Постанова 4854 № 484/1236/26

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 484/1236/26 Головуючий в 1 інстанції: Маржина Т.В. Дата і місце ухвалення: 30.03.2026р., м. Первомайськ П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Бойка А.В., суддів : Тарновецького І.І., Шевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - В С Т А Н О В И В : 13 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 02 червня 2025 року №512, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме: для надання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду. Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 березня 2026 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України. Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 30.03.2026р. та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні питання про дотримання позивачем строку звернення до суду та наявність поважних причин його пропуску, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням ОСОБА_1 на те, що копію спірної постанови у справі про адміністративне правопорушення від 02 червня 2025 року №512 ним отримано лише 13.02.2026р. та вже 17.02.2026р. оскаржено її в судовому порядку (справа №484/793/26), що відповідало вимогам ч.2 ст.286 КАС України. Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04.03.2026р. по справі №484/793/26 позовну заяву було повернуто позивачу. У період з 17.02.2026р. по 04.03.2026р. позивач перебував у стані очікування судового рішення. Повторне звернення з даним позовом 13.03.2026р. відбулося невідкладно після отримання ухвали про повернення первинного позову. За правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 28.04.2020р. у справі №460/2864/18, невідкладне повторне подання належним чином оформленої позовної заяви після її повернення, свідчить про добросовісну поведінку особи. Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до ч.2 ст.312 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного: Стаття 6 Конвенції Європейського суду з прав людини гарантує особі право на справедливий суд. Згідно зі сталою практикою ЄСПЛ, у рішеннях судів повинні бути відповідним чином викладені мотиви, які лежать в основі цих рішень. При цьому, ЄСПЛ виділяє декілька цілей мотивування судових рішень: продемонструвати і довести передусім сторонам, що суд справді почув їхні позиції, а не проігнорував їх; надати сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження та забезпечення ефективного апеляційного перегляду справи; суспільний контроль за правосуддям. Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005). Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. За загальним правилом, наведеним у ч.2 вказаної статті Кодексу, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Наведені положення кореспондуються із приписами ч.3 ст.122 КАС України, згідно яких для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено статтею 286 КАС України. Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Таким чином, законодавець визначив десятиденний строк достатнім з тим, аби особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, визначилася, чи оскаржуватиме вона відповідну постанову в судовому порядку. Як слідує зі змісту ст.123 КАС України подання до суду позовної заяви з пропуском строку звернення до суду не є безумовною підставою для застосування наслідків такого пропуску у вигляді повернення такої позовної заяви або залишення її без розгляду. Відповідний строк може бути поновлений ухвалою суду за наявності поважних, документально підтверджених причин його пропуску. При цьому, обов`язок доведення існування таких причин покладено на позивача, тобто особу, яка звертається на суду. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Відповідно п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повертаючи ухвалою від 30.03.2026р. позовну заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення з даним позовом до суду та не доведено наявності поважних причин, які могли б бути підставою для його поновлення. Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Предметом спору у даній справі є оскарження ОСОБА_1 прийнятої ІНФОРМАЦІЯ_2 постанови у справі про адміністративне правопорушення від 02 червня 2025 року №512, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. Як стверджує позивач та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 не приймав участі у розгляді справи про притягнення його до адміністративної відповідальності та копію спірної постанови його представником отримано 13.02.2026р. Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що позивач раніше був обізнаний про винесення ІНФОРМАЦІЯ_2 постанови у справі про адміністративне правопорушення від 02 червня 2025 року №512 та отримав її копію, тому строк звернення з даним позовом до суду має обчислюватися саме з 13.02.2026р. 17.02.2026р. ОСОБА_1 в особі представника адвоката Болквадзе Б.М. вперше звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови №512 від 02.06.2025р., тобто в межах визначеного ч.2 ст. 286 КАС України строку. Однак, ухвалою суду від 19.02.2026р. по справі №484/793/26 позовна заява була залишена без руху, а ухвалою від 04.03.2026р. - повернута позивачу. Копію ухвали Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04.03.2026р. по справі №484/793/26 про повернення позовної заяви ОСОБА_1 отримано в системі «Електронний суд» 07.03.2026р. Вдруге з позовом до суду щодо оскарження прийнятої ІНФОРМАЦІЯ_2 постанови у справі про адміністративне правопорушення від 02 червня 2025 року №512 ОСОБА_1 звернувся до суду 13.03.2026р. Таким чином, як випливає з матеріалів цієї справи, первинна позовна заява подана позивачем на 4-й день після отримання копії спірної постанови, тобто в межах строку, установленого ч.2 ст. 286 КАС України. Отримавши 07.03.2026р. копію ухвали Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04.03.2026р. по справі №484/793/26 про повернення позовної заяви позивач 13.03.2026р., тобто на 6-й день, без невиправданих затримок та зайвих зволікань, скористався своїм правом на повторне подання до суду першої інстанції позовної заяви. При цьому, колегія суддів враховує, що загальний строк звернення з позовом до суду у справі №484/793/26 (на 4-й день після отримання копії спірної постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та у даній справі (на 6-й день після отримання копії ухвали від 04.03.2026р. про повернення позовної заяви у справі №484/793/26) не перевищує 10 днів. Вказане, на думку колегії суддів, свідчить про вжиття позивачем та його представником послідовних дій, направлених на звернення до суду першої інстанції та невідкладних заходів щодо повторного подання позовної заяви після її повернення, тобто про добросовісну поведінку останніх. Протягом усього часу розгляду справи позивач не втрачав інтересу до справи. Верховний Суд у постанові від 28.04.2020р. по справі №460/2864/18 зазначив, що самий лише факт повернення позовної заяви через недоліки в її оформленні не є поважною причиною пропуску цього строку. Однак, вирішуючи питання про поважність наведених позивачем причин, суд має враховувати також і період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду. На підставі викладеного колегія суддів доходить висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування ухвали Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 березня 2026 року на підставі п.4 ч.1 ст.317 КАС України. Статтею 320 КАС України передбачено право суду апеляційної інстанції за наслідками скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 березня 2026 року скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Суддя-доповідач А.В. Бойко Судді І.І. Тарновецький О.А. Шевчук