Постанова 4855 № 320/11465/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/11465/24 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Штульман І.В. суддів: Кобаля М.І., Черпака Ю.К., - розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СІ.ТІ до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В : 05 грудня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) СІ.ТІ (далі - позивач) звернулося в Київський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС (далі - ГУ ДПС) у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та податкового повідомлення-рішення від 02 серпня 2023 року №00517900901. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року адміністративний позов ТОВ СІ.ТІ задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві форми «С» від 02 серпня 2023 року №00517900901, яким до ТОВ «СІ.ТІ» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 305112,09 гривень. Стягнуто на користь ТОВ «СІ.ТІ» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві судові витрати по сплаті судового збору у сумі 4576,69 гривень. Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ СІ.ТІ подав до податкового органу пояснення та копії документів щодо господарської операції, реєстрацію податкової накладної по якій зупинено. Разом з тим, Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в ЄРПН ГУ ДПС у м. Києві, незважаючи на надані пояснення та додані документи, що підтверджують наведені у поясненнях факти, прийняла рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Не погоджуючись із рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року, ГУ ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ СІ.ТІ відмовити. В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідач не дотримався вимог пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу (далі ПК) України, відповідно до якого посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому, окрім іншого, зазначаються підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, а тому наказ ГУ ДПС у м. Києві №2626-п від 29 травня 2023 року не відповідає положенням ПК України щодо його змісту. Також, суд першої інстанції зазначає, що матеріали справи не містять відповідних доказів які б підтвердили виявлене під час проведеної перевірки порушення щодо реалізації тютюнових виробів, а саме: сигарет «HEETS purple wave» за ціною 89,00 грн, що підтверджуйтеся фіскальним чеком РРО від 07 червня 2023 року №0000004433, в якому сума акцизного податку складає 6%. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року прийнято у відповідності до вимог законодавства, а апеляційна скарга ГУ ДПС у м. Києві є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства (далі -КАС) України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. За приписами частини другої статті 309 КАС України, у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу. Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі. Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку. Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року, колегія суддів дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін, мотивуючи це наступним. Як вбачається з матеріалів справи, і це правильно встановлено судом першої інстанції, ГУ ДПС у м. Києві, керуючись підпунктами 20.1.4-20.1.13 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, на підставі підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, згідно з наказом №2626-п від 29 травня 2023 року, провело фактичну перевірку ТОВ СІ.ТІ. За результатом перевірки складено акт №45049/ж5/2-15-09-01/40569601 від 19 червня 2023 року, який передано представнику позивачу. Контролюючим органом під час перевірки встановлено порушення ТОВ СІ.ТІ статті 11-1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячною і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (далі Закон - №481/95-ВР), а саме: факт реалізації тютюнових виробів: сигарет HEETS purple wave за ціною 89,00 грн, що підтверджуйтеся фіскальним чеком РРО від 07 червня 2023 року №0000004433, в якому сума акцизного податку складає 6%. Проте максимальна роздрібна ціна зазначена на пачці складала 80,95 грн, тобто ціна з урахуванням 5% місцевого акцизного податку становить 84,99 грн, а отже максимальна роздрібна ціна однієї пачки складає 84,99 грн. Під час перевірки продавець ТОВ СІ.ТІ відмовилась надавати письмове пояснення з приводу реалізації сигарет HEETS purple wave за ціною 89,00 грн, що перевищує максимальну роздрібну ціну. 12 липня 2023 року ТОВ СІ.ТІ подано заперечення на акт фактичної перевірки №45049/ж5/2-15-09-01/40569601 від 19.06.2023. Листом ГУ ДПС у м. Києві від 26 липня 2023 року №27637/І/26-15-09-01-07 висновки акта фактичної перевірки №45049/ж5/2-15-09-01/40569601 від 19 червня 2023 року залишено без змін, а заперечення - без задоволення. На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми С від 02 серпня 2023 року №00517900901, яким до ТОВ СІ.ТІ застосовано штраф у розмірі 305112,09 грн. Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу до ДПС України. За результатом розгляду скарги ДПС України 13 жовтня 2023 року прийнято рішення №30701/6/99-00-06-03-02-06, яким податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 02 серпня 2023 року №00517900901 залишено без змін, а скаргу без задоволення. Вважаючи податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, ТОВ СІ.ТІ звернулося до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів. Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (пункт 75.1 статті 75 ПК України). Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статті 80 ПК України, пунктами 80.1, 80.5, 80.7 якої передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції. За приписами пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки. За змістом абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України умовою допуску посадової особи контролюючого органу до проведення фактичних перевірок за наявності підстав для її проведення є пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються: дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта та, у разі проведення перевірки в іншому місці, - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу. Судом першої інстанції правильно встановлено, що згідно наказу №2626-п від 29 травня 2023 року проводилась фактична перевірка ТОВ СІ.ТІ. Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального. Викладене, у свою чергу, свідчить, що право на призначення та проведення фактичної перевірки за підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України виникає у контролюючого органу у випадку отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині, зокрема, обліку та зберігання алкогольних напоїв. Тобто, саме за вказаною підставою контролюючий орган, окрім посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, у наказі має зазначити конкретну інформацію, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку та свідчить про порушення платником податків відповідного законодавства. Судом першої інстанції встановлено, і це є правильним, що наказ №2626-п від 29 травня 2023 року не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, оскільки в наказі відповідачем не зазначено, яка саме інформація стала підставою для проведення перевірки, як і відсутнє посилання на фактичні підстави для її призначення. Крім того, відповідачем не зазначено, в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства, відсутні посилання на конкретні відомості або документи, на підставі яких було прийнято рішення про перевірку (дата, номер, підпис уповноваженої особи). Проаналізувавши норми права та матеріали справи справи суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що відповідач обмежився лише посиланням на загальні норми податкового законодавства України, внаслідок чого позивач перебуває у стані невизначеності та не має змоги чітко визначити підставу для призначення перевірки, що обмежує можливість оскарження правомірності такого наказу у випадку незгоди. Відповідачем не надано жодних доказів того, що контролюючим органом отримано інформацію, яка зумовлює виникнення обґрунтованої та законодавчо встановленої необхідності для контролюючого органу із здійснення належного податкового контролю. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05 липня 2023 року у справі №460/2663/22, від 20 липня 2023 року у справі №160/9720/22, від 11 липня 2023 року у справі №240/959/20. Отже, відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав письмових та належним чином оформлених доказів, які б підтвердили наявність підстав для проведення фактичної перевірки позивача, а саме: наявність інформації про порушення платником податків вимог законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, яка зумовлює виникнення обґрунтованої та законодавчо встановленої необхідності для контролюючого органу зі здійснення належного податкового контролю, а саме: право на проведення фактичної перевірки згідно з підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. З матеріалів справи вбачається, що у наказі на проведення фактичної перевірки відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, у наказі не відображено, в рамках яких заходів контролюючого органу, встановлено невідповідність діяльності товариства вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти порушення позивачем вимог законодавства. Судом першої інстанції встановлено, і це є правильним, що приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми ПК України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Але при цьому відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки позивача, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, що свідчить про суто формальний підхід контролюючого органу до оформлення наказу. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду встановила відсутність правових підстав для здійснення фактичної перевірки (податкового контролю) позивача на підставі наказу, у якому відсутні посилання на конкретні фактичні підстави призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення такої. Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно враховано висновки Верховного Суду (зокрема, але не виключно, викладені у постановах від 11 липня 2022 року у справі №120/5728/20-а, від 21 грудня 2022 року у справі №500/1331/21) про те, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки кожна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб`єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи. Як встановлено у даній справі, наказ взагалі не містить посилання на жодну з можливих підстав перевірки, визначених підпунктом 80.2.5 пункту 80.5 статті 80 ПК України. Водночас, встановлені у результаті перевірки порушення, за які оспорюваним рішенням до позивача застосовано штрафну санкцію, стосуються сфери обігу пального, тобто відносяться до предмету перевірки, що відповідає саме підпункту 80.2.5 пункту 80.5 статті 80 ПК України. Отже, судом першої інстанції правомірно зазначено, що формулювання підстав перевірки в наказі не дає цілковитого розуміння, що підставою для проведення перевірки є саме здійснення контролюючим органом функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. У спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють (юридичні підстави). Не зазначено в наказі й того, що перевірка здійснюється з метою реалізації функції здійснення контролю у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, якою наділений контролюючий орган відповідно до приписів податкового законодавства. Наказ взагалі не містить посилання на жодну з можливих фактичних підстав перевірки, визначених як підпунктом 80.2.2, так і підпунктом 80.2.5 пункту 80.5 статті 80 ПК України. Відповідно до правових висновків Верховного Суду оцінка правомірності призначення і проведення перевірки надається під час розгляду справи про скасування податкового повідомлення-рішення. При цьому, у випадку встановлення допущення контролюючим органом істотних порушень під час призначення і проведення перевірки, які тягнуть за собою протиправність прийнятого рішення контролюючого органу, такі висновки можуть бути самостійною підставою для задоволення позову і скасування такого рішення. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено протиправність призначення та проведення контролюючим органом перевірки, за наслідками якої й було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, що є достатнім для висновку про протиправність останнього. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що матеріали справи не містять відповідних доказів, які б підтвердили виявлене під час проведеної перевірки порушення щодо реалізації тютюнових виробів, а саме: сигарет HEETS purple wave за ціною 89,00 грн, що підтверджується фіскальним чеком РРО від 07 червня 2023 року №0000004433, в якому сума акцизного податку складає 6%. Проте максимальна роздрібна ціна зазначена на пачці складає 80,95 грн, тобто ціна з урахуванням 5% місцевого акцизного податку становить 84,99 грн, а отже максимальна роздрібна ціна однієї пачки складає 84,99 грн. Під час перевірки продавець ТОВ СІ.ТІ відмовилась надавати письмове пояснення з приводу реалізації сигарет HEETS purple wave за ціною 89,00 грн, що перевищує максимальну роздрібну ціну. Так, в якості доказу реалізації сигарет HEETS purple wave за ціною 89,00 грн відповідачем до матеріалів перевірки долучено фіскальний чек від 07 червня 2023 року. Проте, судом першої інстанції встановлено, що вищезазначений чек не може бути прийнятий в якості належного доказу, оскільки в акті перевірки не відображено дії контролюючих осіб щодо здійснення контрольної закупки 07 червня 2023 року. Крім того, з фіскального чеку від 07 червня 2023 року вбачається, що продаж сигарет HEETS purple wave за ціною 89,00 грн відбувся 07 червня 2023 року о 12 год 21 хв, тоді як фактична перевірка розпочалася 07 червня 2023 року о 13 год 46 хв. З урахуванням наведеного, судова колегія Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 02 серпня 2023 року №00517900901 є неправомірним, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. Судовою колегією враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року у справі №320/11465/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І.В. Штульман Судді: М.І. Кобаль Ю.К. Черпак