Постанова 4854 № 400/9146/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/9146/25 Перша інстанція: суддя Ярощук В.Г., повний текст судового рішення складено 16.12.2025, м. Миколаїв П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Голуб В.А., суддів: Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року у справі № 400/9146/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування наказів від 24.07.2025 № 2140 в частині, від 13.08.2025 № 822 о/с, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В: 25 серпня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі відповідач) про: визнання протиправними та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 24.07.2025 № 2140 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських БПОП (стрілецький) в Миколаївській області» (далі Наказ № 2140) в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та наказу тимчасово виконуючого обов`язки Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 13.08.2025 № 822 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби); поновлення позивача на посаді інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з 13.08.2025; стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 13.08.2025 по час поновлення на посаду. Рішенням від 16 грудня 2025 року Миколаївський окружний адміністративний суд частково задовольнив позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області. Визнав протиправними та скасував пункт 11 наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 24.07.2025 № 2140 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських БПОП (стрілецький) в Миколаївській області»; наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 13.08.2025 № 822 о/с «По особовому складу». Поновив ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з 14.08.2025. Стягнув з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.08.2025 по 16.12.2025 в розмірі 70 041 (сімдесят тисяч сорок одна) гривня 25 копійок. Допустив до негайного виконання рішення суду в частинах: поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Миколаївській області; стягнення з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 17 370 (сімнадцять тисяч триста сімдесят) гривень 23 копійки. У задоволені решти позовних вимог відмовив. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій зазначив, що суд першої інстанції всупереч вимогам абз. 2 ч. 3 ст. 27 Дисциплінарного статуту дійшов помилкового висновку про те, що виклик вважається отриманим позивачем 21.07.2025. Апелянт наголошує, що нормами Дисциплінарного статуту чітко встановлено, що виклик, надісланий з використанням засобів електронної комунікації, вважається отриманим поліцейським на другий день після його відправлення, а в даному випадку ОСОБА_1 виклик було отримано 20.07.2025. Таким чином, відповідач не порушив право позивача на надання пояснень, а також не порушив порядку та процедури проведення службового розслідування. Наголошує, що як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до відповідача з клопотанням про продовження строків службового розслідування у зв`язку з перебуванням на лікарняному, а у відповідача, в свою чергу, були відсутні підстави для продовження таких строків з власної ініціативи. Відповідач вважає, що невиконання позивачем наказу без належних на те підстав є ухиленням від виконання своїх посадових та військових обов`язків, а тому така бездіяльність з боку позивача є дисциплінарним проступком в розумінні Дисциплінарного Статуту. З урахуванням того, що позивач не виконав вимоги наказу від 07.07.2025 № 702 о/с ДСК «Про відрядження працівників поліції ГУНП в Миколаївській області», відповідачем і було прийнято накази про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та, як наслідок, про звільнення зі служби. Тому апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу. Так, ОСОБА_1 вказав, що відповідачем порушений строк його виклику для надання пояснення. Також позивач вважає, що відповідач при проведенні службового розслідування щодо факту невиконання працівниками батальйону наказу № 702 о/с ДСК від 07.07.2025 не звернув увагу на підстави невиконання наказу з боку ОСОБА_1 , а саме неможливість з поважних причин виконати наказ та одним рішенням, не встановлюючи вину в діях позивача, притягнув його до дисциплінарної відповідальності. Тому позивач просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу відповідача від 21.06.2024 № 519 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 призначено з 01.07.2024 на посаду інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) (а.с. 153, лицьовий бік, том 1). Присягу працівника поліції позивач прийняв 29.01.2016 (а.с. 152, том 1). За посадою, яку обіймав позивач, 04.10.2024 командир БПОП (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області затвердив посадову інструкцію, з якою позивач ознайомився під особистий підпис (а.с. 143, зворотній бік, 144, 145, том 1). Згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 14.06.2024 № 2307 (а.с. 153, зворотній бік, том 1) позивач придатний до військової служби. Відповідно до наказу відповідача від 07.07.2025 № 702 о/с ДСК «Про відрядження працівників поліції ГУНП в Миколаївській області» (далі Наказ № 702) позивача відряджено з 10.07.2025 для виконання бойових (спеціальних) завдань (а.с. 141, том 1). ОСОБА_1 ознайомився з Наказом № 702 під особистий підпис, що підтверджується відомістю про ознайомлення особового складу (а.с. 142, том 1). Згідно з довідкою Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Миколаївській області» від 10.07.2025 № 3254 (а.с. 50, том 1) позивач у період з 10.07.2025 по 08.08.2025 проходив амбулаторне лікування. Листом від 04.11.2025 № 33/35-1942 (а.с. 23, том 2) Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Миколаївській області» повідомила, що: 1) позивач 10.07.2025 дійсно звертався за медичною допомогою до цієї установи; 2) 10.07.2025 відбувся збій у системі е-Здоров`я (EHealth); при наступному огляді 14.07.2025 з`ясувалась електронна помилка, але програма не пропустила створення МВТН з 10.07.2025, тому наступний МВТН був створений 14.07.2025; 3) довідка про тимчасову непрацездатність № 3254 дійсно видавалася в паперовому вигляді позивачу; 4) у наступні прийоми вносилися дані листків непрацездатності до порталу електронних послуг Пенсійного фонду України відносно позивача. У листі від 31.10.2025 № 206986-2025 (а.с. 22, зворотній бік, том 2) т.в.о. командира БПОП (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області зазначив, що про перебування позивача на лікарняному керівництву БПОП (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області було відомо. Згідно з наказом відповідача від 11.08.2025 № 811 о/с «По особовому складу» (а.с. 21, лицьовий бік, том 2) позивач у період з 10 липня по 08 серпня 2025 року перебував на лікарняному. Начальник УГІ ГУНП в Миколаївській області подав на ім`я начальника ГУНП в Миколаївській області доповідну записку від 18.07.2025 № 131507-2025 (а.с. 139, том 1) з проханням призначити службове розслідування щодо невиконання окремими поліцейськими, зокрема позивачем, Наказу №

702. Відповідно до наказу відповідача від 18.07.2025 № 2069 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії» (далі Наказ № 2069) (а.с. 140, том 1) призначено службове розслідування у формі письмового провадження та утворено дисциплінарну комісію. Листом від 19.07.2025 № 132464-2025 (а.с. 150, зворотній бік, 151, лицьовий бік, том 1) відповідач повідомив позивача про розпочате на підставі Наказу № 2069 відносно нього службове розслідування, а також про необхідність його прибуття 21.07.2025 до адміністративної будівлі відповідача. Зазначений лист був надісланий позивачу на його електронну адресу, яку він вказав у позовній заяві (а.с. 151, зворотній бік, том 1) та у месенджер (а.с. 222, лицьовий бік, том 1). Згідно з Актом від 21.07.2025 про відмову надати пояснення позивач 21.07.2025 для надання пояснень не прибув, про причини неприбуття не повідомив (а.с. 161, том 1). 24.07.2025 дисциплінарною комісією складено висновок службового розслідування, який затверджено 24.07.2025 начальником Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (а.с. 107-138, том 1). Відповідно до цього висновку відомості, які стали підставою для проведення службового розслідування вважати такими, що підтвердилися, і за вчинення дисциплінарного проступку застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с. 136, том 1). Відповідно до пункту 11 наказу відповідача від 24.07.2025 № 2140 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області» за вчинення дисциплінарного проступку наказано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції (а.с. 31-33, том 1). Згідно з наказом відповідача від 13.08.2025 № 822 о/с «По особовому складу» (далі Наказ № 822 о/с) (а.с. 12, том 1) позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). 13.08.2025 відповідач надіслав лист від 13.08.2025 № 140500-2025, яким позивача повідомлено про Наказ № 822 о/с, на його електронну (а.с. 10, 11, том 1) та цінним листом з описом на його поштову адресу (а.с. 158-159, том 1). Не погоджуючись із прийнятими наказами позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позов суд першої інстанції вказав, що службове розслідування стосовно позивача було проведено з порушенням порядку його проведення, що встановлений Дисциплінарним статутом, а саме відповідачем не було забезпечено право ОСОБА_1 надати пояснення. Поряд з цим, суд прийшов до висновку про відсутність вини позивача щодо невиконання Наказу № 702, адже, починаючи з 10 липня 2025 року позивач перебував на лікарняному. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Згідно з приписами п. 1 і п. 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Відповідно до ч.1 та ч.2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України». Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначені в Дисциплінарному статуті Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Пунктами 4 і 5 ч. 3 статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема: ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення; на правничу допомогу та захист своїх прав під час розгляду скарг або під час проведення службових розслідувань; Відповідно до ч.1 ст. 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення. Частиною 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту визначено, що поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За приписами ч.2 цієї статті, за відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу. Відповідно до ч.1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За приписами ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції. Відповідно до ст.14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службового розслідування у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Відповідно до ст.15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За приписами ст.18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови. За приписами ч.3 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Розділом V Дисциплінарного статуту визначені особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану. Так, за приписами ст.26 Дисциплінарного статуту, у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження. Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа). Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях. За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції. Згідно з приписами ст.27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення. У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації. За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв`язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою. Виклик, який надіслано поштовим зв`язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення. Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення. Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт. За приписами ст.29 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції. Протягом 10 днів з дня підписання наказу про застосування дисциплінарного стягнення прямий керівник посадової особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, має право його пом`якшити, застосувати суворіше дисциплінарне стягнення або звільнити поліцейського від дисциплінарної відповідальності, якщо встановить невідповідність такого стягнення ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини (ч.3 ст.29 Дисциплінарного статуту). За приписами ч.2 ст.30 Дисциплінарного статуту, поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації. Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею. У разі встановлення поважних причин відсутності поліцейського до наказу по особовому складу, яким виконується застосоване до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції, вносяться зміни щодо дати його виконання. Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі Порядок № 893). За приписами п. 2 розділу IV Порядку № 893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються. Пунктом 7 розділу IV Порядку № 893 встановлено, що кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування. Відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування. Згідно з пунктом 2 розділу VI Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. Відповідно до абзацу першого пункту 1 розділу VI Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. За приписами пункту 3 розділу VII Порядку № 893, виконання таких дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь та звільнення зі служби в поліції, шляхом видання наказів по особовому складу покладається на підрозділи кадрового забезпечення (служби персоналу) територіальних органів поліції, установ та закладів поліції, а також ЗВО. Насамперед варто врахувати, що згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого продовжено з 05 години 30 хвилин 05.11.2025 строком на 90 діб відповідно до Указу Президента України від 20.10.2025 № 793/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 21.10.2025 № 4643-ІХ. Воєнний стан продовжувався відповідними Указами Президента та наразі триває. Відтак спірні правовідносини виникли у період дії в Україні воєнного стану, а тому до них підлягають застосуванню розділ V Дисциплінарного статуту. У разі колізії норм, закріплених в розділі V Дисциплінарного статуту з іншими нормами Дисциплінарного статуту чи інших законів України в період дії воєнного стану, застосуванню підлягають норми розділу V Дисциплінарного статуту. Аналогічний правовий висновок щодо вирішення колізії норм розділу V Дисциплінарного статуту з нормами інших законів України в період дії воєнного стану міститься в постанові Верховного Суду від 08.02.2023 у справі № 120/7567/22. За обставинами справи, наказом відповідача від 07.07.2025 № 702 о/с ДСК «Про відрядження поліцейських батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області» ( зі змінами внесеними наказами ГУНП від 09.07.2025 №711 о/с ДСК та від 15.07.2025 №722 о/с ДСК) відряджено строком до 180 днів для несення служби в підпорядкуванні командира зведених підрозділів Департаменту поліції особливого призначення « Лють», зокрема, позивача, з 10 липня 2025 року. Як зазначає відповідач та не заперечується позивачем, ОСОБА_1 , разом з іншими поліцейськими батальйону не виконав наказ ГУНП в Миколаївській області № 702 о/с ДСК від 07.07.2025 року та не прибув у підпорядкування командира Об`єднаної штурмової бригади НПУ «Лють» у визначену цим наказом дату. 18.07.2025 наказом ГУНП в Миколаївській області № 2069 за фактом порушення службової дисципліни окремими поліцейськими БПОП ГУ НП призначено службове розслідування. Колегія суддів зазначає, що позивача було повідомлено про необхідність прибути для надання пояснень 19.07.2025. При цьому позивачу запропоновано з`явитись 21.07.2025. На думку колегії суддів, суд першої інстнації дійшов помилкового висновку про незабезпечення права ОСОБА_1 на надання пояснень. Адже позивач був повідомлений про необхідність з`явитися для надання пояснень більш ніж за добу. Водночас ОСОБА_1 проходив амбулаторне лікування та мав фізичну можливість з`явитися до відповідача, враховуючи, що Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Миколаївській області» та Головне управління Національної поліції в Миколаївській області знаходяться на невеликій відстані одне від одного. Разом з тим, відповідачу було достеменно відомо, що позивач перебував на амбулаторному лікуванні, зокрема з 10.07.2025 до 08.08.2025. В свою чергу, згідно зі ст.26 Дисциплінарного статуту, до строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях. Однак, службове розслідування розпочато 18.07.2025 та завершено 24.07.2025 року, під час перебування позивача на амбулаторному лікуванні, що є суттєвим порушенням ст.26 Дисциплінарного статуту. Поряд з цим, перебування позивача на лікуванні є обґрунтованою причиною невиконання позивачем наказу, що не може мати наслідком притягнення його до дисциплінарної відповідальності та накладенні на нього дисциплінарного стягнення. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення, яким частково задовольнив позов. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС України. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з`ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року у справі № 400/9146/25, - залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року у справі № 400/9146/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування наказів від 24.07.2025 № 2140 в частині, від 13.08.2025 № 822 о/с, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач В.А. Голуб Судді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко