LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851440/11923/24

від 08.07.2025 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" залишити без задоволення.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 липня 2025 р.Справа № 440/11923/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. , за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С. представника позивача Михайленко А.М. представника відповідача Градова А.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 (суддя: Г.В. Костенко, м. Полтава) по справі № 440/11923/24 за позовом Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків третя особа Міністерство оборони України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (далі по тексту позивач, АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі по тексту відповідач), третя особа: Міністерство оборони України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №1584/Ж10/31-00-04-01-01-31 від 10.07.2024. Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки у спірному випадку несвоєчасне подання декларації з акцизного податку за липень 2022 року обумовлено обставинами непереборної сили. Сертифікатом Полтавської ТПП №5301-23-4020 від 29.09.2023 засвідчено наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили подання у строк податкової декларації з акцизного податку за липень 2022 року (пункт 7 Сертифікату). При цьому, в сертифікаті ТПП зазначається, що форс-мажорні обставини тривають станом на 29.09.2023. Форс-мажорними обставинами в даному випадку є ракетні атаки (обстріли) по технологічних об`єктах на території АТ "Укртатнафта", руйнування і пошкодження об`єктів інфраструктури, вихід з ладу серверу IBM eServer pSeries Model 650 (s/n: 11897P2372YL1974000820) з програмним забезпеченням SAP у вигляді корпоративної системи управління підприємством mySAP.com (R/3), яка містила у собі дані бухгалтерського обліку з 2004 року. Після видачі сертифікату Полтавською ТПП №5301-23-4020 від 29.09.2023 ракетні обстріли АТ "Укртатнафта" продовжились, що документально підтверджується Витягами з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.11.2023, від 28.01.2024, від 20.02.2024. У кожному разі обстріли мали наслідком пожежі та зруйнування інфраструктури АТ "Укртатнафта". Більш того, військові дії визнані форс-мажорними обставинами в силу вимог статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні". Обставини непереборної сили - військові дії, зокрема, ракетні обстріли АТ "Укртатнафта" тривають й на даний час, що, відповідно до пункту 112.8 статті 112 Податкового кодексу України, є підставою для звільнення від фінансової відповідальності. Також, раніше рішенням Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 28.10.2022 №788/Ж10/31/00-04-01-01 була підтверджена неможливість своєчасного виконання АТ "Укртатнафта" податкових обов`язків, зокрема, подання податкової та фінансової звітності, реєстрації податкових та акцизних накладних, подання електронних документів про обіг палива. Неможливість своєчасної подачі податкових декларацій обумовлена виключно втратою даних оперативної системи управління АТ "Укртатнафта" та відсутністю частини первинних документів, що не дозволяло позивачу формувати та відображати показники податкової звітності. Крім того, в якості підстави прийняття податкового повідомлення-рішення зазначається акт перевірки №1598/Ж5/31-00-04-01-01-26/00152307 від 05.06.2024 та висновок про результати розгляду заперечень від 03.07.2024 №230/Ж7/31-00-04-01-01-28. Разом з тим, АТ "Укртатнафта" не ознайомлено із зазначеним висновком. За результатами розгляду заперечень позивач отримав іншу відповідь Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №679/Ж12/31-00-04-01-33 від 03.07.2024, що свідчить про невідповідність оскаржуваного повідомлення-рішення документам, складеним за результатами перевірки та наданих заперечень. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 по справі № 440/11923/24 у задоволенні позову Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, код ЄДРПОУ 00152307) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Кошиця, буд. 3, м. Київ, 02068, код ЄДРПОУ 44082145), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Міністерство оборони України (проспект Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168 код ЄДРПОУ 00034022), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено. Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин у справі та порушення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 по справі № 440/11923/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов АТ «Укртатнафта» задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що уповноваженим органом (сертифікатом №5301-23-4020 від 29.09.2023) встановлено, що форс-мажорні обставини унеможливили подачу податкової декларації з акцизного податку за липень 2022 року ще до настання 22.08.2022 (а саме з початку військової агресії 24.02.2022) і такі обставини тривали станом на 29.09.2023. Крім того, вказує, що встановлення факту відновлення можливості виконання податкових обов`язків з 23.03.2023 спростовується змістом листів №1/12 від 23.03.2023, №13-2061 від 03.07.2023 та висновками Верховного Суду по справі №440/17191/23. Відповідач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить суд апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року по справі № 440/11923/24 залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року по справі № 440/11923/24 - без змін. Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Судовим розглядом встановлено, що Акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" зареєстроване юридичною особою та є платником податку на прибуток, що не заперечується сторонами. 05.06.2024 посадовою особою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку щодо порушення правил (термінів) подання податкової звітності з акцизного податку за липень 2022 року ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", за результатами якої складений акт про результати камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасне подання податкової звітності №1598/Ж5/31-00-04-01-01-26/00152307 (а.с. 15-16). За висновками акту камеральної перевірки №1598/Ж5/31-00-04-01-01-26/00152307 від 05.06.2024 встановлено порушення ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" вимог пункту 69.1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасне подання декларації з акцизного податку за липень 2022 року (реєстраційний номер 9314783604 від 07.05.2024), кількість днів затримки 343 календарних днів. У відповіді на письмові заперечення на акт камеральної перевірки контролюючий орган вказав про те, що висновки акту відповідають вимогам законодавства (а.с. 16, зі звороту 20). 10.07.2024 на підставі акту камеральної перевірки №1598/Ж5/31-00-04-01-01-26/00152307 від 05.06.2024 Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення-рішення №1584/Ж10/31-00-04-01-01-31, яким на підставі підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54, пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України до ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1020 грн. (а.с. 13-14). Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку (а.с. 20 зі звороту 21). За результатами адміністративного оскарження вищий контролюючий орган залишив скаргу позивача без задоволення, а спірне ППР - без змін (а.с. 22-23). Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з правомірності спірного податкового повідомлення-рішення. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначено нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі по тексту - ПК України). Пунктом 54.1. статті 54 ПК України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Згідно з підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством. При цьому, згідно з пунктом 49.18. статті 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом 49.18.4 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу; календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників дивідендів на державну частку (у тому числі господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним) для розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку - до 1 липня року, що настає за звітним; якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація з рентної плати, екологічного податку, місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду. Стаття 223 ПК України визначає складення та подання декларації з акцизного податку. Так, згідно з приписами вказаної статті, базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю. Платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 цього Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5-1, 215.3.5-2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу. Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності визначена статтею 120 ПК України. Згідно з пунктом 120.1 статті 120 ПК України, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. З аналізу вказаних правових норм слідує, що на платника податків покладено обов`язок щодо своєчасного подання податкової звітності з акцизного податку, а порушення строків подання податкової звітності з акцизного податку тягне за собою накладення на платника податку відповідного штрафу у відповідності до приписів пункту 120.1 статті 120 ПК України. Колегія суддів враховує, що 18.03.2020 набрав чинності Закон від 17.03.2020 № 533- IX, яким підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктом 52-1, який з урахуванням змін, внесених Законом України від 30.03.2020 № 540-IX та Законом України від 13.05.2020 №591-ІХ, передбачив, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Отже, пункт 52-1 Перехідних положень ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчинені відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину. Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі і за порушення граничних термінів сплати податку на прибуток підприємств у відповідний період. Карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11.03.2020 №211 з 12 березня 2020 року, який в подальшому неодноразово продовжувався. Постановою від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин. Разом з тим, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який в подальшому на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжувався та станом на час розгляду справи триває. З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" від 03.03.2022 №2118-IX (далі по тексту - Закон від 3 березня 2022 року № 2118-IX). Цим Законом, який набрав чинності 07.03.2022, підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений абзацом першим пункту 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Крім того, Законом від 3 березня 2022 року № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений і підпунктами 69.1 та 69.9 пункту 69 такого змісту: - "У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні"; - "Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи". З огляду на прийняття Закону України №2142-IX від 24.03.2022 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану" у підпункті 69.1 слова "трьох місяців" замінені словами "шести місяців". 12.05.2022 Верховна Рада України прийняла Закон №2260-IX, який набрав чинності 27.05.2022 та яким підпункт 69.1 пункту 69 Перехідних положень ПК України викладений у такій редакції: "У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України. Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року". Відповідно до нової редакції підпункту 69.9 пункту 69 Перехідних положень ПК України у зв`язку із набранням чинності Закону від 12 травня 2022 року №2260-IX для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в ЄРПН, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків. Закон від 12 травня 2022 року № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 Перехідних положень ПК України виклав у редакції, відповідно до якої у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються. З набуттям чинності Законом від 12.05.2022 №2260-IX встановлене підпунктом 69.1 пункту 69 Перехідних положень ПК України звільнення від відповідальності стало залежним від доведення, у визначеному законодавством порядку, можливості або неможливості платником виконання свого обов`язку, зокрема, щодо подання звітності, сплати податків та зборів. Відповідний Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225. Законом України від 13.12.2022 №2836-IX, який набрав чинності 03.01.2023, підпункт 69.1 викладено в редакції, яка передбачив, зокрема, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року; строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року). При цьому, платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків. Таким чином, норми пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачають звільнення від відповідальності у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, і за умови підтвердження неможливості виконання платником податків обов`язків у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Матеріалами справи підтверджується, що Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" свого податкового обов`язку від 28.10.2022 №788/Ж10/31-00-04-01-01, зокрема: - подання податкової та фінансової звітності, передбаченої статтею 46 ПК України (а.с. 37, зі звороту 38). Разом з тим, листом №1/12 від 23.03.2023 ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" повідомила податковий орган про відновлення виконання податкових обов`язків (а.с. 25). Таким чином, з урахуванням положень підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" звільнялося від відповідальності за несвоєчасне виконання обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання таких податкових обов`язків, щодо подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків, тобто, до - 30.05.2023. Як слідує з акту камеральної перевірки, позивачем подана податкова декларація з акцизного податку за липень 2022 року №9314783604 - 07.05.2024 при граничному терміні її подання - 30.05.2023, тобто з затримкою на 343 календарних дні. Відповідно, податковий орган мав усі правові підстави для застосування до платника податків відповідальності у виді штрафу у розмірі 1020 грн. згідно з пунктом 120.1 статті 120 ПК України. Колегія суддів зазначає, що підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України визначено, що обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору). Статтями 14 та 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що Торгово-промислова палата України: засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб. Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки. З аналізу вищевикладеного вбачається, що військова агресія російської федерації проти України з 24.02.2022 є, дійсно, форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), що може вплинути на виконання суб`єктами господарювання своїх обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами та об`єктивно унеможливити виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), проте одного лише засвідчення настання форс-мажорної обставини на всій території України недостатньо для висновку про неможливість певного суб`єкта господарювання виконати перед державою та іншими суб`єктами господарювання своїх зобов`язань у зв`язку із настанням такої обставини. Саме сертифікат, що виданий певному суб`єкту господарювання за його зверненням, може підтвердити наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною непереборної сили (форс-мажорною обставиною) та безпосереднім впливом такої обставини саме на цього суб`єкта господарювання і можливістю виконання ним свого обов`язку перед державою та/або іншими суб`єктами господарювання. У матеріалах справи міститься сертифікат Полтавської торгово-промислової палати №5301-23-4020 (вих.№344/02-06 від 29.09.2023) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), в якому, засвідчено форс-мажорні обставини (військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 та ракетні атаки (обстріли) по технологічних об`єктах на території ПАТ "Укртатнафта", руйнування і пошкодження об`єктів інфраструктури, вихід з ладу серверу ІВМ eServer Model 650 (s/n: 11897P2372YL1974000820) з програмним забезпеченням у вигляді корпоративної системи управління підприємством mySAP.com (R/3) - SAP R/3 Enterprise, щодо обов`язку (зобов`язання) ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", зокрема, в частині складання та подання податкових декларацій з акцизного податку (місячна звітність) відповідно до пункту 233.1 статті 233, підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України (а.с. 27-29). Разом з тим, колегія суддів зауважує, що листом №1/12 від 23.03.2023 ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" самостійно повідомило податковий орган про відновлення виконання податкових обов`язків (а.с. 25). Окрім цього, зі змісту сертифікату Полтавської торгово-промислової палати №5301-23-4020 (вих.№344/02-06 від 29.09.2023) судом встановлено, що у ньому визначений конкретний період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: дата настання - 01.09.2023; дата закінчення - тривають станом на 29.09.2023. У спірному випадку позивач був зобов`язаний подати податкову звітність з акцизного податку за липень 2022 року до контролюючого органу протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей, тобто, враховуючи подання листа від №1/12 від 23.03.2023 про відновлення виконання податкових обов`язків, до - 30.05.2023. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази наявності форс-мажорних обставин у ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" по поданню податкової звітності з акцизного податку як з дня відновлення можливості виконання податкових обов`язків - 23.03.2023 по 31.08.2023, так і з 01.10.2023 по дату фактичного подання такої звітності - 07.05.2024. Суд також звертає увагу, що подання податкової звітності з акцизного податку за липень 2022 року з порушенням граничного терміну відбулась - 07.05.2024, тобто після закінчення дії карантину - 30.06.2023. Також, колегія суддів відхиляє доводи позивача про преюдиційні обставини справи №440/16587/23, оскільки у вказаній справі суд надавав оцінку діям податкового органу щодо нарахування пені за несвоєчасну сплату позивачем податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств з урахуванням приписів підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України, проте відповідальність платника згідно підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України не була спірною у цій справі, про що зазначено судом апеляційної інстанції. Також, колегія суддів відхиляє посилання позивача на висновки Верховного Суду, викладені у справі №440/17191/23, оскільки такі не є релевантними для даної справи, з огляду на те, що були зроблені у неподібних до цієї справи правовідносинах. Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №1584/Ж10/31-00-04-01-01-31 від 10.07.2024, яким на підставі пункту 120.1 статті 120 ПК України застосовано до ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" штраф у розмірі 1020 грн., ґрунтується на вимогах законодавства, прийнято з урахуванням істотних обставин, а тому позовні вимоги щодо визнання його протиправним та скасування задоволенню не підлягають. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта". Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Згідно із ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 по справі № 440/11923/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді Я.М. Макаренко Т.С. Перцова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»