LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд560/14662/25

від 22.05.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/14662/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 22 травня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив: - визнати дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2018 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії протиправними; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі рішень Хмельницького окружного адміністративного суду по справах №560/5616/20 від 09.12.2020, №560/8613/24 від 22.05.2021, №560/11444/23 від 08.08.2023, №560/19182/23 від 15.04.2023 за період з 01.01.2018 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, що рішеннями Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.12.2020 року №560/5616/20, від 22.05.2021 року №560/8613/24, від 08.08.2023 року №560/11444/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату пенсії: з 05.03.2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року; з 01.01.2023, з урахуванням тарифного розряду для розрахунку посадового окладу - 40, надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років та премії в розмірі 140% посадового окладу; з 01.02.2023 року з урахуванням доплати до пенсії у розмірі 2000 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" № 713 від 14.07.2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум. На звернення позивача, пенсійний орган листом від 06.08.2025 року повідомив, що сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде здійснена в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат в порядку черговості. На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.12.2020 у справі №560/5616/20, яке набрало законної сили 12.01.2021, нарахована доплата за період з 05.03.2019 по 31.12.2019 в сумі 10574,37 грн, виплата якої буде здійснена в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат в порядку черговості дати набрання рішенням законної сили. На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №560/8613/20, яке набрало законної сили згідно з постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2021, нарахована доплата за період з 01.04.2019 по 31.05.21 в сумі 154611,60 грн, виплата якої буде здійснена в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат в порядку черговості дати набрання рішенням законної сили. На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.08.2023 справі №560/11444/23, яке набрало законної сили 11.09.2023, нарахована доплата за період з 01.02.2023 по 31.10.2023 в сумі 18000.00 грн, виплата якої буде здійснена в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат в порядку черговості дати набрання рішенням законної сили. Оскільки, вини головного управління у порушенні строків виплати заборгованості, нарахованої на виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.12.2020 року №560/5616/20 , від 22.05.2021 року №560/8613/24, від 08.08.2023 року №560/11444/23 не вбачається, тому підстави для нарахування та виплати компенсації відсутні. Вважаючи таку відмову протиправною, а своє право порушеним, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки матеріали справи не містять підтвердження факту виплати позивачу коштів, що і не заперечується самим позивачем, тому вимога позивача про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є передчасною та задоволенню не підлягає. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з статтею 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" №4901-VI від 05.06.2012 виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства. Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Згідно з статтею 2 Закону №2050 компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Відповідно до статті 3 Закону №2050 сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Згідно з статтею 4 Закону №2050 виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Згідно з пунктами 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159) дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001. Відповідно до пункту 3 Порядку №159 визначено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, як, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат). Згідно з п. 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на

100. Відповідно до п. 5 Порядку №159 сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Відтак, законодавець пов`язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу. Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19, від 20.10.2022 у справі № 140/862/19. Як видно з матеріалів справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на виконання судових рішень здійснений перерахунок пенсії позивача, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, а заборгованість буде виплачена у порядку черговості. У постанові від 14.05.2025 року у справі №160/672/24 Верховний Суд також зазначив наступне: основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Оскільки суми не виплачені, а компенсація втрати частини доходів відповідно до Закону №2050-ІІІ та Порядку №159 здійснюється в день виплати основної суми доходу, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16.11.2022 у справі №674/22/17, від 24.07.2024 у справі №520/2674/2020 від 31.07.2024 у справі №480/1704/19, в яких зазначено, що основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Тобто виплата компенсації втрати частини доходів пов`язана з виплатою основної суми доходу. Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази виплати позивачу перерахованої на виконання судових рішень Хмельницького окружного адміністративного суду по справах №560/5616/20 від 09.12.2020, №560/8613/24 від 22.05.2021, №560/11444/23 від 08.08.2023, №560/19182/23 від 15.04.2023 пенсії, станом на момент розгляду даної справи відповідач не здійснив виплату заборгованості по перерахованій пенсії на виконання судових рішень, що не заперечується сторонами, а компенсація втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. Отже, позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату компенсації спрямовані на майбутнє та є передчасними, а тому не підлягають задоволенню. Водночас відмова у задоволенні позову з наведених підстав не позбавляє позивача права на отримання такої компенсації в майбутньому після фактичної виплати суми основної заборгованості. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»