Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/16574/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/16574/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Леміщак Дмитро Михайлович Суддя-доповідач - Гнап Д.Д. 21 травня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючої судді: Гнап Д.Д. суддів: Сушка О.О. Яремчукa К.О. , за участю: секретаря судового засідання: Решкатюк Л.O., представника позивача: Токовенка О.В.; представника відповідача: Малої І.Д. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, Суть спору Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності декларування та сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору з доходів, отриманих від британського суб`єкта господарювання «Fenix International LTD» за створення контенту на платформі OnlyFans. Суть спору полягає у наявності чи відсутності належних правових та фактичних підстав для визначення позивачу податкових зобов`язань і застосування штрафних санкцій. І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Позивач просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 25.03.2025, якими їй визначено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, застосовано штрафні санкції за неподання декларацій, ненадання документів до перевірки та ненадання відповіді на письмовий запит контролюючого органу. Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю належних доказів фактичного отримання доходів від Fenix International LTD, недопустимістю використання листа ДПС України як єдиного доказу та порушенням порядку проведення перевірки. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 у задоволенні позову відмовлено повністю. Суд першої інстанції виходив із того, що контролюючий орган діяв у межах повноважень, а отримана в межах міжнародного обміну податкова інформація є належною підставою для проведення перевірки та визначення податкових зобов`язань. Також зазначив, що позивача належним чином повідомлено про перевірку. ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В апеляційній скарзі позивач посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Апелянт зазначає, що висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на листі ДПС України від 02.10.2024 №27331/7/99-00-24-04-03-07, який не є первинним документом у розумінні податкового законодавства. Також скаржник наголошує, що відповідачем не було отримано безпосередніх доказів руху коштів, банківських виписок, договорів чи інших документів, які б підтверджували отримання саме позивачем доходів від Fenix International LTD. Окрім того, апелянт вказує на порушення порядку проведення документальної перевірки та недоведеність факту виникнення у позивача обов`язку подання декларацій про майновий стан і доходи. Відповідач заперечував проти задоволення апеляційної скарги та зазначав, що податкова інформація отримана від компетентного органу Великої Британії у порядку міжнародного обміну відповідно до міжнародного договору України, а позивач не надала жодних доказів, які б спростовували факт отримання доходу або підтверджували помилковість отриманої інформації. ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС у Житомирській області на підставі наказу від 07.01.2025 №61-п проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору за період 2020-2022 років. Підставою для проведення перевірки стала інформація, отримана ДПС України від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо виплат на користь позивача від «Fenix International LTD» за створення контенту на платформі OnlyFans. За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 19.02.2025, у якому зроблено висновок про отримання позивачем іноземного доходу, неподання декларацій про майновий стан і доходи та несплату податку на доходи фізичних осіб і військового збору. На підставі акту перевірки прийнято спірні податкові повідомлення-рішення. Матеріали справи також містять відомості про направлення позивачу письмового запиту щодо надання пояснень та документів, однак відповідні документи контролюючому органу надані не були. IV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами і перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а тому колегія суддів надає оцінку оскаржуваному рішенню саме в межах наведених апелянтом доводів. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який визначає, зокрема, права та обов`язки платників податків, компетенцію контролюючих органів та повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю. Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків. За змістом пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль є системою заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів. Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки. Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою є перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків і зборів, яка проводиться, зокрема, на підставі податкової інформації та документів, отриманих у встановленому законодавством порядку. Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків податкового законодавства, та платник податків не надасть пояснення і їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ДПС України отримано від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії інформацію щодо отримання позивачем доходів від компанії «Fenix International LTD» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2020-2022 роки. Вказана інформація отримана відповідно до Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна та містила персональні дані позивача, відомості щодо джерела виплат, кількості транзакцій, періодів отримання доходу та загальної суми виплат. Відповідно до підпункту 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності та необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи функцій. Згідно з підпунктом 72.1.4 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується, зокрема, інформація від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів. Пунктом 83.1 статті 83 ПК України визначено, що підставами для висновків посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок є, зокрема, документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення та інші матеріали, отримані у порядку та у спосіб, передбачені законом. Отже, інформація, отримана від компетентного органу іноземної держави у порядку, передбаченому міжнародним договором України, є передбаченим Податковим кодексом України джерелом інформації, яке відповідно до статей 72, 75 та 83 ПК України може враховуватись контролюючим органом під час здійснення податкового контролю та оцінюватись у сукупності з іншими матеріалами перевірки. Доводи апеляційної скарги про те, що лист ДПС України від 02.10.2024 №27331/7/99-00-24-04-03-07 не є первинним документом у розумінні статті 44 ПК України, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки положення статей 72, 75 та 83 ПК України прямо передбачають можливість використання податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, під час здійснення податкового контролю. При цьому у даному випадку контролюючим органом отримано не абстрактну чи узагальнену інформацію, а конкретні відомості щодо фізичної особи - платника податків, із зазначенням її персональних даних, джерела доходу, сум виплат, періодів отримання коштів та кількості транзакцій. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б ставили під сумнів достовірність отриманої від компетентного органу іноземної держави інформації або свідчили про помилковість ідентифікації позивача як отримувача відповідних доходів. Посилання апелянта на відсутність у матеріалах справи банківських виписок, договорів чи інших первинних документів самі по собі не свідчать про недоведеність висновків контролюючого органу, оскільки у даному випадку відповідачем надано податкову інформацію, отриману у порядку, передбаченому міжнародним договором України, акт перевірки та інші матеріали, які у своїй сукупності стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Відповідно до підпункту 163.1.3 пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є іноземні доходи. За змістом підпункту 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 ПК України у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача. Положеннями пункту 179.1 статті 179 ПК України встановлено обов`язок платника податку подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи у випадках, передбачених цим Кодексом. Судом першої інстанції встановлено, що позивачем податкові декларації про майновий стан і доходи за 2020-2022 роки не подавалися, а отримані доходи не декларувалися. За результатами перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено грошові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, а також застосовано штрафні санкції за неподання податкових декларацій, ненадання документів до перевірки та ненадання відповіді на письмовий запит контролюючого органу. При цьому податковим повідомленням-рішенням №0058712406 від 25.03.2025 позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, а податковим повідомленням-рішенням №0058722406 від 25.03.2025 - грошове зобов`язання з військового збору. Доводи апеляційної скарги щодо порушення контролюючим органом порядку призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки колегія суддів також відхиляє з огляду на таке. Відповідно до пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків копії наказу про проведення перевірки і письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Пунктом 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення за його податковою адресою або особисто вручені платнику податків чи його представнику. Статтею 45 ПК України визначено, що податковою адресою платника податків - фізичної особи є місце її проживання, за яким вона береться на облік у контролюючому органі. Відповідно до пункту 70.7 статті 70 ПК України фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків. Як установлено матеріалами справи, копію наказу Головного управління ДПС у Житомирській області від 07.01.2025 №61-п та письмове повідомлення від 07.01.2025 №9/06-30-24-06 контролюючим органом направлено рекомендованим листом за податковою адресою позивача у порядку, визначеному статтею 42 ПК України. За таких обставин контролюючий орган дотримався встановленого Податковим кодексом України порядку повідомлення платника податків про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а сам по собі факт отримання кореспонденції членом сім`ї позивача не свідчить про протиправність призначення або проведення перевірки. При цьому належних та допустимих доказів того, що позивач була позбавлена можливості ознайомитися зі змістом направлених документів або реалізувати свої права під час проведення перевірки, матеріали справи не містять. Колегія суддів також враховує, що матеріалами справи підтверджується направлення контролюючим органом письмового запиту відповідно до статті 73 ПК України та відсутність надання позивачем відповіді і документального підтвердження запитуваних відомостей у встановлений законом строк. Відповідно до пункту 16.1.5 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування. Згідно з пунктом 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться переважно до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин та власного тлумачення позивачем норм податкового законодавства, однак не містять посилань на обставини чи докази, які б свідчили про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що могли б бути підставою для скасування оскаржуваного рішення. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Податковим кодексом України. V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин та правильності висновків суду щодо наявності у позивача обов`язку декларування іноземних доходів і сплати відповідних податкових платежів. Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, ухваленим на підставі повно та всебічно встановлених обставин справи, підтверджених належними доказами, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 26 травня 2026 року. Головуюча Гнап Д.Д. Судді Сушко О.О. Яремчук К.О.