Постанова 4856 № 120/13147/24
від 22.05.2026 ·П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/13147/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Жданкіна Н.В. Суддя-доповідач - Сушко О.О. 22 травня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування рішення. Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов. На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що позивач в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та неповно дослідив обставини справи. На його думку, НКРЕКП безпідставно зобов`язала здійснити компенсаційні виплати, не врахувавши припинення договірних відносин зі споживачами, строки звернення та вимоги Мінімальних стандартів і Правил постачання. Також скаржник вказує на неврахування форс-мажорних обставин, підтверджених сертифікатом ТПП. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач є підприємством, що здійснює господарську діяльність із постачання природного газу на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 11.05.2017 №
633. На підставі постанови НКРЕКП від 04.10.2023 № 1832 та посвідчення на проведення позапланової перевірки від 06.03.2024 № 118, у період з 11.03.2024 по 22.03.2024 відповідачем проведено позапланову перевірку щодо дотримання ТОВ "Вінницягаз Збут" вимог законодавства Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201 (далі - Ліцензійні умови), а саме: - підпункту 18 у частині складання звітності затвердженої НКРЕКП, щодо провадження господарської діяльності з постачання природного газу та подання її до НКРЕКП у встановленому порядку, зокрема форми № 4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) за II квартал 2023 року; - підпункту 23 у частині надання документів, інформації та звітності, що містять достовірні дані, необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП (але не менше як протягом 10 робочих днів, крім запитів під час здійснення заходів з державного нагляду (контролю), зокрема звітності за формою № 4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) за II квартал 2023 року, що містить достовірні дані; - підпункту 25 щодо дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП, зокрема дотримання пунктів 3.1,3.2, 3.4 глави 3 Стандартів та вимог щодо забезпечення мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу споживачу, надання споживачам компенсації у разі недотримання мінімальних стандартів якості. За результатами планової перевірки ТОВ "Вінницягаз Збут" складено Акт від 22.03.2024 № 141, в якому зафіксовані порушення: - підпункту 23 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині надання НКРЕКП документів, інформації та звітності, що містять достовірні дані, необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП (але не менше як протягом 10 робочих днів, крім запитів під час здійснення заходів з державного нагляду (контролю); - підпункт 25 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині дотримання Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП, а саме: пункту 3.1 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог у частині забезпечення постачальником мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу споживачу; пункту 3.2 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог у частині дотримання мінімального стандарту щодо повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, або надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати - у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача; пункту 3.4 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог у частині сплата споживачу компенсації у розмірах, наведених у додатку 3 до цих Стандартів та вимог, у разі недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, зазначених у пункті 3.2 цієї глави. Товариством подано заперечення до Акта від 22.03.2024 №
141. Постановою НКРЕКП від 16.04.2024 № 744, відповідно до статей 17, 19 та 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", статті 59 Закону України "Про ринок природного газу" та Порядку (методики) визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 23.09.2023 № 1800, за Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг застережено ТОВ "Вінницягаз Збут" щодо недопущення надалі порушень підпункту 23 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині надання документів, інформації та звітності, що містять достовірні дані, необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП (але не менше як протягом 10 робочих днів, крім запитів під час здійснення державного нагляду (контролю)) та накладено штраф на ТОВ "Вінницягаз Збут" у розмірі 158 406 (сто п`ятдесят вісім тисяч чотириста шість) гривень за порушення підпункту 25 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП. Крім того, за наслідками поведеної перевірки відповідачем було прийнято розпорядження від 16.04.2024 № 113-р "Про усунення порушень ТОВ "Вінницягаз Збут", яким зобов`язано ТОВ "Вінницягаз Збут" усунути порушення підпункту 25 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП, для чого у строк до 20.05.2024 сплатити компенсацію 1 099 споживачам за недотримання Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 21 вересня 2017 року № 1156 (далі - Мінімальні стандарти), про що повідомити НКРЕКП. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.09.2016 № 1540-VIII (далі - Закон № 1540-VIII) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону № 1540-VIII передбачено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема: у сфері енергетики: діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу. Згідно із частиною другою статті 3 Закону № 1540-VIII регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом. Відповідно до пунктів 11, 12 частини першої статті 17 Закону № 1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор: контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов; розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства. За приписами частин першої - третьої, п`ятої статті 19 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора. Після перевірки складається акт у двох примірниках, який підписують члени комісії та передають суб`єкту господарювання. У разі відмови від отримання акт надсилається поштою. Суб`єкт господарювання має право подати письмові пояснення протягом 5 робочих днів. У разі виявлення порушень акт розглядається Регулятором, який приймає рішення про застосування санкцій. Акт і пояснення також оприлюднюються на сайті Регулятора. Частиною сьомою статті 19 Закону № 1540-VIII встановлено, що підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є: 1) подання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб`єктом, що належить до особливої групи споживачів, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю; 2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб`єктом, що належить до особливої групи споживачів, її законних прав; 3) обґрунтоване звернення суб`єктів господарювання та споживачів про порушення суб`єктом природної монополії, оператором малої системи розподілу законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов; 4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок; 5) перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах. Строк проведення позапланової виїзної перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - трьох робочих днів. У разі великих обсягів перевірки за рішенням Регулятора строк проведення позапланової виїзної перевірки може бути збільшений до 20 робочих днів, а для суб`єктів малого підприємництва - до п`яти робочих днів із внесенням відповідних змін до посвідчення на проведення перевірки. Під час проведення позапланової виїзної перевірки з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки. У разі виявлення під час проведення позапланової виїзної перевірки однорідних порушень або таких, що прямо випливають із питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, Регулятор має право перевіряти такі порушення із подальшим застосуванням до суб`єкта господарювання відповідальності, передбаченої законодавством. Отже, частиною сьомою статті 19 Закону № 1540-VIII встановлено, що під час проведення позапланової виїзної перевірки з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цієї перевірки, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки. Як встановлено, що в обґрунтуванні до проекту постанови НКРЕКП № 1832 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Вінницягаз Збут" (далі - Постанова НКРЕКП № 1832), яке розглядалось на засіданні НКРЕКП, яке проводилось 04.10.2023 у формі відкритого слухання, зазначено, що підставами для проведення позапланової виїзної перевірки є, зокрема перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах Так, перевірка ТОВ "Вінницягаз Збут" була проведена відповідачем на підставі Постанови № 1832, прийнятої відповідно до пункту 5 частини сьомої статті 19 Закону №1540-VIII. Відповідно до частини другої статті 22 Закону №1540-VIII за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, та суб`єктів, що належать до особливої групи споживачів, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії. За приписами частини третьої статті 22 Закону № 1540-VIII у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив. Згідно із частиною четвертою статті 22 Закону № 1540-VIII Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання", "Про енергетичну ефективність". Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про ринок природного газу" від 09.04.2015 № 329-VIII суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом. Пунктом 1 частини другої статті 59 Закону №329-VIII передбачено, що правопорушеннями на ринку природного газу зокрема є: порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності. За приписами частини третьої статі 59 Закону № 329-VIII у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу до відповідних суб`єктів ринку природного газу можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії. Відповідно до підпункту б пункту 5 частини четвертої статті 59 Закону № 329-VIII Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на суб`єктів ринку природного газу (крім споживачів) у таких розмірах: від 3000 до 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню: за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню. Згідно із частиною п`ятою статті 59 Закону № 329-VIII під час визначення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор враховує серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та його суб`єктів, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини. Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором під час перевірки вважаються пом`якшуючими обставинами. Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку природного газу вважаються обтяжуючими обставинами. За правилами частин шостої - восьмої статті 59 Закону № 329-VIII рішення Регулятора про накладення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, може бути прийняте протягом 30-денного строку з дня складення акта перевірки. Накладення санкцій, передбачених цією статтею, не допускається, якщо порушення було виявлено через п`ять або більше років після його скоєння (у разі триваючого порушення - його припинення) або виявлення його наслідків. За одне правопорушення на ринку природного газу може застосуватися лише один вид штрафної санкції (штраф) або штраф разом із зупиненням дії ліцензії. Рішення про накладення санкцій Регулятором оскаржуються в судовому порядку. Відповідно до положень статті 22 Закону №1540-VIII, суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України "Про природні монополії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу"; "Про ринок електричної енергії"; "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про теплопостачання; "Про питну воду та питне водопостачання", "Про державне регулювання в сфері державних комунальних послуг" та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах. За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції, серед іншого, у вигляді накладення штрафу. У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив. Щодо виявлених відповідачем під час перевірки порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, слід зазначити наступне. Так, за результатами розгляду Акту № 141 від 22.03.2024, відповідач застосував до позивача штрафну санкцію за порушення: - підпункту 23 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині надання НКРЕКП документів, інформації та звітності, що містять достовірні дані, необхідні для виконання НКРЕКПсвоїх повноважень, в обсягах тау строки, встановленіНКРЕКП (але не менш як протягом 10 робочих днів, крім запитів під час здійснення заходів державного нагляду (контролю); - підпункту 25 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов участі дотримання мінімальних стандартів та вимог якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затвердженого НКРЕКП. Щодо відображених в акті перевірки порушень підпункту 23 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов, судом встановлено, що відповідні висновки відповідачем сформовані в зв`язку з виявленням у формі звітності № 4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) за ІІ квартал 2023 року розбіжності з підтверджуючими документами (заяви, дані особових рахунків) та Комісією встановлено, що: - по 15 споживачах вказано (за порядковими номерами 95, 147, 148, 154, 176, 213, 326, 451, 473, 582, 584, 622, 711, 836, 1247) невірну адресу; - по 25 споживачах (за порядковими номерами: 430, 479, 536, 626, 631, 689, 738, 866, 893, 921, 943, 945, 952, 962, 994, 1014, 1021, 1045, 1153, 1189, 1218, 1249, 1469, 1736) невірно вказані прізвища, ім`я чи по батькові; - по споживачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був змінений код послуги з S3 на S9.1, про що було зазначено при поданні скоригованої форми № 4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) за II квартал 2023 року. Щодо виявлених порушень підпункту 25 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов участі дотримання мінімальних стандартів та вимог якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затвердженого НКРЕКП, то слід зазначити наступне. Як встановлено, що позивач здійснює діяльність з постачання природного газу на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 11.05.2017 №633. Разом з тим, відповідно до підпункту 3 пункту 6.2 розділу VI Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП 30.09.2015 №2500 (далі - Типовий договір), постачальник зобов`язується обчислювати і виставляти рахунки Споживачу за поставлений природний газ відповідно до вимог, передбачених цим Договором. Відповідно до пункту 11.5 розділу XI Типового договору дія цього Договору припиняється, зокрема, у разі реєстрації споживача в Реєстрі споживачів іншого постачальника на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи у порядку, визначеному Правилами постачання та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2493. У такому випадку дія цього Договору припиняється на наступний день після реєстрації споживача в Реєстрі іншого постачальника. Відповідно до положень пункту 3.2 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог, до мінімальних стандартів якості при наданні постачальником послуг постачання природного газу належить, зокрема, повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, або надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати - у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача. Даний стандарт введений в дію з 01.01.2023. Так, під час проведення перевірки встановлено, що ТОВ "Вінницягаз Збут" у другому кварталі 2023 року, після набрання чинності Мінімальними стандартами та вимогами, здійснено повернення переплати 1085 заявникам, проте тривалість надання послуги (з урахуванням часу затримки) щодо повернення коштів на письмові вимоги вищевказаних побутових споживачів, становить від 6 до 124 робочих днів. Також встановлено невчасне надання відповідей по 14 споживачам ( ОСОБА_3 (№ 98), ОСОБА_4 (353), ОСОБА_5 (№1096), ОСОБА_6 (№ 1196), ОСОБА_7 (№ 1218), ОСОБА_8 (за двома адресами № 1221-1222), ОСОБА_9 (№ 1254), ОСОБА_10 (№ 1328), ОСОБА_11 (№ 1372), ОСОБА_12 (№ 1402), ОСОБА_13 (№ 1411), ОСОБА_14 (№ 1437), ОСОБА_15 (№ 1633). При цьому, як зазначає ТОВ "Вінницягаз Збут", у них відсутні договірні відносини із побутовими споживачами з травня 2022 року, позивач не постачає природний газ вказаним споживачам й не виставляє рахунки попереднім споживачам за поставлений природний газ, надання компенсації споживачам ТОВ "Вінницягаз Збут", як попереднім постачальником, здійснюється відповідно до пункту 3.8 глави 3 Стандартів та вимог шляхом перерахування коштів споживачу за банківськими реквізитами. Згідно з пунктом 3.4 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог у разі недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, зазначених у пункті 3.2 цієї глави, Постачальник сплачує споживачу компенсацію у розмірах, наведених у додатку 3 до Мінімальних стандартів та вимог. Згідно з пунктом 3.5 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог, постачальник надає споживачу компенсацію за недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу шляхом врахування суми відповідної компенсації у рахунку за спожитий природний газ у строк не більше 45 днів з дня недотримання мінімального стандарту якості (у разі недотримання мінімального стандарту, визначеного підпунктом 2 пункту 3.2 цієї глави, - з дати зміни умов договору постачання природного газу для непобутових споживачів). Відповідно до пункту 3.8 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог компенсація надається, у тому числі шляхом перерахування коштів споживачу за банківськими реквізитами. Відповідно до пункту 3.6 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог постачальник самостійно визначає факт недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, визначає споживача, якому він має надати компенсацію за недотримання мінімальних стандартів якості, та надає таку компенсацію без додаткового звернення зі сторони споживача. У разі ненадання постачальником компенсації за недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу в порядку, визначеному пунктом 3.4 цієї глави, споживач має право самостійно звернутися до постачальника із заявою за формою, наведеною в додатку 4 до цих Стандартів та вимог (пункт 3.10 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог). Таким чином, відсутність додаткової заяви про надання компенсацій від споживачів, у відповідності до положень пункту 3.10 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог, не є підставою для не проведення компенсації, а подання такої заяви є правом споживача, а не обов`язком. В поясненнях позивача стосовно причин невиплати компенсації в якості причини затримки повернення переплати споживачам зазначено форс-мажорні обставини. Згідно з положеннями Постанови №1416 затримка у наданні послуги внаслідок Форс-мажорних обставин або з вини споживачів має бути документально підтверджена, згідно з Мінімальними стандартами та вимогами - настання Форс-мажорних обставин підтверджується відповідно до чинного законодавства. Водночас, слід зазначити що ТОВ "Вінницягаз Збут" надано відповідачу лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, в якому зазначено, що ТПП України засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України та введення воєнного стану в України є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язкам виконання яких/-го настало згідно з умовами договору контракту угоди законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Надаючи оцінку зазначеному листу Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, як доказ неможливості виплатити компенсацію за надані послуги, слід врахувати наступне. Верховний Суд в постанові від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 виклав наступні висновки щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні": - ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності - форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом; - наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката. Крім того, у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №910/8580/22 викладено наступні висновки: - лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин; -форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання; - наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 912/750/22 викладено висновок про те, що лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7Л від 28.02.2022 не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини. Враховуючи наведені висновки Верховного Суду щодо застосування статті 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні Верховний Суд вважає лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 таким, що не є сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Щодо сертифікату №56.01/34 від 29.01.2024, який долучений до позову, то такий не може бути взятий судом до уваги, оскільки станом на момент виникнення спірних правовідносин та проведення перевірки (акт № 141 від 22.03.2024) вказаного сертифікату не існувало. Отже, посилання позивача на військову агресією російської федерації проти України, введення на території України воєнного стану, не містять причинно-наслідкового зв`язку між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань, оскільки ТОВ "Вінницягаз Збут", та об`єкти споживачів, щодо яких недотримано мінімальні стандарти якості, згідно з даними реєстру надання послуг та письмових звернень споживачів не знаходяться на територіях, на яких велись бойові дії у 2-му кварталі 2023 року (період, що перевірявся) або тимчасово окупованих російською Федерацією, згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 №
309. Отже, слід дійти висновку про обґрунтованість прийнятих НКРЕКП постанови від 16.04.2024 №744 та розпорядження від 16.04.2024 №113-р та, як наслідок, відсутність підстав для її скасування. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Сушко О.О. Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.