Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/723/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/723/22 Перша інстанція: суддя Малих О.В., повний текст судового рішення складено 06.07.2023, м. Миколаїв П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Джабурія О.В. суддів - Вербицької Н.В. - Кравченка К.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївський області про визнання протиправними та скасування наказів від 17.12.2021 року №1972, від 29.12.2021 року №868 о/с №382 о/с; поновлення на посаді з 29.12.2021 року; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; стягнення грошового забезпечення на посаді, ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївський області, в якому просить: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 17.12.2021 року №1972 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника РПСП ОП «Миколаїв» ГУНП області», яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 29.12.2021 року №868 о/с «По особовому складу», яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції; - поновити ОСОБА_1 на посаді заступника командира взводу № 1 роти патрульної служби поліції особливого призначення «Миколаїв» з 29.12.2021 року негайно; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу з 29.12.2021 року по дату винесення судового рішення та набранню ним законної сили негайно; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 недоотриману виплату (утримання) грошового забезпечення на посаді заступника командира взводу №1 РПСП ОП «Миколаїв» ГУНП в Миколаївській області старшому лейтенанту ОСОБА_1 за робочі дні з 01.11.2021 року по 05.11.2021 року, з 08.11.2021 року по 12.11.2021 року, з 15.11.2021 року по 19.11.2021 року, з 22.11.2021 року по 25.11.2021 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно, всупереч вимогам законодавства, за відсутності доведеного факту порушення поліцейським Присяги, за відсутності винної поведінки поліцейського, застосував до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, а тому оскаржувані накази є протиправними та підлягають скасуванню з наступних підстав. Позивач зазначає, що про наявність наказу ГУНП в Миколаївській області №1677 від 27.10.2021 року «Про направлення працівників поліції» він не знав, так як з його змістом позивача не ознайомлювали, позивач в ньому не робив відмітку «ознайомлений», а отже, його виконувати та /або надавати свої пояснення (у разі наявності) про те, що йому не було відомо позивач не міг. Відповідач надав відзив на адміністративний позов, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив наступне. Служба в поліції має свої особливості, зокрема, необхідність проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади (абз.2 ч.8 ст.65 Закону України «Про Національну поліцію»). Жодних доказів про виконання будь-яких функціональних обов`язків у період з 01.11.2021 року по 27.11.2021 року позивачем не надано. У період дії наказу ГУНП в Миколаївський області від 27.10.2021 року №1677, з 01.11 2021 року по 27.11 2021 року, позивач був відсутній на службі без поважних причин. Таким чином, неможливість реалізації права на працю обумовлена не протиправними діями відповідача, а протиправною бездіяльністю позивача. Справу розглянуто в порядку письмового провадження. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі. На вказане рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт вважає зазначене рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення. 16.08.2023 року (вх.№19317/23) на адресу суду апеляційної інстанції від представника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просить рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.07.2023 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА Старший лейтенант поліції Браславський О.О., з 07.11.2015 року виконує основні обов`язки поліцейського. Згідно наказу ГУНП в Миколаївській області від 12.11.2018 року №326о/с позивача призначено на посаду заступника командира взводу №1 РПСП ОП «Миколаїв» ГУНП в Миколаївській області, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 21.10.2021 року начальник ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області майор поліції Олег Дорофєєв звернувся із рапортом до начальника ГУНП в Миколаївській області про необхідність направлення з 28.10.2021 року співробітника для надання допомоги у зв`язку з недостатньою кількістю підпорядкованого особового складу та з великим навантаженням на кожного співробітника. 27.10.2021 року начальником ГУНП в Миколаївській області видано наказ № 1677 «Про направлення працівників поліції», відповідно до якого позивача направлено з 28.10.2021 року по 27.11.2021 року для несення служби до сектору превенції ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, який знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. 12-та Поздовжня 42-А, з закріпленою за ним зброєю пістолетом ПМ № НОМЕР_1 та двома магазинами з 16 набоями. Пунктом 2 вищевказаного наказу зобов`язано начальника ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області майора поліції ОСОБА_2 розробити функціональні обов`язки на ОСОБА_1 , забезпечити щоденний контроль за його діяльністю та надати оцінку її результатам, про що доповідати керівництву УПД ГУНП в Миколаївській області. З метою забезпечення виконання зазначеного наказу, командир РПСП ОП «Миколаїв» ГУНП в Миколаївській області капітан поліції ОСОБА_3 надав вказівку інспектору ГКЗ РПСП ОП «Миколаїв» ГУНП в Миколаївській області капітану поліції ОСОБА_4 своєчасно ознайомити з ним ОСОБА_1 . У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 у цей день перебував поза службою (вихідні дні після несення служби з 08:00 год. 27.10.2021 року у добовому наряді, ОСОБА_4 28.10.2021 року повідомила йому про вимоги наказу ГУНП в Миколаївській області від 27.10.2021 року №1677 у ході розмови по телефону, а саме: зазначила вимоги керівництва щодо необхідності останньому прибути після вихідних днів, тобто з 01.11.2021 року, з зброєю та боєприпасами до сектору превенції ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області для несення служби по 27.11.2021 року, куди його направлено, відповідно наказу. 01.11.2021 року, приблизно о 09:40 год., в кабінеті ГКЗ РПСП ОП «Миколаїв» ГУНП в Миколаївській області, розташованого за адресою: вул. Декабристів, 5, капітан поліції ОСОБА_4 , в присутності старшого інспектора аналітичної групи РПСП ОП «Миколаїв» ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_5 , старшого інспектора-чергового чергової частини РПСП ОП «Миколаїв» ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_6 та інспектора взводу №2 РПСП ОП «Миколаїв» ГУНП в Миколаївській області старшого сержанта поліції ОСОБА_7 , довела особисто ОСОБА_1 вимоги керівництва щодо необхідності прибути йому 01.11.2021 року зі зброєю та боєприпасами, відповідно до наказу ГУНП в Миколаївській області від 27.10.2021 року №1677, для несення служби до сектору превенції ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області та нести службу по 27.11.2021 року у вказаному підрозділі поліції, а також, зачитала йому вимоги вищевказаного наказу ГУНП в Миколаївській області в частині, що його стосується. 10.11.2021 року до апарату ГУНП з ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшов лист про можливі порушення службової дисципліни заступником командира взводу №1 РПСП ОП «Миколаїв» ГУНП в Миколаївській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 щодо не виконання вимог керівництва про направлення його, відповідно до наказу ГУНП в Миколаївській області від 27.10.2021 року №1677, для несення служби до сектору превенції ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області та не прибуття його з 28.10.2021 року на роботу до вказаного відділення поліції. 17.11.2021 року ГУНП в Миколаївській області видано наказ №1357 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії». ОСОБА_1 відмовився надати будь-які пояснення, відомості щодо вищевказаних обставин події, що зафіксовано актом №688/43-2021 від 17.11.2021 року. У ході службового розслідування встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , ігноруючи вищезазначені вимоги керівництва, ч.1 ст.5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, не дотримуючись правил внутрішнього розпорядку дня поліцейських, затвердженого наказом ГУНП в Миколаївській області від 05.12.2017 року №1570, основних обов`язків поліцейського та п.2.12, п.2.24 посадових інструкцій, без поважних причин до сектору превенції ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області не прибув, на службі був відсутній та до роботи не приступив. Враховуючи відсутність на робочому місці позивача, керівництвом ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, складено відповідні акти: №21224/52-2021 від 01.11.2021 року; №21241/52-2021 від 02.11.2021 року; №21381/52-2021 від 03.11.2021 року; №21390/52-2021 від 04.11.2021 року; №21741/52-2021 від 09.11.2021 року; №21863/52-2021 від 10.11.2021 року. Вищевикладені обставини також підтверджуються наявними у матеріалах справи поясненнями: старшого інспектора з КЗ ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області молодшого лейтенанта поліції Саїдова O.P.; інспектора з КЗ ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області лейтенанта поліції Зайва О.О.; старшого інспектора чергового ЧЧ ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_8 ; старшого інспектора чергового ЧЧ ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області майора поліції Ігнатченко Д.О.; старшого інспектора чергового ЧЧ ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області майора поліції ОСОБА_9 ; старшого інспектора чергового ЧЧ ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області майора поліції ОСОБА_10 ; начальника СП ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області майора поліції ОСОБА_11 ; командира РПСП ОП «Миколаїв» ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_3 ; заступника командира РПСП ОП «Миколаїв» ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_12 ; старшого інспектора-чергового ЧЧ РПСГІ ОП «Миколаїв» ГУНП в Миколаївській області капітан поліції ОСОБА_13 ; старшого інспектора АГ РПСП ОП «Миколаїв» ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_5 ; інспектора ГКЗ РПСП ОП «Миколаїв» ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_4 16.12.2021 року начальник ГУНП в Миколаївській області затвердив висновок службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни працівником поліції РПСП ОП «Миколаїв» ГУНП в Миколаївській області, відповідно до якого відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування вважаються такими, шо підтвердились та за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог ч.3 ст.1, ч.1 та ч.2 ст.5, ч.5 ст.15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 ч.1 ст.18 Закон №580, п.2.12 та п.2.24 посадових інструкцій, Правил внутрішнього розпорядку дня поліцейських, затверджених наказом ГУНП в Миколаївській області від 05.12.2017 року №1570, невиконання вимог керівництва, не дотримання вимог п. І розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, п. 7 розділу Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 року №893, та призвело до не виконання вимог наказу ГУНП в Миколаївській області від 27.10.2021 року №1677, самоусунення від виконання службових обов`язків та відсутності на службі без поважних причин у робочі дні: 01.11.2021 року, 02.11.2021 року, 03.11.2021 року, 04.11.2021 року, 05.11.2021 року, 08.11.2021 року, 09.11.2021 року, 10.11.2021 року, 11.11.2021 року, 12.11.2021 року, 15.11.2021 року, 16.11.2021 року, 17.11.2021 року, 18.11.2021 року, 19.11.2021 року, 22.11.2021 року, 23.11.2021 року, 24.11.2021 року, 25.11.2021 року та 26.11.2021 року. Згідно вказаного висновку, враховуючи неналежне ставлення до служби та характер проступку, керуючись вимогами п.7 та 8 ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, заступника командира взводу №1 РПСП ОП «Миколаїв» ГУНП в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 визнано таким, що підлягає звільненню із служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закон №580. Також, вказаним висновком, робочі дні 01.11.2021 року, 02.11.2021 року, 03.11.2021 року, 04.11.2021 року, 05.11.2021 року, 08.11.2021 року, 09.11.2021 року, 10.11.2021 року, 11.11.2021 року, 12.11.2021 року, 15.11.2021 року, 16.11.2021 року, 17.11.2021 року, 18.11.2021 року, 19.11.2021 року, 22.11.2021 року, 23.11.2021 року, 24.11.2021 року, 25.11.2021 року та 26.11.2021 року визнано прогулами. Наказом ГУНП в Миколаївській області від 17.12.2021 року №1972 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника РПСП ОП «Миколаїв» до позивача, за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог ч.3 ст.1, ч.1 та ч.2 ст.5, ч.5 ст.15 Дисциплінарного статуту Національної поліції, п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону №580, п.2.12 та п.2.24 посадових інструкцій, Правил внутрішнього розпорядку для поліцейських, затверджених наказом ГУНП в Миколаївській області від 05.12.2017 року №1570, не виконання вимог керівництва, не дотримання вимог п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, п.7 розділу ІІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 року №893, що призвело до не виконання вимог наказу ГУНП в Миколаївській області від 27.10.2021 року №1677, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону №580. 20.12.2021 року позивач відмовився від ознайомлення з наказом ГУНП в Миколаївській області від 17.12.2021 року №1972 та отримання його копії. Наказом ГУНП в Миколаївській області від 29.12.2021 року №868 о/с позивача звільнено зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону №580 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). 17.01.2022 року, у зв`язку з наданням позивачем довідки про тимчасову непрацездатність, наказом ГУНП в Миколаївській області від 17.01.2022 року №41 о/с до наказу ГУНП в Миколаївській області від 29.12.2021 року №868 о/с внесено зміни в частині зміни дати звільнення, якою визначено 10.01.2022 року. Не погоджуючись з наказами про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільненням, позивач звернувся до суду з даним позовом. ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України від 02.07.2015 року №580-VIII «Про національну поліцію» (далі та раніше за текстом - Закон №580). Згідно з вимогами ч.1 ст.17 Закону №580, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Частиною 1 ст.18 Закону №580 встановлено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Згідно з вимогами ч.1 ст.19 Закону №580, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Частиною 2 ст.19 Закону №580 встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Сутність службової дисципліни й поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII (далі Дисциплінарний статут). Відповідно до вимог ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, мiжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України. Присяги поліцейського, наказів керівників. За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту). Згідно з вимогами ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Відповідно до вимог ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. У відповідності до вимог ст.14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Відповідно до вимог ч.3 ст.26 Дисциплінарного статуту службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено ст.19 Дисциплінарного статуту. Так, згідно з вимогами ч.1 3 ст.19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Відповідно до вимог ч.7 ст.19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Повноваження голови та членів дисциплінарної комісії визначаються ст.15 Дисциплінарного статуту та Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893. Відповідно до вимог п.1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 року №893 (далі Порядок), службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до вимог п.1 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. При цьому, згідно з вимогами п.4 розділу V Порядку, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Згідно з вимогами п.п.7 8 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. За рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб. Відповідно до вимог п.1 2 розділу VІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. У відповідності до вимог п.1 розділу VІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Аналiз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України Кабінету Міністр України, наказів, інших нормативно-правових i актів та Присяги. Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення. ОБГРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН Колегією суддів встановлено, що у зв`язку із службовою необхідністю, начальником ГУНП в Миколаївській області 27.10.2021 року видано наказ №1677 «Про направлення працівників поліції», відповідно до якого позивача на період з 28.10.2021 року по 27.11.2021 року направлено для несення служби до сектору превенції ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, який знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. 12-та Поздовжня 42-А, з закріпленою за ним зброєю пістолетом ПМ № НОМЕР_1 та двома магазинами з 16 набоями. Пунктом 2 вищевказаного наказу зобов`язано начальника ВГІ №2 Миколаївського РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_2 розробити функціональні обов`язки на ОСОБА_1 , забезпечити щоденний контроль за його діяльністю та надати оцінку її результатам, про що доповідати керівництву УПД ГУНП в Миколаївській області. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення службового розслідування став лист від 10.11.2021 року про можливі порушення службової дисципліни заступником командира взводу №1 РПСП ОП «Миколаїв» ГУНП в Миколаївській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 щодо не виконання вимог керівництва про направлення його, відповідно до наказу ГУНП в Миколаївській області від 27.10.2021 року №1677, для несення служби до сектору превенції ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області та не прибуття його з 28.10.2021 року на роботу до вказаного відділення поліції. Відповідно до висновку службового розслідування, позивачем вимоги керівництва не виконав, самоусунувся від виконання службових обов`язків та був відсутності на службі без поважних причин у робочі дні: 01.11.2021 року, 02.11.2021 року, 03.11.2021 року, 04.11.2021 року, 05.11.2021 року, 08.11.2021 року, 09.11.2021 року, 10.11.2021 року, 11.11.2021 року, 12.11.2021 року, 15.11.2021 року, 16.11.2021 року, 17.11.2021 року, 18.11.2021 року, 19.11.2021 року, 22.11.2021 року, 23.11.2021 року, 24.11.2021 року, 25.11.2021 року та 26.11.2021 року. Зазначені дні визнано прогулами. Як зазначив позивач під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, наказ від 27.10.2021 року №1677 ним не виконано, у зв`язку з тим, що про його існування йому не було відомо, із вказаним наказом його ніхто не ознайомлював, вперше він ознайомився лише отримавши його копію, додану до відзиву на адміністративний позов від 18.02.2022 року, суть наказу до нього не доведено ні у письмовому, ні в усному вигляді. Спростовуючи вказані доводи позивача, сторона відповідача зазначає, що з метою забезпечення виконання наказу від 27.10.2021 року №1677 командир РПСП ОП «Миколаїв» ГУНП в Миколаївській області капітан поліції ОСОБА_3 надав вказівку інспектору ГКЗ РПСП ОП «Миколаїв» ГУНП в Миколаївській області капітану поліції ОСОБА_4 своєчасно ознайомити з ним ОСОБА_1 . Так, 28.10.2021 року у зв`язку з тим, що позивач у цей день перебував поза службою (вихідні дні після несення служби з 08:00 год. 27.10.2021 року у добовому наряді), ОСОБА_4 повідомила йому вимоги наказу ГУНП від 27.10.2021 року №1677 у ході розмови з ним по телефону, а саме: зазначила вимоги керівництва щодо необхідності останньому прибути після вихідних днів, тобто з 01.11.2021 року, зі зброєю та боєприпасами до сектору превенції ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області для несення служби по 27.11.2021 року, куди його направлено відповідно до наказу. Після чого, 28.10.2021 року ОСОБА_1 зателефонував командиру РПСП ОП «Миколаїв» ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 та запитав стосовно вказаного наказу, на що останній в усній формі наказав ОСОБА_1 прибути 01.11.2021 року зі зброєю та боєприпасами, відповідно до наказу від 27.10.2021 року №1677, для несення служби до сектору превенції ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області та нести службу по 27.11.2021 року у вказаному підрозділі поліції. Крім того, вимоги керівництва щодо необхідності прибути ОСОБА_1 01.11.2021 року зі зброєю та боєприпасами, відповідно до наказу від 27.10.2021 року №1677, для несення служби до сектору превенції ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області та нести службу по 27.11.2021 року у вказаному підрозділі поліції останньому були доведені у ході розмови з ним по телефону 28.10.2021 року, 29.10.2021 року та 01.11.2021 року начальником сектору превенції ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області майором поліції ОСОБА_11 , старшим інспектором з кадрового забезпечення ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_14 , інспектором ГКЗ РПСП ОП «Миколаїв» ГУНП в Миколаївській області капітаном поліції ОСОБА_4 та інспектором взводу №2 РПСП ОП «Миколаїв» ГУНП капітаном поліції ОСОБА_15 , кожним окремо. Разом з тим, 01.11.2021 року, приблизно о 09:40 год., у кабінеті ГКЗ РПСП ОП «Миколаїв» ГУНП в Миколаївській області, розташованого за адресою: вул. Декабристів, 5, капітан поліції ОСОБА_4 , у присутності старшого інспектора аналітичної групи РПСП ОП «Миколаїв» ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_5 , старшого інспектора-чергового чергової частини РПСП ОП «Миколаїв» ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_6 та інспектора взводу №2 РПСП ОП «Миколаїв» ГУНП в Миколаївській області старшого сержанта поліції ОСОБА_7 , довела особисто ОСОБА_1 вимоги керівництва щодо необхідності прибути йому 01.11.2021 року зі зброєю та боєприпасами, відповідно до наказу від 27.10.2021 року №1677, для несення служби до сектору превенції ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області та нести службу по 27.11.2021 року у вказаному підрозділі поліції, а також, зачитала йому вимоги вищевказаного наказу ГУНП в Миколаївській області у частині, що його стосується. Крім того, 02.11.2021 року заступник командира РПСП ОП «Миколаїв» ГУНП в Миколаївській області капітан поліції ОСОБА_12 , у ході зустрічі з ОСОБА_1 , наголосив йому про необхідність виконати вищезазначені вимоги керівництва та прибути на роботу до визначеного місця несення служби, а саме, до сектору превенції ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області. 03.11.2021 року старший інспектор-черговий ЧЧ РПСП ОП «Миколаїв» ГУНП в Миколаївській області капітан поліції ОСОБА_13 , з метою забезпечення виконання вищезазначеного наказу ГУНП в Миколаївській області, особисто повідомив ОСОБА_1 про те, що у зв`язку з направленням його зі зброєю та боєприпасами до іншого місця несення служби, останньому необхідно отримати облікову картку для відкомандированих, а також посвідчення до зброї, в яких йому було запропоновано розписатися та отримати ці документи, але позивач відмовився від проведення вказаних дій. Колегія суддів зазначає, що позивач був відсутній на робочому місці та це виявлено керівництвом ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, про що доповідалося начальникові ГУНП в Миколаївській області, та складено відповідні акти: №21224/52-2021 від 01.11.2021 року, №21241/52-2021 від 02.11.2021 року, №21381/52-2021 від 03.11.2021 року, №21390/52-2021 від 04.11.2021 року, №21741/52-2021 від 09.11.2021 року, №21863/52-2021 від 10.11.2021 року. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах службового розслідування містяться письмові докази стосовно того, що суть наказу від 27.10.2021 року №1677 усно було доведено до відома позивача. Отже, на думку суду першої інстанції, з якою погоджується суд апеляційної інстанції, посилання позивача на неознайомлення з наказом ГУНП в Миколаївській області від 27.10.2021 року №1677 є безпідставними. Також, колегія суддів зауважує, що вказаний наказ №1677 від 27.10.2021 року позивачем не оскаржений та на час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, є чиннім. Відповідно до вимог ч.3 ст.4 Дисциплінарного статуту, наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку. Аналізуючи вимоги ст.4 Дисциплінарного статуту, колегія суддів зазначає, що наказ необов`язково має бути відданий у письмовій формі, також допускається форма його віддання усно з використанням технічних засобів зв`язку, а повідомлення, на які посилається відповідач, є зрозумілими та не потребують подвійного тлумачення. Отже, з урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що працівники поліції мають спеціальний статус, і приймаючи присягу працівника поліції позивач взяв на себе підвищені вимоги, які пред`являються до працівників поліції при проходженні служби і яких вони повинні дотримуватися, де за порушення вимог Закону №580 передбачена дисциплінарна відповідальність згідно Дисциплінарного статуту. Згідно з вимогами ч.1 та 2 ст.21 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. До суду апеляційної інстанції позивачем надано письмові пояснення ОСОБА_16 , з яких вбачається, що він разом з позивачем на протязі 2014-2021 років спільно несли службу патрульної служби поліції особливого призначення «Миколаїв». В період з 16.09.2021 року по 15.11.2021 року ОСОБА_16 ніс службу в зоні ООС, майже кожного дня спілкувався з заступником командира взводу №1 роти патрульної служби поліції особливого призначення «Миколаїв» ОСОБА_1 , який йому розповідав, що на службі в Миколаєві у останнього є проблеми по службі у зв`язку з негативним ставленням до нього керівника ОСОБА_3 , що ОСОБА_1 кожного дня ходить на робоче місце в підрозділ, а для нього створюють умови за яких неможливо нормально нести службу. Також в ціх поясненнях ОСОБА_16 зазначає, що повернувшись з зони ООС 16.11.2021 року прибув до патрульної служби поліції особливого призначення «Миколаїв» вул. Колгозпна 14, особисто бачив на робочому місці впродовж листопада та грудня 2021 року заступника командира взводу №1 роти патрульної служби поліції особливого призначення «Миколаїв» ОСОБА_1 на своєму робочому місці, а саме в пункті постійної дислокації м. Миколаїв, вул. Колгозпна

14. З цього можна зробити висновок на підтвердження висновків службового розслідування про невиконання наказу та неявку позивача до нового пункту дислокації (м. Миколаїв, вул. 12-та Поздовжня, 42-а). Решта доводів, які зазначає позивач у заявах по суті справи, не доводять поважність причин невиконання позивачем наказу ГУНП в Миколаївській області від 27.10.2021 року №1677 та об`єктивну неможливість його виконання. Колегія суддів зауважує, що поліцейському не надано повноважень самостійного, вільного визначення ним місця несення служби, зміну підрозділу, самостійного усунення поліцейським від виконання обов`язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу прямого керівника. Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач правомірно обрав позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції. Колегія суддів вважає, що відповідач довів обґрунтованість прийняття спірних наказів та обраного виду дисциплінарного стягнення вчиненому позивачем порушенню, а тому оскаржувані накази не підлягають скасуванню. Вимоги позивача щодо поновлення його на посаді в поліції та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення недотриманої виплати грошового забезпечення та стягнення витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від перших вимог, у задоволенні яких суд відмовив у повному обсязі. Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до вимог ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Суддя-доповідач О.В. Джабурія Судді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька