Постанова 4805 № 273/1360/25

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №273/1360/25 Головуючий у 1-й інст. Білера І.В. Категорія 70 Доповідач Борисюк Р. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Борисюка Р.М., суддів Галацевич О.М., Павицької Т.М., розглянувши у письмовому провадженні у місті Житомирі цивільну справу № 273/1360/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 10 грудня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Білери І.В. у місті Чуднові, в с т а н о в и в : У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся з даним позовом, в якому просив зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 03 вересня 2021 року, з 1/3 частки до 1/5 частки всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку. Позов мотивував тим, що 17 вересня 2005 року він уклав шлюб з відповідачкою. У шлюбі у них народились діти: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 27 червня 2017 року рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області шлюб між сторонами було розірвано. Вказував, що на підставі рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 10 березня 2020 року з нього на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на неповнолітніх дітей сина ОСОБА_5 та доньку ОСОБА_6 у твердій грошовій сумі 1674,16 грн, що підлягає індексації, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 06 вересня 2018 року і до досягнення сином ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , після чого продовжувати стягувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 у твердій грошовій сумі 2511,24 грн, що підлягає індексації, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісяця до досягнення дочкою повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 03 вересня 2021 року, змінено спосіб стягнення аліментів, які стягуються з нього за рішенням від 10 березня 2020 року в розмірі 1/3 частки всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку. З моменту ухвалення рішення суду про стягнення з нього аліментів змінився його сімейний та матеріальний стан. Так, 19 листопада 2019 року позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_7 , від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_5 народився син ОСОБА_8 . Крім того, на підставі рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 06 лютого 2025 року ним усиновлено ще двох дітей нинішньої дружини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Внесено відповідні зміни до актових записів про народження вказаних дітей, де їх батьком зазначено його. Таким чином, його сім`я є багатодітною. Сам позивач є військовослужбовцем за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 з 18 лютого 2020 року. Зазначені обставини свідчать про зміну його сімейного та матеріального стану у бік погіршення, що є підставою для зменшення розміру аліментів, сплачуваних ним на неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у зв`язку з чим звернувся із позовом до суду. Рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 10 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. У поданій апеляційній скарзі, позивач просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судове рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, із порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що його сім`я є багатодітною, що підтверджується посвідченням НОМЕР_2 , ви­даним відділом із забезпечення діяльності центру надання адміністративних послуг Остерської міської ради 14 липня 2025 року. На даний час на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей від першо­го шлюбу та троє малолітніх дітей, один з яких не досяг трирічного віку від друго­го. Така суттєва зміна сімейного стану потребує від нього додаткових витрат та свід­чить про суттєву зміну його матеріального стану в бік погіршення у зв`язку з розши­ренням кола осіб, які перебувають на його утриманні. Свідченням матеріального становища платника аліментів є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника аліментів осіб, яким він за законом зобов`язаний надавати утримування і які фактично знаходяться на його утриманні. Зазначає, що потреба в зменшенні розміру аліментів у нього виникла не в 2025 році. Фактично його сімейний та матеріальний стан змінився у 2023 році з народженням сина ОСОБА_11 . І вже тоді він звертався до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. 24 липня 2023 року Чуднівським районним судом була зареєстрована цивільна справа № 294/1503/23, призначено склад суду - ОСОБА_12 . Провадження у справі не відкривалось 2 роки з невідомих йому причин. У липні 2025 року він подав заяву про залишення цього позову без розгляду і 29 липня 2025 року суддею винесена відповідна ухвала. Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 02 березня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та справу призначено до розгляду. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Згідно частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України (частина 1 статті 368 ЦПК України). Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи про стягнення аліментів. Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною 5 статті 268, статті 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав відповідачу строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Враховуючи характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування, зважаючи на конкретні обставини у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки в матеріалах справи містяться докази, надані сторонами, наявні правові підстави для розгляду справи у порядку письмового провадження без участі сторін. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що встановлений рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 10 лютого 2021 року розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення без доведення належними та допустимими доказами суттєвого погіршення матеріального становища платника аліментів, не буде спрямовано на належне забезпечення дітей та суперечитиме їх інтересам. Колегія суддів не може повністю погодитись з такими висновками з огляду на таке. Установлено, що сторони по справі є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з відповідачкою та перебувають на її матеріальному утриманні, що підтверджується копіями повторних свідоцтв про народження, Серій НОМЕР_3 від 19 березня 2025 року та Серії НОМЕР_4 від 19 березня 2025 року (а.с.7, 8 відповідно). Згідно копії рішення Чуднівського районного суду від 03 вересня 2021 року у справі № 294/596/21 змінено спосіб стягнення аліментів, які стягуються за рішенням Чуднівського районного суду від 10 березня 2020 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з дати набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття (а.с.10-12). 19 листопада 2019 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб із ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_5 від 19 листопада 2019 року (а.с.14). Від даного шлюбу мають сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_6 , від 24 січня 2023 року (а.с.15). Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 06 лютого 2025, справа у справі № 734/5756/24 вирішено усиновити ОСОБА_1 дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , змінено прізвище дітей з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_14 », по батькові дітей - з « ОСОБА_15 », « ОСОБА_16 » на « ОСОБА_17 », « ОСОБА_18 », ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у Книзі реєстрації народжень записано батьком дітей (а.с.16-17, 18, 19). Відповідно до довідки №1 191/05.01-08 від 14 липня 2025 року, виданої Остерською міською радою ОСОБА_7 в тому, що вона дійсно проживає без реєстрації по АДРЕСА_1 та має склад сім`ї: чоловік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , син ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та дочка ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.20). Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 14 липня 2025 року відділом із забезпечення діяльності центру надання адміністративних послуг Остерської міської ради, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 є багатодітною сім`єю (а.с.24). Відповідно до довідки про доходи, виданої військовою частиною НОМЕР_1 від 17 липня 2025 року, ОСОБА_1 з січня по червень 2025 року отримав дохід в розмірі 216 487,07 грн. Щомісячний відрахунок аліментів складає, в середньому 8 900 грн (а.с.25). Довідкою № 211 від 15 липня 2025 року військової частини НОМЕР_1 підтверджено перебування ОСОБА_1 на військовій службі з 18 лютого 2020 року по теперішній час (а.с.26). У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до статті 18 Конвенції, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Частинами першою та другою статті 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»). Згідно зі статтею 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до статей 150, 180 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом. У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Таким чином платник аліментів вправі звернутися до суду з позовом про зменшення їх розміру у випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, змінився сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення їх розміру. До таких висновків дійшов Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та Верховний Суд в постанові від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилається на ту обставину, що на його утриманні перебуває ще троє малолітніх дітей, один з яких не досяг трирічного віку від друго­го шлюбу, що не дає йому можливості сплачувати аліменти на утримання його дітей від першого шлюбу, в розмірі визначеному рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 03 вересня 2021 року. З цього приводу необхідно зазначити, що відповідно до вимог статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу (ч.2 ст.182 СК України). Стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Отже, розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути змінений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та за наявності правових підстав. При цьому право застосування норми закону належить суду. Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. На підставі частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з положеннями статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Відтак, предметом доказування у справах про зміну розміру аліментів є зміна матеріального або сімейного стану, погіршення здоров`я платника аліментів, в даному випадку позивача. Як було зазначено вище, на підставі рішення суду з позивача стягувались аліменти на утримання двох дітей сина ОСОБА_5 та дочки ОСОБА_6 у розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Разом із тим, на час розгляду справи син ОСОБА_5 досяг повноліття, у зв`язку із чим обов`язок позивача щодо його утримання припинився відповідно до вимог статті 180 СК України. Відтак фактично аліменти підлягають стягненню лише на одну дитину доньку ОСОБА_6 . Крім того, колегія суддів враховує зміну сімейного та матеріального стану позивача. Так, сім`я позивача є багатодітною, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 . На утриманні позивача перебувають троє малолітніх дітей від другого шлюбу, один із яких ОСОБА_11 не досяг трирічного віку. Також позивачем усиновлено малолітніх дітей ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , яких він зобов`язаний утримувати на рівні з рідними дітьми. Суд бере до уваги, що народження у другому шлюбі малолітньої дитини ОСОБА_11 , а також усиновлення малолітніх дітей ОСОБА_20 та ОСОБА_21 спричинили збільшення обсягу обов`язків ОСОБА_1 щодо утримання дітей та, відповідно, погіршення його матеріального становища. Такі обставини свідчать про істотну зміну сімейного та матеріального стану платника аліментів, що відповідно до статтею 192 СК України є підставою для зміни раніше визначеного розміру аліментів. При цьому суд виходить із необхідності забезпечення балансу між інтересами дитини, на користь якої стягуються аліменти, та можливістю платника аліментів виконувати обов`язок щодо належного утримання всіх своїх дітей. Отже, оцінивши подані сторонами докази у їх сукупності відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем доведено наявність обставин, передбачених статтею 192 СК України, а саме істотної зміни сімейного та матеріального стану, що є достатньою правовою підставою для зменшення розміру аліментів. З огляду на викладене, враховуючи досягнення сином ОСОБА_5 повноліття, перебування у позивача на утриманні трьох малолітніх дітей від другого шлюбу, статус багатодітної сім`ї, а також зміну матеріального стану позивача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру аліментів, що стягуються на користь відповідачки на утримання дочки ОСОБА_6 , з 1/3 до 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) позивача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Таким чином, проаналізувавши зібрані по справі докази та встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги підлягають до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції у відповідності до положень пунктів 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України скасуванню, із ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову. Відповідно до положень частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 13 даної статті передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З огляду на викладене, виходячи із принципу пропорційності відшкодування судового збору до задоволених вимог також підлягає ухваленню нове судове рішення щодо розподілу судового збору. Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 не сплачував судовий збір за подання позовної заяви, хоча мав такий обов`язок. Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню за подання позовної заяви 605,6 грн судового збору. Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції у постанові, зокрема вирішує питання нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. У зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги із відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги пропорційно до задоволених вимог скарги в розмірі 908,4 грн. Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) (пункт 3 частини 6 статті 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в сили вимог закону. Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 10 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову. Зменшити розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 03 вересня 2021 року та стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили та до повноліття дитини. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 605,6 грн судового збору за подання позовної заяви та на користь ОСОБА_1 908,4 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий Судді