Постанова 4856 № 240/23939/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/23939/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Романченко Є.Ю. Суддя-доповідач - Слободонюк М.В. 28 травня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Слободонюка М.В. суддів: Кузьмишина В.М. Канигіної Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року позов задоволено. Зокрема, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2021 пенсії в разі втрати годувальника відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.08.2025 № ХЗ69972 про розмір грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2021 пенсії в разі втрати годувальника відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.08.2025 № ХЗ69972 про розмір грошового забезпечення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить його скасувати, посилаючись виключно на підстави пропуску позивачем строку звернення до суду та необхідність застосування наслідків такого пропуску. Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ. ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області довідку ІНФОРМАЦІЯ_1 за особовою справою № ХЗ69972 від 18.08.2025 про грошове забезпечення ОСОБА_2 (померлого годувальника) станом на 01.01.2021. Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою у якій просила провести перерахунок призначеної їй пенсії, з урахуванням складових, встановлених довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.08.2025 за особовою справою № ХЗ69972 направленою на адресу пенсійного органу. Листом від 22.09.2025 відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії. Вказав, що рішення про зміну розмірів грошового забезпечення для перерахунку пенсій Кабінетом Міністрів України після 21.02.2018 не приймалось, Міністерство соціальної політики не повідомляло Пенсійний фонд України про підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, тому підстави для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону, на даний час відсутні. Крім того пункти постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, які на виконання ст. 63 Закону визначали умови перерахунку та виплати втратили чинність, тому не можуть бути застосовані при проведенні перерахунку згідно надісланої довідки. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії, позивач звернулася до суду з цим позовом. Приймаючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке. У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З огляду на те, що доводи апеляційної скарги зводяться виключно до пропуску позивачем строку звернення до суду, колегія суддів надає правову оцінку оскаржуваному рішенню лише в межах зазначених доводів апеляційної скарги. Так, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII). Відповідно до норм частин 2 та 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. За приписами частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. За змістом частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв`язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження будь-яким строком. Зазначена норма є спеціальною щодо загальних процесуальних правил, установлених статтями 122 та 123 КАС України, та спрямована на забезпечення ефективного захисту права особи на належне пенсійне забезпечення у випадках, коли держава або її органи не виконали покладений на них обов`язок щодо своєчасного здійснення перерахунку пенсії у зв`язку зі зростанням розміру прожиткового мінімуму. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2024 року у зразковій справі № 380/19324/23 зроблено висновок про те, що перерахунок пенсії, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або органів, уповноважених видавати довідки про розмір грошового забезпечення, здійснюється без обмеження строком, а застосування процесуальних строків звернення до суду у таких спорах є неприйнятним. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що застосування процесуальних строків звернення до суду у спорах цієї категорії суперечило б прямій нормі частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII. Таким чином, апеляційний суд доходить висновку про відсутність у цій справі підстав для застосування наслідків, передбачених статтею 123 КАС України. Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 03 лютого 2026 року у справі N 560/17663/24, від 10 лютого 2026 року у справі №560/16024/24 та інших, який підлягає врахуванню в межах спірних правовідносин. Інші фактичні обставини справи не є предметом доводів апеляційної скарги. Отже, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Слободонюк М.В. Судді Кузьмишин В.М. Канигіна Т.С.