзі, слушними. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України). Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням зазначеного, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, бо воно є законним та обґрунтованим. Керуючись статтями 375, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 березня 2026 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий О. В. Локтіонова Судді Т. В. Крамаренко О. О. Ямкова Повне судове рішення складено 28 травня 2026 року.