Постанова 4854 № 420/17233/25

від 26.05.2026 ·

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/17233/25 Перша інстанція: суддя Радчук А.А., повний текст судового рішення складено 26.01.2026, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Джабурія О.В. суддів - Вербицької Н.В. - Кравченка К.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до адміністративного суду із позовом до Міністерства оборони України, якому просили суд : - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене у вигляді протоколу від 21 березня 2025 №14/в, в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги, у відповідності до підпункту 1 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців»; - зобов`язати Міністерство оборони України в особі комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги призначити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу як дружині загиблого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців» в розмірі 15 мільйонів гривень, що передбачено пунктом 3 статті 16-2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців», та здійснити виплату такої допомоги з урахуванням вже виплачених сум рівними частками між отримувачами такої допомоги, що передбачено статтею 16-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців»; - зобов`язати Міністерство оборони України в особі комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги призначити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу як матері загиблого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців» в розмірі 15 мільйонів гривень, що передбачено пунктом 3 статті 16-2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців», та здійснити виплату такої допомоги з урахуванням вже виплачених сум рівними частками між отримувачами такої допомоги, що передбачено статтею 16-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців»; - зобов`язати Міністерство оборони України в особі комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги призначити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу як батьку загиблого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців» в розмірі 15 мільйонів гривень, що передбачено пунктом 3 статті 16-2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців», та здійснити виплату такої допомоги з урахуванням вже виплачених сум рівними частками між отримувачами такої допомоги, що передбачено статтею 16-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців». Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначили, що ОСОБА_1 є дружиною, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьками загиблого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 17.07.1993 року та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 10.01.2002 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 солдат ОСОБА_4 загинув, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 . Згідно витягу з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм каліцтв, протокол № 2871 від 20.06.2023 року, захворювання, яке призвело до смерті, - Так, пов`язане з проходженням військової служби. У подальшому, згідно витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 03.07.2024 року № 5275 змінено причинний зв`язок смерті ОСОБА_4 на ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ. Постанову 18 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 20.06.2023 № 2871 відмінено. На виконання рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 03.07.2024 № 5275, яким змінено висновки 18 регіональної військово-лікарської комісії від 20.06.2023 № 2871 щодо встановлення причинного зв`язку смерті ОСОБА_4 , внесено зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 06.01.2023 № 41 «Про результати службового розслідування за фактом смерті у міській лікарні № 3 м. Миколаєва солдата ОСОБА_4 », а саме пункт 2 викладено в такій редакції: «

168. Представником позивачів подано відповідь на відзив, у якій останній наполягає на тому, що дружина та батьки загиблого військовослужбовця, захворювання та причина смерті якого, пов`язані із виконанням військової служби із захистом Батьківщини, на підставі підпункту 1 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців», абзацу 2 пункту 3 статті 16-2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців», абзацу 2 статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», мають право на доплату одноразової грошової допомоги у розмірі не менше 15 мільйонів гривень рівними частками між отримувачами такої допомоги, що передбачено статтею 16-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців». Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задоволений. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 21 березня 2025 № 14/в, щодо відмови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у призначенні одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Зобов`язано Міністерство оборони України в особі комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, призначити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу за загиблого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців» у розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (15 млн. гривень), та здійснити виплату такої допомоги з урахуванням вже виплачених сум рівними частками між отримувачами такої допомоги, відповідно до ч. 4 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, апелянтом посилався на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Крім цього, Міністерство оборони України подало клопотання щодо зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі № 620/10029/24. Заявляючи подане клопотання заявником зазначено, що правовідносини у справі, яка розглядається, та у справі № 620/10029/24 є подібними, а передача останньої на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду була здійснена з метою формування єдиної правозастосовної практики. Судом не встановлено об`єктивної неможливості розгляду справи 420/17233/25 до набрання законної сили рішенням судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі № 620/10029/24, а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА ОСОБА_2 є дружиною загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим 17.07.1993 року виконкомом Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, посвідченням дружини загиблого військовослужбовця серії НОМЕР_5 , а також рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області по справі № 504/2797/21 від 09.12.2021 року. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим повторно 10.01.2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції м. Одеси, а також посвідченнями членів сім`ї загиблого військовослужбовця. Згідно довідки від 23.01.2024 року №424 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 в період з 28.03.2022 по 08.05.2022, з 26.07.2022 по 07.11.2022 брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в н. п. Олександрівка Херсонської області Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 14.12.2022 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер. Згідно витягу з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм каліцтв, протокол № 2871 від 20.06.2023 року, захворювання солдата ОСОБА_4 , 1970р.н., «Набряк мозку. Епілептичний стан, неуточнений», яке призвело до смерті, що підтверджено медичними та військово-обліковими документами, свідоцтвом про смерть, лікарським свідоцтвом про смерть, актом службового розслідування, Захворювання, яке призвело до смерті, Так, пов`язане з проходженням військової служби.. Згідно витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 03.07.2024 року № 5275 змінено причинний зв`язок смерті ОСОБА_4 : Захворювання солдата ОСОБА_4 , 1970 року народження: «Набряк мозку, епілептичний стан неуточнений (на фоні гіпертонічної хвороби, бронхіальної астми)», яке послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , яке видане 14.12.2022 Южненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) лікарським свідоцтвом про смерть №398 від 12.06.2022 з КНП ММР «Міська лікарня №3», медичними та військово-обліковими документами, ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ. Постанову про причинний зв`язок захворювання та причини смерті за протоколом засідання 18 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 20.06.2023 № 2871 відмінено. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 718 від 11.03.2025 року, на виконання рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 03.07.2024 № 5275, яким змінено висновки 18 регіональної військово-лікарської комісії від 20.06.2023 № 2871 щодо встановлення причинного зв`язку смерті ОСОБА_4 , внесено зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 06.01.2023 № 41 «Про результати службового розслідування за фактом смерті у міській лікарні №3 м. Миколаєва солдата ОСОБА_4 » такі зміни: пункт 2 викласти в такій редакції: «

2. Вважати смерть солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 такою, що зумовлена захворюванням «набряк головного мозку, епілептичний стан, неуточнений», яка настала о 03:50 12.12.2022 у стаціонарі комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №3» Миколаївської міської ради м. Миколаєва. Захворювання солдата ОСОБА_4 , яке призвело до його смерті та причина смерті, пов`язане із виконанням військової служби із захистом Батьківщини та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження». У зв`язку зі зміною причинного зв`язку смерті ОСОБА_4 , позивачі звернулись через ІНФОРМАЦІЯ_3 до Міністерства оборони України із заявами про призначення доплати одноразової грошової допомоги до розміру 15 мільйонів гривень рівними частками між отримувачами (дружина, матір, батько) у зв`язку зі смертю військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , смерть якого пов`язана із захистом Батьківщини. Згідно Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21 березня 2025 року №14/в, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги: Батьку, матері та дружині померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ). Згідно з витягом протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України (далі РВЛК) по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 20.06.2023 № 2871 причинний зв`язок смерті встановлено «Захворювання, яке призвело до смерті, так, пов`язане з проходженням військової служби», а згідно з витягом з протоколу Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 03.07.2024 № 5275 постанову про причинний зв`язок смерті від 20.06.2023 № 2871 відмінено та встановлено новий причинний зв`язок смерті: «Захворювання яке призвело до смерті, так, пов`язане із захистом Батьківщини». Захворювання яке призвело до смерті, так, пов`язане із захистом Батьківщини». Батьку, матері та дружині ОСОБА_4 09.02.2024 було призначено і виплачено одноразову грошову допомогу відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_4 від 14.12.2022 та витягу з протоколу засідання РВЛК від 20.06.2023 № 2871 в розмірі 3/5 частини від 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2022), в сумі 744300 (Сімсот сорок чотири тисячі гриста) грн. 00 коп. Зміна причинного зв`язку смерті не є підставою для здійснення доплати одноразової грошової допомоги, оскільки чинним законодавством не передбачено здійснення доплати одноразової грошової допомоги у разі зміни причинного зв`язку смерті (передбачено у разі зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності). Враховуючи, що заявникам призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 500- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, підстав для здійснення перерахунку розміру одноразової грошової допомоги у зв`язку зі зміною причинного зв`язку смерті немає. Про прийняте протокольне рішення комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (протокол № 14/в від 21 березня 2025 року) позивачам повідомлено листами ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.04.2025 року №3/1/1035, №3/1/1036. Не погоджуючись з рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 21 березня 2025 № 14/в, щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, у відповідності до підпункту 1 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців», позивачі звернулись до суду із цим позовом. Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків. ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-ХІІ) у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ). Відповідно до ст. 41 Закону №2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Згідно з частиною першою статті 16 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) регламентовано, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Згідно з підпунктом 1 пункту другого статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби. Звідси слідує, що подія смерті військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби і подія смерті військовослужбовця під час проходження військової служби є визначеними законом підставами для призначення допомоги. Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги визначено у статті 16-1 Закону № 2011-XII. За приписами вказаної норми у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону; 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону. Виходячи з такого законодавчого врегулювання, вказана одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 солдат ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 . Згідно витягу з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм каліцтв, протокол № 2871 від 20.06.2023 року, захворювання, яке призвело до смерті, - Так, пов`язане з проходженням військової служби. У подальшому, згідно витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 03.07.2024 року № 5275 змінено причинний зв`язок смерті ОСОБА_4 на ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ. Постанову 18 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 20.06.2023 № 2871 відмінено. Згідно з пунктом 3 статті 16-2 Закону №2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 1, 6 статті 16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 9 статті 16-3 Закону №2011-XII). На виконання пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону №2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 № 975, якою затверджено відповідний Порядок (надалі - Порядок № 975, у редакції, чинній на час спірних правовідносин). Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст). Згідно з пунктом 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть. За пунктом 4 Порядку одноразова грошова допомога призначається у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві Відповідно до приписів пункту 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть); у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть). На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168, у редакції, чинній станом на час звернення позивача із заявою про виплату допомоги), пунктом 2 якої установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору. Також пунктом 2 Постанови №168 передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть. У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами. Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку. Отже, Постанова №168 є нормативно-правовим актом, який встановлює право на отримання одноразової грошової допомоги сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, у період дії воєнного стану. При цьому виплата збільшеного до 15 000 000 грн. розміру одноразової допомоги згідно пункту 2 Постанови №168, передбачена для сімей військовослужбовців лише у двох випадках: 1) у разі загибелі військовослужбовця; 2) у разі, якщо військовослужбовець помер внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва). Верховний Суд неодноразово висловлював правовий висновок (у постановах від 29.03.2024 (справа № 440/3321/23) від 21.08.2024 (справа № 160/20229/22), від 18.11.2024 (справа №240/1743/24), відповідно до якого питання розміру допомоги визначається окремо та залежить від окремих чинників (умов), а саме: у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (абзац 1 пункту «а» частини першої статті 16-2 Закону №2011-ХІІ); у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (абзац 2 пункту «а» частини першої стаття 16-2 Закону №2011-ХІІ); у розмірі 15 000 000 грн на період дії воєнного стану для сімей загиблих осіб (абз. 1 п. 2 Постанови №168). Також, сімей осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (абзац шостий пункту 2 Постанови №168). Колегія суддів звертає увагу на те, що чинним законодавством України передбачено три розміри одноразової грошової допомоги, для кожного із яких чітко визначені на законодавчому рівні умови призначення та виплати. Так, на відміну від Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 975, Постанова № 168 містить звужений перелік підстав для виплати допомоги у збільшеному розмірі, через те, що розмір допомоги у сумі 15 000 000 грн передбачений лише на період дії воєнного стану та виключно для сімей загиблих військовослужбовців, а також померлих, але внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців. З матеріалів справи встановлено, що відсутні будь-які відомості про отримання ОСОБА_4 за період проходження служби поранень (контузії, травми, каліцтва), від яких могла настати його смерть. Військово-лікарською комісією Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України встановлено, що причиною смерті стало не поранення, а захворювання «набряк головного мозку, епілептичний стан, неуточнений», яка настала о 03:50 12.12.2022 у стаціонарі комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №3» Миколаївської міської ради м. Миколаєва. Колегія суддів, врахувавши законодавче врегулювання підстав призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 2011-ХІІ та Порядком № 975 та Постановою № 168, враховує фактичні обставини справи, які свідчать про те, що смерть військовослужбовця пов`язана саме із захворюванням, а не настала у наслідок поранення. Враховуючи те, що Військово-лікарською комісією Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 21.03.2025 № 14/в ОСОБА_4 не мав поранень (контузій, травм, каліцтв), помер природною смертю внаслідок захворювання, відповідно він не належить до категорії загиблих та померлих внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців, що давало б позивачам право на отримання допомоги у збільшеному розмірі. Відтак позивачами помилково ототожнюється поняття «загибель (смерть) внаслідок поранення» із «смертю внаслідок захворювання». Колегія суддів зауважує, що є помилковим посилання на те, що оскільки загибель (смерть) ОСОБА_4 відбулася у період воєнного часу та настала у зв`язку із захворюванням, яке пов`язане із захистом Батьківщини, позивачі мають право на одноразову грошову допомогу, передбачену Постановою №168. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору неправильно встановив фактичні обставини справи та надав їм неналежну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду знайшли своє підтвердження під час перегляду справі в суді апеляційної інстанції. Статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Згідно зі статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у повному обсязі. Керуючись ст. ст. 308; 311; 315; 317; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року - скасувати, ухвалити у справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Суддя-доповідач О.В. Джабурія Судді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко

релевантний фрагмент

Посилання у тексті:

· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»

Постанова 4854 № 420/17233/25

Дізнатися більше

Дізнатися більше

Дізнатися більше