Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/19467/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 лютого 2024 року м. Хмельницький Справа № 686/19467/23 Провадження № 22-ц/4820/434/24 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Ярмолюка О.І., секретаря: Шевчук Ю.Г., за участю учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 грудня 2023 року (суддя Мазурок О.В.) за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (далі АТ «Укрексімбанк») про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22.05.2023 року приблизно о 15 год. З0 хв. на мобільний номер телефону ОСОБА_1 , НОМЕР_1 , зателефонувала невідома їй раніше особа, яка представилась співробітником служби безпеки АТ «Укрексімбанк» та повідомила, що з її картки списуються грошові кошти і співробітник уточнює чи дійсно даний переказ здійснюється нею. Далі з офіційного номеру UKREXIMBANK почали надходити коди, які позивачкою вищевказаній особі не повідомлялися та прохання їх повідомити викликали у неї насторогу. Закінчивши розмову, вона перевірила залишок грошових коштів, на картковому рахунку та виявила 4 несанкціонованих транзакції на загальну суму 92540 грн. Жодних повідомлень про проведення платіжних операцій/зміну ліміту від банку їй не надходило. Після вказаного інциденту вона одразу зателефонувала на гарячу лінію банку та в поліції. 23 травня 2023 року, ОСОБА_1 залишила заяву-претензію у відділенні АТ «Укрексімбанк» про оскарження платіжної операції, а також отримала виписку, з якої вбачається, що на її картковому рахунку наявний залишок: 157,50 грн., заблоковано 92540 грн. (блокування для НОМЕР_2 ). Того ж дня вона звернулась до Хмельницького районної управління поліції ГУНП в Хмельницькій області із заявою про вчинення відносно неї кримінального правопорушення про що було внесені відомості до ЄРДР (кримінальне провадження №12023243000001778). Позивачка наголошує, що невстановленій слідством особі, дані банківської картки № НОМЕР_3 , а саме ПІН-код, СVV-код, пароль, а також будь-яка інша інформація нею не надавалась. 09 червня 2023 року, позивач звернулась до АТ «Укрексімбанк» та Національного банку України щодо несанкціонованого списання з її карткового рахунку коштів на загальну суму 92540 грн. по операціях, здійснених 22.05.2023 року з проханням відновити залишок коштів на її картковому рахунку № НОМЕР_3 до стану у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій від 22.05.2023 року. 21 червня 2023 року вона отримала відповідь від АТ «Укрексімбанк», якою їй було відмовлено посилаючись на той факт, що це виключно її вина. Із урахуванням викладеного, позивачка просила суд зобов`язати АТ «Укрексімбанк» відновити залишок коштів на її картковому рахунку (СКР 9116042509), платіжна картка № НОМЕР_3 до стану у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій від 22.05.2023 року щодо переказу коштів у сумі 92540 грн. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 грудня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Суд керувався тим, що достатніми та належними доказами було підтверджено факт розголошення ОСОБА_1 , інформації, а саме номер банківської картки, (ОТП-паролі) третім особам, що сприяло в доступі до її карткового рахунку та дало їм змогу ініціювати платіжні операції, за таких обставин, саме позивачка несе повну відповідальність за несанкціоноване списання грошових коштів з її рахунку. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позов у повному обсязі. В обґрунтування скарги зазначає, що для висновку про наявність вини в діях позивачки необхідно встановити обставини, які безспірно доводять, що остання своїми діями сприяла втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. В оскаржуваному судовому рішенні, окрім посилання на запис розмови, не вказано на підставі яких належних та допустимих доказів було зроблено достовірний висновок, що саме апелянт здійснила розголошення інформації, що сприяло здійсненню несанкціонованих операцій. На думку апелянта наданий банком запис розмови не може бути покладений в основу судового рішення, оскільки ця розмова відбулася вже після несанкціонованого списання грошових коштів, а тому значення для справи не має. Більше того, із цієї розмови неможливо достовірно встановити про які саме коди йде мова, куди вони приходили, чи дійсно передавались. Надаючи до справи інформацію про реєстрацію в мобільному застосунку, інформацію про ОТП-паролі, історію зміни основного пароля та автоматичні дзвінки, банком, всупереч ч.4 ст.100 ЦПК України, не було зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу, неможливо встановити з якого носія ці докази здобуті та де зберігаються. Також зазначає, що всупереч умовам договору, їй не було надіслано смс-повідомлення про проведення несанкціонованих операцій. Також наголошує, що АТ «Укрексімбанк» після отримання від позивачки повідомлення про здійснення неакцептованих операцій, заяви-претензії, блокування грошових коштів, не вчинив жодних залежних від нього заходів направлених на повернення грошових коштів, а навпаки сприяв їх зарахуванню на рахунок одержувача. У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Укрексімбанк» просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки доказів про те, що платіжні операції, які відбулись 22.05.2023 року по картковому рахунку ОСОБА_1 є помилковими, неакцептованими в розумінні ст..86 Закону України «Про платіжні послуги» позивачем до матеріалів справи не надано. В судовому засіданні апелянтка ОСОБА_1 та її представник адвокат Кузнецов К.С. підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити. Представник АТ «Укрексімбанк» адвокат Грицик А.Н. в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив їх відхилити. Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 18 листопада 2019 року ОСОБА_1 був відкритий зарплатний картковий рахунок (СКР НОМЕР_4 ) та 19 листопада 2019 року до цього рахунку було емітовано платіжну картку № НОМЕР_5 , а з 03 листопада 2022 - платіжну картку № НОМЕР_3 . 09 червня 2021 о 12:15:54 ОСОБА_1 було зареєстровано обліковий запис в мобільному додатку банку «ЕntеrЕхіт 2.0» на мобільному пристрої НОМЕР_6 . Реєстрація облікового запису відбулася на підставі інформації про номер платіжної картки № НОМЕР_5 та успішного введення одноразового коду-підтвердження (ОТР-паролю), надісланого Банком на зареєстрований в процесинговій системі Банку мобільний номер клієнта ( НОМЕР_1 (Фінансовий номер телефону). 22 травня 2023 року о 15:36:01 була здійснена процедура відновлення (зміни) пароля облікового запису Клієнта ( ОСОБА_1 ) в мобільному додатку. Процедура відновлення паролю відбувалася на підставі інформації про номер платіжної картки № НОМЕР_3 успішного введення ОТР-паролю, надісланого Банком 22.05.2023 на Фінансовий номер телефону позивачки. 22 травня 2023 року: о 15:39:35 із платіжної картки № НОМЕР_3 було здійснено переказ коштів на суму 24500 грн., плата за переказ 10 грн.; о 15:40:20 із платіжної картки № НОМЕР_3 було здійснено переказ коштів на суму 24500 грн., плата за переказ 10 грн.; о 15:40:50 із платіжної картки № НОМЕР_3 було здійснено переказ коштів на суму 24500 грн., плата за переказ 10 грн.; та о 15:41:16 із платіжної картки № НОМЕР_3 було здійснено переказ коштів на суму 19000 грн., плата за переказ 10 грн.; всього на загальну суму 92500,00 грн., комісія банку - 40 грн. на картку емітовану АТ КБ «Приватбанк». 24 травня 2023 року було зареєстровано кримінальне провадження №12023243000001778, за заявою потерпілої ОСОБА_1 , та викладено наступні обставини: 22.05.2023 близько 15:34 год. невстановлена слідством особа, перебуваючи у невстановленому місці, із використанням електронно-обчислювальної техніки, шляхом зловживання довірою, зателефонувавши з абонентського номеру телефону: НОМЕР_7 та НОМЕР_8 на мобільний номер НОМЕР_1 та представившись працівником служби безпеки «Укрексімбанк», під приводом несанкціонованого переказу коштів, здійснила переказ з банківської картки № НОМЕР_3 володільцем якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дізнавшись дані зазначеної картки, шляхом обману, заволоділа грошовими коштами в сумі 92540 грн., належних ОСОБА_1 , які було переказано на невстановлений рахунок. За зверненням ОСОБА_1 від 09.06.2023, АТ «Укрексімбанк» було проведено службове розслідування, за результатами якого встановлено, що 22.05.2023 року 0 15:36:01 була здійснена процедура відновлення (зміни) пароля до облікового запису ОСОБА_1 в Мобільному додатку. Процедура відновлення пароля відбулася на підставі інформації про номер платіжної картки та успішного введення ОТР паролю, надісланого Банком 22.05.2023 року на фінансовий номер телефону позивачки. Якби ініційовані дії щодо відновлення (зміни) паролю були ОСОБА_1 відхилені, то банк не надсилав би ОТР-пароль на її фінансовий номер телефону. Перед надсиланням на фінансовий номер телефону даного ОТР пароля, банком було здійснено дзвінок системи автоматизованого інформування (далі - робота-дозвонювача) на фінансовий номер позивачки та отримано він неї підтвердження ініційованої процедури відновлення (зміни) пароля. Підтвердження вважається отриманим так як 22.05.2023 року о 15:33:22 позивачка відповіла на вхідний дзвінок від робота-дозвонювача, прослухала інформацію про ініційовані дії щодо відновлення (зміни) паролю для облікового запису в Мобільному додатку та підтвердила ініційовані дії, натиснувши на клавіатурі свого мобільного пристрою цифру, яка була випадковим чином (рандомно) сформована Банком та повідомлена ОСОБА_1 роботом-дозвонювачем. Цього ж дня о 15:37:59 через обліковий запис позивачки в Мобільному додатку по платіжній картці № НОМЕР_2 був безстроково змінений розмір добового ліміту на операції переказу коштів: з 15:39:35 по 15:41:16 з платіжної картки позивачки було здійснено чотири успішні перекази коштів на загальну суму 92500 грн. на картку емітовану АТ КБ «Приватбанк». 22.05.2023 року о 18:03:00 після спілкування ОСОБА_1 з Контанк-центром Банку картка № НОМЕР_2 та обліковий запис Мобільного додатку позивачки були заблоковані. Також АТ КБ «Приватбанк» було проінформовано про шахрайські операції переказу коштів. На додаток до наданої інформації Банком надано суду скріншоти з інформаційних систем Банку щодо інформації про ОТР-паролі (коди надіслані на мобільний телефон НОМЕР_9 , скріншоти з інформаційної системи Банку щодо зміни лімітів по картковому рахунку, скріншоти з інформаційних систем Банку щодо деталі операцій переказу коштів 22.05.2023 року, скріншоти з інформаційних систем банку щодо автоматичних (робот) дзвінків клієнту (а.с.95-100). Надано суду як електронний доказ - звукозапис телефонної розмови ОСОБА_1 з представником Банку, який міститься на матеріальному носії - компакт-диску із номером LH3177BJІJ161J17D3 (а.с.110). Згідно ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Частинами 1 - 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (ст. 1073 ЦК України). Згідно із пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними. Відповідно до пунктів 1, 2, 5 - 10 розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається. Користувач зобов`язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним. Користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем. Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів. Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Банк зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого Законом України «Про звернення громадян». Строки встановлення емітентом правомірності переказу та повернення на рахунок користувача попередньо списаного неналежного переказу визначені пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин. Крім того, згідно п.4.2.23 Умов договору про надання банківських послуг та інших послуг, клієнт зобов`язаний: вживати усі можливі заходи, спрямовані на підвищення безпеки здійснення платіжних операцій за картковими рахунками, у тому числі надійно зберігати і не передавати третім особам, які не мають правових підстав для цього, свої персональні дані, катки і їх реквізити, PIN-коди, коди CVV2|CVC2, ОТР-паролі, мобільні пристрої, логіни, особисті паролі, слово-пароль, вказане у поданій до банку письмовій заяві, а також інші засоби і відомості, що дають змогу ініціювати платіжні операції за картковими рахунками та застосуванням карток та/або їх реквізитів (PIN-коди, коди CVV2|CVC2, ОТР-паролі ніколи не запитуються контакт-центром). Заперечуючи проти позову ОСОБА_1 відповідач посилався на результати службового розслідування, які оформлено витягом з програмного комплексу, скріншоти з інформаційних систем Банку щодо інформації про ОТП-паролі (коди надіслані на мобільний телефон НОМЕР_9 , скріншоти з інформаційної системи Банку щодо зміни лімітів по картковому рахунку, скріншоти з інформаційних систем Банку щодо деталі операцій переказу коштів 22.05.2023 року, скріншоти з інформаційних систем банку щодо автоматичних (робот) дзвінків клієнту, звукозапис телефонної розмови ОСОБА_1 з оператором Банку, який міститься на матеріальному носії - компакт-диску. Відповідно до якого ОСОБА_1 передавала свій номер картки, їй присилали смс-ки із чотирьохзначними номерами (ОТП-паролі) і вона їх називала. Безпомилкове введення одноразових паролів є підтвердженням згоди клієнта на проведення операції. З огляду на зазначене, суд першої інстанції правильно вважав, що в ході службового розслідування, і під час розгляду справи в суді було достовірно встановлено обставини, які безспірно доводять, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню фінансового телефону, паролів доступу до системи «ЕntеrЕхіт 2.0» або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, не спростовують висновків суду першої інстанції, фактично апелянт наводить ті ж аргументи, що є підставою позову та яким дана оцінка судом в мотивувальній частині рішення, а тому такі доводи апелянта слід відхилити. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін. Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення підстав для розподілу судових витрат не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області 05 грудня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 26 лютого 2024 року. Судді Т.О. Янчук Л.М. Грох О.І. Ярмолюк