Постанова 4821 № 690/776/25

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1002/26Головуючий по 1 інстанції Справа №690/776/25 Категорія: 304090000 Вахнова Л.А. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Василенко Л.І., Фетісової Т.Л., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Василенко Тетяни Володимирівни на рішення Багачевського міського суду Черкаської області від 23 лютого 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- в с т а н о в и в : У листопаді 2025 року ТОВ «ФК «Солвентіс»звернулося до суду із вказаним позовом. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між 16.11.2019 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту №2912985, на підставі якого відповідачу надані кредитні кошти в сумі 5 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені договором. Внаслідок порушення відповідачем умов повернення кредитних коштів за ним утворилась заборгованість. 10.06.2025 року між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» був укладений Договір факторингу №АК-10/06/2025. 07.07.2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» було укладено Договір факторингу № ДФ-07072025, на підставі якого право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «ФК «Солвентіс» на загальну суму заборгованості 26 450 грн., з яких: 5 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 21 450 грн. - заборгованість за процентами. На підставі викладеного позивач просив суд заборгованість за кредитним договором № 2912985 від 16.11.2019 року в загальній сумі 26 450,00 грн. та судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 600,000 грн. Рішенням Багачевської міського суду Черкаської області від 23 лютого 2026 року позов задоволено повністю. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Солвентіс» загальну заборгованість за кредитним договором № 2912985 від 16.11.2019 року в розмірі 26 450 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн., а всього стягнути суму 34 872,40 грн. Рішення суду мотивовано тим, що наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачем було отримано кредитні кошти на умовах та в порядку, що зазначені у Договорі про надання кредиту № 2912985 від 16.11.2019 року і він користувався кредитними коштами. Також по обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачем допущене порушення його зобов`язання в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, внаслідок чого за ним обчислюється заборгованість за вищевказаним договором про споживчий кредит в загальному розмірі 26450,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 21 450,00 грн. заборгованість за процентами, право вимоги за якими перейшло до позивача згідно договорів факторингу №АК-10/06/25 від 10.06.2025 та №ДФ-07072025 від 07.07.2025. Враховуючи ту обставину, що в порушення умов Договору про надання кредиту відповідач фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку та у строки, передбачені договором, не повернув і, після відступлення права грошової вимоги, не здійснював жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попередніх кредиторів, чим порушив права кредитора, то позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими. Не погоджуючись із вказаним рішення суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 адвокат Василенко Т.В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим із порушенням норм процесуального права, просить його скасувати. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності. Вважає, що позивачем нараховано відсотки поза межами строку кредитування. Також, на думку представника відповідача, не підлягають нарахуванню штрафні санкції. В апеляційній скарзі сторона відповідача посилається на практику Верховного Суду викладену у постанові від 04 лютого 2026 року у справі №758/14925/23, в якій, зокрема, суд касаційної інстанції звертав увагу на необхідність перевірки факту укладення кредитного договору та надання його оригіналів на клопотання сторони, яка такий факт заперечує. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам. При розгляді справи встановлено, що 16.11.2019 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 був укладений в електронній формі Договір про надання кредиту № 2912985, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Згідно умов вищевказаного договору кредитор надає позичальнику грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн., зі строком користування кредитом до 13.06.2020 р. Базова кредитна ставка за період з 16.11.2019 до 16.12.2019 - 1,7% за один день користування кредитом, та в період з 16.11.2019 до 16.12.2019 визначено спеціальну кредитну ставку 3% за один день користування кредитом. (п.п. 1.3, 1.4, 1.5, 1.6, 1.7.2,1.7.3 Договору). 16.11.2019 р. згідно договору № 2912985 відповідачу було надано кредитні кошти в сумі 5000,00 грн. шляхом їх перерахування позичальником на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 26.09.2025р. Із відповіді АТ КБ "Приват Банк" від 05.02.2026 року вбачається, що платіжну картку № НОМЕР_1 банком емітовано на ім`я ОСОБА_1 , на яку 16.11.2019 було зараховано грошові кошти в сумі 5 000,00 грн. 10.06.2025 року між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» був укладений Договір відступлення прав вимоги №АК-10/06/2025 (далі Договір відступлення) згідно умов якого ТОВ «Алекскредит» відступило ТОВ «Секвоя Капітал» право грошової вимоги, яке належить ТОВ «Алекскредит», до складу якого входять і права кредитора за Договором про надання кредиту № 2912985 від 16.11.2019 року, укладеним із ОСОБА_1 . 07.07.2025р. між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» був укладений Договір відступлення прав вимоги №ДФ-07072025 (далі Договір відступлення), згідно умов якого ТОВ «Секвоя Капітал» відступило ТОВ «ФК «Солвентіс» право грошової вимоги, яке належить ТОВ «ФК «Солвентіс», до складу якого входять і права кредитора за Договором про надання кредиту № 2912985 від 16.11.2019 року, укладеним із ОСОБА_1 . Згідно з розрахунком заборгованості за період з 16.11.2019 по 13.06.2020 відповідач на виконання своїх зобов`язань грошові кошти на погашення заборгованості не вносив, загальна заборгованість за Договором про надання кредиту № 2912985 від 16.11.2019 року склала суму 34550,00 грн., з яких тіло кредиту 5000,00 грн. та нараховані відсотки 29550,00 грн. Відповідно до витягу з реєстрів боржників (додатки до договорів факторингу №АК-10/06/2025 від 10.06.2025, №ДФ-07072025 від 07.07.2025) відступлено право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 2912985 від 16.11.2019 року в загальній сумі 26 450,00 грн., з яких тіло кредиту 5000,00 грн. та нараховані відсотки 21450,00 грн. Позивач просив стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором № 2912985 від 16.11.2019 року в загальній сумі 26 450,00 грн., з яких тіло кредиту 5000,00 грн. та нараховані відсотки 21450,00 грн. Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. З урахуванням наведеного, встановлено, що кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач у суді першої інстанції не заперечував факту укладення спірного договору та у відзиві погоджувався на наявну заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5000 грн. Клопотань про витребування оригіналу кредитного договору у порядку частини 6 статті 95 ЦПК України не заявляв. Крім того, на підтвердження отримання кредитних коштів на вимогу суду, АТ КБ «Приватбанк» надало випуску по рахунку ОСОБА_1 , з якої видно, що на його рахунок 16.11.2019 року було зараховано кошти у сумі 5000,00 грн. Відповідно до пункту 1.7.3. договору про надання кредиту №2912985 від 16.11.2019 року, базова кредитна ставка за період з 16.11.2019 до 16.12.2019 - 1,7% за один день користування кредитом, та в період з 17.12.2019 до 13.06.2020 визначено спеціальну кредитну ставку 3% за один день користування кредитом. Також умовами договору передбачено, що сторони погодили, що строк дії договору (п. 2.41. Правил) встановлюється з дати укладення договору (п. 2.9 Правил) 16.11.2019 року до кінцевої дати виконання договору 13.06.2020 року (включно) (п. 3.1. договору). Отже, сторонами погоджено строк кредитування до 13.06.2020 року. При цьому з розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування відсотків здійснювалося до 13.06.2020 року, тобто в межах строку кредитування та за відсотковою ставкою погодженою сторонами. Щодо посилань в апеляційній скарзі на незастосування до позичальника штрафних санкцій, то колегія суддів звертає увагу, що позивачем такі вимоги не заявлялися. Що стосується строку позовної давності, то слід врахувати положення частини 3 статті 267 ЦПК України, у відповідності до якої позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідачем у суді першої інстанції не заявлено клопотання про застосування строку позовної давності. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, судова колегія вважає, що аргументи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели, або могли призвести, до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, - у х в а л и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Василенко Тетяни Володимирівни залишити без задоволення. Рішення Багачевського міського суду Черкаської області від 23 лютого 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Судді