Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/6977/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/6977/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бошкова Ю.М. Суддя-доповідач - Курко О. П. 11 грудня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування рішень, В С Т А Н О В И В : в травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування рішень. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» є підприємством, що здійснює господарську діяльність із постачання природного газу на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 11.05.2017 №633. На підставі постанови НКРЕКП від 19.12.2023 №2476 у період з 11.01.2024 по 24.11.2024 відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку щодо дотримання позивачем вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу, за період діяльності з 01.01.2022 по 10.01.2024. За результатами планової перевірки ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» складено Акт №33 від 24.01.2021, яким встановлено низку порушень законодавства та Ліцензійних умов допущених Ліцензіатом при здійсненні своєї господарської діяльності з постачання природного газу, а саме: підпункту 13 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині виконання умов (вимог) чинних Правил постачання природного газу, що затверджуються НКРЕКП, а також договорів природного газу у частині зарахування у разі переплати суми переплати в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повернення на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу протягом 5-ти робочих днів після отримання такої вимоги; підпункт 25 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині дотримання Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП, а саме: пункту 3.1 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог у частині забезпечення постачальником мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу споживачу; пункту 3.2 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог у частині дотримання мінімального стандарту щодо повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, або надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати - у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача; пункту 3.4 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог у частині сплата споживачу компенсації у розмірах, наведених у додатку 3 до цих Стандартів та вимог, у разі недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, зазначених у пункті 3.2 цієї глави. Позивачем 29.01.2024 подано письмові пояснення та обґрунтування (заперечення) до акту перевірки. Постановою НКРЕКП від 13.02.2024 № 300, відповідно до статей 17, 19 та 22 Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, статті 59 Закону України Про ринок природного газу Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг накладено штраф у розмірі 123250 грн. на ТОВ ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ". Також, 13.02.2024 відповідачем винесено розпорядження № 43-р Про усунення порушення ТОВ ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ, яким Ліцензіата зобов`язано: усунути порушення підпункту 25 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов, у частині дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП, для чого у строк до 15.03.2024 сплатити компенсацію 2 споживачам за недотримання Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування спживачів та постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 21.09.2017 за № 1156, про що повідомити НКРЕКП. Не погоджуючись із постановою та розпорядженням, позивач звернувся до суду із цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості прийнятих НКРЕКП постанови від 13.02.2024 №300 та розпорядження від 13.02.2024 №43- р та, як наслідок, відсутність підстав для їх скасування. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.09.2016 № 1540-VIII (далі - Закон № 1540-VIII) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону № 1540-VIII передбачено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема: у сфері енергетики: діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу. Згідно із частиною другою статті 3 Закону № 1540-VIII регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом. Відповідно до пунктів 11, 12 частини першої статті 17 Закону № 1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор: контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов; розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства. За приписами частин першої - третьої, п`ятої статті 19 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора. За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб`єкту господарювання рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки. Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора. Частиною сьомою статті 19 Закону № 1540-VIII встановлено, що підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є: 1) подання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб`єктом, що належить до особливої групи споживачів, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю; 2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб`єктом, що належить до особливої групи споживачів, її законних прав; 3) обґрунтоване звернення суб`єктів господарювання та споживачів про порушення суб`єктом природної монополії, оператором малої системи розподілу законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов; 4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок; 5) перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах. Строк проведення позапланової виїзної перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - трьох робочих днів. У разі великих обсягів перевірки за рішенням Регулятора строк проведення позапланової виїзної перевірки може бути збільшений до 20 робочих днів, а для суб`єктів малого підприємництва - до п`яти робочих днів із внесенням відповідних змін до посвідчення на проведення перевірки. Під час проведення позапланової виїзної перевірки з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки. У разі виявлення під час проведення позапланової виїзної перевірки однорідних порушень або таких, що прямо випливають із питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, Регулятор має право перевіряти такі порушення із подальшим застосуванням до суб`єкта господарювання відповідальності, передбаченої законодавством. Отже, частиною сьомою статті 19 Закону № 1540-VIII встановлено, що під час проведення позапланової виїзної перевірки з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цієї перевірки, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки. Судом встановлено, що до відповідача надійшли звернення 22 споживачів у частині виконання умов (вимог) чинних Правил постачання природного газу, а також договорів постачання природного газу у частині зарахування у разі переплати суми переплати в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повернення на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу протягом 5-ти робочих днів після отримання такої вимоги. Так, перевірка ТОВ ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ була проведена відповідачем на підставі Постанови № 1167, прийнятої відповідно до пункту 2 та 5 частини сьомої статті 19 Закону № 1540-VIII. Відповідно до частини другої статті 22 Закону №1540-VIII за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, та суб`єктів, що належать до особливої групи споживачів, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії. За приписами частини третьої статті 22 Закону № 1540-VIII у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив. Згідно із частиною четвертою статті 22 Закону № 1540-VIII Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання", "Про енергетичну ефективність". Відповідно до частини першої статті 59 Закону України Про ринок природного газу від 09.04.2015 № 329-VIII суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом. Пунктом 1 частини другої статті 59 Закону №329-VIII передбачено, що правопорушеннями на ринку природного газу зокрема є: порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності. За приписами частини третьої статі 59 Закону № 329-VIII у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу до відповідних суб`єктів ринку природного газу можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії. Відповідно до підпункту б пункту 5 частини четвертої статті 59 Закону № 329-VIII Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на суб`єктів ринку природного газу (крім споживачів) у таких розмірах: від 3000 до 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню: за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню. Згідно із частиною п`ятою статті 59 Закону № 329-VIII під час визначення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор враховує серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та його суб`єктів, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини. Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором під час перевірки вважаються пом`якшуючими обставинами. Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку природного газу вважаються обтяжуючими обставинами. За правилами частин шостої - восьмої статті 59 Закону № 329-VIII рішення Регулятора про накладення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, може бути прийняте протягом 30-денного строку з дня складення акта перевірки. Накладення санкцій, передбачених цією статтею, не допускається, якщо порушення було виявлено через п`ять або більше років після його скоєння (у разі триваючого порушення - його припинення) або виявлення його наслідків. За одне правопорушення на ринку природного газу може застосуватися лише один вид штрафної санкції (штраф) або штраф разом із зупиненням дії ліцензії. Рішення про накладення санкцій Регулятором оскаржуються в судовому порядку. Відповідно до положень статті 22 Закону №1540-VIII, суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України "Про природні монополії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу"; "Про ринок електричної енергії"; "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про теплопостачання; "Про питну воду та питне водопостачання", "Про державне регулювання в сфері державних комунальних послуг" та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах. За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції, серед іншого, у вигляді накладення штрафу. У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив. Щодо виявлених відповідачем під час перевірки порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, суд зазначає наступне. Так, за результатами розгляду Акту № 33 від 24.01.2024, на підставі Постанови №300, відповідач застосував до позивача штрафну санкцію за порушення підпункту 25 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов участі дотримання мінімальних стандартів та вимог якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затвердженого НКРЕКП. Судом встановлено, що позивач здійснює діяльність з постачання природного газу на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 11.05.2017 №633. Разом з тим, відповідно до підпункту 3 пункту 6.2 розділу VI Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП 30.09.2015 №2500 (далі - Типовий договір), постачальник зобов`язується обчислювати і виставляти рахунки Споживачу за поставлений природний газ відповідно до вимог, передбачених цим Договором. Відповідно до пункту 11.5 розділу XI Типового договору дія цього Договору припиняється, зокрема, у разі реєстрації споживача в Реєстрі споживачів іншого постачальника на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи у порядку, визначеному Правилами постачання та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2493. У такому випадку дія цього Договору припиняється на наступний день після реєстрації споживача в Реєстрі іншого постачальника. Відповідно до положень пункту 3.2 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог, до мінімальних стандартів якості при наданні постачальником послуг постачання природного газу належить, зокрема, повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, або надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати - у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача. Даний стандарт введений в дію з 01.01.2023. Так, під час проведення перевірки встановлено, що ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» у першому кварталі 2023 року, після набрання чинності Мінімальними стандартами та вимогами, здійснено повернення переплати 17 споживачам з порушенням строків, визначених пунктом 3.2 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог. По 3 споживачам письмові заяви щодо повернення коштів не надходило, по 1 споживачу переплата/заборгованість за даними особового рахунку відсутня. Окрім того, встановлено, що ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» надало 2 споживачам, які звернулись після 01.01.2023, відповіді на їх вимоги щодо повернення переплати без належного обґрунтування причин щодо неповернення переплати за спожитий природний газ та безпідставно відмовлено у поверненні переплати. При цьому, як зазначає ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ», у них відсутні договірні відносини із побутовими споживачами з травня 2022 року, позивач не постачає природний газ вказаним споживачам й не виставляє рахунки попереднім споживачам за поставлений природний газ, надання компенсації споживачам ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ», як попереднім постачальником, здійснюється відповідно до пункту 3.8 глави 3 Стандартів та вимог шляхом перерахування коштів споживачу за банківськими реквізитами. Слід зазначити, що у ТОВ "ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ" наявні усі необхідні дані для компенсації відповідно до п. 3.8 глави 3 Мінімальних стандартів, оскільки зазначені дані надавалися самими споживачами із письмовими вимогами щодо повернення переплати, відтак у товариства була реальна можливість як здійснити взаємозвірку щодо наявності переплати, так і відшкодувати переплату за спожиті послуги. Згідно з пунктом 3.4 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог у разі недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, зазначених у пункті 3.2 цієї глави, Постачальник сплачує споживачу компенсацію у розмірах, наведених у додатку 3 до Мінімальних стандартів та вимог. Згідно з пунктом 3.5 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог, постачальник надає споживачу компенсацію за недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу шляхом врахування суми відповідної компенсації у рахунку за спожитий природний газ у строк не більше 45 днів з дня недотримання мінімального стандарту якості (у разі недотримання мінімального стандарту, визначеного підпунктом 2 пункту 3.2 цієї глави, - з дати зміни умов договору постачання природного газу для непобутових споживачів). Відповідно до пункту 3.8 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог компенсація надається, у тому числі шляхом перерахування коштів споживачу за банківськими реквізитами. Відповідно до пункту 3.6 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог постачальник самостійно визначає факт недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, визначає споживача, якому він має надати компенсацію за недотримання мінімальних стандартів якості, та надає таку компенсацію без додаткового звернення зі сторони споживача. У разі ненадання постачальником компенсації за недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу в порядку, визначеному пунктом 3.4 цієї глави, споживач має право самостійно звернутися до постачальника із заявою за формою, наведеною в додатку 4 до цих Стандартів та вимог (пункт 3.10 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог). Таким чином, відсутність додаткової заяви про надання компенсацій від споживачів, у відповідності до положень пункту 3.10 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог, не є підставою для не проведення компенсації, а подання такої заяви є правом споживача, а не обов`язком. Як встановлено судом, відповідно до акту перевірки, виплати компенсації 3 споживачам на момент проведення перевірки не здійснювалась. В поясненнях позивача стосовно причин невиплати компенсації в якості причини затримки повернення переплати споживачам зазначено форс-мажорні обставини. Згідно з положеннями Постанови №1416 затримка у наданні послуги внаслідок Форс-мажорних обставин або з вини споживачів має бути документально підтверджена, згідно з Мінімальними стандартами та вимогами - настання Форс-мажорних обставин підтверджується відповідно до чинного законодавства. Водночас, судом встановлено, що ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» надано відповідачу лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, в якому зазначено, що ТПП України засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України та введення воєнного стану в України є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язкам виконання яких/-го настало згідно з умовами договору контракту угоди законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Надаючи оцінку зазначеному листу Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, як доказ неможливості виплатити компенсацію за надані послуги, суд враховує наступне. Верховний Суд в постанові від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 виклав наступні висновки щодо застосування статті 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні: -ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності -форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом; -наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати України шляхом видачі сертифіката. Крім того, у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №910/8580/22 викладено наступні висновки: - лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин; -форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання; - наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 912/750/22 викладено висновок про те, що лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7Л від 28.02.2022 не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини. Враховуючи наведені висновки Верховного Суду щодо застосування статті 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в УкраїніВерховний Суд вважає лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 таким, що не є сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україніта не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Щодо сертифікату №56.01/34 від 29.01.2024, який долучений до позову, то такий не може бути взятий судом до уваги, оскільки станом на момент виникнення спірних правовідносин та проведення перевірки (акт № 33 від 24.01.2024) вказаного сертифікату не існувало. Отже, посилання позивача на військову агресією російської федерації проти України, введення на території України воєнного стану, не містять причинно-наслідкового зв`язку між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань, оскільки ТОВ ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ, та об`єкти споживачів, щодо яких недотримано мінімальні стандарти якості, згідно з даними реєстру надання послуг та письмових звернень споживачів не знаходяться на територіях, на яких велись бойові дії у 1-му кварталі 2023 року (період, шо перевірявся) або тимчасово окупованих російською Федерацією, згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 №

309. Суд також зазначає, що переведення споживачів відповідно до наказу Міністерства енергетики України від 08.06.2022 №198 Про постачання природного газу побутовим споживачам, не є свідченням непередбачуваності обставин з забезпечення виконання Ліцензіатом своїх зобов`язань відповідно до вимог Ліцензійних умов та Мінімальних стандартів та вимог. Так, підпунктом 25 пункту 2.2 Ліцензійних умов передбачено, що при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог, зокрема, дотримуватись мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП. При цьому, відповідно до пункту 3.2 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог (у редакції постанови НКРЕКП від 10 листопада 2022 № 1415) до мінімальних стандартів якості при наданні постачальником послуг постачання природного газу належить, зокрема, повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, або надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати - у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача. Даний стандарт введений в дію з 01.01.2023. Згідно з пунктом 3.4 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог у разі недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, зазначених у пункті 3.2 цієї глави, Постачальник сплачує споживачу компенсацію у розмірах, наведених у додатку 3 до Мінімальних стандартів та вимог. Таким чином, надіслані на адресу позивача вимоги про повернення переплати вартості природного газу не є подією, що позивач не міг передбачити чи подією яка носить надзвичайний характер. Отже, станом І квартал 2023 року, тобто на момент надходження вимог споживачів про повернення переплати вартості природного газу, позивач знав про наявність таких переплат та міг передбачити появу таких вимог споживачів. Окрім того, судом враховано і ту обставину, що ТОВ "ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ" листом від 20.02.2024 звернулось до НКРЕКП щодо розстрочення сплати штрафу на 12 місяців. Відповідачем на відкритому засіданні прийнято постанову від 04.03.2024 № 412, якою розстрочена сплата штрафу у розмірі 123250, 00 грн., накладного спірною постановою № 300 від 13.02.2024 "Про застосування санкцій за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу" на 6 місяців. Ліцензіатом вже здійснено 3 платежі, про що повідомлено НКРЕКП листами від 12.03.2024, 10.04.2024, 08.05.2024 із наданням документів на оплату. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість прийнятих НКРЕКП постанови від 13.02.2024 №300 та розпорядження від 13.02.2024 №43- р та, як наслідок, відсутність підстав для її скасування. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Курко О. П. Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.