Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/12809/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/12809/25 пров. № А/857/8488/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львів апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року, головуючий суддя Костецький Н.В., ухвалене у м. Львів, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ГУПФУ у Львівській області, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови позивачу у виплаті пенсії в розмірі - 161 984 грн., та в сумі- 56 000,00 гривень, що підлягала виплаті його батьку- ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 року у справі №380/1026/23 та Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 року у справі №380/13056/23 і залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю; зобов`язати відповідача здійснити позивачу, як сину померлого пенсіонера, виплату пенсії в розмірі - 161 984 грн., що підлягала виплаті його батьку ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 року у справі №380/1026/23 та Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 року у справі №380/13056/23 в сумі - 56 000,00 гривень і залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що на виконання судових рішень пенсійним органом проведено перерахунок пенсії батьку позивача, внаслідок чого утворилась заборгованість по виплаті пенсії. Позивач звернувся до відповідача про виплату недоотриманої пенсії померлого батька, проте отримав відмову у зв`язку із відсутністю підстав. Вказане стало підставою для звернення позивача до суду. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії в розмірі 161984,09 грн. та в розмірі 56000,00 грн., що підлягала виплаті його батьку ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 року у справі №380/1026/23 та Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 року у справі №380/13056/23 та залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити виплату ОСОБА_1 , як сину померлого пенсіонера, пенсії в розмірі 161984,09 грн. та в розмірі 56000,00 грн., що підлягала виплаті його батьку ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 року у справі №380/1026/23 та Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 року у справі №380/13056/23 та залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУПФУ у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права, оскільки подання нового позову щодо виконання судового рішення у іншій справі, яке набрало законної сили, суперечить нормам КАС України. На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, батько позивача ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач є сином ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 04.10.1988 року. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 року у справі №380/1026/23 ГУ ПФУ у Львівській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та відповідно до розрахунку на доплату за пенсійною справою №ХВ596558 сума доплати до пенсії за рішенням суду становить 161984,09 грн. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 року у справі №380/13056/23 ГУ ПФУ у Львівській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та відповідно до розрахунку на доплату за пенсійною справою №ХВ59658 сума доплати до пенсії за рішенням суду становить 56000,00 грн. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 28.03.2024 року. 14.04.2025 року позивач звернувся до відповідача із запитом, у якому просив нарахувати і виплатити йому недоотриману пенсію померлого батька. Листом від 25.04.2025 року відповідач, зокрема, повідомив, що недоодержані суми пенсії виплачуються належному заявнику якщо звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у виплаті недоодержаних сум пенсії померлого батька, оскільки позивач є особою, яка має право на отримання суми пенсії, яка підлягала виплаті її батькові як пенсіонеру з числа військовослужбовців, і залишилась недоодержаною у зв`язку з його смертю, та звернувся до відповідача з відповідною заявою до спливу шестимісячного строку, встановленого Законом №2262-ХІІ, а тому були відсутні підстави для відмови у виплаті йому таких сум. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначає Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV). Згідно ст. 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. За приписами ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІ (далі-Закон № 2262-ХІ) суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. В разі смерті пенсіонера членам його сім`ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п`ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Допомога на поховання не виплачується, якщо поховання пенсіонера здійснено за рахунок держави. Відповідно до положень ч.3 ст.61 Закону №2262-ХІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Абзацом третім пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402, передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера. У відповідності до абзацу першого пункту 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті. Отже право на отримання пенсійних виплат спадкоємці (правонаступники) мають у випадку, якщо така виплата була нарахована померлому або присуджена йому на підставі судового рішення, що набрало законної сили, однак померлим не отримана. Водночас суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті. У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі №200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя. Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 року у справі №200/12094/18-а, зробив висновок щодо випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону №1058-IV та частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина друга статті 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання. Таким чином суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною першою статті 61 Закону № 2262-ХІІ. Відтак, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Аналогічний підхід щодо застосування статті 61 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб підтверджено Верховним Судом у постанові від 16.05.2023 року у справі № 420/288/21. Аналізуючи наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду попередньої інстанції про те, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у виплаті недоодержаних сум пенсії померлого батька, оскільки позивач є особою, яка має право на отримання суми пенсії, яка підлягала виплаті її батькові як пенсіонеру з числа військовослужбовців, і залишилась недоодержаною у зв`язку з його смертю, та звернувся до відповідача з відповідною заявою до спливу шестимісячного строку, встановленого Законом №2262-ХІІ, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, та підлягають задоволенню. Крім цього, згідно із ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. Так, у п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року у справі №380/12809/25 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. Я. Качмар Т. В. Онишкевич