Постанова 4821 № 707/4941/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2026 року м. Черкаси Справа № 707/4941/25 Провадження № 22-ц/821/966/26 Категорія: 304090000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Василенко Л. І., суддів: Новікова О. М., Фетісової Т. Л., секретаря Дмитренко В. В., учасники справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Єврокредит», відповідач ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні вм. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 28 січня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст позовних вимог У грудні 2025 року ТОВ «ФК «Єврокредит» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (далі- кредитний договір). В обґрунтування позову вказано, що 26.04.2021 ОСОБА_1 уклав з АТ «Мегабанк» Кредитний договір № TDB.2021.0311.11409, шляхом приєднання до договору, який складається з публічної частини договору, що розміщена на сайті АТ «Мегабанк» www.megabank.ua та індивідуальної частини, підписанням якої ОСОБА_1 приєднався до договору в цілому. Згідно Договору АТ «Мегабанк» відкрило ОСОБА_1 поточний банківський рахунок у гривні, доларах США та євро з кредитуванням та видало платіжну карту. АТ «Мегабанк» свої обов`язки за вказаним Договором виконало належним чином і встановило на поточний рахунок у гривні доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту, проте відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією не виконав, у зв`язку з чим станом на 03.09.2024 у нього наявна заборгованість перед Банком у загальному розмірі 117 828,54 грн, що складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) 42 785,83 грн та заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 75 042,71 грн. 03.09.2024 між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК» «Мустанг» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № Gl1N426240, згідно якого АТ «Мегабанк» відступило ТОВ «ФК» «Мустанг Фінанс» права вимоги за Кредитним договором № TDB.2021.0311.11409 від 26.04.2021. 27.12.2024 між ТОВ «ФК» «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК» «Єврокредит» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 1/12, згідно якого ТОВ «ФК» «Мустанг» відступило ТОВ «ФК» «Єврокредит» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № TDB.2021.0311.11409 від 26.04.2021. Набувачі права вимог - ТОВ «ФК» «Мустанг» і ТОВ «ФК» «Єврокредит» додаткових нарахувань за спірним Кредитним договором не здійснювали. Посилаючись на те, що неповерненням коштів порушуються права позивача ТОВ «ФК» «Єврекредит», як нового кредитора, позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість в розмірі 117 828,54 грн, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн та на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 11 200,00 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 28 січня 2026 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Єврокредит» заборгованість за Кредитним договором № TDB.2021.0311.11409 від 26.04.2021 в сумі 117 828,54 грн, витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн. Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення суду. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, відповідач належним чином не виконував умови Кредитного договору, що призвело до утворення заборгованості, яка підлягає стягненню в судовому порядку. Зазначений позивачем розмір заборгованості підтверджується умовами договору і не викликав сумніву у суду. Також, суд першої інстанції вважав за можливе компенсувати позивачу витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн які є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу 27.02.2026, не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить змінити рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 28 січня 2026 року, скасуватив частині стягнення відсотків в сумі 75 042,71 грн, зменшити витрати на правничу допомогу до 2 000 грн, а також встановити розстрочку виконання рішення на 24 місяці рівними частинами. В обґрунтування скарги вказано, щосуд першої інстанції не звернув увагу на те, що 01.06.2022 відповідачем вносились кошти для погашення ліміту, проте 02.06.2022 НБУ ухвалив рішення № 261-рш/БТ про неплатоспроможність АТ «Мегабанк». Зазначив, що усі банківські сервіси, включаючи «todobank» припинили роботу, а тому виникло класичне прострочення кредитора, який не надав нових реквізитів. Зауважив, що суд першої інстанції безпідставно розглянув справу у спрощеному провадженні за копіями документів та позбавив відповідача права надати особисті пояснення. Звернув увагу, що письмове повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ «ФК «Єврокредит» ОСОБА_1 не отримував. Крім того, вказав, що заявлена сума відсотків майже вдвічі перевищує тіло кредиту, що має ознаки неправомірного збагачення позивача, а стягнення 8 000,00 грн витрат на правничу допомогу є надмірним. Оскільки судом першої інстанції відмовлено в задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення відмовлено через відсутність доказів майнового стану, відповідач на підставі ст. 367 ЦПК України надано нові докази. Відзив на апеляційну скаргу Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Згідно ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій Судом встановлено, що 26.04.2021 ОСОБА_1 підписано Заяву-Договір (індивідуальна частина) № TDB.2021.0311.11409 від 26.04.2021 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, що є Додатком 1 до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank. У вказаній Заяві-Договорі зазначено найменування банку АТ «Мегабанк» та відомості щодо відповідача ОСОБА_1 . Крім того, у зазначеній Заяві-Договорі відповідач ОСОБА_1 просив відкрити на його ім`я поточні рахунки: в гривні, доларах США, у Євро та надати платіжну карту міжнародної платіжної системи, а також встановити на її поточний рахунок у гривнях ліміт кредитної лінії в розмірі до 200 000 грн на умовах згідно з Тарифами Банку та Паспортом споживчого кредиту. Згідно п. 1 розділу «Запевнення та Умови» вказаної Заяви-Договору, підписанням цієї Заяви-Договору клієнт беззастережно підтверджує: прийняття в повному обсязі Публічної пропозиції АТ «Мегабанк» на приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, що розміщений у місці інформування клієнта та на сайті АТ «Мегабанк» www.megabank.ua та/або в мережі інтернет www.todobank.com; згоду з умовами Договору, а також положення усіх Додатків до нього; укладення з Банком шляхом приєднання до Договору, який складається з публічної частини договору, що розміщена у місці інформування клієнта та на сайті АТ «Мегабанк» www.megabank.ua та/або в мережі інтернет www.todobank.com та індивідуальної частини договору, а саме цієї Заяви-Договору, підписанням якої клієнт приєднується до Договору в цілому. Відповідно до п. 2 розділу «Запевнення та Умови» зазначеної Заяви-Договору, Банк відкриває клієнту: поточний рахунок № НОМЕР_1 (у гривні), що обслуговується за дебетово-кредитною схемою, поточні рахунки № НОМЕР_2 (у доларах США), № НОМЕР_3 (у Євро), що обслуговуються за дебетовою схемою, а також видає платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa International Gold Rewards миттєвого випуску (неперсоніфіковану). Картка власність банку. Згідно п. 3 розділу «Запевнення та Умови» вказаної Заяви-Договору, картка використовується клієнтом для отримання/внесення готівкових коштів, оплати товарів і послуг, а також з метою здійснення інших операцій, передбачених умовами договору та/або чинним законодавством України і не пов`язаних із здійсненням підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності. Відповідно до п. 4 розділу «Запевнення та Умови» зазначеної Заяви-Договору, Банк може надавати клієнту кредит шляхом сплати з карткового рахунку платежів клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах доступного ліміту кредитної лінії, а саме: сума максимального ліміту кредитної лінії 200 000 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту 273 293,00 грн; сума доступного ліміту кредитної лінії згідно з Паспортом споживчого кредиту; строк кредиту 12 місяців; пільговий період 62 дні; процентна ставка (фіксована): базова 56% річних, у Пільговий період 0,0001%; орієнтовна реальна річна процентна ставка 87,30% річних; тип кредиту кредитна лінія; мета кредиту споживчі цілі; обов`язків мінімальний платіж (ОМП), % від використаного доступного ліміту 5,0%; строк оплати ОМП передостанній робочий день місяця, в який здійснюється розрахунок/нарахування обов`язкових платежів клієнта за відповідний звітний період. Згідно п. 6 розділу «Запевнення та Умови» вказаної Заяви-Договору, строк дії Договору: набирає чинності з моменту підписання цієї Заяви-Договору та діє протягом 3 років. Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії цього Договору жодна із сторін не заявить про його розірвання, цей Договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах. Кількість таких пролонгацій Договору є необмеженою. Відповідно до п. 7 розділу «Запевнення та Умови» зазначеної Заяви-Договору, підписанням цієї Заяви-Договору клієнт підтверджує та запевняє, що, зокрема: ця Заява-Договір, Договір з Додатками (в тому числі, Тарифи, тощо) у сукупності складають єдиний Договір, істотні умови якого можуть міститися як у цьому тексті, так і в інших частинах Договору. У розділі «Видача платіжної картки та пін конверту» зазначено, що 26.04.2021 відповідач ОСОБА_1 отримав картку № НОМЕР_4 . 26.04.2021 ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту, який є Додатком 9 до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, а також позивачем ТОВ «ФК Єврокредит» до позовної заяви додано Додаток до Договору № TDB.2021.0311.11409 від 26.04.2021, яким є Тарифний пакет «todobank». Згідно виписки по рахунку, який був відкритий в АТ «Мегабанк» на ім`я ОСОБА_1 за період з 26.04.2021 по 02.12.2022, останній використовував встановлений його на картковий рахунок кредитний ліміт, шляхом зняття готівки, переказу коштів та оплати товарів. Виписки по рахунках, які були відкриті в АТ «Мегабанк» на ім`я відповідача ОСОБА_1 підтверджують, що за періоди з 26.04.2021 по 02.12.2022 та з 03.12.2022 по 03.09.2024, останній повернув використаний кредитний ліміт не в повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за тілом кредиту у сумі 42 785,83 грн та за нарахованими відсотками у сумі 75 242,71 грн. З довідки-розрахунку заборгованості, яка складена уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Мегабанк», ОСОБА_1 станом на 03.09.2024 мав заборгованість за Кредитним договором № TDB.2021.0311.11409 від 26.04.2021 у загальній сумі 117 828,54 грн, з яких: 42 785,83 грн заборгованість за основним боргом; 75 042,71 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками. З Протоколу електронного аукціону № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 вбачається, номер лоту - GL1N426240, власник активів (майна) Акціонерне товариство «Мегабанк», статус відбувся, найменування активів (майна)/лота (склад лота) пул активів (майна), а саме права вимоги за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами, дебіторська заборгованість фізичних осіб та майнові права за дебіторською заборгованістю у кількості 20054 одиниць, переможець учасник ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», код ЄДРПОУ 40916672, ціна продажу лота 23 425 777,00 грн без ПДВ, розмір гарантійного внеску 3 017 560,97 грн. 03.09.2024 між АТ «Мегабанк» («Банк») та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» («Новий кредитор»), керуючись ст. 6, 512, 627 ЦК України та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронних торгів № GFD001-UA-2024061801260 від 09.07.2024, укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL1N426240. Відповідно до п. 1 зазначеного Договору про відступлення прав вимоги, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (овердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом «Основні договори», надалі за текстом Права вимоги. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором, погашена в повному обсязі до укладення цього договору, та відповідно права вимоги за такими договорами не відступаються у зв`язку з їх припиненням. Згідно п. 2 вказаного Договору про відступлення прав вимоги, за цим договором новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, вказаних в Основних договорах, вказаних у Додатку № 1 до цього договору, право вимагати сплати неустойки, пеней, штрафів, передбачених Основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3,0% річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань за Основними договорами, право вимагати застосуванню наслідків реституції при недійсності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсними договорів із боржниками, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство боржників, виконавчих проваджень щодо боржників, в тому числі щодо майна боржників, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього договору, права вимоги за мировими угодами із боржниками, договорами з арбітражними керуючими боржників, охоронними організаціями, права участі в комітеті кредиторів боржників, тощо. Розмір прав вимоги до боржників за Основними договорами, які переходять до нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до цього договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов Основних договорів. Відповідно до п. 4 зазначеного Договору про відступлення прав вимоги, сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього договору, новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 21 723 211,51 грн. Ціна договору сплачується новим кредитором банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до пункту 14 цього договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор. Згідно п. 14 вказаного Договору про відступлення прав вимоги, цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін. Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 66895 від 31.07.2024, ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» перерахувало на рахунок АТ «Мегабанк» кошти у сумі 23 425 777,00 грн, як оплату за лот GL1N426240, переможець ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», ЄДРПОУ 40916672, протокол № GFD001-UA-2024061801260 від 09.07.2024, ціна продажу 23 425 777,00 грн без ПДВ. Згідно витягу з Додатку № 1 до Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, укладеного 03.09.2024, яким є Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, боржників/дебіторів за такими договорами, ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором № TDB.2021.0311.11409 від 26.04.2021 у загальній сумі 117 828,54 грн, з яких: 42 785,83 грн сума заборгованості за основним боргом; 75 042,71 грн сума заборгованості за відсотками. 27.12.2024 між ТОВ «ФК Єврокредит» («Новий кредитор») та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» («Первісний кредитор») укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги. Відповідно до п. 1 зазначеного Договору про відступлення прав вимоги, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього договору (Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються до Боржників/Дебіторів за такими договорами), надалі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (овердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом «Основні договори», надалі за текстом Права вимоги. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором. Права вимоги, що відступаються за цим договором належать первісному кредитору на підставі договору від 03.09.2024 № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, що укладений ним з попереднім кредитором Боржників АТ «Мегабанк», відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-2024061801260 від 09.07.2024, переможцем яких став первісний кредитор. Згідно п. 2 вказаного Договору про відступлення прав вимоги, за цим договором новий кредитор набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних в Основних договорах, вказаних у Додатку №1 до цього договору, право вимагати сплати неустойки, пені, штрафів, передбачених Основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3,0% річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань за Основними договорами, право вимагати застосуванню наслідків реституції при недійсності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсними договорів із боржниками, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство боржників, виконавчих проваджень щодо боржників, в тому числі щодо майна боржників, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього договору, права вимоги за мировими угодами із боржниками, договорами з арбітражними керуючими боржників, охоронними організаціями, права участі в комітеті кредиторів боржників, тощо. Розмір прав вимоги до боржників за Основними договорами, які переходять до нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до цього договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане кредитору відповідно до умов Основних договорів. Права вимоги переходять від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору та Додатку № 1 (Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються до Боржників/Дебіторів за такими договорами). Вказаний Додаток № 1 до цього Договору підписується сторонами одночасно з текстом договору. Відповідно до п. 4 зазначеного Договору про відступлення прав вимоги, сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього договору, новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти у сумі 22 730 000, 00 грн. Ціна договору сплачується новим кредитором шляхом безготівкового перерахування коштів на будь-який з рахунків первісного кредитора в банківських установах за реквізитами, що зазначені у цьому договорі. Оплата здійснюється з розстроченням платежу наступними частинами: 1) В строк до 31.12.2024 включно має бути сплачений аванс в сумі 8 030 000,00 грн; 2) В строк до 31.05.2025 включно має бути сплачений залишок суми в розмірі 14 700 000,00 грн. Згідно п. 14 вказаного Договору про відступлення прав вимоги, цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін. Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 1074 від 27.12.2024, ТОВ «ФК Єврокредит» перерахувало на рахунок ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» кошти у сумі 8 030 000,00 грн як аванс згідно договору № 1/12 про відступлення права вимоги від 27.12.2024 за права вимоги за договорами на розрахунково-касове обслуговування, користування банківськими індивідуальними сейфами та за кредитними договорами без ПДВ. Згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 1091 від 31.01.2025, ТОВ «ФК Єврокредит» перерахувало на рахунок ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» кошти у сумі 9 200 000,00 грн як аванс згідно Договору №1/12 про відступлення права вимоги від 27.12.2024 року за права вимоги за договорами на розрахунково-касове обслуговування, користування банківськими індивідуальними сейфами та за кредитними договорами без ПДВ. Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 1822 від 22.09.2025, ТОВ «ФК Єврокредит» перерахувало на рахунок ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» кошти у сумі 5 500 000,00 копійок як аванс згідно договору № 1/12 про відступлення права вимоги від 27.12.2024 за права вимоги за договорами на розрахунково-касове обслуговування, користування банківськими індивідуальними сейфами та за кредитними договорами без ПДВ. Згідно витягу з Додатку № 1 до Договору № 1/12 про відступлення прав вимоги, укладеного 27.12.2024, яким є Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, боржників/дебіторів за такими договорами, ТОВ «ФК Єврокредит» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № TDB.2021.0311.11409 від 26.04.2021 у загальній сумі 117 828,54 грн, з яких: 42 785,83 грн сума заборгованості за основним боргом, 75 042,71 грн сума заборгованості за відсотками.

Мотивувальна частина Позиція Черкаського апеляційного суду Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. 19.05.2025 від ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. При цьому в заяві ОСОБА_1 зазначено про те, що апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України). Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам відповідає, виходячи з наступного. За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України). Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України). Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України). Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України). Матеріалами справи підтверджено укладення та підписання ОСОБА_1 . Заяви-Договору № TDB.2021.0311.11409 від 26.04.2021про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank. Сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, у тому числі щодо розміру кредиту, строку кредитування та відсотків за користування кредитом. Підписання цієї заяви договору не заперечується відповідачем. У Заяві-Договорі № TDB.2021.0311.11409 від 26.04.2021сторони узгодили, що Банк може надавати клієнту кредит шляхом сплати з карткового рахунку платежів клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачу йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах доступного ліміту кредитної лінії, а саме: сума максимального кредитного ліміту 200 000,00 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту 273 293,00 грн; строк кредиту 12 місяців; процентна ставка базова 56% річних; пільговий період 62 дні; процентна ставка у пільговий період 0,0001% річних; орієнтовна реальна річна процентна ставка 87,30% річних. Також сторони у Заяві-Договорі узгодили, що строк дії Договору набирає чинності з моменту підписання цієї Заяви-Договору та діє протягом 3 років. Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії цього Договору жодна із сторін не заявить про його розірвання, цей Договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах. Кількість таких пролонгацій Договору є необмеженою. У підписаній відповідачем Заяві-Договорі № № TDB.2021.0311.11409 від 26.04.2021про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank викладені усі суттєві умови, притаманні кредитному договору. Так, зокрема передбачена сума кредитного ліміту, в межах якої Банк надає кредит шляхом сплати з карткового рахунку платежів клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачу йому готівки, а також передбачений розмір процентів за користування кредитними коштами, що загалом виключає необхідність звертатися до інших документів банку (публічної пропозиції, умов та правил, тарифів тощо) для з`ясування змісту спірних правовідносин. Указаний Договір відповідно до вимог ст. 628 ЦК України є обов`язковим до виконання кредитором та позичальником. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що між Банком і ОСОБА_1 укладений Договір про надання послуг з кредитування рахунку шляхом встановлення кредитного ліміту. Згідно з ч. 1 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Отже, для таких договорів сторони не встановлюють конкретної суми кредиту, а лише визначають максимальний ліміт, в рамках якого банк погодився надавати клієнту кредитні кошти, а клієнт має право і можливість скористатись цими коштами. Розмір кредитного ліміту та ставки процентів за користування кредитом були погоджені сторонами у розділі «Запевнення та умови» Заяви-Договору № TDB.2021.0311.11409 від 26.04.2021. Позивач надав виписки по рахунку відповідача за період з 26 квітня 2021 року по 02 грудня 2022 року та за період з 03 грудня 2022 року по 03 вересня 2024 року, відповідно до яких ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, здійснював погашення кредиту. Здійснюючи часткове погашення заборгованості, відповідач вчинив дії щодо визнання умов Кредитного договору, у тому числі розміру та порядку нарахування відсотків. Щодо переходу права вимоги за Кредитним договором № TDB.2021.0311.11409 від 26.04.2021 до позивача, колегія суддів зазначає наступне. За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України). Оскільки, АТ «Мегабанк» відступило право вимоги до відповідача за Кредитним договором № № TDB.2021.0311.11409 від 26.04.2021ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», а у подальшому ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» - ТОВ «ФК «Єврокредит», тому відповідач несе відповідальність за виконання зобов`язань за спірним Кредитним договором перед новим кредитором - позивачем, у тому обсязі, що і перед первісним кредитором. Позивач для підтвердження переходу прав вимоги до боржника ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором надав належні та допустимі докази, зокрема протокол аукціону, договори про відступлення прав вимоги, витяги з реєстрів договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами, платіжні інструкції. При цьому неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору, за умови невиконання боржником грошового зобов`язання, не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань, не припиняє зобов`язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора. Тож колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в цій частині. Крім того, скаржником не обґрунтовано та не наведено мотивів ставлення ним під сумнів наявних в матеріалах справи копій, не зазначено про їх невідповідність оригіналам у зв`язку з можливою сфальшованістю чи суперечністю. Тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими. За встановлених обставин справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором № TDB.2021.0311.11409 від 26.04.2021в сумі 117 828,54 грн, з яких: заборгованість за кредитом 42 785,83 грн; заборгованість за відсотками 75 042,71 грн. Доказів на підтвердження погашення заборгованості за Кредитним договором № TDB.2021.0311.11409 від 26.04.2021відповідачем суду не надано та матеріали справи цього не містять. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на несправедливість визначеного позивачем до стягнення розміру процентів. Оскаржуючи рішення, ОСОБА_1 не доведено того, що заявлені до стягнення проценти були нараховані з порушенням умов укладеного ним Договору, контррозрахунку на наданий позивачем розрахунок заборгованості не надано. Доводи скаржника щодо порушень судом першої інстанції норм процесуального права, а саме розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного. Частиною 3 ст. 274 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Частиною 2 ст. 274 ЦПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних правовідносин, крім спорів про стягнення аліментів збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини Отже, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, крім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження. З матеріалів справи вбачається, що предметом порушеного спору є стягнення заборгованості за Кредитним договором, ціна позову якого не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що свідчить про те, що дана справа не належить до тієї категорії справ, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження. Сторони по справі були обізнані про її рух, користувались своїми процесуальними правами щодо ознайомлення з матеріалами справи, подачі заяв, клопотань, відзиву на позов, тощо. Крім того, з матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб. Отже, виходячи з предмету спору та розміру заявлених позовних вимог, апеляційний суд вважає, що призначення судом першої інстанції розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін не є порушенням норм процесуального права. Щодо клопотання ОСОБА_1 про надання розстрочки виконання рішення суду шляхом сплати заборгованості рівними частинами на 12 місяці та долучення нових доказів щодо матеріального стану, колегія суддів зазначає наступне. Як на підставу розстрочення судового рішення скаржник посилався на те, що відповідно до відомостей з ДРФО про суми виплачених доходів від 25.02.2026 та довідки за формою ОК-7 від 26.02.2026 його офіційний дохід за попередній календарний рік становить 0,00 грн. Крім того, зазначив, що на його повному утриманні перебувають двоє малолітніх дітей: син ОСОБА_2 (2018 р.н.) та донька ОСОБА_3 (2019 р.н.). Вважає, що одноразове стягнення всієї суми з особи без доходу, студента магістра, який утримує двох дітей, порушує принципи гуманності. Статтею 267 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 435 Розділу VІ ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Згідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед. Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб. Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим. Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. У той же час, згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 № 8 роз`яснено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконання рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду. Водночас, відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 06.2019 у справі № 916/190/18. Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, відповідно до якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру…», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Зі змісту поданої заяви про розстрочення виконання рішення суду вбачається, що підставами для розстрочення зазначеного рішення є скрутне матеріальне становище відповідача. Разом з тим, доказами рівня майнового стану, зокрема фізичної особи можуть бути наприклад, довідка про доходи, довідка про склад сім`ї, довідка про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність чи відсутність рухомого чи нерухомого майна, Відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, довідка з Пенсійного фонду України, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо. Таким чином особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її матеріальний стан ускладнює виконання рішення. Відповідачем до відзиву, який містить клопотання про надання розстрочки виконання рішення суду шляхом сплати заборгованості рівними частинами на 12 місяці долучено копію студентського квитка та копії свідоцтв про народження дітей. Скаржником до апеляційної скарги долучено відомості з ДРФО про суми виплачених доходів від 25.02.2026 та довідки за формою ОК-7 від 26.02.2026, копії свідоцтв про народження ОСОБА_4 Серії НОМЕР_5 та ОСОБА_5 Серії НОМЕР_6 а також довідку про здобувача освіти (а.с. 59, 60, 61, 69, 70). Дослідивши вказані докази, колегія суддів акцентує увагу, що в наданих скаржником довідки за формою ОК-7, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з січня 2025 року по січень 2026 року відсутні відомості про суми доходу. Та обставина, що скаржник є студентом та має на своєму утриманні малолітніх дітей, на переконання апеляційного суду, не може бути єдиними та безумовними підставами для розстрочення судового рішення на стадії його ухвалення, оскільки, як суду першої так і суду апеляційної інстанції не надано належних доказів, які підлягають оцінці щодо реального майнового стану скаржника, зокрема, довідок про перелік розрахункових та інших рахунків, банківські документи про відсутність на рахунках коштів або депозитів, відомостей про наявність рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів тощо, що можуть свідчити про існування об`єктивних перешкод виконати вимоги законодавства. З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновком, до якого дійшов місцевий суд про те, що стороною відповідача, на час ухвалення рішення, не надано належних та допустимих доказів виникнення виключних обставин у розумінні ст. 435 ЦПК України, які б давали підстави для розстрочення виконання рішення суду. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне. Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Із наданих та досліджених доказів на підтвердження витрат, понесених позивачем на оплату професійної правничої допомоги у суді першої інстанцій, встановлено, що звертаючись до суду, стороною позивача надано наступні докази: договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 5817 на ім`я Журавльова С. Г.; акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги №12108601 від 14.08.2025 року; ордер. Проаналізувавши приведені докази, беручи до уваги, що предметом позову є стягнення кредитної заборгованості, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлена позивачем сума витрат на правничу допомогу в розмірі 11 200 грн є завищеною та становить надмірний тягар для відповідача, та вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. З огляду на зазначене, підстави для скасування рішення суду з наведених скаржником підстав відсутні. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність і обґрунтованість судового рішення в оскаржуваній його частині. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року). Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки дані доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують. Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині без змін, питання про розподіл судових витрат не вирішується. Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 28 січня 2026 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України. Текст постанови складено 20 травня 2026 року. Головуючий Л. І. Василенко Судді: О. М. Новіков Т. Л. Фетісова