Постанова 4854 № 420/37788/25

від 26.05.2026 ·

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/37788/25 Перша інстанція: суддя Лебедєва Г.В., повний текст судового рішення складено 12.02.2026, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Джабурія О.В. суддів - Вербицької Н.В. - Кравченка К.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому позивач просить суд: - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення ОСОБА_1 , 1970 року народження, з військового обліку у зв`язку із виключенням його з військового обліку станом на 17.11.2010 року, у зв`язку із досягненням гранічного віку перебування в запасі; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про виключення ОСОБА_1 , 1970 року народження, з військового обліку у зв`язку із виключенням його з військового обліку станом на 17.11.2010 року, у зв`язку із досягненням гранічного віку перебування в запасі; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 скасувати в мобільному додатку «Резерв +» запис про те що: «Вас розшукує ТЦК», а також про те, що: ТЦК та СП звернувся до Нацполіції, щоб доставили вас для складання протоколу, як такий, що суперечить вимогам чинного законодавства; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомити органи Національної поліції України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до органів РТЦК та СП. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу з мобільного за стосунку (додатку) «Резерв +», у 2025 році стало відомо про те, що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відсутні відомості про виключення його з військового обліку військовозобов`язаних, а також, внесено інформацію про постановку його на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, 23.08.2025 року, в мобільному за стосунку «Резерв +» внесено інформацію, про те, що його розшукує ТЦК та СП з причини відмови від проходження ВЛК, а також про те, що: «ТЦК та СП звернувся до Нацполіції, щоб доставили вас для складання протоколу». 17.09.2025 року позивачем було направлено письмову заяву до ІНФОРМАЦІЯ_3 , отриману адресатом 29.09.2025 року, якою порушено клопотання: «

1. Скасувати в мобільному додатку «Резерв +» запис про те що: «Вас розшукує ТЦК», а також про те, що: «ТЦК та СП звернувся до Нацполіції, щоб доставили вас для складання протоколу», як такий, що суперечить вимогам чинного законодавства;

2. Скасувати запис в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, про взяття та перебування на військовому обліку гр. ОСОБА_1 , 1970 року народження, у зв`язку із виключення його з військового обліку станом на 01.12.2010 року, у зв`язку із досягненням гранічного віку перебування в запасі.». 05.11. 2025 року позивачем через «Укрпошту» отримано відповідь з ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03.10.2025 року № 12745, в якій зазначено, що підстави для задоволення поданої заяви відсутні та запропоновано прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 для отримання направлення на проходження медичного огляду ВЛК. Позивач вказує, що у 1989 році його було викликано до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження військово лікарської комісії на предмет придатності для проходження строкової військової служби. Після проходження відповідних медичних обстежень та лікування, рішенням військово - лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 його було визнано непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатний до нестройової служби у воєнний час. 17.11 2010 року йому виповнилося 40 років та згідно з вимогами Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», в редакції, який діяв станом на 17.11.2010 року, його було автоматично виключено з військового обліку у зв`язку із досягненням гранічного віку перебування в запасі, про що було зроблено відповідний запис у військово облікових документах військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_4 . На думку позивача, він не належить до жодної з зазначених у ч.9 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» категорій, зокрема, не є військовозобов`язаним, не перебуває в запасі, оскільки виключений з обліку у 2010 році за досягненням граничного віку перебування в запасі, і підтверджуючих документів про взяття його на облік знову немає. Відповідно до ч.2 ст.33 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», в редакції чинній на момент досягнення граничного строку перебування в запасі позивача, існувало лише дві категорії військового обліку - облік призовників і облік військовозобов`язаних. Позивач уважає, що по досягненню ним гранічного віку перебування в запасі, перестав відноситися до жодної з цих двох категорій, тож перестав перебувати на військовому обліку автоматично. Отже, після виключення з військового обліку особа перестає бути військовозобов`язаним, а тому на неї не поширюються закони про військовий обов`язок та військову службу. Зокрема, така особа не може бути призвана під час мобілізації, не зобов`язана проходити ВЛК, оновлювати облікові дані, їй не можна вручити повістку. Рішення про виключення з військового обліку є остаточним - особа не повинна знову ставати на військовий облік, окрім випадку, коли вона робить це добровільно. Заяву на взяття на військовий облік, ним добровільно до ТЦК та СП не подавалось. Обов`язку самостійно оновити персональні дані для виключених з військового обліку осіб нормативно-правовими актами не встановлено. Уточнення даних в за стосунку «Резерв+» не означає постановку на військовий облік. Згідно з п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» взяттю на військовий облік військовозобов`язаних підлягають громадяни, які були зняті, звільнені, але не виключені з військового обліку. Оскільки позивач був саме виключений з військового обліку, то повторному взяттю на такий облік він не підлягає. У зв`язку із внесенням змін до Закону №2232-ХІІ підвищено граничний вік перебування військовозобов`язаних в запасі, з метою розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов`язок, і які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектуванні Збройних Сил України, тобто, збільшення мобілізаційного ресурсу держави. Таким чином, на думку позивача, дія вказаного Закону у новій редакції поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі. Також позивач зазначає, що інформація яку внесено до додатку «Резерв +» про, те, що: «Вас розшукує ТЦК», а також про те, що: «ТЦК та СП звернувся до Нацполіції, щоб доставили вас для складання протоколу» не передбачена чинним законодавством та не відповідає вимогам «ПОЛОЖЕННЯ про Державний вебпортал електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони», отже підлягає скасуванню. З огляду на викладене, позивач уважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення його з військового обліку у зв`язку із досягненням граничного віку перебування в запасі, а тому звернувся до суду з даним позовом. 26.12.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов лист від 05.12.2025 року №3693 з яким надано копію особової картки рядового ОСОБА_1 , 1970 року народження. 19.01.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_6 не є органом ведення Реєстру, а виконує функції адміністрування Реєстру, що підтверджується ч.8 ст.5 Закону №1951-VIII та пунктом 8 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. №154. Також ІНФОРМАЦІЯ_6 вказує, що позивач визначає як відповідача ІНФОРМАЦІЯ_6 , при цьому упускає той факт, що ІНФОРМАЦІЯ_6 не приймає жодної участі під час внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 . Враховуючи викладене, відповідач наголошуємо на тому, що ІНФОРМАЦІЯ_6 не є належним відповідачем у цій справі, оскільки між позивачем та ІНФОРМАЦІЯ_6 відсутній спір. Позивач не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_1 з клопотанням/вимогою здійснити певні дії та не отримував відмову у здійсненні таких дій. У тексті позовної заяви відсутні будь-які протиправні дії або бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач у позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_7 здійснив дії щодо внесення до реєстру запису про розшук. При цьому позивач залишає без уваги, що ІНФОРМАЦІЯ_8 та ІНФОРМАЦІЯ_9 є різними суб`єкти правового регулювання та кожен має свою окрему адміністративну процесуальну правоздатність. На думку відповідача, відповідно до ч.13 ст.171 КАС України, позовна заява підлягає залишенню без руху через те, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160 і 161 цього Кодексу, а тому ним у відзиві заявлено клопотання про залишення позовної заяви без руху. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_10 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) відмовлено. На вказане рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі №420/37788/25 та ухвалити нове рішення, яким задовільнити позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт вважає зазначене рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що з досягненням 40 років позивача автоматично виключено з військового обліку у зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі, а отже, на думку, ОСОБА_1 , станом на теперішній час, він не відноситься ні до категорії військовозобов`язаних, ні до категорії призовників. Також вказано, що апелянтом заяви на поновлення та взяття на військовий облік добровільно до ТЦК та СП не подавалось, таким чином, повторне взяття на військовий облік на підставі нових законів неможливо і є дією, що погіршує його існуюче становище. Разом з апеляційною скаргою надійшло клопотання апелянта про забезпечення позову, в якому просить суд забезпечити позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 , 1970 року народження, на військову службу під час мобілізації, в особливий період, а саме: заборонити видавати мобілізаційні розпорядження, направлення для проходження ВЛК та проходження служби і інші документи, спрямовані на мобілізацію позивача, до набрання законної сили рішенням у цій справі. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі №420/37788/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_12 та був зарахований в запас, категорія обліку 2, що підтверджується відомостями військового квитка та облікової картки. 17.11.2010 року позивач досяг 40-річного віку. У військовому квитку позивача наявний запис про виключення його з військового обліку з 18.11.2010 року у зв`язку з досягненням граничного віку перебування в записі. На даний час позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно з даними військово-облікового документа від 06.11.2025 року, який сформований у системі «Резерв+», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , є військовозобов`язаним, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , звання рядовий, ВОС 879962, номер в реєстрі Оберіг 010520234096473900013. В графі постанова ВЛК вказано: Непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час. В графі дата ВЛК зазначено: 25.01.1996. Дата уточнення даних 25.02.2025. Також у військово-обліковому документі позивача від 06.11.2025 року, який сформований у системі «Резерв+», вказано про порушення правил військового обліку, причина звернення до Нацполіції: не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК; дата звернення: 23.08.2025. Згідно наданого позивачем витягу з мобільного за стосунку «Резерв +», у за стосунку позивача відображаються записи: «Вас розшукує ТЦК», «ТЦК та СП звернувся до Нацполіції, щоб доставили вас для складання протоколу». 17.09.2025 року позивач звернувся з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_10 , в якій просив: «

28. Розряди запасу та граничний вік перебування військовозобов`язаних у запасі

1. Запас військовозобов`язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку військовозобов`язаних.

2. Військовозобов`язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком; 1) перший розряд - до 35 років; 2) другий розряд: рядовий склад - до 40 років; сержантський і старшинський склад: сержанти і старшини - до 45 років; прапорщики і мічмани до 50 років. …

4. Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві. Після 22.07.2014 року редакція даної статті зазнала змін. Стаття

28. Розряди запасу та граничний вік перебування військовозобов`язаних у запасі

2. Військовозобов`язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком: 1) перший розряд до 35 років; 2) другий розряд до 60 років. Тобто перебування в запасі було продовжено до 60 років. Вам більше ніж 25 років та менше 60 років, тож Ви відповідно до вимог ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» підлягаєте і взяттю на військовий облік військовозобов`язаних та відповідно до п.1 п.п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів повинні перебувати на військовому обліку за місцем проживання. «Стаття

37. Взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього … «

6. Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або- оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі. У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку. Підстави для не перебування Вас на військовому обліку та виключення Вас з військового обліку станом на 25.09.2025 року відсутні. Отже правовідносини між Вами та державою в особі ТЦК та СП є такими, що існували в повному обсязі період з взяття на військовий облік до 17.11.2010 року (досягнення віку 40 років). В період з 17.11.2010 року по 24.07.2014 року в силу Закону та у зв`язку із виключенням з військового обліку між Вами та державою в особі ТЦК та СП правовідносини могли існувати лише в частині, яка стосується Вашого соціального та правового захисту (за наявності відповідних підстав). З 24.07.2014 року по теперішній час в силу Закону між Вами та державою в особі ТЦК та СП виникли правовідносини щодо виконання Вами військового обов`язку в повному обсязі. Дані правовідносини є тривалими та тривають і понині. За змістом частини першої статті 58 Конституції України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Після 24.07.2014 року в силу законодавства Ви підлягали взяттю на військовий облік, тому нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом. Саме таке правозастосування та тлумачення чинного законодавства с усталеним та притаманним для правовідносин в сфері виконання військового і обов`язку… …В даній ситуації, хоча ви і підлягали виключенню з військового обліку з 24.07.2024 року Ви підлягали не поновленню на обліку (не шляхом скасування раніше прийнятого рішення про виключення з військового обліку), а взяттю на військовий облік. Саме з вказаних підстав Вас було взято на військовий облік. Відповідно до статті 65 Конституції України «Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.». Взяття на військовий облік не с погіршенням Вашого стану, адже чинним законодавством передбачено у разі виконання військового обов`язку цілу низку соціальних прав та гарантій для військовослужбовців та військовозобов`язаних. Стосовно обліку Вас, як порушника зазначаємо, що Ви перебуваєте на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_15 , обліковуєтесь за ступенем придатності до військової служби, як «обмежено придатний». Законом України «Про внесення змія до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» в редакції від 15.02.2025 року в cm. 2 Прикінцевих та перехідних положень встановлено: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки ... або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.». За даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Реєстр) не встановлено групу інвалідності, отже своєю бездіяльністю ви порушили вимоги ст.2 Прикінцевих та перехідних положень Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав Військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.17 Закону України «Про оборону». За вказаних обставин немає підстав скасовувати Ваш статус в Реєстрі як порушника військового обліку та/або законодавства про оборону мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Реєстр містить обмежену кількість підстав для скасування обліку Вас як порушника та скасування чинності звернення до поліції про доставляння (супроводження) Вас до ТЦК та СП. Наразі підстав передбачених Реєстром для скасування Вашого статусу, як порушника не має. Просимо Вас, прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 для отримання направлення на проходження медичного огляду ВЛК, або за допомогою застосунку «Резерв+» згенерувати направлення на проходження медичного огляду ВЛК. Після проходження ВЛК документи принести до ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з документами, що надають Вам право на відстрочку від призову по мобілізації на особливий період (якщо такі підстави є)». Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення його з військового обліку у зв`язку із досягненням граничного віку перебування в запасі, а тому звернувся до суду з позовною заявою. ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Так, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України (ст.65 Конституції України). У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку). Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон України №2232-ХІІ). Відповідно до вимог ч.14 ст.2 Закону України №2232-XII виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актам. Частиною 2 статті 33 Закону України №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до вимог частини 1 статті 34 Закону України №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Так, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України (ст. 65 Конституції України). Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон України №2232-ХІІ). Відповідно до вимог ч.1 ст.33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. За приписами частини третьої статті 33 Закону №2232-XII військовий облік всіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Відповідно до вимог ч.4 ст.33 Закону №2232-XII військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний. Згідно з вимогами ч.1 ст.34 Закону №2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Запас військовозобов`язаних згідно з вимогами ч.1 ст.28 Закону №2232-XII у редакції, яка діяла на момент досягнення позивачем 40-річного віку, поділявся на два розряди, що встановлювалися залежно від віку військовозобов`язаних. Згідно з вимогами ч.2 ст.28 Закону №2232-XII (в редакції, чинній станом на 18.11.2010) військовозобов`язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком: 1) перший розряд - до 35 років; 2) другий розряд: рядовий склад - до 40 років; сержантський і старшинський склад: сержанти і старшини - до 45 років; прапорщики і мічмани - до 50 років. При цьому, вимогами ч.4 ст.28 Закону №2232-XII (в редакції, чинній станом на 18.11.2010) передбачено, що граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві. За приписами пункту 4 частини 6 статті 37 Закону №2232-XII (в редакції, чинній станом на 18.11.2010) виключенню з військового обліку у районних (міських військових комісаріатах підлягають громадяни України, зокрема, які досягли граничного віку перебування в запасі. У подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» від 27.03.2014 р. №1169-VII внесено зміни до ст.28 Закону №2232-XII та змінено граничний вік перебування в запасі другого розряду до 50 років, та Законом України «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 22.07.2014 р. №1604-VII - до 60 років. В свою чергу, приписи Закону №2232-XII про те, що граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі, змін не зазнали. Отже, з набранням чинності вказаних змін до Закону №2232-XII позивач є таким, що підпадає під його дію як особа, яка не досягла встановленого законом граничного віку перебування у запасі військовозобов`язаних другого розряду (60-річного віку). Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 р. №1-рп/99 (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. В спірних правовідносинах юридичних фактом за вольовим критерієм є подія, настання якої не залежить від волі та свідомості людини, - недосягнення позивачем граничного віку перебування у запасі. Вік особи як юридичний факт-стан є триваючою обставиною, що породжує для такої особи юридичні наслідки, а в спірних правовідносинах такими наслідками є застосування до позивача положень Законів України №1169-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» та №1604-VII «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (роблять винятки із загальних і спеціальних). На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб`єктами відносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров`я. Так, у зв`язку із внесенням змін до Закону №2232-XII було підвищено граничний вік перебування військовозобов`язаних в запасі. Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов`язок, і які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави. Від часу опублікування (набрання чинності) змін до цього Закону №2232-XII він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на усіх осіб, що не досягли граничного віку перебування в запасі. Предметом оскарження у цій справі є бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення ОСОБА_1 , 1970 року народження, з військового обліку у зв`язку із виключенням його з військового обліку станом на 17.11.2010 року, у зв`язку із досягненням граничного віку перебування в запасі, а тому перевірці судом підлягає саме відповідність таких дій відповідача чинному законодавству, яке регулює порядок дотримання громадянами встановленого військового обов`язку та загальні засади проходження в Україні військової служби. З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що в даному випадку застосуванню підлягають приписами законодавства, чинні на час виникнення спірних правовідносин. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апелянта в частині порушення принципів юридичної визначеності та дії законів у часі щодо протиправного поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_16 є необґрунтованими. Таким чином, у зв`язку із продовженням граничного віку перебування в запасі позивача було автоматично поновлено в запасі, незалежно від того чи перебував він на військовому обліку, оскільки позивач, не досягнув 60-річного віку, тобто повинен, згідно з вимогами чинного законодавства, перебувати на військовому обліку військовозобов`язаних. Аналогічна правова позиція щодо застосування вказаних правових норм наведена Верховним Судом у постановах від 19.09.2018 у справі №814/4386/15 та від 17.02.2020 у справі №820/3113/17. З урахуванням вказаного, колегія суддів зазначає, що на момент набрання чинності Законами №1169-VII та №1604-VII позивач не досяг віку 60 років, у зв`язку із чим норми зазначених законів є застосовними до позивача та спірних правовідносин. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду сформульованого у постанові від 09.04.2026 у справі №280/6524/24. При цьому, колегія суддів акцентує, що наявність у військово-обліковому документі (військовому квитку) позивача запису про виключення останнього з військового обліку не має правового значення для правильного вирішення цього спору з огляду на застосування чинних на момент виникнення спірних правовідносин норм. Оскільки апелянт не має права на виключення з військового обліку у зв`язку з недосягненням граничного віку перебування у запасі, відсутні підстави для виключення ОСОБА_1 із військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Що стосується вимог ОСОБА_1 про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_17 скасувати в мобільному додатку «Резерв +» запис про те що: «Вас розшукує ТЦК», а також про те, що: «ТЦК та СП звернувся до Нацполіції, щоб доставили вас для складання протоколу», як такий, що суперечить вимогам чинного законодавства, та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_17 повідомити органи Національної поліції України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до органів РТЦК та СП, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до вимог частини 1 статті 34 Закону України №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154). Згідно з вимогами п.1 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти), визначає Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від №1951-VIII. Відповідно до вимог ст.1 Закону №1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. Одним із основних завдань Реєстру є інформаційне забезпечення громадян України відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (п.3 ч.1 ст.2 Закону №1951-VIII). За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних. Згідно з вимогами п.3 Порядку №1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період. Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Пункт 79 Порядку №1487 передбачає, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку; Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов`язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку. За приписами абз.3 п.56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року (далі - Порядок №1487), Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені ст.7 Закону №1951-VIII, підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.210, 210-1 КУпАП, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. З наведеного слідує, що органи Національної поліції за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснюють адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Колегія суддів з цього приводу зазначає, що норми пункту 56 Порядку №1487 містять поняття «адміністративне затримання та доставлення призовників»; норми пункту 9 Положення №154 містять поняття «доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення», а за статтею 259 КУпАП «Доставлення порушника», з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником. Доставлення військовозобов`язаного до органу ТЦК та СП в силу зазначених вище норм законодавства здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим. Тобто, у такому випадку, в першу чергу здійснюється доставлення особи до органу ТЦК та СП, та, в другу чергу, складання протоколу про адміністративне правопорушення за правопорушення, визначені статтями 210 та 210-1 КУпАП. Колегія суддів зауважує, що відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, а також порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію визначено приписами статтями 210, 210-1 КУпАП. Відтак, питання правомірності дій щодо проведення процедури притягнення до адміністративної відповідальності, має вирішуватись вже під час притягнення особи до відповідальності по КУпАП. В рамках даної справи, колегія суддів звертає увагу на те, що сама по собі наявність у застосунку «Резерв+» примітки «Порушення правил військового обліку» не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 210-1 КУпАП. Вказана примітка свідчить лише про те, що у зв`язку з порушенням вимог закону, позивач підлягає доставці до відповідного органу ТЦК та СП для вирішення питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності. В той же час, вимогами ч.3 ст.38 Закону №2232-ХІІ визначено, що органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов`язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно з даними військово-облікового документа від 06.11.2025 року, який сформований у системі «Резерв+», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , є військовозобов`язаним, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також у військово-обліковому документі позивача від 06.11.2025 року, який сформований у системі «Резерв+», вказано про порушення правил військового обліку, причина звернення до Нацполіції: не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК; дата звернення: 23.08.2025. 17.09.2025 року позивач звернувся з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_10 , в якій просив: «

2. Скасувати запис в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, про взяття та перебування на військовому обліку гр. ОСОБА_1 , 1970 року народження, у зв`язку із виключення його з військового обліку станом на 01.12.2010 року, у зв`язку із досягненням гранічного віку перебування в запасі.». ІНФОРМАЦІЯ_18 , листом від 03.10.2025 року №12745, на заяву позивача повідомив, що у зв`язку зі зміною законодавства України у 2014 році граничний вік перебування в запасі було збільшено з 40 до 60 років, тому повторне взяття позивача на військовий облік є законним, а підстави для його виключення з обліку наразі відсутні. Також ТЦК зазначив, що через невиконання вимог законодавства щодо проходження повторного медичного огляду до 5 червня 2025 року позивач офіційно вважається порушником правил військового обліку, і підстав для скасування цього статусу чи відкликання звернення до поліції немає. З огляду на це, відомство вимагає від громадянина самостійно прибути до третього відділу РТЦК або через додаток «Резерв+» отримати направлення на ВЛК, пройти військово-лікарську комісію та надати документи, що підтверджують право на відстрочку, якщо такі є. В межах встановлених обставин, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з вимогами абз.4 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов`язані: проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Пунктом 2 розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захисту» встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Відповідно до вимог п.69 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію. У разі проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік. З огляду на зазначені вище вимоги пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX в редакції Закону №4235-IX, позивач був зобов`язаний самостійно звернутися до ТЦК та СП або через «Резерв+» для отримання направлення на ВЛК для проходження повторного медичного огляду та пройти повторний медичний огляд до 5 червня 2025 року. Як вбачається з відомостей військово-облікового документу позивача, сформованому в застосунку «РЕЗЕРВ+», ОСОБА_1 проходив ВЛК 25.01.1996 та був визнаний «Непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_1 не отримував направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, не пройшов медичний огляд та не має дійсного рішення ВЛК, що безпосередньо ним не заперечується. Під час апеляційного розгляду встановлено, що відповідач, який за результатами відповідного контролю за дотриманням позивачем правил військового обліку виявив факт непроходження до 05 червня 2025 року повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби, мав законні підстави для відображення у Реєстрі інформації про порушення, що полягає у невиконанні ОСОБА_1 прямого обов`язку, встановленого для військовозобов`язаних Законом №3621-IX. Системний аналіз наведених правових норм та встановлених в межах справи обставин доводить, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо правомірності дій відповідача в частині внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку. З урахуванням з`ясованих під час апеляційного розгляду обставин, судом першої інстанції також вірно встановлено, що у відповідача були наявні підстави для направлення звернення до відділу Нацполіції для доставлення позивача до РТЦК СП. При цьому, колегія суддів наголошує, що причини непроходження медичного огляду з`ясовуються саме при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Зазначені обставини не вказують на допущення відповідачем протиправних дій. Апеляційний суд критично ставиться до посилань ОСОБА_1 щодо того, що він не був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, а тому відомості про порушення правил військового обліку до Реєстру внесені безпідставно з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи, у витягу із застосунку «Резерв+», сформованому позивачем, міститься графа «Порушення правил військового обліку». Водночас інформація про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку має відображатися в іншій (окремій) графі персональних відомостей про особу з зазначенням дати, номера, короткого змісту протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення, як це передбачено вимогами пункту 20-1 частини 1 статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів». Тобто, в такому випадку, колегія суддів зазначає, що особа може порушувати правила військового обліку, проте наслідком такого порушення не завжди є притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема, й складення протоколу про адміністративне правопорушення. Окрім того, позивач, який отримав сповіщення в застосунку «Резерв+» про порушення ним правил військового обліку, мав можливість звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зокрема, для з`ясування питання щодо дотримання ним правил військового обліку, з метою проходження медичного огляду, однак доказів вчинення відповідних дій, у тому числі проходження медичного огляду, до суду позивачем не подано. Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне акцентувати, що в межах цієї адміністративної справи не вирішується питання щодо наявності вини ОСОБА_1 у скоєнні ним адміністративного правопорушення, оскільки предметом цього спору є внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а не відносини між військовозобов`язаним та ТЦКСП з приводу дотримання правил військового обліку, що становить окремий спір. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ІНФОРМАЦІЯ_10 діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність своїх дій, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити. Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Суддя-доповідач О.В. Джабурія Судді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко

релевантний фрагмент

Посилання у тексті:

· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»

Постанова 4854 № 420/37788/25

Дізнатися більше

Дізнатися більше

Дізнатися більше