Постанова Полтавський апеляційний суд № 552/7017/25

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/7017/25 Номер провадження 22-ц/814/1860/26Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н. Л. Доповідач ап. інст. Дорош А. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2026 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді - доповідача Дорош А. І. Суддів: Лобова О. А., Триголова В. М. при секретарі: Коротун І. В. переглянув у судовому засіданні в м. Полтава за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Іжика Андрія Васильовича на рішення Київського районного суду м. Полтави від 18 грудня 2025 року, ухвалене суддею Яковенко Н. Л., повний текст рішення складено 18 грудня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - В С Т А Н О В И В: 20.08.2025 АТ «Таскомбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором №002/17451808-СК_SВ від 07.10.2022, що в частині тіла кредиту, процентів та комісії станом на 13.05.2025 складає 58 656,16 грн, в тому числі: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 29 960,08 грн; заборгованість по процентам (в т.ч. прострочена) 28 696,08 грн; стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» понесені позивачем судові витрати. Позовні вимоги мотивовані тим, що 07.10.2022 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було підписано заяву-договір на укладання договору про комплексне банківське обслуговування. Заяву-договір на укладання договору про комплексне банківське обслуговування від 07.10.2022 слід розуміти як кредитний договір №002/17451808-CK_SB від 07.10.2022. ОСОБА_1 з 07.10.2022 є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до заяви-договору на укладання договору про комплексне банківське обслуговування з номером кредитного договору №002/17451808-CK_SB. Умовами кредитного договору визначено, що ознайомившись з Публічною пропозицією АТ «Таскомбанк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, тарифами АТ «Таскомбанк», позичальник просив відкрити поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, на своє ім`я та виявив бажання оформити на своє ім`я платіжну картку Master Card World та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в мобільному додатку. Згідно умовами заяви-договору на укладання договору про комплексне банківське обслуговування відповідач просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті. Таким чином, позичальнику було встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 200 000 гривень), а саме надані кредитні кошти в сумі відповідно запиту або суму, вказану в мобільному додатку в подальшому, в період дії поточного рахунку, з процентною ставкою за встановленим кредитним лімітом 59%; Строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в кредитному договорі, що підтверджується відповідною випискою. Отже, позивач, свої обов`язки за кредитним договором виконав в повному обсязі. У подальшому відповідач перестав виконувати умови кредитного договору в повній мірі, а саме перестав сплачувати заборгованість по кредиту, процентах. Умови вищезазначеного кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, що стало наслідком утворення заборгованості, яка станом на дату даного звернення залишається непогашеною. Як наслідок, станом на 13.05.2025 заборгованість за кредитним договором №002/17451808-CK_SB від 07.10.2022 становить 58 656,16 грн, в т.ч.: - заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 29 960,08 грн; - заборгованість по процентам (в т. ч. прострочена) 28 696,08 грн. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 18 грудня 2025 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Таксомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» кредитну заборгованість за кредитним договором №002/17451808-СК_SВ від 17.10.2022 у розмірі 58 656,16 грн, понесені судові витрати у розмірі 2 422,40 грн, всього стягнуто 61 078,56 грн. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач ОСОБА_1 свого обов`язку належним чином не виконав, своєчасно, в порядку, передбаченому договором, кредитні кошти у повному обсязі не повернув. Станом на 13.05.2025 заборгованість за кредитним договором №002/17451808-СК_SВ від 07.10.2022 складає 58 656,16 грн, в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 29 960,08 грн; заборгованість за процентами (в т.ч. прострочена) 28 696,08 грн. Такий розмір заборгованості здійснений відповідно до умов договору та підтверджений наданими до суду розрахунками, тому суд першої інстанції прийшов до висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованості за договором у розмірі 58 656,16 грн. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Іжик А.В., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції залишив без належної правової оцінки низку критично важливих обставин, які повністю спростовують позицію банку, а саме: не враховано, що сама лише цифра «59%» в заяві не створює зобов`язання без погодженого механізму нарахування (бази, методу, строків), який міститься Тарифах, Паспорті та Умовах і Правилах. Оскільки ці документи відповідачем не підписані, а доказів ознайомлення з ними не надано, домовленість про сплату відсотків є відсутньою (всупереч правовій позиції ВП ВС у справі №342/180/17). Проігноровано імперативну умову п. 1 заяви-договору, згідно з якою строк кредитування становить 12 місяців і закінчився 07.10.2023. Легалізувавши нарахування відсотків за 20242025, коли договір вже не діяв, рішення суперечить висновкам Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 щодо неможливості нарахування процентів поза межами строку кредитування. Не надано оцінки факту наявності у договорі взаємовиключних умов: в одному пункті йдеться про «можливість пролонгації» (що вимагає згоди), а в іншому про «автоматичну пролонгацію». Залишено без застосування принцип тлумачення нечітких умов на користь слабшої сторони (споживача), що призвело до помилкового висновку про автоматичне продовження дії договору. Залишено поза увагою вимоги ст. 534 ЦК України. Суд проігнорував той факт, що за відсутності підписаних Тарифів (домовленості про сплату відсотків), у банку не було правових підстав списувати кошти на погашення «процентів». Відтак, утримані банком 6 605,99 грн підлягали безумовному зарахуванню в погашення тіла кредиту. Нездійснення такого перерахунку призвело до того, що суд першої інстанції фактично легалізував привласнення банком коштів клієнта та стягнув частину боргу, яка вже була реально погашена відповідачем. Не надано правової оцінки невідповідності між сумою боргу у вимозі банку від 12.06.2025 та у позовній заяві. Зменшення суми боргу у розрахунку банку без будь-яких платежів з боку відповідача свідчить про штучність та недостовірність наданих доказів, що робить їх неналежними. Розгляд справи здійснено за відсутності відповідача, попри наявність вчасно поданого та обґрунтованого клопотання про відкладення судового засідання. Цим було грубо порушено принцип змагальності сторін та позбавлено відповідача можливості надати особисті пояснення. У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Таскомбанк» просить її залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що 07.10.2022 між АТ «Таскомбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було підписано заяву-договір на укладення договору про комплексне банківське обслуговування (т.2 а.с. 88). Встановлено, що ОСОБА_1 з 07.10.2022 є власником поточного рахунку у гривні, який відкритий до заяви-договору на укладення договору про комплексне банківське обслуговування №002/17451808-СК_SВ, йому надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту (т.2 а.с. 93). Позивач умови договору виконав, надав відповідачу кредитні кошти. Отримання відповідачем кредитних коштів підтверджено наданою до суду випискою по рахунку, що є належним та допустимим доказом (т.2 а.с. 102-143). Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_1 свого обов`язку належним чином не виконав, своєчасно, в порядку, передбаченому договором, кредитні кошти в повному обсязі не повернув. Станом на 13.05.2025 заборгованість за кредитним договором №002/17451808-СК_SВ від 07.10.2022 складає 58 656,16 грн, в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 29 960,08 грн; заборгованість за процентами (в т.ч. прострочена) 28 696,08 грн (т.2 а.с. 100-101). Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні спору. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Предметом позову є стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованості за кредитним договором №002/17451808-СК_SВ від 07.10.2022, що в частині тіла кредиту, процентів та комісії станом на 13.05.2025 складає 58 656,16 грн, в тому числі: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 29 960,08 грн; заборгованість по процентам (в т.ч. прострочена) 28 696,08 грн. Розглядаючи цей спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Згідно статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно матеріалів справи вбачається та правильно встановлено судом першої інстанції, що 07.10.2022 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 підписано заяву-договір на укладання договору про комплексне банківське обслуговування (т.2 а.с. 88). Заява-договір на укладання договору про комплексне банківське обслуговування від 07.10.2022 є кредитним договором №002/17451808-CK_SB від 07.10.2022. ОСОБА_1 з 07.10.2022 є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до заяви-договору на укладання договору про комплексне банківське обслуговування з номером кредитного договору №002/17451808-CK_SB (т.2 а.с. 93). Умовами кредитного договору визначено, що ознайомившись з Публічною пропозицією АТ «Таскомбанк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, тарифами АТ «Таскомбанк», позичальник просив відкрити поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, на своє ім`я та виявив бажання оформити на своє ім`я платіжну картку Master Card World та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в мобільному додатку. Згідно умовами заяви-договору на укладання договору про комплексне банківське обслуговування, ОСОБА_1 просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті. Встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту, що складає 200 000 гривень, а саме надані кредитні кошти в сумі відповідно запиту або суму, вказану в мобільному додатку в подальшому, в період дії поточного рахунку, з процентною ставкою за встановленим кредитним лімітом 59%; Строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Відповідно до п. 1 згоди та запевнення клієнта до договору, що є невід`ємною частиною заяви-договору (т.2 а.с. 89-90), позичальник підтверджує, що до укладення договору ознайомлений з умовами договору, у тому числі Тарифами, Правилами користування електронними платіжними засобами емітованими АТ «Таскомбанк», з умовами відкриття та обслуговування рахунків, з умовами розміщення вкладу, отримання споживчого кредиту. Надання та/або змін умов надання банківських. Платіжних та інших фінансових послуг банку. Відповідно до п. 5 заяви-договору на укладання договору про комплексне банківське обслуговування, позичальник підтвердив, що невід`ємною частиною заяви-договору є згода та запевнення клієнта до договору, з підписанням якого в мобільному застосунку izibank договір набуває чинності. Відповідно до п. 9 згоди, позичальник підтвердив, що розуміє та згоден з тим, що процентна ставка за кредитом фіксована та не може бути змінена без згоди позичальника (клієнта). Проценти нараховуються за кредитом щомісячно на суму залишку заборгованості на кінець кожного дня за методом факт/факт та сплачуються позичальником (клієнтом) щомісячно в складі обов`язкового мінімального платежу згідно умов кредитування визначених Тарифами Банку та зазначених у Паспорті споживчого кредиту. Відповідач ОСОБА_1 допустив неналежне виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №002/17451808-CK_SB від 07.10.2022, заборгованість ОСОБА_1 станом на 13.05.2025 становить 58 656,16 грн, в тому числі: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 29 960,08 грн; заборгованість по процентам (в т.ч. прострочена) 28 696,08 грн (т.2 а.с. 100-101). 12.06.2025 АТ «Таскомбанк» направило повідомлення-вимогу відповідачу про дострокове повернення всієї суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісії (т.2 а.с. 12). З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач ОСОБА_1 користувався кредитними коштами та частково сплачував заборгованість за договором, що підтверджує факт укладення кредитного договору. Доводи апеляційної скарги щодо непогодження із відсотковою ставкою та приєднанням до Публічної пропозиції, то ці доводи не заслуговують на увагу виходячи з наступного. ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений та погодився з умовами надання кредиту, на підставі чого 07.10.2022 між сторонами укладено договір №002/17451808-CK_SB від 07.10.2022, в якому відображені умови надання кредиту, ОСОБА_1 з умовами кредитного договору погодився, про що свідчить його електронний підпис. На момент укладення кредитного договору ОСОБА_1 не звертався до АТ «Таскомбанк» із заявою про надання роз`яснень незрозумілих йому умов договору або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодився з усіма умовами такого договору. Більше того, не дивлячись на своє гарантоване право (п. 9) на відмову від укладення договору, користувався кредитними коштами, до АТ «Таскомбанк» із відповідною заявою не звертався. Як встановила колегія суддів, з розрахунку заборгованості станом на 13.05.2025 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 користувався кредитними коштами до 13.08.2024, що вказує на автоматичну пролонгацію дії договору, тому нарахування процентів після закінчення 12 місяців дії кредитного договору є законним. За змістом статей 6, 626, 627, 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Колегія суддів не вбачає підстав вважати текст кредитного договору незрозумілим та/або таким, що вводить в оману споживача, зокрема, в частині визначення розміру та порядку сплати відсотків за користування кредитом. Доводи апеляційної скарги про те, що строк дії договору 12 місяців, а пролонгація є неправомірною, то ці доводи колегія суддів відхиляє, оскільки відповідач у встановлений договором строк, тобто за 12 місяців не повернув кредит і не сплатив проценти за користування кредитом, а тому відбулася автоматична пролонгація договору на стандартних умовах. Тобто, за відсутності доказів повернення відповідачем кредитних коштів та обумовленої суми відсотків за користування кредитом, відбулося продовження користування кредитними коштами. Доводи апеляційної скарги про те, що розгляд справи здійснено за відсутності відповідача, попри наявність вчасно поданого та обґрунтованого клопотання про відкладення судового засідання, чим було грубо порушено принцип змагальності сторін та позбавлено відповідача можливості надати особисті пояснення, то ці доводи також не заслуговують на увагу, оскільки справа призначалася впереше до судового розгляду на 02.12.2025 о 09-10 год (а.с. 4), 01.12.2025 до суду першої інстанції надійшла заява відповідача про неможливість його присутності у судовому засіданні із-за виконання службових обов`язків за місцем служби у ЗСУ (а.с.17,18), про те доказів з місця служби не було надано суду. 17.12.2025 до суду першої інстанції надійшла заява відповідача про неможливість особистої присутності у судовому засіданні 18.12.2025 із-за перебування на сесії у вищому учбовому закладі у період з 15 по 19 грудня 2025, на підтвердження чого надана довідка (а.с.23,24). Також по справі вбачається, що після відкриття провадження у справі ухвалою суду від 20.08.2025, відповідач 28.08.2025 подав суду заяву про надання йому для ознайомлення в електронному вигляді шляхом направлення копії позовної заяви з додатками на його електронну поштову скриньку (зазначено адрес), цього ж дня у суді він особисто отримав копію позовної заяви з додатками (а.с. 6). В ухвалі про відкриття провадження від 20.08.2025 відповідачеві було роз`яснено право подати відзив на позов, чим він не скористався. Доводи та вимоги апеляційної скарги, в межах яких суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Наведені у апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки усім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції. Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу та не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки усім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції. Отже, доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм матеріального та процесуального права. Враховуючи те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним у справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд у складі колегії суддів не вбачає. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavinandothersv. Ukraine, №4909/04, § 58). Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Іжика Андрія Васильовича залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 18 грудня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, то касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 25 травня 2026 року. СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов