Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/24083/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2026 року м. Хмельницький Справа № 686/24083/25 Провадження № 22-ц/820/806/26 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Грох Л.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М., секретар судового засідання Плінська І.П. з участю прокурора, розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Хмельницької обласної прокуратури про відшкодування шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у складі судді Чевилюк З.А. від 05 грудня 2025 року. Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд, - встановив: В серпні 2025 року ОСОБА_1 звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, просив стягнути з відповідача сорок п`ять мільйонів гривень моральної шкоди, завданої внаслідок незаконних рішень та бездіяльності службових осіб держави Україна, що призвело до порушення його конвенційного права на ефективний спосіб юридичного захисту внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження №12022243460000290 в порядку ч. 1 ст. 23 та ст. 1174 ЦК України, ст. 56 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що в провадженні дізнавачів Головного управління національної поліції в Хмельницькій області перебувало кримінальне провадження №12022243460000290. Незважаючи на очевидність кримінального правопорушення та особу, яка його вчинила, ОСОБА_2 , службові і посадові особи Хмельницької обласної прокуратури та ГУНП в Хмельницькій області, створюють видимість розслідування даного кримінального правопорушення, оскільки всупереч статті 6 КПК ОСОБА_2 в них перетворився на невідому особу. Такі дії дізнавача та групи процесуальних прокурорів є триваючим катуванням його, зухвалим і цинічним порушенням його прав та його людської гідності. Розслідування триває з 06 червня 2022 року, більше трьох років, та є неефективним. Внаслідок неефективного розслідування кримінального провадження особами, які здійснюють свої офіційні повноваження, порушено його права і завдано йому моральної шкоди. Надмірна тривалість кримінального провадження привела до моральних страждань, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового розслідування; неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність; підривом ділової репутації. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 грудня 2025 року в задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду як незаконне та задовольнити позов. На його думку, судове рішення винесено незаконно сформованим складом суду, що визначений з порушенням вимог процесуального закону і ч. 2 ст. 19 Конституції України. Положення про автоматизовану систему документообігу затверджене рішенням Ради суддів України №39 від 11 листопада 2024 року, погоджене наказом ДСА України, є незаконним, оскільки в Ради суддів немає повноважень його затверджувати. Суд не виконав мету цивільного судочинства та не забезпечив йому належне відшкодування завданої шкоди. Суд не може його зобов`язувати доводити душевні страждання з приводу порушення його права, що є неприпустимим з огляду на правову природу такого права. Суд не витребував докази, які він просив витребувати, не надав оцінку доказам, які є в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Суд не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування норм права в подібних правовідносинах про відшкодування моральної шкоди, завданої надмірною тривалістю досудового розслідування. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Апелянт ОСОБА_1 про дату, час і місце слухання справи належно повідомлений, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив. Представник відповідача держави Україна в особі Хмельницької обласної прокуратури в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 08 лютого 2024 року у справі №686/3517/24 встановлено, що 06 червня 2022 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження №12022243460000290 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, згідно з фабулою якого 06 червня 2022 року близько 12 год. 37 хв. невстановлена особа перебуваючи в дворі будинку на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків спричинила тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин правої частини голови. Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 08 лютого 2024 року у справі №686/3517/24 встановлено, що 30 червня 2022 року постановою дізнавача СД ВнП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області, який здійснював досудове розслідування кримінального провадження, кримінальне провадження №12022243460000290 від 06 червня 2022 року закрите у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Обґрунтовуючи прийняте рішення, дізнавач вказав, що діяння не можна кваліфікувати за ст. 125 КК України, оскільки, на його думку, дане правопорушення відноситься до дрібного хуліганства, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП. Зазначеною ухвалою скаргу постановлено задовольнити, а постанову дізнавача СД ВнП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області від 30 червня 2022 року про закриття кримінального провадження №12022243460000290 від 06 червня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України скасувати. Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 28 лютого 2025 року у справі №686/3517/24 вирішено клопотання позивача про встановлення процесуальних строків у кримінальному провадженні №12022243460000290, в якому позивач просив встановити у кримінальному провадженні №12022243460000290 від 06 червня 2022 року строк до 30 квітня 2025 року, який є необхідним і обґрунтованим для здійснення (проведення) всіх слідчих і процесуальних дій в кримінальному провадженні №12022243460000290 і достатній для закінчення досудового розслідування шляхом направлення обвинувального акту до суду. В зазначеній ухвалі встановлено, що: «СД ВнП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022243460000290 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав жодних доказів щодо надмірної тривалості кримінального провадження №12022243460000290 та заподіяння йому моральної шкоди. Так, загальні підстави покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду передбачені нормою статті 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу). За статтею 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. Згідно з ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Згідно з ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За змістом ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. В матеріалах справи відсутні дані, що апелянт визнаний потерпілим у цьому кримінальному провадженні. За цих обставин позивач не довів заподіяння йому шкоди внаслідок надмірної, на його думку, тривалості кримінального провадження. Твердження апелянта про ухвалення рішення незаконно сформованим складом суду є безпідставним - визначення судді для розгляду справи здійснено Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному статтею 14 ЦПК України. За цих обставин суд першої інстанції правильно констатував, що позивач не довів порушення його права та заподіяння йому моральної шкоди внаслідок здійснення досудового розслідування кримінального провадження з 2023 року. Суд першої інстанції не витребував докази, оскільки позивач у позовній заяві не посилався на конкретні документи, які знаходяться в кримінальному провадженні №12022243460000290 та не надав докази неспроможності самостійно їх подати. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 грудня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 22 травня 2026 року. Судді Л.М. Грох Р.С. Гринчук А.М. Костенко