Постанова 4851 № 520/7268/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2026 р.Справа № 520/7268/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Чалого І.С., Суддів: Семененко М.О. , Подобайло З.Г. , за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Ніколаєва О.В.) від 12.02.2026 року (повний текст складено 12.02.26 року) по справі № 520/7268/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив: визнати протиправним та скасувати наказ від 15.02.2024 № 26 начальника поліції особливого призначення Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України ІНФОРМАЦІЯ_1 Національної поліції України у частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції; визнати протиправним та скасувати наказ від 23.02.2024 № 182 о/с начальника поліції особливого призначення Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України ІНФОРМАЦІЯ_1 Національної поліції України у частині звільнення позивача зі служби в поліції; зобов`язати відповідача поновити позивача на службу в поліцію на посаді інспектора взводу № 3 роти № 3 батальйону № 1 полку УПОП № 3 ДПОП ОШБ Лють; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 23.02.2023 до дня поновлення на посаді. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувані накази є незаконними та такими, що підлягають скасуванню. Наголошує, що підстави для застосування до нього найсуворішого дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби у поліції були відсутні. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2026 року по справі № 520/7268/24 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ від 15.02.2024 № 26 начальника поліції особливого призначення Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України ІНФОРМАЦІЯ_1 Національної поліції України у частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасувати наказ від 23.02.2024 № 182 о/с начальника поліції особливого призначення Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України ІНФОРМАЦІЯ_1 Національної поліції України у частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції. Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліцію на посаді інспектора взводу № 3 роти № 3 батальйону № 1 полку УПОП № 3 ДПОП ОШБ Лють з 23.02.2024. Стягнуто з Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на користь ОСОБА_1 середньомісячне забезпечення/заробіток/ за час вимушеного прогулу за період з 23.02.2024 по 02.02.2026 у сумі 166765,05 грн (сто дев`яносто тисяч дев`ятсот вісімдесят шість гривень 00 копійок). Рішення суду у частині поновлення на посаді (роботі) допущено до негайного виконання. У задоволені решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що оскільки позивач вчинив грубе порушення службової дисципліни, не виходив на службу без будь-яких поважних причин та без дозвільних документів, звільнення його з органів поліції є правомірним. Позивач також не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині в частині стягнення з Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на користь ОСОБА_1 середньомісячне забезпечення/заробіток/ за час вимушеного прогулу за період з 23.02.2024 по 02.02.2026 у сумі 166765,05 грн та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким стягнути з Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) середньомісячне забезпечення/заробіток/ за час вимушеного прогулу за період з 23.02.2024 по 12.02.2026 в сумі 247742,81 грн (двісті сорок сім тисяч сімсот сорок дві гривні) 81 коп. В обгрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що за разрахунками позивача на користь його підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 247742,81 грн. (343,64 грн * 721 дні). Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просив апеляційну скаргу Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року по справі № 520/7268/24 залишити без задоволення. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просив апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Голубува Сергія Геннадійовича - залишити без задоволення Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. В судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечував, а також підтримав доводи апеляційної скарги позивача та просив її задовольнити. Представник відповідача підтримав доводи поданої ним апеляційної скарги, просив її задовольнити, а проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечував. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційних скарг та відзиви на них, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що наказом Національної поліції України від 10.02.2023 № 163 о/с (по особовому складу), з 17.02.2023 лейтенанта поліції ОСОБА_1 (спеціальний жетон 0149587), призначено на посаду інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону управління поліції особливого призначення № 3 (штурмовий батальйон ІНФОРМАЦІЯ_2 ) Департаменту поліції особливого призначення ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наказом УПОП № 3 ДПОП ОШБ ІНФОРМАЦІЯ_1 № 95 від 07.02.2024 Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків ініційовано проведення службового розслідування щодо обставин можливого порушення службової дисципліни працівником УПОП № 3 ДПОП ОШБ Лють лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Підставою службового розслідування слугував рапорт № 1678/59/14-2024 заступниці начальника взводу кадрового забезпечення УПОП № 3 ДПОП ОШБ Лють від 07.02.2024 про те, що під час перевірки особового складу, який перебуває на лікарняних виявлена відсутність на службі без поважних причин інспектора взводу № 3 роти № 3 батальйону № 1 полку УПОП № 3 ДПОП ОШБ Лють лейтенанта поліції ОСОБА_1 з 11.11.2023 по 06.02.2024, про що були складені відповідні акти. Позивач вказує на неналежне проведення службового розслідування відносно нього та порушення вимог чинного законодавства, що стало наслідком звільнення зі служби в поліції останнього. Інформації щодо обставин можливого порушення службової дисципліни інспектором взводу № 3 роти № 3 батальйону № 1 полку УПОП № 3 ДПОП ОШБ Лють лейтенантом поліції ОСОБА_1 , а саме відсутності останнього з 11.11.2023 по 26.12.2024 на службі, якій надавалась оцінка під час проведення службового розслідування в грудні 2023 року, вдруге стала підставою для призначення службового розслідування та досліджувалась дисциплінарною комісією в лютому 2024 року. Так, т.в.о. начальника УПОП № 3 ДПОП ОШБ Лють ОСОБА_2 08.02.2024 затверджено висновок службового розслідування, проведеного з метою усебічної та об`єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни працівниками інспектором взводу № 3 роти № 3 батальйону № 1 полку УПОП №3 ДПОП ОШБ Лють лейтенантом поліції ОСОБА_1 , за результатом чого застосовано дисциплінарні стягнення у вигляді звільнення. Позивач наголошує, що у грудні 2023 року відносно нього проводилося службове розслідування щодо ймовірної відсутності на службі позивача з 11.11.2023 по 26.12.2024 за результатами проведення якого був складений та 26.12.2023 затверджений висновок, згідно якого 05.01.2024 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зі служби в поліції. Наказом № 3 від 05.01.2024 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення. В подальшому, наказ № 3 від 05.01.2024 скасовано іншим наказом, з яким позивача, на його думку, не ознайомлено. Після скасування наказу про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення як незаконно прийнятого, відповідач повторно 07.02.2024 призначив службове розслідування з тих самих підстав та обставин, яким уже надавалась оцінка. Наказом УПОП № 3 ДПОП ОШБ Лють № 95 від 07.02.2024 Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків ініційовано проведення службового розслідування щодо обставин можливого порушення службової дисципліни позивачем. На підставі висновку службового розслідування, наказом ДПОП ОШБ Лють від 15.02.2024 № 26 за порушення службової дисципліни, вимог пунктів 1, 6 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України Про Національну поліцію, пункту 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, підпунктів 2, 4, 5, 8, 13, 20 пункту 3 розділу II посадової інструкції інспектора взводу № 3 роти № 3 штурмового батальйону № 1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) полку УПОП № 3 ДПОП ОШБ Лють, затвердженої 15.05.2023 та Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників Департаменту поліції особливого призначення Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України Лють, затвердженого наказом Департаменту поліції особливого призначення Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28 липня 2023 року № 346 Про затвердження внутрішнього розпорядку для поліцейських, державних службовців та працівників ДПОП ОШБ Лють, що виразилось у безпідставній відсутність на службі з 11.11.2023 до 06.02.2024, до інспектора взводу № 3 роти № 3 штурмового батальйону № 1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України ІНФОРМАЦІЯ_1 лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Наказом Департаменту поліції особливого призначення Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.02.2024 № 182 о/с (по особовому складу) лейтенанта поліції ОСОБА_1 (спеціальний жетон 0149587) інспектора взводу № 3 роти № 3 штурмового батальйону № 1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) полку управління поліції особливого призначення № 3 ДПОП ОШБ ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України Про Національну поліцію у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з 23.02.2024. Вважаючи вказані накази протиправними, позивач звернувся до суду першої інстанції із вказаними вище позовними вимогами. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що в порушення вимог чинного законодавства, відповідач не розпочав нове службове розслідування за фактом вчинення іншого дисциплінарного проступку, а саме невиходу без поважних причин на службу позивача у період з 11.11.2023 по 06.02.2024. В матеріалах справи відсутні з цього приводу заяви, рапорти, доповідні записки та інші докази які надавали підстави досліджувати дії позивача у цей період. При цьому, в порушення Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування у позивача не відбирались пояснення, стосовно відсутності його на службі в зазначений період. Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII. Статтею 3 Закону № 580-VIII встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про Національну поліцію" завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Згідно зі ст. 12 Закону України "Про Національну поліцію" поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Стаття 18 Закону № 580-VІІІ встановлює основні обов`язки поліцейського. Відповідно по пунктів 1 та 2 частини першої цієї статті, поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Згідно з частиною 1, 2 статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень регламентовано Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Згідно з ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України. Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Відповідно до ч. 3 ст. 11 Дисциплінарного статуту поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції. Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Пунктом 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Судовим розглядом встановлено, що позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII за вчинення дисциплінарного проступку. Відповідно до наказу від 15.02.2024 № 26 начальника поліції особливого призначення Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України ІНФОРМАЦІЯ_1 Національної поліції України, на підставі висновку службового розслідування, призначеного наказом УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 07.02.2024 № 95, керуючись нормами статей 4, 11, 12, 13, 19, 20, 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII і Переліком посад керівників Національної поліції України та їх повноважень щодо застосування заохочень і дисциплінарних стягнень, затвердженим наказом Національної поліції України від 04 жовтня 2018 року № 929, за порушення службової дисципліни, вимог пунктів 1, б частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 4, частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, підпунктів 2, 4, 5, 8, 13, 20 пункту 3 розділу II Посадової інструкції інспектора взводу № 3 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », затвердженого наказом Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 28 липня 2023 року № 345, що виразилося в безпідставній відсутності на службі з 11.11.2023 по 06.02.2024, застосовано до інспектора взводу № 3 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_4 штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0149587) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. Згідно з наказом від 23.02.2024 № 182 о/с начальника поліції особливого призначення Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України ІНФОРМАЦІЯ_1 Національної поліції України, відповідно до пункту 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0149587), інспектора взводу № 3 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 », із 23 лютого 2024 року. Підстава: наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 15 лютого 2024 року №

26. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, яким визначена процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування. Відповідно до п. 1, 2 розд. ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до вимог п. 4 розд. V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: - наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; - наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; - ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; - обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; - відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; - вид і розмір заподіяної шкоди; - причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Відповідно п. 2 розд. VІ Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. Вимоги до змісту висновку службового розслідування визначені пунктом 4 розділу VI Порядку №893, що узгоджуються з положеннями статей 15, 19 Дисциплінарного статуту. Пунктом 9 розділу VI Порядку № 893 передбачено, що висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника. Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією. Пунктами 1, 3, 4 розділу VІI Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Виконання таких дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь та звільнення зі служби в поліції, шляхом видання наказів по особовому складу покладається на підрозділи кадрового забезпечення (служби персоналу) територіальних органів поліції, установ та закладів поліції, а також ЗВО. Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Згідно з пунктами 1, 3, 4, 6, 7, 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їх повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватись правил внутрішнього розпорядку. Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Крім того, стаття 12 Дисциплінарного статуту дає визначення дисциплінарного проступку, з якого вбачається, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Отже, до кола формальних ознак дисциплінарного проступку поліцейського належать: 1) недотримання вимог чинних нормативно-правових актів; 2) недотримання Присяги поліцейського; 3) невиконання наказів керівників; 4) неналежний рівень знань положень нормативно-правових актів та змісту власних функціональних обов`язків за посадою; 5) не виявлення поваги до прав, честі і гідності людини, не утримання від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 6) ненадання допомоги та не запобігання вчиненню правопорушень; 7) не вжиття заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського із одночасним інформуванням про це безпосереднього керівника; 8) не утримання від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки; 9) не утримання від дій, що підривають авторитет Національної поліції України; 10) недотримання правил внутрішнього розпорядку; 11) невиконання заходів безпеки у службовій діяльності; 12) незабезпечення належного рівня власної професійної підготовки (кваліфікації); 13) неналежне ставлення до збереження службового майна, незабезпечення належного стану зброї та спеціальних засобів; 14) не виявлення поваги до честі і гідності інших поліцейських і працівників поліції, не надання допомоги іншим поліцейським, не стримування інших поліцейських від вчинення правопорушень; 15) не дотримання правил носіння однострою та знаків розрізнення; 15) не сприяння керівникові в організації дотримання службової дисципліни, не інформування керівника про будь-які порушення службової дисципліни; 16) перебування на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції (ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту). Частиною 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень визначених ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Види дисциплінарних стягнень перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини. Найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни є звільнення зі служби в поліції, як крайній захід дисциплінарного впливу. Відповідне службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Отже, у разі вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, перед накладенням дисциплінарного стягнення, з метою з`ясування всіх обставин вчинення такого проступку, наявності вини, керівник призначає службове розслідування, про що видає наказ. Результатами службового розслідування має бути встановлено: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій. Судовим розглядом встановлено, що підставою службового розслідування слугував рапорт № 1678/59/14-2024 заступниці начальника взводу кадрового забезпечення УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 07.02.2024 про те, що під час перевірки особового складу, який перебуває на лікарняних виявлена відсутність на службі без поважних причин інспектора взводу № 3 роти № 3 батальйону № 1 полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» лейтенанта поліції Вдошкіна Р.В. з 11.11.2023 по 06.02.2024, про що були складені відповідні акти. Відповідно до Висновку від 08.02.2024 про результати проведення службового розслідування за фактом відсутності на службі інспектора взводу № 3 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » лейтенанта поліції ОСОБА_1 , встановлено, що з 11.11.2023 до теперішнього часу ОСОБА_1 не з`явився за місцем несення служби, про що комісією у складі працівників УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» були складені акти про відсутність на службі. Опитана під час службового розслідування ОСОБА_3 пояснила, що до її обов`язків відноситься організація та контроль за систематизацією та перевіркою інформації відносно працівників УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють», які перебували та перебувають на лікарняних. З 27.09.2023 до 10.11.2023 ОСОБА_1 перебував на лікарняному, з 11.11.2023 до теперішнього часу ОСОБА_1 відсутній на службі без поважних причин, будь-яких документів, щодо законності своєї відсутності на службі не надавав. У ході проведення службового розслідування було направлено запит до ДУ «ТМО МВС України по Харківській області» (№ 1680/59/14-2024 від 07.02.2024) щодо отримання інформації про наявність або відсутність медичних висновків про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 в період з 11.11.2023 до теперішнього часу. Наразі відповідь з ДУ «ТМО МВС України по Харківській області» не надійшла. Під час проведення службового розслідування було направлено запит до адміністрації комунального некомерційного підприємства Мереф`янської міської ради «Мереф`янська центральна районна лікарня» (№ 1679/59/14-2024 від 07.02.2024) щодо отримання інформації про наявність або відсутність медичних висновків про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 в період з 11.11.2023 до теперішнього часу. Станом на сьогодні відповіді з адміністрації комунального некомерційного підприємства Мереф`янської міської ради «Мереф`янська центральна районна лікарня» не надійшла. Також 07.02.2024 було направлено запит (вих. 1681/59/14-2024) до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку (далі -УФЗБО) ДПОП «ОШБ «Лють» щодо можливого перебування ОСОБА_1 на лікарняному в період з 11.11.2023 до теперішнього часу. У відповіді на запит УФЗБО ДПОП «ОШБ «Лють» в інспектора взводу № 3 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» ОСОБА_1 в період з 11.11.2023 по теперішній час не було відкрито лікарняних листів непрацездатності. Оскільки в УФЗБО ДПОП «ОШБ «Лють» відсутні відомості про тимчасову непрацездатність у дні відсутності на службі ОСОБА_1 з 11.11.2023 до теперішнього часу, за висновком службового розслідування ОСОБА_1 безпідставно був відсутній на службі з 11.11.2023 до теперішнього часу. 07.02.2024 відповідно до частини 1 статті 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ ОСОБА_1 було запропоновано надати пояснення коли він з`явився до відділу моніторингу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють», але згідно з положеннями ст. 63 Конституції України відмовився давати пояснення стосовно фактів своєї відсутності на службі. Проаналізувавши зібрані під час службового розслідування матеріали в їх сукупності, комісією зроблений висновок, що інспектор взводу № 3 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» лейтенант поліції ОСОБА_1 (без поважних причин) був відсутній на службі в період з 11.11.2023 до 06.02.2024, чим порушив службову дисципліну та вчинив дисциплінарний проступок. Також у висновку службового розслідування вказано, що у діях ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог пунктів 1, 6 частини першої статті 18, частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337- VІІІ, підпунктів 2, 4, 5, 8, 13, 20 пункту 3 розділу II посадової інструкції інспектора взводу № 3 роги № 3 штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють», затвердженої 15.05.2023 та Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Люгь», затвердженого наказом т. в. о. начальника Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 28 липня 2023 року № 346 «Про затвердження внутрішнього розпорядку для поліцейських, державних службовців та працівників ДПОП «ОШБ «Лють». Вчинені ОСОБА_1 дії свідчать про відсутність у нього високої свідомості, недотримання законодавства та призводить до приниження авторитету поліції. Такі дії не можна вважати гідними посади поліцейського та його особисті дані не можна вважати такими, що сприяють посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, оскільки поліцейські власним прикладом та поведінкою зобов`язані зміцнювати авторитет закону серед громадян та неухильно його дотримуватись. Обставини, які пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , передбачені частиною четвертою статті 19 Дисциплінарного статуту, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337- VІІІ, відсутні. Обставини, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , передбачені частиною шостою статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337- VІІІ, відсутні. Причинами й умовами, що сприяли скоєнню зазначеного дисциплінарного проступку, стали особиста недисциплінованість ОСОБА_1 , нехтування ним вимог чинного законодавства України, наказів Національної поліції та Міністерства внутрішніх справ України. При цьому, з матеріалів справи також встановлено, що у грудні 2023 року відносно позивача вже проводилося службове розслідування щодо ймовірної відсутності на службі з 11.11.2023 року по 26.12.2024 року і за результатами проведення цього службового розслідування був складений та 26.12.2023 затверджений висновок, згідно якого 05.01.2024 року застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зі служби в поліції. Наказом ДПОП «ОШБ «Лють» № 3 від 05.01.2024 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення. Разом з тим, судовим розглядом встановлено, що наказ ДПОП «ОШБ «Лють» № 3 від 05.01.2024 не було реалізовано, оскільки згідно з ч. 3 ст. 22 Дисциплінарного статуту, наказ по особовому складу про виконання (реалізацію) дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади не видавався. Надалі, наказом УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» № 95 від 07.02.2024 було призначено нове службове розслідування, предметом якого було з`ясування обставин відсутності на службі ОСОБА_1 як після 26.12.2024, а також включало в себе і період попередньої безпідставної відсутності на службі, тобто з 11.11.2024. У зв`язку з цим твердження позивача, що обставини, які були предметом службових розслідувань, які проводилися у грудні 2023 та у лютому 2024 стосуються одних і тих же обставин є помилковими, оскільки нове службове розслідування призначене наказом УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» № 95 від 07.02.2024 року призначене саме у зв`язку з невиходом позивача на службу після 26.12.2024. Крім того, суд зазначає, що ані Дисциплінарний статут, ані Порядок № 893 не містять такого визначення, як «повторне службове розслідування». При цьому, службове розслідування, яке було призначене наказом УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» № 95 від 07.02.2024 року охоплювало не той самий період, який був предметом службової перевірки у грудні 2023 року, а більший період відсутності на службі позивача. Щодо доводів про те, що днем виявлення відповідачем дисциплінарного проступку, вчиненого ОСОБА_1 , який полягав у відсутності позивача на службі з 11.11.2023 року є день затвердження висновку службового розслідування, яке проводилося у грудні 2023 року, колегія суддів вважає такі помилковими, оскільки висновок службового розслідування № 1739/59/14-2024, призначеного наказом УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» № 95 від 07.02.2024 року, було затверджено 08.02.2024 , а тому строки застосування дисциплінарного стягнення, відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 21 Дисциплінарного статуту не пропущені. Що стосується висновків суду першої інстанції про те, що в порушення Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування у позивача не відбирались пояснення, стосовно відсутності його на службі в зазначений період, колегія суддів зазначає, що стаття 18 Дисциплінарного статуту НПУ, дає право поліцейському: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою. Судовим розглядом встановлено, що під час проведення службового розслідування ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Конституції України відмовився від надання будь-яких письмових пояснень, тобто не скористався правом, наданим йому відповідно до ст. 18 Дисциплінарного статуту, про що свідчить його підпис на аркуші 19 матеріалів службового розслідування. Отже, відповідачем забезпечено позивачу реалізацію його права на надання пояснень. Вирішуючи спірні правовідносини, колегія суддів зазначає, що крім встановлення самого факту відсутності поліцейського на службі більше трьох годин протягом робочого дня (безперервно чи загалом), істотною обставиною для вирішення питання про законність звільнення поліцейського за прогул є з`ясування поважності причини його відсутності. Вичерпного переліку поважних причин відсутності на службі у законодавстві, що регулює порядок несення служби поліцейськими, не існує, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі надається, виходячи з конкретних обставин. Основним критерієм віднесення причин відсутності поліцейського на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника поліції обставин, які виключають його вину. Відповідно до сталої судової практики причину відсутності поліцейського на роботі можна вважати поважною, якщо прибуттю до місця несення служби перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунуті самим працівником поліції, зокрема, стихійні явища, техногенні аварії, відсутність за станом здоров`я тощо, або ж відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника. За обставинами цієї справи, під час проведення службового розслідування встановлено відсутність ОСОБА_1 на службі в період з 11.11.2023 по 06.02.2024, що підтверджується відповідними актами пояснення працівників поліції, що зазначено у висновку службового розслідування. Колегія суддів зазначає, що причину відсутності поліцейського на роботі можна вважати поважною, якщо прибуттю до місця несення служби перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунуті самим працівником поліції, зокрема, стихійні явища, техногенні аварії, відсутність за станом здоров`я, або ж відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника. Водночас, позивачем жодними належними та допустимими доказами не підтверджено обставин щодо поважності причин відсутності на службі протягом всього цього періоду. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що позивач не надав відповідних доказів на спростування висновків відповідача про наявність в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, зокрема, наявності поважних причин відсутності на робочому місці, повідомлення колег та керівництва у встановленому законом порядку про існування обставин, які перешкоджають бути присутніми на службі, а тому, аналізуючи матеріали службового розслідування, суд вважає, що інформація за фактом порушень службової дисципліни позивачем, знайшла своє підтвердження, а доводи на їх спростування є безпідставними. Судом першої інстанції не було враховано наведених вище обставин, що призвело до неправильного вирішення справи. З урахуванням наведених вище обставин колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у задоволені позовних, а тому апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню. Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, оцінка доводам апеляційної скарги позивача, які стосуються обчислення суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, не надається та апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення. Згідно з ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку. Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають. Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору. Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2026 року по справі № 520/7268/24 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 25.05.2026 року