Ухвала КАС ВС № 160/9720/22

УХВАЛА 23 січня 2023 року м. Київ справа № 160/9720/22 адміністративне провадження № К/990/531/23 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Дашутіна І. В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року у справі № 160/9720/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказу та розпорядження, визнання протиправними дій, зобов`язання утриматись від вчинення певних дій та зобов`язання вчинити певні дії, - у с т а н о в и в : Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року у справі № 160/9720/22. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав. Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Частиною другою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Згідно з частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Стаття 330 Кодексу адміністративного судочинства України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги. Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). При цьому, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2 і 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексу адміністративного судочинства України підстав для його скасування з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які при цьому неправильно застосовані цим судом, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», заявник раніше вже реалізовував своє право на касаційне оскарження у цій справі. Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2022 року (провадження № К/990/33000/22) подана касаційна скарга була повернута скаржнику як така, що не містила підстав касаційного оскарження. Скаржнику було наголошено, що касаційна скарга не містить належного обґрунтування, в чому саме полягало порушення судами попередніх інстанцій вказаних процесуальних норм. Фактично наведені скаржником доводи стосуються обставин справи та касаційна скарга побудована на цитуванні норм законодавства й незгоді із висновками судів про наявність підстав для забезпечення позову, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, яка передбачена частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Звертаючись повторно з касаційною скаргою відповідач жодним чином не виправив виявлені судом під час попередніх звернень недоліки касаційної скарги. Текст касаційної скарги фактично є ідентичним попереднім касаційним скаргам, та не містить передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку. При цьому інше оформлення касаційної скарги при збереженні безпосереднього змісту доводів попередніх касаційних скарг не може свідчити про усунення недоліків, які стали підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг, оскільки змістовно обґрунтування касаційної скарги жодним чином не змінилося. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо належного оформлення касаційної скарги. Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Верховний Суд не має самостійно визначати підставу для касаційного оскарження судових рішень, а таку підставу має вказувати заявник касаційної скарги з одночасним наведенням підстави касаційного оскарження з огляду на обставини справи та висновки судів попередніх інстанцій. З урахуванням змін до Кодексу адміністративного судочинства України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року у справі № 160/9720/22. Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника. На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, суд у х в а л и в : Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року у справі № 160/9720/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказу та розпорядження, визнання протиправними дій, зобов`язання утриматись від вчинення певних дій та зобов`язання вчинити певні дії - повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя І. В. Дашутін