Постанова 4851 № 520/34105/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2026 р. Справа № 520/34105/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Семененко М.О., Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРВОНИЙ ПАРТИЗАН" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2026, головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., м. Харків, у справі № 520/34105/23 за позовом Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРВОНИЙ ПАРТИЗАН" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧЕРВОНИЙ ПАРТИЗАН" (далі позивач, СТОВ "ЧЕРВОНИЙ ПАРТИЗАН"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 08.08.2023 №0241600411. В обґрунтування позову зазначив, що для СТОВ "ЧЕРВОНИЙ ПАРТИЗАН", як платника податків, виникла об`єктивна неможливість здійснювати дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних через припинення надання послуг мобільних операторів, в тому числі мережу Інтернет, відключення електроенергії на території Шевченківської селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області, до якої відноситься село Великі Хутори, а також в зв`язку з тим, що складання потребує значного часу, використання документації, комп`ютерного обладнання. У період тимчасової окупації з 24.02.2022 по 10.09.2022, а фактично і ще декілька місяців після деокупації, на території Шевченківської селищної територіальної громади органи державної влади та місцевого самоврядування не здійснювали своїх повноважень, не працювали державні реєстри, не працювали поштові установи, був відсутній мобільний та стаціонарний телефонний зв`язок, Інтернет, був відсутній проїзд з тимчасово окупованої території під загрозою застосування зброї з боку військових формувань окупантів, здійснити своєчасну реєстрацію податкових накладних підприємство не могло з незалежних від нього обставин, на які воно не могло вплинути. До того ж Торгово-промислова палати України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 на підставі статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР (далі - Закон №671/97-ВР), Статуту ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Зауважив, що згідно з чинним у період карантину та воєнного стану податковим законодавством у період з 01.03.2020 до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних були зупинені, що виключає нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних. Також позивач зазначив, що саме протиправність дії/бездіяльності є обов`язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням. Відсутність вини платника податку, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням. З огляду на викладене вважає податкове повідомлення-рішення від 08.08.2023 №0241600411 незаконним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Представником відповідача надіслано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечував та зазначив, що за результатами перевірки встановлено, що СТОВ "ЧЕРВОНИЙ ПАРТИЗАН" порушено пункт 201.10. статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) - здійснена несвоєчасна реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або розрахунків коригування при виникненні податкових зобов`язань за лютий, жовтень 2022 року, березень 2023 року, чим порушено вимоги пункту 201.10 статті 201 ПК України. На підставі складеного акту ГУ ДПС у Харківській області винесено ППР від 08.08.2023 №0241600411, яким до позивача за порушення вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України застосовано штрафну (фінансову) санкцію відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Кодексу на загальну суму 635 038,12 грн. Вказав, що підприємством СТОВ "ЧЕРВОНИЙ ПАРТИЗАН" не враховано той факт, що до платників податків, які на дату 06.09.2022 та після цієї дати виконували податкові обов`язки, але у зв`язку із військовою агресією рф втратили можливість їх виконувати, застосовуються такі правила: платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які виконували податкові обов`язки, але у зв`язку із військовою агресією рф втратили можливість виконувати податкові обов`язки, вживають заходи, щодо подання заяви та відповідних документів, у термін протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення можливостей платника податків подати до контролюючого органу заяву та документи, інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків. На момент складання акта камеральної перевірки від СТОВ "ЧЕРВОНИЙ ПАРТИЗАН" на адресу органів ДПС, заява про неможливість виконання податкового обов`язку, відповідно до вимог Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, затвердженого Наказом міністерства фінансів України 29.07.2022 №225 (далі - Порядок №225), не надходила. Позивачем надано відповідь на відзив, в якій представник позивача вказав, що відповідач, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, діяв з порушенням презумпції правомірності рішення платника податків, встановленої в підпункті 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 та пункті 56.21 статті 56 ПК України, який повинен був бути застосований, у зв`язку з наявністю правової колізії між однотипними нормами ПК України. Заявлені вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити. У додаткових поясненнях представник відповідача зауважив, що не погоджується з доводами позивача, покладеними в обґрунтування позовних вимог, вважає їх безпідставними та помилковими повністю, а позов відповідно таким, що не підлягає задоволенню. Стосовно податкової накладної №12 від 14.03.2023 на суму 5 214,08 грн вважав за необхідне зазначити, що штрафна санкція застосована відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, у разі порушення платника податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН тягне за собою накладення на платника податку штрафу у розмірі 2 відсотків обсягу постачання, але не більше 1020,00 гривень при реєстрації податкових накладних, а саме: податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог СТОВ "ЧЕРВОНИЙ ПАРТИЗАН" у повному обсязі. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2026 адміністративний позов Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРВОНИЙ ПАРТИЗАН" залишено без задоволення. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що після відкриття 01.12.2023 спрощеного провадження по вказаній справі, судом рішення було винесено лише 13.02.2026, тобто через 2 роки та 2,5 місяці (що в 12 разів перевищує строк визначений КАС України для суду як розумний строк вирішення адміністративної справи 60 дні найкоротший строк розгляду), що звісно є беззаперечним порушенням вищезазначеного законодавства та гарантованого права позивача на розгляд його справи у розумний строк. Крім того, протягом всього розгляду справи в суді (2 роки та 2,5 місяці) позивачу не направлено було процесуальних документів ані відповідачем, ані судом, що в свою чергу є також порушенням права на належний захист в судових інстанціях. Зауважив, що розгляд заперечень на акт, матеріалів перевірки здійснювався відповідачем без комісії з питань розгляду заперечень, без складання висновку, без повідомлення позивача про дату, час та місце/спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі відеоконференції, у зв`язку з чим дослідження необхідних питань та розгляд обставин вчинених правопорушень відбувався без участі позивача, що є грубим порушенням вимог п. 86.7 ст. 86 ПК України. Крім того, позивач 18.08.2023 подав до Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення рішення від 08.08.2023 № 0241600411, яка отримана була ДПС України - 23.08.2023. Подана позивачем скарга на зазначене податкове повідомлення-рішення залишена Державною податковою службою України без задоволення згідно з рішенням від 16.10.2023 №30836/6199-00-06-03-01-06, будь-яких рішень контролюючого органу про продовження строку розгляду скарги Товариства понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів, позивач не отримував та не ознайомлювався з ним взагалі, у зв`язку з чим відповідачем також не дотримано вимоги п. 56.9 ст. 56 ПК України щодо строку розгляду скарги Товариства, прийняття вмотивованого рішення та направлення його протягом 20 календарних днів, що вважається задоволенням скарги в повному обсязі та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2023 № 0241600411. Щодо встановлених відповідачем порушень зауважив, що встановлені у справі обставини свідчать про наявність об`єктивних та непереборних перешкод для своєчасного виконання позивачем податкового обов`язку щодо своєчасного складання та подальшої реєстрації податкових накладних у ЄРПН. Перебування позивача на тимчасово окупованій території, відсутність електропостачання, телекомунікаційного зв`язку та доступу до мережі Інтернет у спірний період унеможливлювали здійснення відповідних дій з боку позивача, що виключає наявність його вини у порушенні строків реєстрації податкових накладних. Водночас відповідачем не доведено, що позивач мав реальну можливість дотриматися вимог податкового законодавства, однак не вжив достатніх заходів для їх виконання. Натомість матеріали справи містять докази, які підтверджують наявність форс-мажорних обставин та прямий причинно-наслідковий зв`язок між такими обставинами і неможливістю виконання позивачем податкового обов`язку. За таких умов, на думку апелянта, застосування до позивача фінансових санкцій суперечить положенням статей 109 та 112 ПК України, а також принципу індивідуальної відповідальності платника податків. Відтак податкове повідомлення-рішення прийняте без належного правового та фактичного обґрунтування, а висновки суду першої інстанції про правомірність його прийняття не відповідають встановленим обставинам справи та вимогам законодавства. Крім того, звернув увагу, що згідно з чинним у період карантину та воєнного стану податковим законодавством у період з 01.03.2020 до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних були зупинені, що виключає нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних. Також апелянт зауважив, що аналіз п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої п. 201.10 ст. 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації. Установлено, що позивач порушив терміни реєстрації податкових накладних, складених у період з лютого по листопад 2022 року та які були зареєстровані протягом листопада, грудня 2022 року. Зважаючи на форс-мажорні обставини зазначені позивачем вище, Товариство під час окупації не могло навіть скласти вказані податкові накладні, оскільки взагалі була відсутня така можливість до листопада 2022 року лише після звільнення території Куп`янського району в вересні 2022 року та відновлення електропостачання, мобільного зв`язку та доступу до мережі інтернет, дозволили отримати позивачу електроні ключи та можливість знову подавати документи та звітність до контролюючого органу. Зазначив, що при притягненні до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган згідно з п. 112.1 ст. 112 ПК України повинен врахувати, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Натомість відповідачем не було доведено, що СТОВ "ЧЕРВОНИЙ ПАРТИЗАН" мало можливість вчасно скласти та реєструвати в ЄРПН податкові накладні, зазначені в додатку до спірного податкового повідомлення-рішення, проте не вжило достатніх заходів щодо дотримання строків їх реєстрації. Отже, вжиті позивачем заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, позаяк контролюючий орган не довів, що, допускаючи бездіяльність з реєстрації податкових накладних, позивач діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції, що звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних було поставлене в залежність від підтвердження неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, оскільки судом не було взято до уваги загальновідомий та визначений нормативно-правовими актами факт тимчасової окупації Куп`янського району Харківської області, де зареєстрований та перебуває позивач, не надано оцінки наявним у справі доказам та не зазначено підстави їх відхилення, зокрема, відносно відсутності телефонного зв`язку, інтернету та електроенергії до 13.11.2022, що у свою чергу, об`єктивно унеможливлювало виконання податкового обов`язку в період окупації, зважаючи також на безпекову ситуацію у Куп`янському районі Харківської області протягом усього часу повномасштабного вторгнення. Вважає наявними підстави для застосування до позивача пп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПК України в розрізі звільнення його від фінансової відповідальності з підстав наявності форс-мажорних обставин в частині порушення строків реєстрації податкових накладних, які припадають на період тимчасової окупації та проведення активних бойових дій на території Шевченківської територіальної громади Куп`янського району Харківської області. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ЧЕРВОНИЙ ПАРТИЗАН", зареєстроване за адресою: 63611, Харківська обл., Шевченківський район, с. Великі Хутори, вул. 40-річчя Перемоги. КВЕД виду економічної діяльності: 01.11 вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур; 01.13 вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.19 вирощуванні інших однорічних і дворічних культур; 01.29 вирощування інших багаторічних культур; 01.41 розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.42 розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів; 01.43 розведення коней та інших тварин родини конячих; 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві; 01.62 допоміжна діяльність у тваринництві; 01.63 післяурожайна діяльність, 01.64 оброблення насіння для відтворення; 10.11 виробництво м`яса; 10.41 виробництво олії та тваринних жирів; 10.61 виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 10.81 виробництво цукру; 10.85 виробництво готової їжі та страв; 10.91 виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 49.41 вантажний автомобільний транспорт. 14.07.2023 ГУ ДПС в Харківській області проведена камеральна перевірка щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРВОНИЙ ПАРТИЗАН" за період лютий-жовтень 2022 року, березень 2023 року, на підставі якої складено акт №21505/20-40-04-11-04/30755313 (а.с. 28-38). Зі змісту акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення СТОВ "ЧЕРВОНИЙ ПАРТИЗАН" вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України - порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН за період виписки лютий-жовтень 2022 року, березень 2023 року. 21.07.2023 СТОВ "ЧЕРВОНИЙ ПАРТИЗАН" до ГУ ДПС в Харківській області подано заперечення до Акту камеральної перевірки від 14.07.2023 №21505/20-40-04-1104/30755313 (а.с. 39-41). За результатами розгляду заперечень, ГУ ДПС в Харківській області залишило заперечення без задоволення, висновки Акту камеральної перевірки від 14.07.2023 №21505/20-40-04-11-04/30755313 - без змін (а.с. 42). На підставі акту перевірки від 14.07.2023 №21505/20-40-04-11-04/30755313 податковим органом винесено податкове-повідомлення рішення від 08.08.2023 №0241600411, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 635038,12 грн (а.с. 43). СТОВ "ЧЕРВОНИЙ ПАРТИЗАН" подало до Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення рішення від 08.08.2023 №0241600411 (вх. ДПС №28118/6 від 23.08.2023), яка залишена без задоволення згідно з рішенням Державної податкової служби України від 16.10.2023 №30836/6/99-00-06-03-01-06, яке отримане підприємством 27.10.2023 (а.с. 51-60). Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням від 08.08.2023 №0241600411, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою. Суд першої інстанції, залишаючи позов без задоволення, виходив з того, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року. Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України. Суд зазначив, що з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12.05.2022 №2260-IX (далі - Закон №2260-IX) передбачене підпунктом 69.1 звільнення від відповідальності було поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків відповідного обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних. Податковим законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено чіткі вимоги до порядку подання заяви про відсутність можливості виконання платником податків податкового обов`язку та змісту таких заяв платників податків, зокрема, щодо зазначення обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов`язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів, вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ), а також які саме податкові обов`язки не мав/не має можливості виконати платник податків; інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов`язки. Суд зазначив, що лист ТПП від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 не є у розумінні чинного законодавства сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що висновки контролюючого органу про порушення підприємством позивача граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є обґрунтованими, у зв`язку з чим прийняте ним податкове повідомлення-рішення від 08.08.2023 №0241600411 є правомірним та підстави для його скасування відсутні. Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила таке. Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України. Згідно з підпунктами 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України встановлено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи. Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні". Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, що ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Пункт 201.10 статті 201 ПК України також установлює граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, серед іншого: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Указаним пунктом також визначено, що у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Зважаючи на викладене, у період спірних правовідносин ПК України закріплював обов`язок платників податку на додану вартість забезпечувати своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України. Згідно із пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. З аналізу вказаних правових норм слідує, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації. За результатами камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість в ЄРПН за період лютий-жовтень 2022, березень 2023 року СТОВ "ЧЕРВОНИЙ ПАРТИЗАН" установлено, що позивач порушив терміни реєстрації податкових накладних, складених у період з 10 лютого по 03 жовтня 2022 року, які були зареєстровані у період з 09 листопада 2022 по 05 січня 2023 року, та податкової накладної №12, складеної 14 березня 2023 року, яка була зареєстрована 27 квітня 2023 року (а.с. 28-38). 18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17.03.2020 №533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон №533-IX). У зв`язку з набранням чинності Законом № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" та Законом України від 13.05.2020 №591-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)") підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 52-1 такого змісту: "За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: - обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; - цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; - обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; - здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; - порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню". Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 10.12.2021 у справі №420/10367/20 сформував такий правовий висновок: "Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину. Отже, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не застосовуються". Кабінет Міністрів України установив карантин на підставі постанови від 11.03.2020 №211 з 12.03.2020. Постановою від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" Кабінет Міністрів України скасував 30.06.2023 з 24 години 00 хвилин на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі і за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у відповідний період. До завершення карантину Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжувався та станом на час розгляду справи триває. 03.03.2022 прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" №2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022, та яким підрозділ 10 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Разом з цим, Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України, згідно з яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті". Підпункт 69.1 викладено в такій редакції: у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року. Згідно з підпунктом 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються. Тобто, Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому, з набранням чинності Законом №2260-IX, передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних. Таким чином, з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 26.06.2024 у справі №580/10149/23, від 21.08.2024 у справі №440/8796/23. Отже, враховуючи викладене вище платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а саме з 01.03.2020 по 26.05.2022. При цьому, у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена (ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (після 26.05.2022), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період, у якому підстави для звільнення від відповідальності відпали. Відповідно до пункту 69.1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки зокрема щодо дотримання термінів реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022. Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України" від 13.12.2022 №2836-IX, який набрав чинності 03.01.2023, підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року; реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року. Отже, до 03.01.2023 платники податків звільнялись від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, зокрема в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку подання на реєстрацію таких накладних в період з 24.02.2022 до 26.05.2022 (до дня набрання чинності Законом №2260-IX), а з 03.01.2023 - в період з 01.02.2022 до 31.05.2022 та за умови їх реєстрації до 15.07.2022. Аналогічний правовий підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постановах від 11.04.2024 у справі №380/14133/23, від 02.04.2024 у справі №520/18349/23, від 12.03.2024 у справі №160/13661/23. У постановах від 07.02.2024 у справі №380/7070/23 та від 22.02.2024 у справі №420/19335/22 суд касаційної інстанції зазначив, що фактично з 27.05.2022 платники податків, які не зареєстрували в ЄРПН податкові накладні, складені з 1 лютого 2022 до травня 2022, отримали додатковий час для їх реєстрації в ЄРПН без застосування штрафних санкцій до 15.07.2022, тобто близько 1,5 місяці. У постановах Верховного Суду від 06.02.2024 у справі №160/10740/23 та від 30.01.2024 у справі №280/4484/23 суд касаційної інстанції зазначив, що зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року). З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні/розрахунки коригування складені позивачем в період з 10 лютого по 03 жовтня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН в період з 09 листопада 2022 року по 05 січня 2023 року (тобто, після 15.07.2022); податкова накладна №12, складена 14 березня 2023 року, а зареєстрована в ЄРПН 27 квітня 2023 року, а тому у контролюючого органу були підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що у постанові від 28.02.2024 у справі №160/5531/23 Верховний Суд зазначив, що : "Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій не з`ясували в контексті вищезазначених положень законодавства, чи звертався контрагент позивача, до контролюючого органу із відповідною заявою про відсутність можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, зокрема, щодо реєстрації податкових накладних та чи приймалося за наслідками її розгляду вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку. Також, судами не досліджувались обставини щодо наявності/відсутності у контрагента позивача можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені законодавством". Суд апеляційної інстанції зазначає, що при притягненні до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган згідно з пунктом 112.1 статті 112 ПК України повинен врахувати, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до пункту 112.2 статті 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Приписами пункту 112.7 статті 112 ПК України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи. За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Враховуючи, що штрафні (фінансові) санкцій (штрафи) є різновидом фінансової відповідальності, саме на відповідача покладено обов`язок доведення обставин, що платник податків мав можливість дотримання правил та норм, однак не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання. Згідно з підпунктом 112.8.9 пункту 112 статті 112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору). З матеріалів справи судом встановлено, що місцезнаходженням, а також місцем провадження господарської діяльності СТОВ "ЧЕРВОНИЙ ПАРТИЗАН" є: 63611, Харківська область, Шевченківський район, с. Великі Хутори, вул. 40-РІЧЧЯ ПЕРЕМОГИ, буд. 75 (а.с. 14-22). Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за №453/37789 затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), станом на 10.12.2022 (Заголовок із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 80 від 28.04.2022, № 82 від 01.05.2022, № 85 від 06.05.2022, № 89 від 11.05.2022, № 92 від 14.05.2022, № 98 від 20.05.2022, № 100 від 25.05.2022, № 104 від 31.05.2022, № 105 від 01.06.2022, № 113 від 10.06.2022, № 119 від 14.06.2022, № 125 від 21.06.2022, № 132 від 22.06.2022, № 134 від 24.06.2022, № 138 від 29.06.2022, № 143 від 01.07.2022, № 147 від 08.07.2022, № 152 від 14.07.2022, № 159 від 19.07.2022, № 169 від 27.07.2022, № 188 від 17.08.2022, № 193 від 26.08.2022, № 217 від 26.09.2022, № 233 від 17.10.2022, № 248 від 28.10.2022, № 273 від 17.11.2022, № 280 від 30.11.2022, № 297 від 15.12.2022) (далі Перелік №75). Так, підпунктом 8 пункту 4 розділу VІІ Переліку №75 Шевченківська селищна територіальна громада Куп`янського району Харківської області віднесена до територій, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) з 25.04.2022 до 10.12.2022. Відповідно до Наказу Мінреінтеграції України №309 від 22.12.2022 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" (далі - Перелік №309) територія, де розташований платник податків, а саме: с. Великі Хутори Шевченківської селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області перебувала в тимчасовій окупації з 24.02.2022 до 10.09.2022. З 10.09.2022 та станом на 20.03.2025 с. Великі Хутори Шевченківської селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області перебуває в переліку території можливих бойових дій. Вищенаведене дозволяє колегії суддів дійти висновку про перебування с. Великі Хутори Шевченківської селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області в тимчасовій окупації з 24.02.2022 до 10.09.2022 та включення такої територіальної громади безперервно з 25.04.2022 до 10.12.2022 до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточення (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року. Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, затверджено Порядок №225, який розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо. Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб - резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування, та на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов`язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 2 розділу I Порядку №225). Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку №225 до платників податків/податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов`язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов`язку, передбачені цим Порядком. За правилами пункту 3 розділу III Порядку №225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила. У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу. Як свідчать матеріали справи, 21.07.2023 СТОВ "ЧЕРВОНИЙ ПАРТИЗАН" до ГУ ДПС в Харківській області подано заперечення до Акту камеральної перевірки від 14.07.2023 №21505/20-40-04-11-04/30755313, в яких позивач зазначив про об`єктивну неможливість вчасного виконання обов`язку із подання податкової звітності та дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН через дію обставин воєнного стану, військовою агресією російської федерації проти України і безпосереднім перебуванням платника податків, технічного, комп`ютерного обладнання та всієї документації платника податків, необхідних для складення податкової звітності, у тимчасовій окупації та районі проведення воєнних (бойових) дій, а також про відсутність протягом всього часу окупації: 1) зв`язку мобільних операторів України, 2) доступу до мережі Інтернет, 3) послуг поштового зв`язку 4) відсутність електропостачання на території Шевченківської селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області, до якої відноситься село Великі Хутори, тобто про обставини непереборної сили (форс-мажору) для позивача. Однак, наведені позивачем в запереченні обставини контролюючий орган не взяв до уваги та листом від 02.08.2023 №40224/6/20-40-04-11-14 повідомив СТОВ "ЧЕРВОНИЙ ПАРТИЗАН" про залишення заперечення без задоволення, а висновків акта перевірки - без змін. 08.08.2023 на підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0241600411, яким до СТОВ «Червоний партизан» застосовано штраф у розмірі 635 038,12 грн за порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України. Колегія суддів зауважує, що статтями 14 та 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР (далі - Закон №671/97-ВР) передбачено, що Торгово-промислова палата України: засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб. Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки. З аналізу вищевикладеного вбачається, що військова агресія російської федерації проти України з 24.02.2022 є, дійсно, форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), що може вплинути на виконання суб`єктами господарювання своїх обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами та об`єктивно унеможливити виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), проте одного лише засвідчення настання форс-мажорної обставини на всій території України недостатньо для висновку про неможливість певного суб`єкта господарювання виконати перед державою та іншими суб`єктами господарювання своїх зобов`язань у зв`язку із настанням такої обставини. Саме сертифікат, що виданий певному суб`єкту господарювання за його зверненням, може підтвердити наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною непереборної сили (форс-мажорною обставиною) та безпосереднім впливом такої обставини саме на цього суб`єкта господарювання і можливістю виконання ним свого обов`язку перед державою та/або іншими суб`єктами господарювання. Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен критично оцінюватися з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17, від 23.08.2023 у справі № 910/6234/22. Колегія суддів вважає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку. Також слід зазначити, що Верховний Суд неодноразово вказував у постановах від 05 грудня 2023 року у справі №917/1593/22, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 19 серпня 2022 року у справі №908/2287/17, що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку. У постановах від 05 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі №818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку. З наведених вище підходів слідує, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має встановлюватись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і оцінкою інших належних доказів, що можуть це підтвердити. У розвиток правової позиції, сформульованої Верховним Судом у зазначених справах, судова палата дійшла висновку, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом неможливості виконання зобов`язання, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи. Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов`язання. Такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі №904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 05 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі №818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16. Колегія суддів враховує, що обставини форс-мажору мають оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 25.11.2021 у справі №905/55/21). Надаючи оцінку доводам позивача щодо існування причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили та неможливістю виконання ним відповідного зобов`язання, колегія суддів зазначає таке. З наданих до матеріалів справи документів, судом встановлено, що відповідно до наявної у справі довідки Шевченківського РЕМ від 27.07.2023 №53, подача електроенергії споживачам Шевченківської територіальної громади Куп`янського району Харківської області було припинено 19.04.2022, а після де окупації подача електроенергії споживачам була відновлена від мереж АТ «Харківобленерго» о 10.30 год. 09.10.2022 (а.с. 66). Листом ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ від 25.07.2023 №3256 підтверджено той факт, що базова станція мобільного зв`язку, яка знаходиться в селі Великі Хутори Куп`янського району Харківської області не працювала в період окупації з 05.04.2022 до де окупації населеного пункту та у зв`язку з розграбуванням обладнання товариства, базова станція зв`язку була відновлена 28.10.2022 . З початку листопада і до кінця грудня 2022 станція зв`язку працювала нестабільно у зв`язку із обстрілами, частими відключеннями світла, блекаутів (а.с. 67). Відповідно до інформації, наданої АТ "УКРПОШТА", ВПЗ Великі Хутори у зв`язку з неможливістю надання послуг населенню, тимчасово припинило свою роботу з 24.02.2022 по 01.11.2022 (а.с. 68-70). Відповідно до листа Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області від 15.08.2023 №02-23/1457, село Великі Хутори, яке входить до складу Шевченківської селищної територіальної громади, перебувало в тимчасовій окупації в період з 26.02.2022 по 10.09.2022 і на станом на 15.08.2023 (з 10.09.2022) перебуває на території можливих бойових дій. Наведені обставини, свідчать про те, що наведені позивачем обставини у їх сукупності підтверджують наявність причинно-наслідкового зв`язку між дією форс-мажорних обставин та неможливістю своєчасного виконання позивачем податкових обов`язків щодо реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема, матеріалами справи підтверджується, у відповідний період позивач перебував на території, яка знаходилась в тимчасовій окупації з 24.02.2022 до 10.09.2022 та яка з 25.04.2022 до 10.12.2022 включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточення (блокуванні), де знаходились виробничі потужності, технічне та комп`ютерне обладнання, а також документація підприємства, через що позивач не мав доступу до первинної документації. Крім того, припинення надання телекомунікаційних послуг, відсутність доступу до мережі Інтернет, перебої з електропостачанням та поштовим зв`язком об`єктивно унеможливили здійснення позивачем належного електронного документообігу та виконання обов`язків, передбачених податковим законодавством. За таких обставин суд вважає доведеним, що невиконання позивачем податкових зобов`язань було спричинене саме наслідками дії обставин непереборної сили, а не його недобросовісною поведінкою чи неналежною організацією господарської діяльності. Колегія суддів враховує, що згідно з абзацом 2 пункту 3 розділу 2 Порядку №225 у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, платник податків у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів. Разом з тим, колегія суддів враховує, що, як вже було зазначено вище, село Великі Хутори Шевченківської селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області де провадить свою господарську діяльність СТОВ "ЧЕРВОНИЙ ПАРТИЗАН" було деокуповано лише 10.09.2022. При цьому суд враховує загальновідомі обставини, пов`язані з наслідками тимчасової окупації та ведення активних бойових дій на відповідній території, зокрема необхідність проведення після деокупації комплексу безпекових та відновлювальних заходів, у тому числі обстеження територій і будівель, їх розмінування, виявлення вибухонебезпечних предметів, проведення заходів із пошуку та нейтралізації диверсійно-розвідувальних груп, відновлення роботи об`єктів критичної інфраструктури, електро- та телекомунікаційних мереж, що об`єктивно потребує значного часу та унеможливлює негайне відновлення повноцінної господарської діяльності суб`єктів господарювання. Водночас суд апеляційної інстанції зауважує, що позивач після усунення обставин, які об`єктивно перешкоджали виконанню податкового обов`язку, діяв добросовісно та без невиправданого зволікання, вжив залежних від нього заходів для належного виконання вимог податкового законодавства та здійснив реєстрацію податкових накладних і розрахунків коригування у найкоротший можливий строк. Матеріалами справи підтверджено, що податкові накладні/розрахунки коригування, складені позивачем за період з лютого по листопад 2022 року, у кількості 246 штук, були поступово зареєстровані позивачем у період з 09 листопада 2022 року по 05 січня 2023 року, тобто позивач у незначний (короткий) строк з моменту проведення деокупації села Великі Хутори Шевченківської селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області зареєстрував спірні податкові накладні. Враховуючи те, що період активних бойових дій та знаходження під окупацією, який підтверджується Переліком, припадає саме на час подання на реєстрацію зазначених податкових накладних/розрахунків коригування, а сукупність інших наданих до матеріалів справи документів, на які посилається позивач, беззаперечно свідчить про об`єктивні перешкоди господарській діяльності позивача, у тому числі і з обов`язку реєстрації податкової звітності, тобто форс-мажорні обставини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність в діях позивача вини, як обов`язкової ознаки для застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, складених в період з лютого по листопад 2022 року. Водночас, відповідач не довів суду, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків, який здійснював господарську діяльність на території Шевченківської селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області (с. Великі Хутори), яка з 24.02.2022 по 10.09.2022 знаходилась під окупацією збройних формувань держави агресора, а з 25.04.2022 до 10.12.2022 включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточення (блокуванні), діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що звільнення від відповідальності в даному випадку поставлене в залежність від подання позивачем заяви про неможливість своєчасного виконання позивачем податкових обов`язків, яка таким не була подана, оскільки сам по собі факт неподання такої заяви не може бути безумовною підставою для покладення на платника податків відповідальності за порушення строків виконання податкового обов`язку, якщо наявними у справі доказами підтверджується об`єктивна неможливість його своєчасного виконання внаслідок обставин, що не залежали від волі платника. При цьому колегія суддів враховує, що положення податкового законодавства, які регулюють питання звільнення від відповідальності у період дії воєнного стану, підлягають застосуванню з урахуванням принципів правової визначеності, добросовісності та презумпції правомірності рішень платника податків. Відтак формальне неподання відповідної заяви за наявності підтверджених обставин неможливості виконання податкового обов`язку не спростовує права позивача на звільнення від застосування штрафних санкцій. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Порядок №225 встановлював обмежений строк для подання відповідної заяви - не пізніше 30.09.2022, тоді як територія, на якій позивач здійснював господарську діяльність, була деокупована лише 10.09.2022. За таких обставин у позивача був фактично вкрай обмежений проміжок часу для відновлення діяльності, доступу до первинної документації, засобів зв`язку, електронних сервісів та належної підготовки відповідної заяви, що виключає можливість покладення на нього негативних наслідків виключно з підстав її неподання. З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для застосування до позивача підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України в розрізі звільнення його від фінансової відповідальності з підстав наявності форс-мажорних обставин за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, складних за період з лютого по листопад 2022 року. Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що податкову накладну/розрахунок коригування №12 на суму ПДВ 5214,08 грн було складено 14.03.2023, а зареєстровано в ЄРПН 27.04.2023, тобто більш ніж через шість місяців після деокупації території та після підтвердження позивачем наявної можливості виконувати податкові зобов`язання шляхом реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених у період з лютого по листопад 2022 року. За таких обставин доводи позивача щодо наявності об`єктивних перешкод для своєчасної реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування №12 від 14.03.2023 та, відповідно протиправності спірного податкового повідомлення-рішення в цій частині, є необґрунтованими. У зв`язку з порушенням позивачем граничних строків реєстрації зазначеної податкової накладної/розрахунку коригування відповідач правомірно застосував до нього штрафні (фінансові) санкції на суму 1020 грн, відповідно до пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Харківській області від 08 серпня 2023 року №0241600411 в частині нарахування штрафних санкцій на суму 634018,12 грн (635038,12 грн. - 1020,00 грн) є таким, що не відповідає вимогам частини 2 статті 2 КАС України, а отже позовні вимоги про визнання його протиправним та скасування в цій частині є такими, що підлягають задоволенню. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають. Отже, позов є таким, що підлягає частковому задоволенню. Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, викладених ним в апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з частинами 1, 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2026 у справі 520/34105/23 прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, а отже підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Частиною 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат. З матеріалів справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн згідно з платіжною інструкцією №510 від 07.11.2023 та при зверненні з апеляційною скаргою сплачено судовий збір у розмірі 3220,80 грн згідно з платіжною інструкцією №40 від 09.03.2026. Оскільки Другим апеляційним адміністративним судом було ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне здійснити розподіл судових витрат та стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача 5895,32 грн (634018,12 : 635038,12 х 5904,80 = 244,00, де 634018,12 грн - грошова оцінка задоволених позовних вимог, 635038,12 грн - ціна позову, 5904,80 грн (2684,00 грн + 3220,80 грн) - понесені позивачем судові витрати). Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРВОНИЙ ПАРТИЗАН" - задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2026 у справі № 520/34105/23 - скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРВОНИЙ ПАРТИЗАН" задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 08.08.2023 №0241600411 в частині застосованого штрафу у розмірі 634018 (шістсот тридцять чотири тисячі вісімнадцять) грн 12 коп. В іншій частині в задоволенні адміністративного позову відмовити. Стягнути з Головного управління ДПС в Харківській області (ЄДРПОУ 43983495) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРВОНИЙ ПАРТИЗАН" (ЄДРПОУ 30755313) судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги у розмірі 5895 (п`ять тисяч вісімсот дев`яносто п`ять) грн 32 коп. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя М.О. Семененко Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло