Постанова Одеський апеляційний суд № 521/18458/25

Номер провадження: 33/813/904/26 Номер справи місцевого суду: 521/18458/25 Головуючий у першій інстанції Тополева Ю. В. Доповідач Котелевський Р. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19.05.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І., за участю: секретаря судового засідання Тьосової Я.В., захисника Ушакова О.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Ушакова О.О. на постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 10.03.2026 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, особи з інвалідністю ІІ групи, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, встановив: Оскарженою постановою місцевого суду, ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Згідно з оскарженою постановою, 04.10.2025 року, о 23 год. 25 хв., за адресою: Іванівський шляхопровід, м. Одеса, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chrysler 300C, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 002272 від 05.10.2025 року, у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 а «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись із постановою суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність постанови та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Мотивуючи вимоги скарги захисник вказує, що місцевий суд не врахував відсутність доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки працівники поліції не зупиняли транспортний засіб під керуванням останнього, а матеріали справи не містять таких доказів, зокрема на відеозапису також не зафіксовано факт керування транспортним засобом. Також захисник стверджує, що місцевим судом не враховано суттєві порушення положень КУпАП, допущені працівниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , якими не було роз`яснено процесуальні права останньому, незаконно проведено огляд його автомобіля, не роз`яснено причини законності зупинки, відсутність підстав у працівників поліції вимагати пред`явлення документів та проходження медичного огляду, а також зазначення в протоколі іншої особи поліцейського ніж тієї, якою фактично складено протокол. Крім того, захисник зазначає, що місцевий суд не врахував поважність причин неявки захисника у судове засідання, безпідставно відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про допит свідка та розглянув справу без їх участі, чим позбавив ОСОБА_1 права на захист, справедливий неупереджений розгляд та змагальність сторін. Також захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки ОСОБА_1 та його захисник не були присутні під час розгляду справи в місцевому суді, копію оскаржуваної постанови отримали о 20 год. 10 хв. 13.04.2026 року, тому з урахуванням дати та часу отримання постанови, вважає початком перебігу строку на оскарження наступний робочий день, а саме 16.03.2026 року. Заслухавши захисника Ушакова О.О. та ОСОБА_1 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; дослідивши матеріали справи та долучені докази; перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи; суд дійшов висновку про таке. Що стосується доводів про поновлення строку на апеляційне оскарження, судом встановлено наступне. Згідно положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, або якщо відмовлено у його поновленні. Як вбачається з матеріалів судової справи, ОСОБА_1 та захисник Ушаков О.О. не були присутні в суді першої інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а копію постанови від 10.03.2026 року захисник отримав через електронний суд о 20 год. 10 хв. 13.03.2026 року. Враховуючи наведені обставини, з метою забезпечення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, права на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне поновити захиснику строк на апеляційне оскарження. Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність оскарженої постанови, апеляційним судом встановлено таке. Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді є обґрунтованою та такою, що постановлена з дотриманням вимог КУпАП, за результатами повного та всебічного дослідження доказів. Так, згідно протоколу серії ЕПР1 №473854 від 05.10.2025 року, 04.10.2025 року, о 23 год. 35 хв., за адресою: Іванівський шляхопровід, м. Одеса, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chrysler 300C, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, відповідно до Висновку КНП «ООМЦПЗ» ООР № 002272 від 05.10.2025 року, чим порушив п. 2.9 а ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. Протокол підписаний ОСОБА_1 без заперечень, чим останній підтвердив правильність викладених в ньому обставин. Із відеозаписів чітко вбачається послідовність подій, які відбувались з 04.10.2025 року по 05.10.2025 року, а саме: -спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , під час якого він повідомив що їде додому та пояснив чому не зупинився одразу на вимогу поліцейських, з урахуванням особливостей місцевості. Під час спілкування ОСОБА_1 повідомив, що не вживав алкогольні напої, посилаючись на аромат омивача автоскла. З урахуванням наявності у водія ознак алкогольного сп`яніння, поліцейські запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, на що останній добровільно погодився; - ОСОБА_1 на місці зупинки не вдалось пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер, тому огляд на стан сп`яніння було проведено в КНП «ООМЦПЗ» ООР, про що складений відповідний висновок про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Таким чином, слід констатувати, що з відеозаписів просліджується чітка послідовність подій, які зазначені в протоколі, зокрема добровільне проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі та встановлений факт його перебування в стані алкогольного сп`яніння. Проти результатів проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не заперечував. У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 пояснив, що під час керування транспортним засобом, йому зателефонував товариш, та повідомив про тяжку хворобу своєї матері, а також, про те, що їх спільний товариш загинув або зник безвісти, після чого він зупинив автомобіль та почав вживати алкогольний напій. Працівникам поліції повідомив що в салоні запах не алкоголю, а омивача скла. Також ОСОБА_1 пояснив суду, що «як тільки поліцейські ввімкнули мигалки, він одразу «став». Апеляційний суд критично відноситься до пояснень ОСОБА_1 про те, що він перебував у припаркованому автомобілі та вжив алкогольний напій після зупинки ним автомобіля, оскільки будь-яких заперечень з його боку або зауважень щодо зафіксованого поліцейськими факту керування ним транспортним засобом, а також посилання на обставини про які він повідомив суду, відеозапис фіксації не містить. Відсутні такі відомості й в матеріалах долучених до протоколу про адміністративне правопорушення. З урахуванням наведеного доводи сторони захисту про те, що працівники поліції не зупиняли транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , відсутність в матеріалах справи та на відеозаписі факту керування ним транспортним засобом спростовуються долученим до протоколу відеозаписом, з якого чітко вбачається, що за весь час спілкування з працівниками поліції, ОСОБА_1 не заперечував факту керування ним автомобілем. Будь-яких інших фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність відеозапису стороною захисту не надано. Не встановлено таких даних і під час апеляційного розгляду справи. З огляду на наведені обставини, апеляційний суд вважає, що об`єктивних даних зафіксованих на відео достатньо для підтвердження факту вказаних в протоколі обставин, та не вбачає підстав для визнання відеозапису неналежним та недопустимим доказом. За наведених обставин, посилання апелянта про існування підстав для скасування постанови місцевого суду та закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, є безпідставними. Доводи апеляційної скарги про суттєві порушення норм КУпАП, допущені працівниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , в тому числі відсутність підстав вимагати проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, апеляційний суд визнає декларативними, з огляду на таке. Так, суд зауважує, що в разі незгоди ОСОБА_1 із діями працівників патрульної поліції, останній не був позбавлений реальної можливості оскаржити такі дії у передбаченому законом порядку, однак станом на день апеляційного розгляду, відомості про вжиття таких дій, суду не надано. За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що долучені до матеріалів справи докази, беззаперечно та поза розумним сумнівом підтверджують викладені в протоколі обставини, зокрема факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та перебування його у стані алкогольного сп`яніння, що доводить наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладаючи адміністративне стягнення, суд першої інстанції дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.33 КУпАП, врахувавши характер та обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який є особою з інвалідністю ІІ групи, та обставини, які зафіксовані на боді-камери працівників патрульної поліції. Слід зазначити, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки. Доводи захисника про відсутність у місцевого суду підстав для розгляду справи без його участі та участі ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає неспроможними, оскільки будучі обізнаними про розгляд справи 10.03.2026 року, клопотань про відкладення розгляду сторона захисту не подавала. Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції в оскарженій постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та були підставою для її скасування або зміни, апелянтом не наведено, та під час апеляційного розгляду не встановлено. Апеляційним судом не встановлено порушень норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи в суді першої інстанції. За таких обставин суд визнає доводи апеляційної скарги безпідставними, що свідчить про відсутність підстав для її задоволення та скасування оскарженої постанови суду першої інстанції. Водночас зазначення місцевим судом в оскаржуваній постанові часу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме: 23 год. 25 хв., має ознаки технічної описки та жодним чином не впливає на висновки місцевого суду за результатами розгляду справи, однак така описка може бути виправлена місцевим судом. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив: Поновити захиснику Ушакову О.О. строк на апеляційне оскарження постанови Хаджибейського районного суду м. Одеси від 10.03.2026 року. Апеляційну скаргу захисника Ушакова О.О. залишити без задоволення. Постанову Хаджибейського районного суду м. Одесивід 10.03.2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винуватим за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Рекомендувати судді Хаджибейського районного суду м.Одеси Тополевій Ю.В. виправити описку в мотивувальній частині постанови від 10.03.2026 року, щодо часу вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 . Постанова набирає законної сили негайно після її винесення й оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський