Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/20698/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/20698/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстренко Наталія Миколаївна Суддя-доповідач - Гнап Д.Д. 25 травня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючої судді: Гнап Д.Д. суддів: Сушка О.О. Яремчукa К.О. , розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії. І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ До Житомирського окружного адміністративного суд звернулась ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просила: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо непроведення індексації пенсії шляхом збільшення мінімального розміру пенсії (18888 грн.) з 01 березня 2025 року - на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.03.2025 індексацію пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачену частиною третьою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" шляхом збільшення мінімального розміру пенсії (18888 грн.) з 01 березня 2025 року - на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році. Рішенням суду першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, дійшов висновку, що застосування коефіцієнта 1,115 до пенсії, яка вже обчислена виходячи з прожиткового мінімуму, призведе до подвійної індексації. ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року та ухвалити нову постанову про повне задоволення позовних вимог. Скаржниця стверджує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для індексації її пенсії, оскільки положення статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 містять імперативну вимогу щодо проведення індексації пенсій з 1 березня 2025 року із застосуванням коефіцієнта 1,115. ОСОБА_1 не погоджується з висновком суду про виникнення «подвійної індексації», зазначаючи, що встановлений їй рішенням суду розмір пенсії (8 мінімальних пенсій за віком) є основним розміром виплати, який за законом підлягає щорічному підвищенню на встановлений Урядом коефіцієнт. Позивачка наголошує, що обмеження її права на індексацію звужує зміст і обсяг існуючих соціальних гарантій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Відповідач зазначає, що позивачка отримує пенсію у восьмикратному розмірі мінімальної пенсії за віком (прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), що станом на березень 2025 року становить 18 888,00 грн (2 361,00 грн Ч 8). Пенсійний орган стверджує, що для такої категорії пенсіонерів механізм підтримання купівельної спроможності реалізується через зміну величини прожиткового мінімуму в законі про Державний бюджет, а не через застосування коефіцієнтів, передбачених для пенсій, обчислених із заробітку. ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ Позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 у справі №240/17282/24, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату з 10.03.2024 пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. В подальшому позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою щодо здійснення індексації пенсії. Листом від 29.07.2025 за №27882-24686/Я-02/8-0600/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомлено позивачку, що на виконання рішення суду від 20.01.2025 у справі №240/17282/24 ОСОБА_1 з 10.03.2024 проведено перерахунок пенсії відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. В результаті перерахунку на виконання рішення суду розмір пенсії з 10.03.2024 становить 19115,76 грн, в тому числі основний розмір 18888,00 грн (2361.00 грн х 8). Зауважено, що рішенням суду від 27.12.2024 зобов`язань щодо проведення та виплати індексації пенсії, призначеної на виконання рішення суду, не покладалось. Вважаючи дії відповідача щодо непроведення індексації пенсії по інвалідності внаслідок аварії на ЧАЕС із застосуванням коефіцієнта збільшення показника, який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт 1,115 з 01.03.2025 протиправними, позивач звернулась до суду з цим позовом. ІV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить до висновку, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року у справі № 240/20698/25 є законним, обґрунтованим і не підлягає скасуванню. Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта щодо обов`язковості проведення індексації, суд апеляційної інстанції виходить із того, що стаття 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII передбачає два принципово різні механізми обчислення пенсії: виходячи із заробітку в зоні відчуження (у розмірі відшкодування фактичних збитків) або у фіксованому (мінімальному) розмірі. Судом встановлено, що позивачка на виконання рішення суду від 27.12.2024 отримує пенсію, розмір якої розраховано у восьмикратному розмірі мінімальної пенсії за віком, що станом на дату виникнення спору становить 18 888,00 грн (2 361,00 грн х 8). Відповідно до статті 28 Закону України № 1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет на відповідний рік. Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що коефіцієнт 1,115 має застосовуватися до встановленого судом розміру пенсії незалежно від способу її обчислення, колегія суддів зазначає, що такий підхід ґрунтується на неправильному тлумаченні норм матеріального права. Як роз`яснив Верховний Суд у постанові від 15 травня 2026 року у справі № 240/16039/25, прожитковий мінімум є динамічною величиною, яка щороку переглядається законодавцем з урахуванням інфляційних процесів у державі. Таким чином, пенсія позивачки вже була проіндексована (збільшена) за рахунок зростання прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 2 093,00 грн до 2 361,00 грн, що стало базою для її перерахунку у восьмикратному розмірі. Щодо аргументу скаржниці про порушення вимог постанови КМУ № 209 від 25.02.2025, апеляційний суд погоджується з висновком окружного суду, що застосування коефіцієнтів збільшення (1,115) до пенсій, які вже обраховані виходячи з прожиткового мінімуму, призведе до непередбаченої законом «подвійної індексації». Постанова Уряду № 124, на виконання якої прийнято постанову № 209, прямо передбачає проведення перерахунку із застосуванням коефіцієнтів саме для пенсій, обчислених у розмірі відшкодування фактичних збитків, а не у фіксованих кратних розмірах. Ця правова позиція є усталеною та викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2025 у справі № 400/6254/24 та Касаційного адміністративного суду від 15.05.2026 у справі № 240/16039/25. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що відмова в індексації звужує її право на соціальний захист, оскільки позивачка отримує пенсію у значно вищому розмірі, ніж встановлено чинною редакцією статті 54 Закону № 796-XII, саме завдяки застосуванню судами норм у редакції Закону № 230/96-ВР, що вже забезпечило їй належний рівень соціальних гарантій. Твердження апелянта про необхідність щорічного підвищення основного розміру пенсії на коефіцієнт 1,115 без урахування способу її формування суперечить вимогам статті 42 Закону № 1058-IV, яка пов`язує індексацію через коефіцієнти саме зі збільшенням показника середньої заробітної плати, а не з кратними розмірами прожиткового мінімуму. З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків окружного суду, а лише виражають незгоду з ними через помилкове сприйняття механізмів пенсійного забезпечення. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими доказами. Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні у матеріалах справи докази та правильно застосував норми матеріального і процесуального права. За таких обставин підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, передбачені статтею 317 КАС України, відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуюча Гнап Д.Д. Судді Сушко О.О. Яремчук К.О.